Гето нич спільного між їма не'ма. :)
Га, і в ня нич кажуть, але частіше ніч. А їма то йима ну або щось ги воно, але вже позабував ті слова, я все ж українець, хоч русинські коріння десь маю
"А їма то йима ну або щось ги воно, але вже позабував ті слова, я все ж українець, хоч русинські коріння десь маю".
Се все одно, що сказати "я білорус, але литвинське коріння десь маю".
"dbal" e zagalno védome slovo.
Именникова форма (альтернативна до охайный, а не выключна!), творена зворотньо вѡд неохая (д. етим.укр. *охайний, т.IV. стор. 239, и в сл.Грiнченка неохая). Слова охайний (охайный), харний (харный), охая можуть бути вжитi лише в значiннi зовнiшнього выгляду людины, як ото її вбрання то що, але не способу її роботы чи працi (для тсього потрiбнi иншi слова).
Диви статтю *харити в етим.сл.укр.м., де є форма харний ‘чистый, охайный’, що вѡдповiдає значiнню акуратний в сучаснѡй укр.м. (про людину!; для другого значiння слова акуратний про речи повинно бути инше слово, бо тут це слово значить ‘точный’ !).
Гарно! Ще слід повернути слово "харити" в оригінальному значенні "робити чистим" (ні, це не іронія, так дійсно є!):
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62460-kharyty.html#show_point
В значiннi акуратний в роботi, працi. Диви *пильний в етим.укр., т.IV., стор. 369, *pilný в етим.чеш. В.Махка, стор. 449. (його етимологiя очивидно невiрна, але стаття корисна хоча би для порѡвняння значiннь), додатково етимологiя слова accurate за http://etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=accurate (для розумiння, з чого выходить саме тсе слово та його первинного значiння та вжитку).
Пильнувати подають як полонізм.
Мені то пофік, я буду вживати як і вживав, але сказати мусив.
Так, ЕСУМ подає за лядщину. Чекаю на відвіт Ялисіїв.
ЕСУМ не наводить ту версію як свою позицію (позицію авторів ЕСУМ), а тільки згадує в переліку версій інших етимологів. Є різниця? Позиція же самого ЕСУМ є: "не зовсім ясне".
Так а Ви що думаєте?
Pocui ne fémy.
охайний є влучный вѡдповїдник (голосував єм). Иншi ж двї словї ― обережный чи обачный значiнню слова акуратный не тякнуть. Хоча вкраїнський товк його нынї (через росийску!) не є такий же в захѡдноєвропейскых мовах, другий же його (в укр. и рос. мовах другий, а в зах.-євр. мовах первий) товк є ‘точный, вѡдповїдный’, и нияк не ‘якый чогось уникає чи остерiгається (боїться)’.
http://slovopedia.org.ua/41/53406/269849.html (підходить не завсіди)
".. Бережливо поклав хрустальну статуетку на місце де опилення не видавало її порушності та його ж присутності.." (М.С.Я.)
Бережливий ¬ бережливо
Ближче до - турботливий
cêpoc, cêpc-
/ˈt͡ʃɛpɔk/, /ˈt͡ʃɛp.k- ; ˈt͡ʃɛp.ˈk-, ˈt͡ʃɛp.ˈt͡ɕ-/
scêpoc, scêpc-
/ˈʃt͡ʃɛpɔk/, /ˈʃt͡ʃɛp.k- ; ˈʃt͡ʃɛp.ˈk-, ˈʃt͡ʃɛp.ˈt͡ɕ-/
___
Grinc.:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64426-chepkyj.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64427-chepko.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64872-chipko.html#show_point
Gelex.:
II, 1064: чепки́й "rasch, hurtig" (коні ~-і); че́пко = скоро, "rasch, schnell, hurtig";
II, 1073: чіпки́й "sich leicht an etwas ansetzend, an etw. hängend, klebend, haftend; ansteckend (~-а хоро́ба)";
SIRM:
VI, 505: ще́пко "точно, без лишки (про вагу)"; tam ge: «очевидно, фонетичний варіант до ‹че́пко› "спритно, охайно, акуратно, гарно", пов'язаного з прикметником ‹че́пки́й› "спритний, акуратний; чіпкий"; [...]»;
VI, 331: чіпа́ти.
______________
Також за (перекладом) від прислівника `'акуратно'´
- охайно
1. Дбайливо
2. Ретельно
3. Дбало
4. Обережно
/
· акуратніше з цими речами! = "обережніше, дбаліше,"
· поакуратніше (моск.суржик) = акуратніше = обережніше
sum.in.ua: dbalyj
r2u.org.ua: чепурний
goroh.pp.ua: охайливий
Це більше про побутову акуратність, про любов до чистоти, чепурність. Неохайний науковець може акуратно креслити лінії і поміщати елементи живлення куди потрібно. А охайна дівчинка може зовсім неакуратно це робити.
Дурниця, від контексту може і так і так бути.
А тепер перекладаємо за прислівником (акуратно)
- охайно
1. Дбайливо
2. Ретельно
3. Дбало
4. Обережно
/
· акуратніше з цими речами! = "обережніше, дбаліше,"
· поакуратніше (моск.суржик) = акуратніше = обережніше