Одягся Іван в те вбрання, що стояло під сідлом у коня, надяг лицарську зброю, з правого вуха вийнявши, і йде до царських палат; а тут уже до шлюбу вирушають, і молода акурат на ридвані стояла, помощувалась (А. Свидницький)

А він був такий здоровий і міцний хлопець, саме такий, як Михайло. Акурат, як Михайло (О. Кобилянська)

— Ну, от і буде потяг, — сердито казав завідувач своєму секретареві, — якраз завтра вранці в губернії будемо, акурат на з'їзд (В. Підмогильний).

з пол.; від лат. accūrātus «ретельний, точний», утворене від accūrare «точно виконувати; піклуватися», що складається з префікса ad- (›ac-) «до-, при-» і cūrāre «старатися, дбати, піклуватися», пов’язаного з іменником cūra «піклування»