Від "лежати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому лежать.
duimyac
*dūm-y-ak-; творено мною на підставі засвідченого діалектного слова де́мки "мякі боки дивана", що походить від кореня *дъім- (*dūm-) "дим", від одного з його значень *"підійматися, надуватися" (тобто демки = *"дуті частини [меблів]"). Таким чином, димляк є *"такий, що є дутий".
Письмя <е> бо там є квола потуга віддати звук /ɘ/ від прасл. *ū в руській мові. Гинший звук від. прасл. *ū в руській мові є /ɤ/ (й алофони). А в сім слові є корінь *dū-m-. Инші відомі слова від сього кореня з писаним кирилицею <е> суть: <де́мня> (Желехівський І, 176), при <ди́мня> (там же, 182), з тим самим значенням, <де́мгати> "піднімати" (там же, 176. Між иншим, паралелизм "дим — те, що злітає, підіймається" пор. у герм. мовах: нім. Lüft "повітря" — ягел. lift "підіймати"), також <демати~димати> "дути, обдувати" (ЕСУМ ІІ, 32, під <демня>). Инше слово з вірогідним *ū, писаним з <е> є <тельма> "вершина гори" (ЕСУМ V, 541), ← *tū-l-o-s "тил".
Тобто <е> там не є /ɛ/ від прасл. *e, чи /æ/ від прасл. *y (д.-рус. <ь>).
Від "відпочивати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому відпочивають, бо на дивані дійсно люд робить це.
"Я купив собі дубовий сидяк з шкіряною обивкою"
"Ба, як розлігся на сидяку! Посунся, я теж хочу розміститися"
"Через мого кота, я кожні два роки купляю новий сидяк"
Диван — рід великих м'яких меблів для сидіння і лежання.
Вони сиділи на, м'якому дивані коло невеличкенького столика.
тур. divan – збірка творів; вища рада; суд
анґл. sofa
Перекладаємо слово диван
Від "лежати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому лежать.
Не українське це слово.
Вже українське і вже гарне українське
Знаю, що мої добрі товариші біля Дністра "канапою" називають звичайний хліб.
Дивно, скидається на зворотнє словотворення від “канапки”.
Так і суржик можна "своїм Українським" назвати...
Суржик і є українське слово
Канапа - це лише різновид дивана
Цікаво, що у білорусів диван взагалі на стінах висить
duimyac
*dūm-y-ak-; творено мною на підставі засвідченого діалектного слова де́мки "мякі боки дивана", що походить від кореня *дъім- (*dūm-) "дим", від одного з його значень *"підійматися, надуватися" (тобто демки = *"дуті частини [меблів]"). Таким чином, димляк є *"такий, що є дутий".
Чому ы, якщо в оригіналі е?
Письмя <е> бо там є квола потуга віддати звук /ɘ/ від прасл. *ū в руській мові. Гинший звук від. прасл. *ū в руській мові є /ɤ/ (й алофони). А в сім слові є корінь *dū-m-. Инші відомі слова від сього кореня з писаним кирилицею <е> суть: <де́мня> (Желехівський І, 176), при <ди́мня> (там же, 182), з тим самим значенням, <де́мгати> "піднімати" (там же, 176. Між иншим, паралелизм "дим — те, що злітає, підіймається" пор. у герм. мовах: нім. Lüft "повітря" — ягел. lift "підіймати"), також <демати~димати> "дути, обдувати" (ЕСУМ ІІ, 32, під <демня>). Инше слово з вірогідним *ū, писаним з <е> є <тельма> "вершина гори" (ЕСУМ V, 541), ← *tū-l-o-s "тил".
Тобто <е> там не є /ɛ/ від прасл. *e, чи /æ/ від прасл. *y (д.-рус. <ь>).
Дуже цікаво. Ніколи не чув про діялекти, уяких ы вимовляли б близько до е.
A /nʲimˈkɛɲa/ ‹némcuinya› : /ɣospoˈdɘ̞ɲa/ ‹gospoduinya›, /lɘˈɣ̞ɛɲa/ ‹lèguinya›, /ˈkɛlɑw ~ ˈgɛlɑw/ ~ /ˈkɘ̞lɑw ~ ˈgɘ̞lɑw/ ~ /ˈkilɑw~ˈkʲɘlɑw/ ‹cuilau›?
Від "відпочивати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому відпочивають, бо на дивані дійсно люд робить це.
"Я купив собі дубовий сидяк з шкіряною обивкою"
"Ба, як розлігся на сидяку! Посунся, я теж хочу розміститися"
"Через мого кота, я кожні два роки купляю новий сидяк"
Tam ôd "legéti", tou ôd "sidéti"...
Історична замітка, бо нічого не змінює.
Від "пух", "пухнути".