Певно — уживається для виражання можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. слів мабуть, очевидно.
Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно.
Приклад вживання
Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського – не можу Вам певне сказати. (Панас Мирний)
Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник. (І. Франко)
– Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Походження
запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч.слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, ук
Зверніть увагу на корінь слова. "Певно" є однокореневим зі словами "впевненість", "запевнення". Слово "певний" цілком очевидно перекладається російською мовою як "определённый" тобто иншими словами є синонімом слова "визначений". Як не крути, а слово "певно" виражає впевненість, визначеність, точність і не вина того слова, що його початкове значення розуміють не всі. Ноги неправильного сприйняття слова ростуть від мови північного сусіда в якій є слово "навєрноє", яке просто співзвучне з українським "напевно", тому багато хто його саме так і сприймає.
Все добре, але навіщо додавати слово значення якого не розумієш? Слова "Напевно" і "Мабуть" не є синонімами, бо вони - антоніми. В перекладі на російську українське "Напевно" перекладається не як "Наверное", а як "Наверняка".
uédé
ЕСУМ І, 392: віді "певно, напевно, мабуть"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдѣ.
Адвербіалізація первісної форми першої особи однини праслов'янського перфекта *uoydoy, що походить від індоєвропейської форми перфекта *wóyde з доданим медіопасивним закінченням *-oy. Висловлення ЕСУМ про редукцію форми <відай> є не вірне.
Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі. (І. Нечуй-Левицький)
Інші, надісь, дезертирували б нишком один за одним, а ці – ні, тримаються купи: з Кагарлика ж бо! (Б. Антоненко-Давидович)
– Випий, Мотре, для порядку. – Залий мужицьку біду, – обізвався Якубенко. – Її, надійсь, і морем-океаном не заллєш, – махнув рукою Волошин. (М. Стельмах)
– Тату, ви вже старенькі, і не легко вам, надісь, ноги трудити. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
З вашою логікою можна більше половини слів з мови викинути, бо ж прости боже галицьке, західне або взагалі маловживане, у словнику же вписав дехто! леле... обожнюю борцунів з Галицьким\Західним, коли ви зрозумієте, дідько, що не все Галицьке та Західне з Польської мови переймали, звісно ж на ті говори був вплив Польської, а на Східні говори впливала Російська, тож...
А про доводи, то й ваші не ліпші, ви полюбляєте наводити Нечуя та схожих на його людей, а вони в питаннях мови та говорів не дуже були в основному.
"Ваші [множина] ліпше [середній рід однини]". Ця помилка прикметна для московськомовних, що недовчили українську мову. І ви, не знаючи найпростішої української граматики, хочете, щоб до ваших дописів на Словотворі ставились поважно? Чи ви тут з принципу: нате і мій гріш, та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова?
А Нечуй написав силу творів красного письменства, статтів про мову та ще й граматику. А де можна почитать ваші твори, майстре українського слова, щоб порівнять, хто ж із вас розумніший?
Де я писав, що розумніший за Нечуя чи можу писати краще? я не проти його творів, але мені вистачило письма про Губи та Зуби з Кривого Дзеркала, щоби не сприймати його думки твердо, а ще він не менше вживав перейнятих слів, був дуже нетерпимим, отже він не великий мовознавець, а звичайна людина зо своїми поглядами та хибами.
Ммм, граматика, дьоготь, гріш, паршива голова... жити без поливання лайном не можете? усі роблять помилки, спокійніше будьте, випийте заспокійливого, якщо не можете ся заспокоїти, вдих та видих, спокійно.
Ну, Ви просто брешете. Які голослівні твердження? А коли мовні питання досліджують, то тут не слова, а діла треба чи що? У походженні вказаний витяг з ЕСУМу, написаний мовознавцями, з мовознавчого погляду. Якщо в Вас є думки й ДОВОДИ проти, то прошу. Пишіть обґрунтовано, подивіться бодай на Ялисія.
'Дивність' та є позірна. Ті 'різні' значення суть в истоті два боки того самого значення, зумовлені контекстом. У вятській мові прислівник <верно> може, контекстуально, виступати й у значенні "надійно, точно", й у значенні "догадно, можливо". В ягельській прислівник <fairly> може, знову контекстуально, виступати й у значенні "достовірно, переконливо; доволі", й у значенні "посередньо", навіть "спірно, сумнівно; ледве"; прикметник <arguable> та прислівник <arguably> може, контекстуально, значити й "переконлив-, надійн-, доказов-", и "спірн-, сумнівн-" — причина тому є первісна/вихідна нейтральність, и відповідно амбивалентність конотації тих слів, на пр. <arguable, arguably> виходять из тями "to argue = перти ("спорити)", яке може бути товмачено й яко "перти проти кривого/невірного/сумнівного твердження → піддати сумніву", й "перти – [успішно] доводити/довести в прі ("спорі, суперечці") правість чого → переконати, довести".
Тому ділити тяму "певен" на дві різні значення є без підстав.
Пряме значення цього слова - чіткий, твердий, правильний, точний. Люди які вживають це слово у значенні слова "мабуть", фактично словом яке виражає впевненість, виражають свою невпевненість
Одразу видко, що додавач цього слова не знає його значення. "Певно" це "точно", тобто людина яка вживає це слово, виражає ним впевненість, а не якийсь відповідник "мабуть". Якщо перекласти російською то "певний", "певно" це "оределённый", "определённо".
Певно — уживається для виражання можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. слів мабуть, очевидно. Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно.
Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського – не можу Вам певне сказати. (Панас Мирний)
Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник. (І. Франко)
– Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч. слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, ук
Перекладаємо слово певно
+++
+
+
«Слухай мене, — кажу тобі твердо».
«Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58152-tverdo.html#show_point
Цікаво, що автор допису, який додав слово "певно" навряд хотів, щоб його перекладали як "твердо", бо у його поясненні це слово означає невизначеність
<автор допису, який додав слово "певно" навряд хотів, щоб його перекладали як>
Xoté ci ni, sloüo <peüno> e samoprotitóuc, znacity i "tocyno, isto, uérno, uésto, uédomo", i "blizko, colo, ne tocyno, gadno, gadano".
Зверніть увагу на корінь слова. "Певно" є однокореневим зі словами "впевненість", "запевнення". Слово "певний" цілком очевидно перекладається російською мовою як "определённый" тобто иншими словами є синонімом слова "визначений". Як не крути, а слово "певно" виражає впевненість, визначеність, точність і не вина того слова, що його початкове значення розуміють не всі. Ноги неправильного сприйняття слова ростуть від мови північного сусіда в якій є слово "навєрноє", яке просто співзвучне з українським "напевно", тому багато хто його саме так і сприймає.
Xuiben tẽgh muisli.
Ніколи не говорив "напевно" тільки мабуть
+++
Все добре, але навіщо додавати слово значення якого не розумієш? Слова "Напевно" і "Мабуть" не є синонімами, бо вони - антоніми. В перекладі на російську українське "Напевно" перекладається не як "Наверное", а як "Наверняка".
Яка різниця як у Московитів там? у них не мова, а біс знає що.
Таки не перейняте?
певн-
Це для значіння "мабуть".
+++
Мабуть але не певно
isto; isté
Влучно, але як тоді щодо військового виразу "Так точно!", адже тоді се омонім?!
isto/isté : istno – de e homonym?
Перепрошую, гадав там однакові слова.
tocyno
{ˈtɒt͡ʃ.nʷɔ ~ ˈtɒt͡ʃ.no ~ ˈtɒʃ.nʷɔ ~ ˈtɒʃ.no}.
Желехівський ІІ, 388: точно "wahr, gewiss, sicher, genau, eben".
uédé
ЕСУМ І, 392: віді "певно, напевно, мабуть"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдѣ.
Адвербіалізація первісної форми першої особи однини праслов'янського перфекта *uoydoy, що походить від індоєвропейської форми перфекта *wóyde з доданим медіопасивним закінченням *-oy. Висловлення ЕСУМ про редукцію форми <відай> є не вірне.
+
uérno
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30197-nadis.html#show_point
Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі. (І. Нечуй-Левицький)
Інші, надісь, дезертирували б нишком один за одним, а ці – ні, тримаються купи: з Кагарлика ж бо! (Б. Антоненко-Давидович)
– Випий, Мотре, для порядку. – Залий мужицьку біду, – обізвався Якубенко. – Її, надійсь, і морем-океаном не заллєш, – махнув рукою Волошин. (М. Стельмах)
– Тату, ви вже старенькі, і не легко вам, надісь, ноги трудити. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
+ + +
Чудове слово!
Згоден)
+++
uérõtno
Gelexwfscuy I, 107: віру́тно "glaublich".
sum.in.ua: bezmalj
Репресоване в 1970 році без альтернативи.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html
у знач. вставн. сл., діал. Мабуть, певно. "Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде." (Леся Українка)
розм. Чи не, майже. "Вже ж Улянка безмаль шість літ має тепера." (Леся Українка) "Мешкали ми в них безмаль тиждень." (М. Олійник)
goroh.pp.ua: БЕЗМАЛЬ
Це для значіння "не вагаючись".
vidixi
/β̞ɪˈdɪ͡ɘ̞ʲʃ/.
Онишкевич І, 99: види́ш "мабуть, здається" (Йакби той ґрейцар потиснув, то, видиш, би з н'ого кров потекла. Види́ш, буде́ пого́да).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6537-vidaj.html#show_point
У Кримського коло цього слова примітки "гал[ицьке]"та "зах[ідноукраїнське]": r2u.org.ua: відай .
То й що?
Значить, що серед більшості це слово незвісне й невживане.
Якщо слово невідоме серед більшости, то се нич не каже про саме слово, у нас раніше Вкраїнська в цілому була мало вживана через роки змосковщення.
Я ж посилався на давніші словниці, тож ваш довід не доречі. І не раніше, а давніше.
З вашою логікою можна більше половини слів з мови викинути, бо ж прости боже галицьке, західне або взагалі маловживане, у словнику же вписав дехто! леле... обожнюю борцунів з Галицьким\Західним, коли ви зрозумієте, дідько, що не все Галицьке та Західне з Польської мови переймали, звісно ж на ті говори був вплив Польської, а на Східні говори впливала Російська, тож...
А про доводи, то й ваші не ліпші, ви полюбляєте наводити Нечуя та схожих на його людей, а вони в питаннях мови та говорів не дуже були в основному.
Як у вас немає доводів, то й гаять часу на теревені з вами не буду. Бувайте здорові.
Тю, герой інтернетний.
"І не раніше, а давніше".
Nyż bo tyúi kołi.
"Ваші [множина] ліпше [середній рід однини]". Ця помилка прикметна для московськомовних, що недовчили українську мову. І ви, не знаючи найпростішої української граматики, хочете, щоб до ваших дописів на Словотворі ставились поважно? Чи ви тут з принципу: нате і мій гріш, та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова?
А Нечуй написав силу творів красного письменства, статтів про мову та ще й граматику. А де можна почитать ваші твори, майстре українського слова, щоб порівнять, хто ж із вас розумніший?
Де я писав, що розумніший за Нечуя чи можу писати краще? я не проти його творів, але мені вистачило письма про Губи та Зуби з Кривого Дзеркала, щоби не сприймати його думки твердо, а ще він не менше вживав перейнятих слів, був дуже нетерпимим, отже він не великий мовознавець, а звичайна людина зо своїми поглядами та хибами.
Ммм, граматика, дьоготь, гріш, паршива голова... жити без поливання лайном не можете? усі роблять помилки, спокійніше будьте, випийте заспокійливого, якщо не можете ся заспокоїти, вдих та видих, спокійно.
Чув хіба "відав", але й це слово вподобав.
3)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5102-vydno.html#show_point
Щось, видно, хороше твердив Шестірний! (Панас Мирний)
Ці слова дівчина промовила сухо й різко. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення. (В. Собко)
+++
> запозичення з польської мови;
Ні.
"Ні."
Що ні?
Ні, не запозичення.
Ваші доводи? Чи йно "ні"?
Доводити треба походження, а не його хибність.
Все, що викладено в розділі «Походження», — то просто голослівні твердження, а не довід.
Ну, Ви просто брешете. Які голослівні твердження? А коли мовні питання досліджують, то тут не слова, а діла треба чи що? У походженні вказаний витяг з ЕСУМу, написаний мовознавцями, з мовознавчого погляду. Якщо в Вас є думки й ДОВОДИ проти, то прошу. Пишіть обґрунтовано, подивіться бодай на Ялисія.
Абсолютно дивне слово, може значити як "абсолютно точно", так і "можливо".
'Дивність' та є позірна. Ті 'різні' значення суть в истоті два боки того самого значення, зумовлені контекстом. У вятській мові прислівник <верно> може, контекстуально, виступати й у значенні "надійно, точно", й у значенні "догадно, можливо". В ягельській прислівник <fairly> може, знову контекстуально, виступати й у значенні "достовірно, переконливо; доволі", й у значенні "посередньо", навіть "спірно, сумнівно; ледве"; прикметник <arguable> та прислівник <arguably> може, контекстуально, значити й "переконлив-, надійн-, доказов-", и "спірн-, сумнівн-" — причина тому є первісна/вихідна нейтральність, и відповідно амбивалентність конотації тих слів, на пр. <arguable, arguably> виходять из тями "to argue = перти ("спорити)", яке може бути товмачено й яко "перти проти кривого/невірного/сумнівного твердження → піддати сумніву", й "перти – [успішно] доводити/довести в прі ("спорі, суперечці") правість чого → переконати, довести".
Тому ділити тяму "певен" на дві різні значення є без підстав.
Розділіть, будь ласка, обидва значіння на дві осібні статті.
Уже не можу, уже пізно:(
Пряме значення цього слова - чіткий, твердий, правильний, точний. Люди які вживають це слово у значенні слова "мабуть", фактично словом яке виражає впевненість, виражають свою невпевненість
Одразу видко, що додавач цього слова не знає його значення. "Певно" це "точно", тобто людина яка вживає це слово, виражає ним впевненість, а не якийсь відповідник "мабуть". Якщо перекласти російською то "певний", "певно" це "оределённый", "определённо".