-
Довге, і звучить негарно

Два запитання:
1) Як утворили?
2) Що значить ця загадкова хвилька в описі?

А якби було й питоме, думаю, мав би бути таки "кроКВень". Які підстави для Ч?

Proti pitomosti slova 'cróc / cruoc' néyma yna pèuna docazou. Ze pervche, u prasl. bie cœilco rœznuix sõrœdnuix coreneu: *kor-k-, *kor-ak-, *kur-o-k-, *kur-a-k- (← *kr-ō-k-), *kur-k-, *kur-i-k-, *kar-(-y-)a-k- (← *kōr-(y)-ō-k-). I u slovie 'cr•óc / cr•uoc' e *-ok- pocép/pœddig a ne ceasty corene — corény e *kur-. Œdnoschéinnhe méidj simi coréinmi e: *o — *o-stõpény : *u ( ← *ŏ) — *o-stõpény corotca/izvedena (reduced) : *a ( ← *ō) — *o-stõpény dóuga. Pocépi *-o-k-, *-a-k- ( ← *-o-k-) sõty ròzxiryéinnha pocépa *-k-. Usi tri rœzni dóugotoiõ stõpeni corene — *kor-, *kur- (ci prosto *kr- ← *k0r- = *kur- — *‹кър-› => *‹кр-›) i *kar- e sòcetano iz trèmi rœznõtami pocépa — *-k-, *-o-k-, *-a-k-, + *-i-k-, dauchi crœmy *kor-+-k- yzocrema i *kur-o-k- ( = *k0r-o-k-), a œd seoho drougoho moge bouti ino ‹croc- / cróc-› a niyac ne ‹coroc-›. O sémy e u SISM, vidjte yzocrema XII, i tamge sbx. ‹kročiti›, 178: *kročajь, i tamge st.-céix. ‹kročěj(e)›, céix. ‹kročej›, slvc. ‹kročaj›, *kročiti I, 183: *krokъ, i tamge sbx. ‹krok, kroka› "a broad/long step" — bõdy tam *kor-k-, sbx. ne boulo bui ‹kročiti›, ‹krok› ale ‹kračiti›, ‹krak›, i céixscoiõ bui boulo ne ‹kročej› a ‹kračej›, i slovaçscoiõ bui boulo ne ‹kročaj› a ‹kračaj›. Tamge u SISM pischõty cyto lead. ‹krok, kroczyć, kroczaj› mogli bõ bouti, vidygleadno, i œd *k0r-ok- i œd *kor-k-, ta sbx., céix. i slvc. tvari scorieye pœdopyrõty gadco o *k0r-ok-, a œdtac i u rousscie ‹croc- / cróc- / cruoc› œd *k0r-ok- (tb. *‹кър-ок-ъ = крокъ).

Za droughe, ‹о› u ‹крок› ne isviedcity o œdsõttie o-peregolosou — pameataimo cyto sõty rœzni proteagui / œdcreatui o-peregolosou — yzocrema pd.-zx. /ʉ/ ta pn.-bosl. /u͡o/, i za ‹крок› mogé si bouti pn.-boselnuy œdcreat/uzcreat /u͡o/, he /kru͡ok/ → [krʷok].

Za trèithe, cyto ‹крок› e, ni bui, cerpano yz leadscui, crœmy gadcouainnha ("reasoning") 'cerez te cyto tam néyma o-peregolosou' (iesce raz, œun tam e), sia gadca vuixodity i yz toho cyto seoho slova néyma u veatscie, a tomou, diey, 'se slovo ne mogé bouti pitomo u rousscie, otge dóugyno e bouti cerpano yz leadscui'. Zastõpçi seï vietiiscui ("rhetoric") vuixodeaty yz toho cyto coli veatscoiõ "step" e 'шаг' to ono i dóugyno e bouti pitome slovo 'dòtchéirnix' móuv rousscoï ta bielorousscoï. Na dielie ge znacyéinnhe "step" ou slova 'шаг' i blizco ne e pervœstno — pervœstno ono znacity prosto "anything stretched", ta i zvõcotvar pervœstnuy e ne 'шаг' a *'сяг / сяг'. I samo znacyéinnhe "step" i zvõcotvar /шаг/ e ròzvitoc sõto veatscuy — pœizdniy. Ba, znacyéinnhe *"ròzcepieriti, ròzstaviti" ou *kr-o-k- cde rodjainieye dasty znacyéinnhe "step" négy znacyéinnhe *"something stretched".

Tvar ‹крок› u tacœmy vidie bie, ymabouty, poxiryeno na pœudeny ta zaxœud yz pœunici cde pràvilnuy œdcreat'ho e /kru͡ok/ ; nacœilco /u͡o/ ne e u sõstavie pœudennozaxœidnuix nariecy (u nix, natomiesty, œdcreat o-peregolosou e /ʏ/), tamiexyni móuçi, tchouvchi pœunœicyne /u͡o/ tóucouaxõ ye he /o/, pacye pitima pœudenno-zaxœidna vuimóuva /o/ ← *o e [ʷo], nagadouiõtchi [u̯͡o], œdcui i vuinice tvar /krʷok/. Tomou crœmy inchoho izprïa i te cyto u bóulgarscie pisymie néyma pisymene pro /u͡o/, œdtac na pisymie bie prosto pisano iz ‹o›.