Значення слова
Люстра — підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру.
Приклад вживання

Величезні люстри звисають звідти [зі стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків – розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги. (О. Гончар).

Походження

від пр. (франц.) lustre «блиск, глянець; люстра»

Приклади в інших мовах

нім. Leuchter
ягел. chandelier
швед. kristallkrona
сум. kattokruunu
итал. lampadario
угор. csillár
тур. avize
баск. kriseilua
исп. candelabro
грец. πολυέλαιος
исл. ljósakróna

Слово додав

Перекладаємо слово люстра

Volodymyr Khlopan 17 жовтня 2020
18 жовтня 2020

Не тiльки у Грiнченка можна знайти це слово:
r2u.org.ua: Світич

18 жовтня 2020

+

4 січня 2021

Усе ж, для точности має бути повна форма "вислий світич", аби відрізняти "люстру" від инших освітлювальних приладів.

4 січня 2021

Таку конотацію засоби мови (будь якої) забезпечити ледве чи можуть; ба, й у мові джерелі йтал. lustra такої конотації нема, тому марно є класти на руську мову задачу, якої не можуть виконати й инші мови. Єдине, що може бути, є вибір з инвентаря суфіксів, які, хоча не будуть могти передати конотацію "вислої річи, висіння, вислости", можуть що найбільше просто дифенціювати таке слово від инших слів з коренем *suēt-, що значать різні річи, пов'язані з джерелом світла.

4 січня 2021

А чи є така кількість чепенів, щоб забезпечити назви для всіх освітлювальних приладів?

4 січня 2021

На позначення приладів є ряд таких чепенів, а на позначення освітлювальних служить сам тяклий корінь.

5 січня 2021

Єлисіє, чому Ви все "річи" кажете, адже в українській мові останній звук "і". Мечі, ночі, гроші, палиці, нігті, не мечи, ночи, гроши, палици, нігти :(

5 січня 2021

Останній звук є там {ɪ}, а "і" є літера.

Желех. І, 531: ніч, но́чи;
Жлх. ІІ, 655: піч, печи́
Жлх. ІІ, 790: путь ("не зна́ти чому́ пу́ти").
Восені, семі, шесті, п'яті, восьмі, дев'яті, десяті.
Слова "палиця", "гріш", "меч" суть иншої відміни. Слово "ніготь" є первісно відміна з основою на приголосний, втрачена ще в дописемну добу, й тому там хитання було вже здавна. У слові "палиця" має бути правильно <палиці>, але <і> там є структурно (морфофонематично) розуміти не як поєднання "твердого" {t͡s} + {і}, а як поєднання a priori/by default "мякого" {t͡ɕ} (← *k) + */ɤ/ ( = <ъі>), ← *-ons, себо: *<палицъі>, де звучання голосного на кінці є зумовлено якістю звучання приголосного перед ним у тім слові, а не навпаки; у противнім разі *k+*i дало би +<паличи>.
Літера <і> в формах <ночі>, <печі> може мати дві пояснення: 1) результат "мякої" вимови попереднього приголосного перед первісним {ɪ} в таких словах у ряді говірок (крім инших, таке є питомо північним, на Поліссі, а також на півдні гуцульським, опільським тощо 2) вимовою самої голосної фонеми /ɪ/ на кінці таких форм як {і} в окремих говірках (в тих же згаданих вище); втім, у таких говірках може бутм вимова {і} в усякого /ɪ/ в вільній дистрибуції з вимовою {ɪ} (Сл-к говірок Полісся, 86: <ізвесті> "звезти", 195: <сіто> "сито", 161: <піленя́/пілєня́/пиленя́/піляня́> "пиля́", 161: <пісьмо/письмо>; форми типу <хоудіті>, <пісаті> з вимовою "твердою" суть и в инших, південно-західних говірках, а також форми типу <пьисатьи>, <хо(у)дьитьи>). Але слід розуміти, що то суть алофони, тобто варіанти вимови – основна же їх фонема там є /ɪ/.

6 січня 2021

Переглянув класиків і схоже, що вся Україна говорила здебільшого ночі, печі, путі, а ночи, печи, пути подибується тільки в деяких говірках.
Абсолютна більшість словників вказуть саме форми ночі, печі, путі, вони й головні.
Та й здавна у тих словах завжди наприкінці був їр – ь, може й він повпливав на м'яку вимову.

Я дуже Вам дякую за відповідь, Єлисіє, але не схоже, що вимова и є загальноукраїнською, схоже що таки що Шевченко, що Куліш, що Франко, що Ярмоленко, усі казали ночі, печі, путі (ну або ночьи, печьи, путьи).

17 грудня 2021

Люстра - світич
Ліхтар — свитич

suétyado
4

Див. мій коментар під: світич, тут. Творено від корене *suēt- (← *suoyt-) чепенем *-yad- та парадигматичним чепенем -o; роль чепене -yad-o є тут суто диференційна – конкретнішої конотації з "висінням" жаден чепінь передати просто не може; принаймні, за чепенем *-yad- є знано конотацію множинности в однині та конкретизації (http://oldrusdict.ru/dict.html: ослѧдь, челядь, пьстрѧдь, мокрѧдь, старѧдь, сирѧдь, площадь). Сам твар є турено словом <свічадо>, хоча його значення є йинше, "дзеркало", й воно є за походженням комолене лядське zwiercadło (само від давнішого *ziercadło), але потреби в такім слові в руській нема, за наявности слова zercalo "дзеркало" (ба, є ще й слово glẽdilo "тс"), тому твар suétyado є вільний.

אלישע פרוש 4 січня 2021
suétlẽda
4

Див. змінку ту під: suétyado; творено чепенем -ẽd- + парадигматичним чепенем -a, чепінь -ẽd- тякне до ("є співвідносний з") чепене -yad-, від основи suétl- "світло (прилад/засіб, джерело світла)".

אלישע פרוש 5 січня 2021
жирандо́ль
0
Михас Туро 17 жовтня 2020
17 жовтня 2020

Черпане.
А для Вас ще напишу, що в московській мові тако теж є.

17 жовтня 2020

Бо то геть не украïнське

світило
0
Marko Markovych 17 жовтня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями