Від "лежати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому лежать.
Знаю, що мої добрі товариші біля Дністра "канапою" називають звичайний хліб.
Дивно, скидається на зворотнє словотворення від “канапки”.
Так і суржик можна "своїм Українським" назвати...
Суржик і є українське слово
Цікаво, що у білорусів диван взагалі на стінах висить
початок за Єлисеєм (אלישע פרוש) -
у наступний закономірний здобуток, що
за семантикою сповнений розумінням, - "те на чому можна присісти, полежати й набратися сил".
на "тишаку"
(місце для зручності, відпочинку)
Див. 
коузі
{
(Це "новотворення" Є вірнонаправленим "поробком" та начасі не є утвердженим в УКР письмо... (автор/М.С.Я._(с)@
}
/
Див. коузі
{
(Це "новотворення" Є вірнонаправленим "поробком" та начасі не є утверджене в УКР письмо... (автор/_(с)@)
}
Від "відпочивати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому відпочивають, бо на дивані дійсно люд робить це.
"Я купив собі дубовий сидяк з шкіряною обивкою"
"Ба, як розлігся на сидяку! Посунся, я теж хочу розміститися"
"Через мого кота, я кожні два роки купляю новий сидяк"
Історична замітка, бо нічого не змінює.
ТИШАК
/
на "тишаку"
(місце для зручності, відпочинку)
_________
{
(Це "новотворення" Є лише "поробком" , начасі не утверджене в УКР письмо... (автор/_(с)@)
}
Prœstyrõ na uibér iz six tuarœu:
opleun
/oˈpli͡ʉn/, /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
opleiny
/oˈple͡inʲ/, /-ple͡i-/ = [-ˈple̝ʲ-, -ˈpli(ʲ)-, -ˈplʲɪ-, -ˈplɪ̯͡e(ʲ)-], /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
oplên
/ˈoplɛn/, /ˈo-/ = [ˈ(ʷ)o-], [ˈwo-, ˈɦo-]
/oˈplɛn/, /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
Pro bœulxie vìdyite SIRM IV, 200: ‹оплі́н›.
Tuar ‹opleun› e snouto na ‹оплі́н›, ‹opleiny› на ‹оплі́нь›, a tuar ‹oplên› na tuaréx ‹о́плен› ta ‹опле́н› tamge u SIRM.
Crœumy znacyeiny "a pillow on a shelf", daunéixiœi znacyeinïa "poliça, greadély" sõty ispœulna i is arab. ‹suffa› (gèrêlo phran. ‹sofa›) cyto crœumy sõkésnoho znacyeinïa "a sofa, couch", znaci i "greadély, poliçõ, bervy, bervyno, còlodõ", pac i "lavõ, laviçõ", "podro", "sédalo", a tomou mogeity, libo-n', teacti arabscomou slovou "suffa" rozvitcomy znacyeinïa.
goroh.pp.ua: канапа
duimyac
*dūm-y-ak-; творено мною на підставі засвідченого діалектного слова де́мки "мякі боки дивана", що походить від кореня *дъім- (*dūm-) "дим", від одного з його значень *"підійматися, надуватися" (тобто демки = *"дуті частини [меблів]"). Таким чином, димляк є *"такий, що є дутий".
Чому ы, якщо в оригіналі е?
Письмя <е> бо там є квола потуга віддати звук /ɘ/ від прасл. *ū в руській мові. Гинший звук від. прасл. *ū в руській мові є /ɤ/ (й алофони). А в сім слові є корінь *dū-m-. Инші відомі слова від сього кореня з писаним кирилицею <е> суть: <де́мня> (Желехівський І, 176), при <ди́мня> (там же, 182), з тим самим значенням, <де́мгати> "піднімати" (там же, 176. Між иншим, паралелизм "дим — те, що злітає, підіймається" пор. у герм. мовах: нім. Lüft "повітря" — ягел. lift "підіймати"), також <демати~димати> "дути, обдувати" (ЕСУМ ІІ, 32, під <демня>). Инше слово з вірогідним *ū, писаним з <е> є <тельма> "вершина гори" (ЕСУМ V, 541), ← *tū-l-o-s "тил".
Тобто <е> там не є /ɛ/ від прасл. *e, чи /æ/ від прасл. *y (д.-рус. <ь>).
Дуже цікаво. Ніколи не чув про діялекти, уяких ы вимовляли б близько до е.
A /nʲimˈkɛɲa/ ‹némcuinya› : /ɣospoˈdɘ̞ɲa/ ‹gospoduinya›, /lɘˈɣ̞ɛɲa/ ‹lèguinya›, /ˈkɛlɑw ~ ˈgɛlɑw/ ~ /ˈkɘ̞lɑw ~ ˈgɘ̞lɑw/ ~ /ˈkilɑw~ˈkʲɘlɑw/ ‹cuilau›?
+
Найкращий варіянт, як на мене. Хоч і зашифрований. Але якщо брати румунську, то там майже все зашифроване. Отже все гаразд.
Як з "дЕмки" можна утворити "дИмляк" що на додачу споріднене зі словом "надУтий"? Може це взагалі не "демки", а "dęki"?
<Як з "дЕмки" можна утворити "дИмляк" що на додачу споріднене зі словом "надУтий"?>
Poyasnyeno ge uisie?
U ‹демки› e ‹e› cuiriliçui pisanuy inxiozuõc zueacymene /ɘ̞/ = ‹ui (ъі)›, porœunaite: ‹німке́ня› *нѣмькъі́нꙗ, ‹леге́ня› *льгъі́нꙗ, ‹ке́лавий› *къі́лавъ, ‹хе́жа, хє́жа› *хъі́жꙗ. Ôtge, ‹де́мки› e *дъі́мъкъі = duimcui.
«додачу споріднене зі словом "надУтий"?»
I? duim : douti, doumati : dõti, dmeity — tô e staruy cœulycœstno-yacœstnuy pèregòlôs: *um (*ъм — дъметь, дъмьна, дѫти *dumtei) : ūm (*ъім — дъімъ) : *oum (*оум — доумати).
«Може це взагалі не "демки", а "dęki"?'»
I cyto bui tô znacilo? Tacoho slova leadsca ne znaieity. Ta i u rousscé bui ladyeno he ⁺‹денки› ci ⁺‹деньки› boulo — porœunaite: lead. ‹obcęgi› (← ném. hebzange) → rous. ‹obçênycui› — ne ‹obçêmcui›.