Власне — (вставне слово) Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. (частка) Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. У власному розумінні цього слова.

Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Леся Українка, III, 1952, 668); Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе (Юрій Яновський, I, 1958, 499). Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло ..широкий край небозводу (Іван Франко, VIII, 1952, 122); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Грінченко] взяли цю справу в свої руки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 120).

← лѧд. właśnie ← ч. vlastně, vlastní "свій, власний"

• загальне