Певно — уживається для виражання можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. слів мабуть, очевидно.
Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно.
Приклад вживання
Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського – не можу Вам певне сказати. (Панас Мирний)
Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник. (І. Франко)
– Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Походження
запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч.слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, ук
Зверніть увагу на корінь слова. "Певно" є однокореневим зі словами "впевненість", "запевнення". Слово "певний" цілком очевидно перекладається російською мовою як "определённый" тобто иншими словами є синонімом слова "визначений". Як не крути, а слово "певно" виражає впевненість, визначеність, точність і не вина того слова, що його початкове значення розуміють не всі. Ноги неправильного сприйняття слова ростуть від мови північного сусіда в якій є слово "навєрноє", яке просто співзвучне з українським "напевно", тому багато хто його саме так і сприймає.
Все добре, але навіщо додавати слово значення якого не розумієш? Слова "Напевно" і "Мабуть" не є синонімами, бо вони - антоніми. В перекладі на російську українське "Напевно" перекладається не як "Наверное", а як "Наверняка".
uédé
ЕСУМ І, 392: віді "певно, напевно, мабуть"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдѣ.
Адвербіалізація первісної форми першої особи однини праслов'янського перфекта *uoydoy, що походить від індоєвропейської форми перфекта *wóyde з доданим медіопасивним закінченням *-oy. Висловлення ЕСУМ про редукцію форми <відай> є не вірне.
Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі. (І. Нечуй-Левицький)
Інші, надісь, дезертирували б нишком один за одним, а ці – ні, тримаються купи: з Кагарлика ж бо! (Б. Антоненко-Давидович)
– Випий, Мотре, для порядку. – Залий мужицьку біду, – обізвався Якубенко. – Її, надійсь, і морем-океаном не заллєш, – махнув рукою Волошин. (М. Стельмах)
– Тату, ви вже старенькі, і не легко вам, надісь, ноги трудити. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Ну, Ви просто брешете. Які голослівні твердження? А коли мовні питання досліджують, то тут не слова, а діла треба чи що? У походженні вказаний витяг з ЕСУМу, написаний мовознавцями, з мовознавчого погляду. Якщо в Вас є думки й ДОВОДИ проти, то прошу. Пишіть обґрунтовано, подивіться бодай на Ялисія.
'Дивність' та є позірна. Ті 'різні' значення суть в истоті два боки того самого значення, зумовлені контекстом. У вятській мові прислівник <верно> може, контекстуально, виступати й у значенні "надійно, точно", й у значенні "догадно, можливо". В ягельській прислівник <fairly> може, знову контекстуально, виступати й у значенні "достовірно, переконливо; доволі", й у значенні "посередньо", навіть "спірно, сумнівно; ледве"; прикметник <arguable> та прислівник <arguably> може, контекстуально, значити й "переконлив-, надійн-, доказов-", и "спірн-, сумнівн-" — причина тому є первісна/вихідна нейтральність, и відповідно амбивалентність конотації тих слів, на пр. <arguable, arguably> виходять из тями "to argue = перти ("спорити)", яке може бути товмачено й яко "перти проти кривого/невірного/сумнівного твердження → піддати сумніву", й "перти – [успішно] доводити/довести в прі ("спорі, суперечці") правість чого → переконати, довести".
Тому ділити тяму "певен" на дві різні значення є без підстав.
Пряме значення цього слова - чіткий, твердий, правильний, точний. Люди які вживають це слово у значенні слова "мабуть", фактично словом яке виражає впевненість, виражають свою невпевненість
Одразу видко, що додавач цього слова не знає його значення. "Певно" це "точно", тобто людина яка вживає це слово, виражає ним впевненість, а не якийсь відповідник "мабуть". Якщо перекласти російською то "певний", "певно" це "оределённый", "определённо".
Певно — уживається для виражання можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. слів мабуть, очевидно. Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно.
Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського – не можу Вам певне сказати. (Панас Мирний)
Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник. (І. Франко)
– Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч. слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, ук
Перекладаємо слово певно
+++
+
+
«Слухай мене, — кажу тобі твердо».
«Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58152-tverdo.html#show_point
Цікаво, що автор допису, який додав слово "певно" навряд хотів, щоб його перекладали як "твердо", бо у його поясненні це слово означає невизначеність
<автор допису, який додав слово "певно" навряд хотів, щоб його перекладали як>
Xoté ci ni, sloüo <peüno> e samoprotitóuc, znacity i "tocyno, isto, uérno, uésto, uédomo", i "blizko, colo, ne tocyno, gadno, gadano".
Зверніть увагу на корінь слова. "Певно" є однокореневим зі словами "впевненість", "запевнення". Слово "певний" цілком очевидно перекладається російською мовою як "определённый" тобто иншими словами є синонімом слова "визначений". Як не крути, а слово "певно" виражає впевненість, визначеність, точність і не вина того слова, що його початкове значення розуміють не всі. Ноги неправильного сприйняття слова ростуть від мови північного сусіда в якій є слово "навєрноє", яке просто співзвучне з українським "напевно", тому багато хто його саме так і сприймає.
Xuiben tẽgh muisli.
Таки не перейняте?
певн-
Ніколи не говорив "напевно" тільки мабуть
+++
Все добре, але навіщо додавати слово значення якого не розумієш? Слова "Напевно" і "Мабуть" не є синонімами, бо вони - антоніми. В перекладі на російську українське "Напевно" перекладається не як "Наверное", а як "Наверняка".
Яка різниця як у Московитів там? у них не мова, а біс знає що.
isto; isté
Влучно, але як тоді щодо військового виразу "Так точно!", адже тоді се омонім?!
isto/isté : istno – de e homonym?
Перепрошую, гадав там однакові слова.
Це для значіння "мабуть".
+++
Мабуть але не певно
tocyno
{ˈtɒt͡ʃ.nʷɔ ~ ˈtɒt͡ʃ.no ~ ˈtɒʃ.nʷɔ ~ ˈtɒʃ.no}.
Желехівський ІІ, 388: точно "wahr, gewiss, sicher, genau, eben".
uédé
ЕСУМ І, 392: віді "певно, напевно, мабуть"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдѣ.
Адвербіалізація первісної форми першої особи однини праслов'янського перфекта *uoydoy, що походить від індоєвропейської форми перфекта *wóyde з доданим медіопасивним закінченням *-oy. Висловлення ЕСУМ про редукцію форми <відай> є не вірне.
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6537-vidaj.html#show_point
У Кримського коло цього слова примітки "гал[ицьке]"та "зах[ідноукраїнське]": r2u.org.ua: відай .
Чув хіба "відав", але й це слово вподобав.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30197-nadis.html#show_point
Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі. (І. Нечуй-Левицький)
Інші, надісь, дезертирували б нишком один за одним, а ці – ні, тримаються купи: з Кагарлика ж бо! (Б. Антоненко-Давидович)
– Випий, Мотре, для порядку. – Залий мужицьку біду, – обізвався Якубенко. – Її, надійсь, і морем-океаном не заллєш, – махнув рукою Волошин. (М. Стельмах)
– Тату, ви вже старенькі, і не легко вам, надісь, ноги трудити. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
+ + +
Чудове слово!
Згоден)
uérno
vidixi
/β̞ɪˈdɪ͡ɘ̞ʲʃ/.
Онишкевич І, 99: види́ш "мабуть, здається" (Йакби той ґрейцар потиснув, то, видиш, би з н'ого кров потекла. Види́ш, буде́ пого́да).
3)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5102-vydno.html#show_point
Щось, видно, хороше твердив Шестірний! (Панас Мирний)
Ці слова дівчина промовила сухо й різко. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення. (В. Собко)
+++
uérõtno
Gelexwfscuy I, 107: віру́тно "glaublich".
Це для значіння "не вагаючись".
sum.in.ua: bezmalj
> запозичення з польської мови;
Ні.
"Ні."
Що ні?
Ні, не запозичення.
Ваші доводи? Чи йно "ні"?
Доводити треба походження, а не його хибність.
Все, що викладено в розділі «Походження», — то просто голослівні твердження, а не довід.
Ну, Ви просто брешете. Які голослівні твердження? А коли мовні питання досліджують, то тут не слова, а діла треба чи що? У походженні вказаний витяг з ЕСУМу, написаний мовознавцями, з мовознавчого погляду. Якщо в Вас є думки й ДОВОДИ проти, то прошу. Пишіть обґрунтовано, подивіться бодай на Ялисія.
Абсолютно дивне слово, може значити як "абсолютно точно", так і "можливо".
'Дивність' та є позірна. Ті 'різні' значення суть в истоті два боки того самого значення, зумовлені контекстом. У вятській мові прислівник <верно> може, контекстуально, виступати й у значенні "надійно, точно", й у значенні "догадно, можливо". В ягельській прислівник <fairly> може, знову контекстуально, виступати й у значенні "достовірно, переконливо; доволі", й у значенні "посередньо", навіть "спірно, сумнівно; ледве"; прикметник <arguable> та прислівник <arguably> може, контекстуально, значити й "переконлив-, надійн-, доказов-", и "спірн-, сумнівн-" — причина тому є первісна/вихідна нейтральність, и відповідно амбивалентність конотації тих слів, на пр. <arguable, arguably> виходять из тями "to argue = перти ("спорити)", яке може бути товмачено й яко "перти проти кривого/невірного/сумнівного твердження → піддати сумніву", й "перти – [успішно] доводити/довести в прі ("спорі, суперечці") правість чого → переконати, довести".
Тому ділити тяму "певен" на дві різні значення є без підстав.
Розділіть, будь ласка, обидва значіння на дві осібні статті.
Уже не можу, уже пізно:(
Пряме значення цього слова - чіткий, твердий, правильний, точний. Люди які вживають це слово у значенні слова "мабуть", фактично словом яке виражає впевненість, виражають свою невпевненість
Одразу видко, що додавач цього слова не знає його значення. "Певно" це "точно", тобто людина яка вживає це слово, виражає ним впевненість, а не якийсь відповідник "мабуть". Якщо перекласти російською то "певний", "певно" це "оределённый", "определённо".