Бляха— тонкий листовий метал (сталь, алюміній та ін.) з антикорозійним покриттям[4]. Товщина бляшаного листа 0,08—0,90 мм. Найбільш поширена біла бляха, покрита оловом. Невкрита оловом відпалена бляха називається «чорною». Бляху виробляють у листах 512—1000 X 712—2000 мм або в рулонах завширшки до 1 м, масою до 15 т.
Приклад вживання
Бляха́р — майстер, що виготовляє різні вироби з бляхи. Традиційно бляхарі виготовляли сталевий садівничий інвентар та домашні інструменти. Бляхарі також працювали з цинком і займаються покриттям дахів.
Походження
р. бляха та п. blacha, знім. а саме свн. blëch, нвн. Blech, споріднене з дісл. blik «сітка шолома», псл. blьskъ, укр. блиск. Жерсть з р. жесть, запозичено з тюр. мов.
метал
Круш — метал. Металева пластина — крушиця.
метал