Альтанка — крита легка будівля в саду, парку тощо для відпочинку й захисту від сонця та дощу.
Приклад вживання
Спустилися з містка й за кілька кроків по стежці потрапили в альтанку. Посеред неї – маленький стіл, за яким граються діти, а стіни альтанки оперізують полиці.
Походження
Запозичено через польську (аltana) з італ. altana − тераса на даху
«Збоку в садку зроблена повіточка садова, вся в зелені та в квітах: у повітці приладновано великий турецький ослін з подушками». (Леся Українка, «Бояриня»)
xolodnik
ЕСУМ (холод): холодник "альтанка; прохолодне місце" (з посиланням на сл-к Недільського та сл-к Онишкевича; у Грінченка: "страва; холодильник; погріб; сарай, де солять рибу"; у Недільського ще: "відпалювальна піч").
-
Бесідувати ≠ первісно "говорити, вести розмову", а просто "сидіти/бути/травити час на дворі"; "говорити, вести розмову" є пізніше. Й призначення бесідки - ни в першім ряді, ни в другім, не є й не було "місце для розмов". Тому Ваш висновок у напрямі "бесідувати : говорити" → "бесідка : говорірня" є невірний.
Якщо корінь є в українській мові або є слов'янським, то можна його користати, адже ми справді себе одрубуємо од слов'янщини й вель захоплюємося запозиченнями. Те саме щодо слів "криша" (є ж слово покрівля), кружка (є ж слово круг), го́род (=місто; дуже чіткий слов'янський корінь, є у Академічнім словнику), год (аналогічно "го́роду") ,тощо
Альтанка — крита легка будівля в саду, парку тощо для відпочинку й захисту від сонця та дощу.
Спустилися з містка й за кілька кроків по стежці потрапили в альтанку. Посеред неї – маленький стіл, за яким граються діти, а стіни альтанки оперізують полиці.
Запозичено через польську (аltana) з італ. altana − тераса на даху
Перекладаємо слово альтанка
Незле
+.
ЕСУМ (тінь): тіннúк "тінисте місце; альтанка, бесідка" (з посиланням на Шейковського "Опьіт южнорусского словаря"). На будуче, давайте джерело.
Дуже гарно!
квітниця - набагато гарніше.
"19. квітни́ця «альтанка»"
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
goroh.pp.ua: квітниця
«Збоку в садку зроблена повіточка садова, вся в зелені та в квітах: у повітці приладновано великий турецький ослін з подушками». (Леся Українка, «Бояриня»)
+
"Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував…" (Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я») uk.wikipedia.org: Повітка
quétnica
ЕСУМ (квіт): квітниця "альтанка" (сл-к Недільського).
19. квітни́ця «альтанка»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
goroh.pp.ua: квітниця
+
xolodnik
ЕСУМ (холод): холодник "альтанка; прохолодне місце" (з посиланням на сл-к Недільського та сл-к Онишкевича; у Грінченка: "страва; холодильник; погріб; сарай, де солять рибу"; у Недільського ще: "відпалювальна піч").
Холодник це синонім до холодильника
альтанка - бесідка, бесідувати - говорити, бесідка - говірня
-
Бесідувати ≠ первісно "говорити, вести розмову", а просто "сидіти/бути/травити час на дворі"; "говорити, вести розмову" є пізніше. Й призначення бесідки - ни в першім ряді, ни в другім, не є й не було "місце для розмов". Тому Ваш висновок у напрямі "бесідувати : говорити" → "бесідка : говорірня" є невірний.
То не проблема, слова змінюються з часом, мова росте, розвивається
Бачу пан є "искперт".
Це пасує до «переговорної кімнати».
Все нормально бесідувати це словянськоє слово з словянським коренем.
А "бесідка" – ні.
Якщо корінь є в українській мові або є слов'янським, то можна його користати, адже ми справді себе одрубуємо од слов'янщини й вель захоплюємося запозиченнями. Те саме щодо слів "криша" (є ж слово покрівля), кружка (є ж слово круг), го́род (=місто; дуже чіткий слов'янський корінь, є у Академічнім словнику), год (аналогічно "го́роду") ,тощо
<год (аналогічно "го́роду")>
??
ЕСУМ: хищ «заслін від вітру або дощу».
goroh.pp.ua: хист
альтанка це чудове давнє українське слово
Запозичене
goroh.pp.ua: одр
Надихнуло те, що в чеській мові альтанка – odr.
goroh.pp.ua: одр
Надихнуло те, що в чеській мові альтанка – odr.
goroh.pp.ua: одр
Надихнуло те, що в чеській мові альтанка – odr.