Дарма є дано в словнику. Така форма з префіксом по-, який рівно нічого до суті значення не дає, тільки випадає на намагання камуфлювати схожість з власне російським словом крышка.
Такими камуфляжними формами, жаль, укр.м. ряснить: с-причинити : рос. причинить, ви-добувати : рос. добывать, на-вмисно : рос. умышленно, з-найти : рос. найти, з-находити(ся) : рос. находить(ся), ви-нагорода : рос. награда, тощо.
Ви твердите, що слова спричинити, видобувати, навмисно, знайти, знаходитися, винагорода є запозиченням в українській мові?
Ні, нє ізпосѫдъі, а снага ("намагання, спроба") кутаті ("маскувати, камуфлювати") слова тзотварї ("ідентичної, тотожної форми") чі тзоставї ("ідентичної/тотожної структури, морфології") вѧтскъім.
Схоже, за Вами правда, бо Словарь Грінченка відає усі вами дані короткі форми.
Лишень "навмисно" виглядає як уже пізніших років калька російського слова.
Кришка, так і є, бо це українське слово, нема чого перекладати.
Не зоставити ні кришки, ні покришки.
Кришечка зменш. від кришка. Сл. Грінченка.
Кришка, покришка. Сл. Желехівського.
Кришка. Правописний словник Голоскевича стор. 260.
зату́ла — предмет, яким що-небудь затуляють, закривають; заслінка; відлога у верхньому одязі; каптур, капюшон; захист, прикриття.
goroh.pp.ua: тула
Підпираю !
Спасибі!
Від "стріха"
дах
Звучить дуже природно й українсько, а називати верхню частину стріхою дуже влучно !
Калька є не про звучання.
Технічно це справді калька (я знаю, що калька це наприклад перекласти геометричну фігуру "conus" словом "шишка", а "стіжок" це вже не калька, а пристосування під українські реалії). "Стрішок" для перекладу русизму "кришечка" це випадкова калька, а не зумисна, бо називати верх стріхою інтуїтивно зрозуміло навіть без впливу московської мови. Крім того, ця пропонова дозволяє популяризувати слово "стріха", яке витіснене німецьким "дахом" !
А що Ви думаєте про те, щоби залишити і "стрішок" і "віко", але одну тяму зробити ширшу, над другою?
Щоб "вічком" називали узагалі усі затички для пляшки (корки, кришки, качани), а "стрішком" суто звичайну нам звичної форми кришечку (як у кока-коли).
Думаю, що для кришки скрині найкраще "повіка", щоб не плутати з поширеним діялектним "воко", множиною для очей "вічі", зменшувальним (часто в біології) "вічко". Пишу це неупереджено, бо в мене в селі схоже слово "веко" це теж повіка, а не "око".
Думаю, що для корка пляшки найкраще щось пов'язане з кукурудзяним качаном (пишу упереджено):ко́рок
А "стрішком" добре назвати парасольку (пишу упереджено):парасолька
"... щоб не плутати з поширеним діялектним "воко", множиною для очей "вічі", зменшувальним (часто в біології) "вічко". Пишу це неупереджено, бо в мене в селі схоже слово "веко" це теж повіка, а не "око"."
Іарославє Шчьпачє, нѣ мі доста іасно, чьто тъім хотѣстє рєчі. У Вас (на сєлѣ) кажѫть (в)око на "гоко/eye" чі на "вѣко/eyelid"? "Вічко" можє бѫті і "вѣчько" ѡд "вѣко", і "ѡчько" ѡд "око". Їсто ("Ви впевнені") є Вашє "вічко" ѡд *ѡчько (гоко)? Іѣ бо знаіѫ із бъілінства ("ботаніки") ѡчько (ѡд око) за вѧт. "глазок" у рослін. Ѡд слова вѣко → вѣчько іѣ жѣднѫ тѧмѫ із бъілінства нє знаіѫ. А ужє, тѧжько б’ у Вас на сєлѣ казалі [веко] на "гоко", [веко] бо є звѫковід до "вѣко" (а чьто за говѡр? Чє нє полѣсскъи?), нє ѡд "око".
Жѣль є бєрєчі ("резервувати") слово вѣко іно про тѧмѫ "кръв ока" – то є задобрє слово, і сѫдіть ("слід, треба") шіріті іого на їншї тълкъі. Пачє, і в ѧгльскѡи lid є і за "кръв ока", і за "кръв до сѫду". Крѡмь того, і ЕСУМ даіє до вѣка (дів.: віко, там) тълкъі і про "кръв до сѫду", і до "кръв ока".
У мене в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківській області на "повіка"/"вѣко"/"eyelid" кажуть "веко".
Тяму "вічко" в біології вживають в контексті маленького окоподібного органу, зокрема світлочутливої органели євглени зеленої:uk.wikipedia.org: Евглена зелена
Я просто вважаю, що краще кришку для скрині називати "повіка", щоб було інтуїтивно зрозуміліше для більшості українців, бо "вѣко" (повіка) перегукується з "вічко" (маленьке око) в біології та з "вічі" (протезованою двоїною від слова "око").
Карл-франц Ян Йосиф,
для "затички", тобто способу закриття такого, коли те закриття є вужче від горла суду, взагалі, є найліпше слово "чѷп".
Yaroslav Shpak,
"Тяму "вічко" в біології вживають в контексті маленького окоподібного органу, ..."
Ото я й писав вище, що написання "вічко" ховає два геть різні слова, з різними голосними в корені: вѣчько та ѡчько. Тому протиставлення тям "повіко, повіка, покривка, кришка" й "окоподібного органа" є невірне.
Я одразу з "ѣ" у слові зрозумів, що "вѣ́ко" це не "око", а "повіка". Три дописи зробив для того, щоб люди звернули увагу на те, що "вѣ́ко" це синонім слова "повіка", а не маленьке "око". У чинному правописі немає "ѣ" і сучасні українці будуть думати, що "віко-кришка" це маленьке око, а не повіка. Я пропоную вживати синонім лише на дві літери довший з перфіксом "по-", який більш поширений і зрозумілий, щоб замінити росіянізм "кришка" на слово схоже з тим, яке вживали українці, але зрозуміліше сучасниками, бо "віко" без "ѣ" українцям може й приживеться, але "повіка" буде інтуїтивно зрозумілішим.
Про мєнє ("на мою думку, на мій погляд") зваті сіѫ тѧмѫ ("кришка") ѡд "стрѣха" пініть ("заважає") досі стѡіка коіара/коіарнѡсть ("зв’зок, асоціація") імєнє "стрѣха" зо ставбоіѫ ("будівництвом"), і з глѧду самого ізроіа/їстотъі ("походження") слова – ѡд *stroy-s-a ← *stroy- в "строїті", і дожєнь ("навіть") із глѧду похѡднъіх слѡв ѡд сіого корєніа в мълвѣ новорусскѡи (дів. тълкъі на ЕСУМ пѡд: стріха).
Думаю, що стрішок краще підійде для парасольки, бо теж закриває від сонця/дощу:парасолька
Так звали:
Верхнє жорно в млині,
Верхній шар скирди,
Деку в музичних інструментах,
Металеву кришку, якою накривали люльки для куріння:
r2u.org.ua: верхняк
Так звали:
Верхнє жорно в млині,
Верхній шар скирди,
Деку в музичних інструментах,
Металеву кришку, якою накривали люльки для куріння:
r2u.org.ua: вершняк
Цитую Єлисія:
ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
Слово "віко" дійсно вкрай слушне для тями "те, що криє пляшку".
Етимологічний Словник Української Мови:
Довж — «планка для закривання льотка вулика-дунлянки».
Від прасл. *dьḷžь «довгаста дощечка».
Також є форма одо́вж.
Зменшення від "віко".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7550-viko.html#show_point
Кришка, покришка, віко, ляда - це все наше, це синоніми.
Не збіднюйте нашої мови!
Таке враження, що у наших т. зв. пуристів комплекс меншовартости - що москвинська мова первинна, а українська - вторинна, що все, що схоже на москвинську, або москівщизна, або калька з москвинської 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
вѣ́ко
ЕСУМ: ві́ко "кришка скрині, діжки, домовини; повіка".
+ + +
Дуже гоже, прикро аж, що сам не додумався!
Якщо вже вічком називаємо щось, що закриває (скриню, діру, око), то чому так і не стати називати кришку пляшечки?
Дуже навіть гарно.
Тѣшіть мѧ Въі дѣлітє слушьнѡсть сіого слова. :)
("Я радий, що Ви поділяєте [думку про] доцільність/раціональність/придатність сього слова").
Добродію Єлисій, будь ласка, ще підкажіть. Ви випадково пропустили слово "що", чи ж Ви стоїте на думці, що слово "що" в цьому випадку зайве? Якщо так, то чому?
Хіба не помилкою буде речення "мене гнітить ви погано готуєте їсти" замість "мене гнітить, ЩО ви погано готуєте їсти"? Бо така манара говорити є в мого друга, але він все життя в Америці, я гадав, що це вплиав англійської мови.
+++
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
кришка — ві́ко