Тарас Шевченко завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв в Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
a jak todi skazaty "lüdśkoju" na parasolü? (ostannä, do reči - vid soncä, ane vid došču) ;)
Як би нам дивно це б не звучало, але дощовик це російське слово, в нашій мові "дощовик" це дощовий черв'як.
r2u.org.ua: дощовик
Вже краще тоді "дощівницю" зробити, щоб не накладати дві тями на одне слово.
Nestore (Nestor Piasetskyi),
tut varto zvażaty na te, że pro hrobaka my v użytku, povsikdenno zgadujemo ZNAĊNO menṡe, anïż pro zasoby zahystu vid doṡċu!
Tomu nakladannia kilkoh tiam na jedne slovo — hoċa i ne bażane, zvisno, ta vse ż dopustyme!
Nu ne bojat sì jakoś Anglomowci vżyvaty slova MOUSE i BUG dlä prosto kardynalno riznyh tiam, ege ż? ;))
a DOṠĊIWNYCIA — ċudove slovo bezpereċno!!
Może buty parasolä, napryklad ;)
Skażimo, v Čeśkij movi parasolä — ce «deštník».
—