Від праслов'янського *kolbukъ. Ч. klobouk, слц. klobúk, нл. kłobyk, kłobuk, полаб. klübĕk, схв. клòбук, слн. klobúk означає капелюх.
зату́ла — предмет, яким що-небудь затуляють, закривають; заслінка; відлога у верхньому одязі; каптур, капюшон; захист, прикриття.
goroh.pp.ua: тула
Коли наприклад про ковпачок ручки.
Так звали:
Верхнє жорно в млині,
Верхній шар скирди,
Деку в музичних інструментах,
Металеву кришку, якою накривали люльки для куріння:
r2u.org.ua: верхняк
Коли наприклад про ковпачок ручки.
Цитую Єлисія:
ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
Коли наприклад про ковпачок ручки.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30639-nakryvka.html#show_point
Коли наприклад про ковпачок ручки.
кришка
Коли наприклад про ковпачок ручки.
кришка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42704-pokrivec.html#show_point