duimyac
*dūm-y-ak-; творено мною на підставі засвідченого діалектного слова де́мки "мякі боки дивана", що походить від кореня *дъім- (*dūm-) "дим", від одного з його значень *"підійматися, надуватися" (тобто демки = *"дуті частини [меблів]"). Таким чином, димляк є *"такий, що є дутий".
Письмя <е> бо там є квола потуга віддати звук /ɘ/ від прасл. *ū в руській мові. Гинший звук від. прасл. *ū в руській мові є /ɤ/ (й алофони). А в сім слові є корінь *dū-m-. Инші відомі слова від сього кореня з писаним кирилицею <е> суть: <де́мня> (Желехівський І, 176), при <ди́мня> (там же, 182), з тим самим значенням, <де́мгати> "піднімати" (там же, 176. Між иншим, паралелизм "дим — те, що злітає, підіймається" пор. у герм. мовах: нім. Lüft "повітря" — ягел. lift "підіймати"), також <демати~димати> "дути, обдувати" (ЕСУМ ІІ, 32, під <демня>). Инше слово з вірогідним *ū, писаним з <е> є <тельма> "вершина гори" (ЕСУМ V, 541), ← *tū-l-o-s "тил".
Тобто <е> там не є /ɛ/ від прасл. *e, чи /æ/ від прасл. *y (д.-рус. <ь>).
Дуже цікаво. Ніколи не чув про діялекти, уяких ы вимовляли б близько до е.
A /nʲimˈkɛɲa/ ‹némcuinya› : /ɣospoˈdɘ̞ɲa/ ‹gospoduinya›, /lɘˈɣ̞ɛɲa/ ‹lèguinya›, /ˈkɛlɑw ~ ˈgɛlɑw/ ~ /ˈkɘ̞lɑw ~ ˈgɘ̞lɑw/ ~ /ˈkilɑw~ˈkʲɘlɑw/ ‹cuilau›?
+
Найкращий варіянт, як на мене. Хоч і зашифрований. Але якщо брати румунську, то там майже все зашифроване. Отже все гаразд.
Знаю, що мої добрі товариші біля Дністра "канапою" називають звичайний хліб.
Дивно, скидається на зворотнє словотворення від “канапки”.
Так і суржик можна "своїм Українським" назвати...
Суржик і є українське слово
Цікаво, що у білорусів диван взагалі на стінах висить
Від "відпочивати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому відпочивають, бо на дивані дійсно люд робить це.
"Я купив собі дубовий сидяк з шкіряною обивкою"
"Ба, як розлігся на сидяку! Посунся, я теж хочу розміститися"
"Через мого кота, я кожні два роки купляю новий сидяк"
Історична замітка, бо нічого не змінює.
Від "лежати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому лежать.
-
«Лежу на лежалі». А це не тавтологія?🤔