Зо́нтикъ = зо́нтик (Лїв.), паросо́лик, парасо́лька (Прав.), від дощу — до́щник (С. Пар.), від сонця — со́нїчник (С. Пар. Жел.). — Зо́нтикъ глазно́й = козирьо́к. — Вийшов пан с зеленим козирьком над очима. / Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Від слова дошка ?
А чому б і ні? Насправді слово відповідає дії яку ми робимо весь час із цим предметом. Для того, щоб парасолька нас захистила від дощу ми її розкриваємо, іншим словом розчепірюємо (розчепірити – розставляти, розсувати що-небудь у сторони).
Слово має відтінок непристойности.
Ярославе, звісно, що має. Інше питання - чому за нього голосують? Саме це слово разом з різними «нацюцюрниками» та «дрототягами» стало символом висміювання Української мови. І виглядає на те, що тут, на Словотворі, багато хто далі докладається до цього висміювання.
Ну всі запитання до наших пращурів, які ніскілечки не гребували словом "розчепірювати". У порівнянні із нацюцюрниками та дрототягами "розчепірка" не походить від "поєднання слів" (на кшталт, на цюцюрку, дріт + тягти) і утворюється винятково суфіксальним способом від дієслова (як і грабарка = грабар/-ити/-ка; скоромовити+ка = скоромовка). Давайте тоді будемо цуратися й цих укр. слів бляха, дрочити, підрахунок. Бо бач, комусь, либонь, може здатись, що це московські матюки, слова, що мають відтінок непристойности. А це ж, далебі, чистої води нісенітниця.
Слово не кодифікує жодний український словник.
"https://r2u.org.ua/s?w=розчепірка&scope=all&dicts=all&highlight=on"
Це слово — українофобна казочка про сільську українську мову, придумана ненависниками України, самі ж українці ніколи не використовували таке слово.
Саме так, Несторе! І ця казочка дуже добре діяла в 90-их роках. Пам’ятаю, як всі хором реготали, коли я починав в товаристві розмовляти Українською. І це придуркувате слово у всіх викликало асоціації з жіночим статевим органом... Ну і до цього різні нацюцюрники додавались.
Несторе, Ви трохи переплутали. По-перше, тут ніде не вказувалося, що це слово кодифікувалося у словниках. По-друге, було казалося, що існує у вжитку "розчепірювати" і суфіксальним способом -ка можна утворити обговорюване слово (власне як і доярКА, сварКА і багато инших). По-третє, це сайт, де на чужизми і запозичення пропонуються замінники. І якщо Ви прогляните... та бодай лиш цю сторінку, Ви, далебі, не знайдете 70% запропонованих тут людьми варіянтів у словниках. По-четверте, асоціації це справа особиста, справа розпущеності (пошлости) людини чи що... Якщо мені здається російське "деньги" ідіотським словом... типу "якщо є деньГИ, то є і нічГИ, і вечірГИ-ги... ги-ги.. яка смішна у росіян мова)". Якщо в мене такі асоціації від "цього придуркуваого слова", то се не означає, що й у инших людей таке ставлення до цього.
П.М.: ми вільна країна. Якщо Вам подобається инший варіянт, популяризуйте ЙОГО в масах. Я особисто користуюся винятково терміном "парасолька" в житті. А даний сайт для того і зроблений, щоб люди могли з різних варіянтів обрати той, що їм до вподоби. Цебто пропоную, не будьмо продовжувати базарне базікання.)
Dima Malz, погоджуюсь, людям, звісно ж, вибирати.
Я лиш мусив нагадати в коментарях, що це слово уперше придумали саме росіяни для того, щоб принижувати українську мову, а те як зі словом цим чинити, цуратися його, а чи прийняти, це вже вибір самих українців.
Пане Дмитре про розчипірку співають хіба гуцули в сороміцьких (розпусних) коломийках.
Трохи ся встидайте людей !
Stanislav Kufryk +++
чимось схоже на чеське deštník…
То такий бог дощу ?
«sole» у «parasol» означає «сонце»; гадаю, було б гарно, щоб у дощову погоду парасоля нагадувала своєю назвою про сонце (а первинно слово «сонячний» записували через літеру «ш»)
Прмітка: так називали по-народному колись ще якісь болі, але вживали то слово рідко (дядько ґуґл видав менше 500-ста результатів слову «соняшниця», що у півтори тисячі разів менше, ніж на слово «парасолька»), тому певен, що цим фактом можна знехтувати
від сонця — со́нічник.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: сонічник
гарно
Стріха захищає від сонця і дощу, а мокра парасолька "стряхає": sum.in.ua: strjakhnuty
Слово наявне в "Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)", "Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)"
А від дощу ?
А від дощу... ліпше в хаті сидіти під ковдрою.)
Ну а взагалі зараз всі використовують "парасолька" (= проти сонця). І від дощу, і від сонця.)) Як каже Авраменко, у мові 2+2 не завжди 4. Тому "холодок" має право на існування. + в словниках укр. мови є.
Ґанок — навес; крыльцо́ с навесом. © Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов);
Якщо слово ґанок може виконувати функцію "навісу", то "зменшене" слово ґанка, ґанник, ґанничок можна інтерпретувати як маленький, не вагомий, себто переносний, універсальний навіс (як від дощу, так і від сонця...).
Наприклад, як можна вживати:
Богдане, візьми-но ґанку, бо зара як дощ хлине, й до хати не дійдеш!
На дворі такі шквали, що ніяка ґанка й не витримає такої страшної участі... либонь...
- - -
А ще скоромовки можна буде писати:
Ганка із ґанкою стояла на ґанку та ґречно гукала ґаву Геланки!
Що носити ґанок над головою ?
Станіславе, правильно. Ми носимо парасольку, себто НАВІС від дощу над головою, щоб нас не залило. Я ж обґрунтував вище вже. Ґанок = "навес" (у словнику Кримського).
Зонтик це російське слово
Зонтик — це нідерландське слово (zondek), що означає «накриття від сонця».
Тобто зонтик таке саме запозичене слово
Хоч і запозичене але вже давно українське
з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole. («сонце»)