Від "затінювати"
«sole» у «parasol» означає «сонце»; гадаю, було б гарно, щоб у дощову погоду парасоля нагадувала своєю назвою про сонце (а первинно слово «сонячний» записували через літеру «ш»)
Прмітка: так називали по-народному колись ще якісь болі, але вживали то слово рідко (дядько ґуґл видав менше 500-ста результатів слову «соняшниця», що у півтори тисячі разів менше, ніж на слово «парасолька»), тому певен, що цим фактом можна знехтувати
від сонця — со́нічник.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
r2u.org.ua: сонічник
Со́няшниця, -ці, ж. чаще мн.: со́няшниці. Спазматическія боли въ животѣ
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) r2u.org.ua: соняшниця
Соняшниці або сонячниця — народна назва хворобливого стану, яку асоціювали із гострими шлунковими розладами, що супроводжується різями, болями в шлунку, часто супроводжується нудотою та блюванням.
Людмила Метка. ГЛИНЯНІ ВИРОБИ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ: ЛІКУВАННЯ СОНЯШНИЦІ
https://nz.lviv.ua/archiv/2012-3/14.pdf
Хоч і запозичене але вже давно українське
Зменшувальна форма від "стріха": r2u.org.ua: стрішка
Мотивація: Стріха захищає від спеки/дощу.
Дякую, Олексо !
Нема за що? А самі себе не хочете підперти?
Мене друзі вчили, що лайкати себе негарно :)
Дарма. Як є така змога, годиться її вживать.
А чому б і ні? Насправді слово відповідає дії яку ми робимо весь час із цим предметом. Для того, щоб парасолька нас захистила від дощу ми її розкриваємо, іншим словом розчепірюємо (розчепірити – розставляти, розсувати що-небудь у сторони).
Слово має відтінок непристойности.
Ярославе, звісно, що має. Інше питання - чому за нього голосують? Саме це слово разом з різними «нацюцюрниками» та «дрототягами» стало символом висміювання Української мови. І виглядає на те, що тут, на Словотворі, багато хто далі докладається до цього висміювання.
Точніше - хто голосує? На мою думку, північні сусіди заходять через фейсбук і голосують.
Ну всі запитання до наших пращурів, які ніскілечки не гребували словом "розчепірювати". У порівнянні із нацюцюрниками та дрототягами "розчепірка" не походить від "поєднання слів" (на кшталт, на цюцюрку, дріт + тягти) і утворюється винятково суфіксальним способом від дієслова (як і грабарка = грабар/-ити/-ка; скоромовити+ка = скоромовка). Давайте тоді будемо цуратися й цих укр. слів бляха, дрочити, підрахунок. Бо бач, комусь, либонь, може здатись, що це московські матюки, слова, що мають відтінок непристойности. А це ж, далебі, чистої води нісенітниця.
Слово не кодифікує жодний український словник.
"r2u.org.ua: розчепірка
Це слово — українофобна казочка про сільську українську мову, придумана ненависниками України, самі ж українці ніколи не використовували таке слово.
Саме так, Несторе! І ця казочка дуже добре діяла в 90-их роках. Пам’ятаю, як всі хором реготали, коли я починав в товаристві розмовляти Українською. І це придуркувате слово у всіх викликало асоціації з жіночим статевим органом... Ну і до цього різні нацюцюрники додавались.
Несторе, Ви трохи переплутали. По-перше, тут ніде не вказувалося, що це слово кодифікувалося у словниках. По-друге, було казалося, що існує у вжитку "розчепірювати" і суфіксальним способом -ка можна утворити обговорюване слово (власне як і доярКА, сварКА і багато инших). По-третє, це сайт, де на чужизми і запозичення пропонуються замінники. І якщо Ви прогляните... та бодай лиш цю сторінку, Ви, далебі, не знайдете 70% запропонованих тут людьми варіянтів у словниках. По-четверте, асоціації це справа особиста, справа розпущеності (пошлости) людини чи що... Якщо мені здається російське "деньги" ідіотським словом... типу "якщо є деньГИ, то є і нічГИ, і вечірГИ-ги... ги-ги.. яка смішна у росіян мова)". Якщо в мене такі асоціації від "цього придуркуваого слова", то се не означає, що й у инших людей таке ставлення до цього.
П.М.: ми вільна країна. Якщо Вам подобається инший варіянт, популяризуйте ЙОГО в масах. Я особисто користуюся винятково терміном "парасолька" в житті. А даний сайт для того і зроблений, щоб люди могли з різних варіянтів обрати той, що їм до вподоби. Цебто пропоную, не будьмо продовжувати базарне базікання.)
Dima Malz, погоджуюсь, людям, звісно ж, вибирати.
Я лиш мусив нагадати в коментарях, що це слово уперше придумали саме росіяни для того, щоб принижувати українську мову, а те як зі словом цим чинити, цуратися його, а чи прийняти, це вже вибір самих українців.
Пане Дмитре про розчипірку співають хіба гуцули в сороміцьких (розпусних) коломийках.
Трохи ся встидайте людей !
Тi, хто голосує за це слово, купили б розчепірку в крамниці, чи голосують, аби погиржати?
щось недолуге як на мене. це слово не передає призначення предмета - укривати від дощу чи сонця.
<щось недолуге як на мене. це слово не передає призначення предмета - укривати від дощу чи сонця.>
+
Зошит, навушник, наплечник, сирник, город, кільце, підлога, паляниця — ці слова не передають призначення предмета, і по вашому вони суть недолугі.
(про сонячні парасолі)
Зі словника Уманця, Спілки:
r2u.org.ua: дощник
Парасоль від сонця.
Не моє слово, ба дуже гарне
Похідні:
Тіньовичок-складанка,
Тіньовичок-гриб (великий парасоль на пляжі)
Від дощу — дощник
cruilo
<крило́ (*кръіло́)>; ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
Слова ті народні слід берегти, бо їх придумав не якийсь укладач словників у 1900 літа, вони прийшли з уст самого вкраїнського народу, а тому сповненні первісної енергетики українського народу, такі слова на ціну золота.
Жаль лиш, що слово надто плутається зі "крило" в тямі "орган птаха для літання".
Cyto za <крило> — <crilo> abo <cruilo>?
Дайте, будь ласка, вимову до слів <crilo> та <cruilo>, до <crilo> буде /krɪlʷɔ/ либо нь?
Не вгадали Ви. ɪ там чомусь не буває
xuistyu
SIRM VI, 175 (pwd: <хист>): хищ "заслін від вітру або дощу".
*ksūttyos (abo *ksūstyos)
___
odinina
xuistyu
xuistya
xuistyou
xuistyu
xuistyé
xuistyemy
mnogina:
xuistyi
xuistyœuf († xuistyu)
xuistyœum
xuistyui
xuistyéx
xuistyui
duoyina:
xuistya
xuistyou
xuistyoma
xuistya
xuistyou
xuistyoma
Як xuistyu кирилицею? Хищу, хистю чи останні yu не читаються? І загалом, яким правописом Ви послуговуєтеся, де з його правилами можна познайомитися?
Вимова: /xɘ̞ʃt͡ʃ, xɤʃt͡ʃ, [xʲɘ̞ʃt͡ʃ, çɘ̞ʃt͡ʃ]/; -styu на кінці слова є /ʃt͡ʃ/; <u> ту значить [∅] звука, служачи передачі на письмі yod-coallescence.
Дякую за розтлумачення.
1) Насупроти/Напроти/Проти (чогось) + Сонце/Сонечко = ПРО(ти)СОН(ц)Я.
2) Також використовуючи гру слів можна тлумачити і так: СОНЯ це той, хто спить (сонько). На теплому сонечку легко можна закімарити, тобто просонею ми закриваємо те, від чого можемо заснути (проганяємо СОН).
3) Ну і також, "просоня" трошки співзвучна із "парасоля".
П.М.: Порівняю утворення слів.
PARA(re) + SOLE = parasole
ПРО(ти) + СОН(ц)Я = просоня.
ви змінили проти- у про- - це різні префікси
У значенні слів саме "проти" та "сонця", тут же зробивши із сонця - "соню" - - і що з цього виходить., протиріччя креня слова у про- соню. За соню.,
Й далі наступні пояснення у цьому ж перекручі.
СОНЯ, і, ч. і ж. 1. розм. Те саме, що сонько. - І не сором дівці отакій соні бути? (Панас Мирний, III, 1954, 243);
Валька була страшенна соня, і припущення, що в цей час вона могла не спати, було неймовірне (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).
2. тільки ж. Невеличка жовтувато-сіра тварина ряду гризунів, що проводить зиму в сплячці. Соня лісова в Радянських Карпатах дуже поширена (Звірі.. Карпат.., 1952, 38); Лісова соня - маленька звірина, збентежено визирнула з покинутого сорочачого гнізда, яке вона облюбувала собі на зиму (Донч., IV, 1957, 78).
Краще тіньовичок, бо тіньовик - це комерсант, що не сплачує податки 😊
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=тіньовик
Слово наявне в "Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)", "Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)"
Ґанок — навес; крыльцо́ с навесом. © Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов);
Якщо слово ґанок може виконувати функцію "навісу", то "зменшене" слово ґанка, ґанник, ґанничок можна інтерпретувати як маленький, не вагомий, себто переносний, універсальний навіс (як від дощу, так і від сонця...).
Наприклад, як можна вживати:
Богдане, візьми-но ґанку, бо зара як дощ хлине, й до хати не дійдеш!
На дворі такі шквали, що ніяка ґанка й не витримає такої страшної участі... либонь...
- - -
А ще скоромовки можна буде писати:
Ганка із ґанкою стояла на ґанку та ґречно гукала ґаву Геланки!
Що носити ґанок над головою ?
Станіславе, правильно. Ми носимо парасольку, себто НАВІС від дощу над головою, щоб нас не залило. Я ж обґрунтував вище вже. Ґанок = "навес" (у словнику Кримського).
Перум — фонетичний варіант назви слов'янського бога дощу, грому та блискавки Перуна.
Від/од проявів бога Перуна (дощу...) захистить відпе́рум.
Хист – це захисток, огорожа від чогось. Небо́хист захищає нас від опадів з неба або від сонячних променів, що надходять знову ж таки з небес.
Я взяв, для нас обох, свій великий сховаль, бо наврочили дощ.
Ховає, укриває від дощу чи сонця.
Й візми з собою покривця, сьогодні ще дощитиме.
Ра в давньоєгипетській міфології — бог Сонця. Від його імені ймовірно походить псл. rajъ (себто слова "рай" та "райдуга" – дуга до РА).
Від/од проявів бога Ра (нищівного сонця, ультрахвіолету...) захистить одри́ця.
ambrela
Z Rusinśko-Ukrajinśkoho slownika( Ambrela —parazolia,parasolia,zontik.)
Так як/через те, що ми говоримо парасоль від сонця, парасоль від дощу, пропоную надати свій термін кожному з цих слiв. Так як, наприклад, в англ. чи фр. мовах.
Тіньовичок - парасоль від сонця.
Похідні:
Тіньовичок-складанка,
Тіньовичок-гриб (великий парасоль на пляжі)
А для парасоль від дощу — дощник
Ну, то хай там і ходять зі своєю розчепіркою 🙄🤦♂️
Дощник - це пристрій для виклику дощу., та можливо той який імітує дощ, щоб ви у ньому мокрилися.
Ось ваше слове - "ДОЩНИК
goroh.pp.ua: намет
Словники. Пам'ятка
Зо́нтикъ = зо́нтик (Лїв.), паросо́лик, парасо́лька (Прав.), від дощу — до́щник (С. Пар.), від сонця — со́нїчник (С. Пар. Жел.). — Зо́нтикъ глазно́й = козирьо́к. — Вийшов пан с зеленим козирьком над очима. / Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Не зручна буквосполука "щн" для вимови
Мені зручна.
Повільно це вимовити можна, але у реченнях воно губить ч. Варто би написати "дошник", чи спробувати з іншим почепом.
Пишемо "щн", а читаємо так, як виходить. У мене також /шч/ спрощується, але контраст між /шн/ та /шчн/ лишається.
Це все одно тупо. Та й саме слово не підходить до тями.
Так можна вимовляти як "дошшник", і нині в негалицькій Україні говорять "шо", "шшо".
Якщо вимовляти "дошшник" то видається, що мова йде про того, хто виготовляє дошки.
Ні.
Хіба ще існують "негалицька Україна", "галицька Україна"? - Чи не застарілою є ця термінологія? - Центр України - є, є - Захід України, Схід України, Південь України тощо, є різні історико-географічні регіони України. Є різні діалекти української мови... Є сучасне мовознавство, сучасна термінологія - XXI століття – «епоха інформації і наукових знань».
Юра Шевчук,
між письмом и вимовою нема й не має бути прямого зв'язку. Серед задач письма нема мети передавати вимову.
Овва! Це я буду вам нагадувати кожного разу, коли ви будете мудрувати щодо написання вами слів 😁
Розчепірка.
Розчепірка не питомо українське, це - сленґ.
r2u.org.ua: розчепірка*
Не зручно вимовляти. Занадто складне нагромадження букв .
<Не зручно вимовляти. Занадто складне нагромадження букв .>
??
Bouquõ mogeity bouti pisano/tiscyeno, citano, uídyeno/bacyeno, zuano/imenôuano, ta NE móufleno ni ceuto.
___
Ose Uam slôua zu <щн> u rousscwy móufé:
<селищний>
<видовищний>
<безпрізвищний>
<горищний>
<кореневищний>
<пасовищний>
Караванський обстоював написання "горишній" замість "горищний".
До речі, дощник - від дощу. Від сонця можна вживати:
Тіньовичок
Тобто можна вживати дві окремі назви для кожної тями, а не калькувати москвинську тяму
"від сонця — со́нїчник (С. Пар. Жел.)" — Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: сонічник
Дощник - це пристрій для виклику дощу., та можливо той який імітує дощ, щоб ви у ньому мокрилися.
Ось ваше слове - "ДОЩНИК"