Парасолька — пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів.
Приклад вживання
У мене гарна парасолька.
Походження
Слово «парасоль» походить через посередництво пол. parasol від фр. parasol («сонячна парасоля»), яке в свою чергу, запозичене з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole. («сонце»)
А чому б і ні? Насправді слово відповідає дії яку ми робимо весь час із цим предметом. Для того, щоб парасолька нас захистила від дощу ми її розкриваємо, іншим словом розчепірюємо (розчепірити – розставляти, розсувати що-небудь у сторони).
Ярославе, звісно, що має. Інше питання - чому за нього голосують? Саме це слово разом з різними «нацюцюрниками» та «дрототягами» стало символом висміювання Української мови. І виглядає на те, що тут, на Словотворі, багато хто далі докладається до цього висміювання.
Ну всі запитання до наших пращурів, які ніскілечки не гребували словом "розчепірювати". У порівнянні із нацюцюрниками та дрототягами "розчепірка" не походить від "поєднання слів" (на кшталт, на цюцюрку, дріт + тягти) і утворюється винятково суфіксальним способом від дієслова (як і грабарка = грабар/-ити/-ка; скоромовити+ка = скоромовка). Давайте тоді будемо цуратися й цих укр. слів бляха, дрочити, підрахунок. Бо бач, комусь, либонь, може здатись, що це московські матюки, слова, що мають відтінок непристойности. А це ж, далебі, чистої води нісенітниця.
Слово не кодифікує жодний український словник.
"https://r2u.org.ua/s?w=розчепірка&scope=all&dicts=all&highlight=on"
Це слово — українофобна казочка про сільську українську мову, придумана ненависниками України, самі ж українці ніколи не використовували таке слово.
Саме так, Несторе! І ця казочка дуже добре діяла в 90-их роках. Пам’ятаю, як всі хором реготали, коли я починав в товаристві розмовляти Українською. І це придуркувате слово у всіх викликало асоціації з жіночим статевим органом... Ну і до цього різні нацюцюрники додавались.
Несторе, Ви трохи переплутали. По-перше, тут ніде не вказувалося, що це слово кодифікувалося у словниках. По-друге, було казалося, що існує у вжитку "розчепірювати" і суфіксальним способом -ка можна утворити обговорюване слово (власне як і доярКА, сварКА і багато инших). По-третє, це сайт, де на чужизми і запозичення пропонуються замінники. І якщо Ви прогляните... та бодай лиш цю сторінку, Ви, далебі, не знайдете 70% запропонованих тут людьми варіянтів у словниках. По-четверте, асоціації це справа особиста, справа розпущеності (пошлости) людини чи що... Якщо мені здається російське "деньги" ідіотським словом... типу "якщо є деньГИ, то є і нічГИ, і вечірГИ-ги... ги-ги.. яка смішна у росіян мова)". Якщо в мене такі асоціації від "цього придуркуваого слова", то се не означає, що й у инших людей таке ставлення до цього.
П.М.: ми вільна країна. Якщо Вам подобається инший варіянт, популяризуйте ЙОГО в масах. Я особисто користуюся винятково терміном "парасолька" в житті. А даний сайт для того і зроблений, щоб люди могли з різних варіянтів обрати той, що їм до вподоби. Цебто пропоную, не будьмо продовжувати базарне базікання.)
Dima Malz, погоджуюсь, людям, звісно ж, вибирати.
Я лиш мусив нагадати в коментарях, що це слово уперше придумали саме росіяни для того, щоб принижувати українську мову, а те як зі словом цим чинити, цуратися його, а чи прийняти, це вже вибір самих українців.
«sole» у «parasol» означає «сонце»; гадаю, було б гарно, щоб у дощову погоду парасоля нагадувала своєю назвою про сонце (а первинно слово «сонячний» записували через літеру «ш»)
Прмітка: так називали по-народному колись ще якісь болі, але вживали то слово рідко (дядько ґуґл видав менше 500-ста результатів слову «соняшниця», що у півтори тисячі разів менше, ніж на слово «парасолька»), тому певен, що цим фактом можна знехтувати
1) Насупроти/Напроти/Проти (чогось) + Сонце/Сонечко = ПРО(ти)СОН(ц)Я.
2) Також використовуючи гру слів можна тлумачити і так: СОНЯ це той, хто спить (сонько). На теплому сонечку легко можна закімарити, тобто просонею ми закриваємо те, від чого можемо заснути (проганяємо СОН).
3) Ну і також, "просоня" трошки співзвучна із "парасоля".
П.М.: Порівняю утворення слів.
PARA(re) + SOLE = parasole
ПРО(ти) + СОН(ц)Я = просоня.
ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
Слова ті народні слід берегти, бо їх придумав не якийсь укладач словників у 1900 літа, вони прийшли з уст самого вкраїнського народу, а тому сповненні первісної енергетики українського народу, такі слова на ціну золота.
Жаль лиш, що слово надто плутається зі "крило" в тямі "орган птаха для літання".
Слово наявне в "Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)", "Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)"
Ну а взагалі зараз всі використовують "парасолька" (= проти сонця). І від дощу, і від сонця.)) Як каже Авраменко, у мові 2+2 не завжди 4. Тому "холодок" має право на існування. + в словниках укр. мови є.
Якщо слово ґанок може виконувати функцію "навісу", то "зменшене" слово ґанка, ґанник, ґанничок можна інтерпретувати як маленький, не вагомий, себто переносний, універсальний навіс (як від дощу, так і від сонця...).
Наприклад, як можна вживати:
Богдане, візьми-но ґанку, бо зара як дощ хлине, й до хати не дійдеш!
На дворі такі шквали, що ніяка ґанка й не витримає такої страшної участі... либонь...
- - -
А ще скоромовки можна буде писати:
Ганка із ґанкою стояла на ґанку та ґречно гукала ґаву Геланки!
Станіславе, правильно. Ми носимо парасольку, себто НАВІС від дощу над головою, щоб нас не залило. Я ж обґрунтував вище вже. Ґанок = "навес" (у словнику Кримського).
Ра в давньоєгипетській міфології — бог Сонця. Від його імені ймовірно походить псл. rajъ (себто слова "рай" та "райдуга" – дуга до РА).
Від/од проявів бога Ра (нищівного сонця, ультрахвіолету...) захистить одри́ця.
Парасолька — пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів.
У мене гарна парасолька.
Слово «парасоль» походить через посередництво пол. parasol від фр. parasol («сонячна парасоля»), яке в свою чергу, запозичене з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole. («сонце»)
Перекладаємо слово парасолька
Хоч і запозичене але вже давно українське
з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole. («сонце»)
Зо́нтикъ = зо́нтик (Лїв.), паросо́лик, парасо́лька (Прав.), від дощу — до́щник (С. Пар.), від сонця — со́нїчник (С. Пар. Жел.). — Зо́нтикъ глазно́й = козирьо́к. — Вийшов пан с зеленим козирьком над очима. / Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
А чому б і ні? Насправді слово відповідає дії яку ми робимо весь час із цим предметом. Для того, щоб парасолька нас захистила від дощу ми її розкриваємо, іншим словом розчепірюємо (розчепірити – розставляти, розсувати що-небудь у сторони).
Слово має відтінок непристойности.
Ярославе, звісно, що має. Інше питання - чому за нього голосують? Саме це слово разом з різними «нацюцюрниками» та «дрототягами» стало символом висміювання Української мови. І виглядає на те, що тут, на Словотворі, багато хто далі докладається до цього висміювання.
Ну всі запитання до наших пращурів, які ніскілечки не гребували словом "розчепірювати". У порівнянні із нацюцюрниками та дрототягами "розчепірка" не походить від "поєднання слів" (на кшталт, на цюцюрку, дріт + тягти) і утворюється винятково суфіксальним способом від дієслова (як і грабарка = грабар/-ити/-ка; скоромовити+ка = скоромовка). Давайте тоді будемо цуратися й цих укр. слів бляха, дрочити, підрахунок. Бо бач, комусь, либонь, може здатись, що це московські матюки, слова, що мають відтінок непристойности. А це ж, далебі, чистої води нісенітниця.
Слово не кодифікує жодний український словник.
"https://r2u.org.ua/s?w=розчепірка&scope=all&dicts=all&highlight=on"
Це слово — українофобна казочка про сільську українську мову, придумана ненависниками України, самі ж українці ніколи не використовували таке слово.
Саме так, Несторе! І ця казочка дуже добре діяла в 90-их роках. Пам’ятаю, як всі хором реготали, коли я починав в товаристві розмовляти Українською. І це придуркувате слово у всіх викликало асоціації з жіночим статевим органом... Ну і до цього різні нацюцюрники додавались.
Несторе, Ви трохи переплутали. По-перше, тут ніде не вказувалося, що це слово кодифікувалося у словниках. По-друге, було казалося, що існує у вжитку "розчепірювати" і суфіксальним способом -ка можна утворити обговорюване слово (власне як і доярКА, сварКА і багато инших). По-третє, це сайт, де на чужизми і запозичення пропонуються замінники. І якщо Ви прогляните... та бодай лиш цю сторінку, Ви, далебі, не знайдете 70% запропонованих тут людьми варіянтів у словниках. По-четверте, асоціації це справа особиста, справа розпущеності (пошлости) людини чи що... Якщо мені здається російське "деньги" ідіотським словом... типу "якщо є деньГИ, то є і нічГИ, і вечірГИ-ги... ги-ги.. яка смішна у росіян мова)". Якщо в мене такі асоціації від "цього придуркуваого слова", то се не означає, що й у инших людей таке ставлення до цього.
П.М.: ми вільна країна. Якщо Вам подобається инший варіянт, популяризуйте ЙОГО в масах. Я особисто користуюся винятково терміном "парасолька" в житті. А даний сайт для того і зроблений, щоб люди могли з різних варіянтів обрати той, що їм до вподоби. Цебто пропоную, не будьмо продовжувати базарне базікання.)
Dima Malz, погоджуюсь, людям, звісно ж, вибирати.
Я лиш мусив нагадати в коментарях, що це слово уперше придумали саме росіяни для того, щоб принижувати українську мову, а те як зі словом цим чинити, цуратися його, а чи прийняти, це вже вибір самих українців.
Пане Дмитре про розчипірку співають хіба гуцули в сороміцьких (розпусних) коломийках.
Трохи ся встидайте людей !
Stanislav Kufryk +++
чимось схоже на чеське deštník…
«sole» у «parasol» означає «сонце»; гадаю, було б гарно, щоб у дощову погоду парасоля нагадувала своєю назвою про сонце (а первинно слово «сонячний» записували через літеру «ш»)
Прмітка: так називали по-народному колись ще якісь болі, але вживали то слово рідко (дядько ґуґл видав менше 500-ста результатів слову «соняшниця», що у півтори тисячі разів менше, ніж на слово «парасолька»), тому певен, що цим фактом можна знехтувати
від сонця — со́нічник.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: сонічник
гарно
Стріха захищає від сонця та дощу.
(у П.Штепи)
1) Насупроти/Напроти/Проти (чогось) + Сонце/Сонечко = ПРО(ти)СОН(ц)Я.
2) Також використовуючи гру слів можна тлумачити і так: СОНЯ це той, хто спить (сонько). На теплому сонечку легко можна закімарити, тобто просонею ми закриваємо те, від чого можемо заснути (проганяємо СОН).
3) Ну і також, "просоня" трошки співзвучна із "парасоля".
П.М.: Порівняю утворення слів.
PARA(re) + SOLE = parasole
ПРО(ти) + СОН(ц)Я = просоня.
ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
Слова ті народні слід берегти, бо їх придумав не якийсь укладач словників у 1900 літа, вони прийшли з уст самого вкраїнського народу, а тому сповненні первісної енергетики українського народу, такі слова на ціну золота.
Жаль лиш, що слово надто плутається зі "крило" в тямі "орган птаха для літання".
А від сонця ?
Від "затінювати"
А від дощу ?
Слово наявне в "Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)", "Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)"
А від дощу ?
А від дощу... ліпше в хаті сидіти під ковдрою.)
Ну а взагалі зараз всі використовують "парасолька" (= проти сонця). І від дощу, і від сонця.)) Як каже Авраменко, у мові 2+2 не завжди 4. Тому "холодок" має право на існування. + в словниках укр. мови є.
Ґанок — навес; крыльцо́ с навесом. © Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов);
Якщо слово ґанок може виконувати функцію "навісу", то "зменшене" слово ґанка, ґанник, ґанничок можна інтерпретувати як маленький, не вагомий, себто переносний, універсальний навіс (як від дощу, так і від сонця...).
Наприклад, як можна вживати:
Богдане, візьми-но ґанку, бо зара як дощ хлине, й до хати не дійдеш!
На дворі такі шквали, що ніяка ґанка й не витримає такої страшної участі... либонь...
- - -
А ще скоромовки можна буде писати:
Ганка із ґанкою стояла на ґанку та ґречно гукала ґаву Геланки!
Що носити ґанок над головою ?
Станіславе, правильно. Ми носимо парасольку, себто НАВІС від дощу над головою, щоб нас не залило. Я ж обґрунтував вище вже. Ґанок = "навес" (у словнику Кримського).
Перум — фонетичний варіант назви слов'янського бога дощу, грому та блискавки Перуна.
Від/од проявів бога Перуна (дощу...) захистить відпе́рум.
Зонтик це російське слово
Зонтик — це нідерландське слово (zondek), що означає «накриття від сонця».
Тобто зонтик таке саме запозичене слово
Ра в давньоєгипетській міфології — бог Сонця. Від його імені ймовірно походить псл. rajъ (себто слова "рай" та "райдуга" – дуга до РА).
Від/од проявів бога Ра (нищівного сонця, ультрахвіолету...) захистить одри́ця.