Часто він брав лінійку і виглажував нею скарбове біле з синіми берегами одіяло так, що на ліжку не було і складочки (Нечуй-Левицький. Хмари).
"От іще нежить через проклятих буде!" — сердито він мовив сам до себе, побрався знову на постелю, загорнувся в одіяло, закрив голову подушкою і усилковувався заснути." (Панас Мирний. Повія).
"Іноді, — він по-дитячи, жалісно всміхнувся, — я, знаєш, уночі… за стіною сусіди п’ють, грають… а я закутаюсь в одіяло й шепочу: «Мамо, мамо»" (Володимир Винниченко. Заручини).
"Хтось будив Костя, стягуючи одіяло". (Степан Васильченко. Олив’яний перстень).
Любий Михайлику! ..Починаю з лягання спати, бо се теж момент цікавий: людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Леся Українка, V, 1956, 38).
Страшного не робили мені нічого: спочатку закутали в одіяло, потім почали розтирати, перше через рушник по сухому, далі по мокрому, далі знов по сухому, врешті, знов закутали в одіяло і казали якийсь час лежати тихо, а там я встала і пішла додому.
(Листи Лесі Українки 1898 р. 1.05.1898 р. До матері).
Хата в мене добра, вночі сплю під літнім одіялом, вдень одягаюсь по-літньому.
(Листи Лесі Українки 1912 р. 21.11.1912 р. До сестри Ольги).
Моя бабця і її сестри з глухого села теж казали одіяло.
Ковдра — постільна річ для покривання тіла. традиційно виготовляються з вовни, але останнім часом також і з синтетичних волокон.
Він лежить на ковдрі.
пол. kołdra, від німю Kolter, від ст.-італ. coltra – покриття, укривало.
Одіяло це запозичення від рос. одеяло
чес. deka
Перекладаємо слово ковдра
r2u.org.ua: ліжник
Бездоганно, здається на франківщині так говорять.
Чудово!
Ковдра це не будь-яке "укривало", а саме товсте, зазвичай з вовни.
Часто він брав лінійку і виглажував нею скарбове біле з синіми берегами одіяло так, що на ліжку не було і складочки (Нечуй-Левицький. Хмари).
"От іще нежить через проклятих буде!" — сердито він мовив сам до себе, побрався знову на постелю, загорнувся в одіяло, закрив голову подушкою і усилковувався заснути." (Панас Мирний. Повія).
"Іноді, — він по-дитячи, жалісно всміхнувся, — я, знаєш, уночі… за стіною сусіди п’ють, грають… а я закутаюсь в одіяло й шепочу: «Мамо, мамо»" (Володимир Винниченко. Заручини).
"Хтось будив Костя, стягуючи одіяло". (Степан Васильченко. Олив’яний перстень).
Любий Михайлику! ..Починаю з лягання спати, бо се теж момент цікавий: людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Леся Українка, V, 1956, 38).
Страшного не робили мені нічого: спочатку закутали в одіяло, потім почали розтирати, перше через рушник по сухому, далі по мокрому, далі знов по сухому, врешті, знов закутали в одіяло і казали якийсь час лежати тихо, а там я встала і пішла додому.
(Листи Лесі Українки 1898 р. 1.05.1898 р. До матері).
Хата в мене добра, вночі сплю під літнім одіялом, вдень одягаюсь по-літньому.
(Листи Лесі Українки 1912 р. 21.11.1912 р. До сестри Ольги).
Моя бабця і її сестри з глухого села теж казали одіяло.
Бо традиційно ковдри виготовлялися з вовни.
Бо традиційно ковдри виготовлялися з вовни.
Діялектне слово на позначення ліжка, постілі – https://goroh.pp.ua/Етимологія/одр.
Ко́ве́р – ковдра; одіяло.
Свідчено в таких тямах у дорепресивних словниках:
r2u.org.ua: ковер
https://goroh.pp.ua/Етимологія/ковер
Є й у давньоруській мові – ковьръ.