Тато сидів коло вікна на тапчані. (А. Свидницький)

Він вхопив .. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан. (І. Франко)

Було далеко за північ, коли Франтішек .. приліг на дощаному своєму тапчані. (С. Скляренко).

очевидно, запозичення з тюркських мов;

пор. тюрк. tapčan «підвищення, трон», дтюрк. tapčan «підставка на трьох ніжках»;

ненадійним видається припущення (КЭСРЯ 447) про утворення за типом колча́н «сагайдак» від моск. то́пать [«стоптувати каблуки, кривити»], букв. «кривоногий»;

помилковим є виведення (Scheludko 143) від рум. tăpşán «схил, пологість»