Табурет — меблевий виріб для сидіння однієї людини без спинки і підлокітників; стілець без спинки.

Література:

Почалася робота. Столи, табурети, навіть підвіконня в майстерні заставлено різними приладдями (Степан Васильченко, II, 1959, 231)

Сидів він за розкішним, старовинної роботи під морений дуб столом, і можна було б подумати, що цей здоровань закоханий у дорогі речі, коли б не вмостився на звичайному, по-сільському збитому табуреті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 320)

Випадково:

Оригінальна конструкція робить кожну модель особливою, тому табурети ідеально впишуться в будь-який інтер’єр.

через нім. “taburett”
від фр. “tabouret”,
зменш. від заст. “tabour” – барабан

біл. зэдлік
зэдаль – “ослін” (переносна кімнатна лавка для сидіння);
тобто маленький ослін, ослінчик

хорв. stolčić
stolica – “стілець”;
тобто маленький стілець, стільчик

пол. stołek
stol – “стіл”;
тобто маленький стіл, столик

• побут
• загальне