ліпо — добре, гаразд
ліпий — гарний
ліпота — врода, краса, красота
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
По аналогії з: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння... ліпиво – матеріял, що ним люди себе красять і роблять ліпими (гарними).
Від "красити" (робити красивим) з кінцем "-(и́)ло" як у словах різних: рало, писало, сало, білило, живило, кова(д)ло, простирало і ще багатьох різних.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
Суфікс "-иво" вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння... Цігливо — матеріял для того, щоб надавати людині індивідуальних рис.
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — косметика
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
Вщерть дивний розвій від товку *"окремий, один" в товк "красити, личити". Такий раз розвою є ледве де знано. Радше є йти від лик- (лиц-), лич- (личити, напр.). У словацькій та чеській, напр., від сього кореня líčiť, líčenie (слвц.), líčiť, líčení (ч.). До того, і в укр. та давньоруській слово лице йме з окрема товк "фарба, колір", поряд з товки "зовнішність; обличчя", "красити, прикрашати" тощо, від яких легко є вивести й значення "косметика".
Мені подобається ваша ідея створити новотвір для "косметика" від кореня "лик"\"лич".
Я просто хотів знайти тяму до слова "ці́гливо" і не придумав кращого, як "косметика", перед тим думав про "антураж", зрештою якщо маємо слово "ціглий" (унікальний) і словотворчий суфікс "-иво", то бажається якось це об'єднати, щоб вийшлол слово "цігливо" зі тямою "щось, що надає унікальности", тож я й подумав про косметику, бо саме вона надає людині унікальности.
Але так, погоджуюсь, косметика це не стільки про унікальність, як просто про кращення вигляду (є багато моделей і вони красиві але зовсім не унікальні).
Карл-Франц Ян Йосиф,
айно, коли слову цігливо є й бути за що, то радше таки за що їнше, тякліше.
Від прасл. *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый; близьке до прасл. *ščьglъ; слово дійшло ще з праіндоєвропейської мови:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěglъ
Суфікс "-ило" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло.
ці́глий — унікальний
ці́глість — унікальність
ціглець — унікальний чоловік, об'єкт тощо
оці́глення — процес набуття унікальних рис
ці́глитися — ставати унікальним
ці́глити — надавати комусь індивідуальних рис
знеці́глюватися, знеці́глитися — припиняти бути унікальним
ці́гливо, цігли́ло — косметика
Слово практично втратили усі слов'янські мови. Не дамо ж згинути прадавнім слов'янським словам!
ліпо — добре, гаразд
ліпий — гарний
ліпота — врода, краса, красота
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто, орало – те, чим орять, жало – те, чим жалять... ліпило – те, чим люди себе красять і роблять ліпими (гарними).
Від праслов'янського *strojь – порядок.
В українській мові:
Ви́стрій – парадний одяг,
Вистро́йність – прикраси,
Стро́я – прикраса.
goroh.pp.ua: стрій
ЕСУМ: личкува́тиси «наряджатися, чепуритися».
goroh.pp.ua: лице
Творено чепенем -иво, перекладом грецького κοσμ- коренем крас-. Про сам корінь чти під словом крас на сторінці перекладів до слова космос.
Підпираю !
P. S. "-иВо", а не "-иЛо" на взір "добриВо" ?
Я думаю, що суттєвої різниці тут нема.
Лиш у наголосі.
Ліпо!
Дав вподобайку.
Ладно!