Значення слова
Ґанок — прибудова зі східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок.
Приклад вживання

Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок.

Походження

пол. ganek, від нім. Gang — коридор, вхід

Приклади в інших мовах

чес. zápraží

Варіанти написання
ганок
Схоже у словнику СВІТ

Перекладаємо слово ґанок

ґанок
29
Михас Туро 7 листопада 2019
26 травня 2022

Полонизм

20 березня

Німеччина. Нім. Gang.

27 серпня


Чуже слово.

поріг
28

Не думаю, що варто міняти це слово, але додам і свою копійчину. Чим більше можливостей - тим краще

Ні те, ні се 18 листопада 2019
7 липня 2020

Можна ще попробувати називати автівку колесом))

24 травня 2023

Але ж їх називають моторами і рушіями в деяких регіонах, тому не все так однозначно

20 березня


не годиться

27 серпня


Не те

Oleksa Rusyn 31 січня 2021
1 лютого 2021

+

27 травня 2021

+

26 травня 2022

+

17 грудня 2022

++

23 грудня 2022

+

20 березня

+, але хіба в кожний ґанок лежить біля сіней?

вихіддя
21
Andrii Andrii 5 листопада 2019
сінниця
13

sénnica
http://oldrusdict.ru/dict.html#: сѣньница "крыльцо, балкон". Сіни є простір одразу по вході в дім (напр., вестибюль), а чепінь *-yn- (*-ьн-), прикметниковий, каже на тяг ("стосовність") до такого простору – тут простір перед таким простором; у простора/просторів за "вестибюлем" є вже своє ймя, напр.: кімната, тому сінниця, логічно може бути лише простір перед вестибюлем – себо "ґанок".

אלישע פרוש 12 липня 2020
1 лютого 2021

+

26 травня 2022

+

23 грудня 2022

+

паперть
8

paperty (paperti, papertiõ)
Вимова: {ˈpɑ̞pɘ̝rc̟ ~ ˈpɑ̞pɘ̝rtʲ}.

ЕСУМ (IV, 282): паперть; http://oldrusdict.ru/dict.html#: папьрть.

אלישע פרוש 10 липня 2020
27 липня 2020

Наче ж четвертий том?

27 липня 2020

А вже. Дякую.

18 лютого 2021

Чи не російське це "паперть"?
У словниках до періоду СРСР не бачу це слово. А те, що крім росіян воно лише в болгарській та давньоболгарській мові само собою наводить на мисель, що це болгаризм.

18 лютого 2021

Той факт що словники яке слово не засвідчують, не свідчить прямо проти існування даного слова. Звісно, то може тякти на рідкісність слова чи його малу поширеність. Але треба усвідомити, що, клавши собі за мету глядати питомі відповідники чуджим словам, цінне є конжне слово, без огляду на статистику поширеності даного слова. Не раз уже’м наголосив, що тям на світі, яким имемо дати ймена, є безліч, і буде їх більше, не менше. А коренів чи слів питомів є де менше. Надто звужуючи умови для кваліфікування "руськості" слів, име вести до того, що кінець кінцем така руська мова буде дуже бідна. Так, багато людей саме сю тезу кладуть в аргумент на користь запозичень, що, буцім, жадна мова їх не обійде. Для мене, без жадного чуджого слова мова бути не може, й усе ж, я вірю в більший потенціал руської мови передати різні тями питомими словами, ніж каже сучасний стан. Але, як кажу, для того є треба бути відкритішим для різних слів, про які принаймні є відомо, що вони належать до праслов'янської спадщини з і найменшим свідченням їх існування в пам'ятках, які мають відношення до руської мови будь якої доби. Скандинавські мови певну добу переживали проблему становлення своєї тотожності, й глядали питомі відповідники за слова пранецькі чи німецькі. Багато таких слів питомих є виникло просто переладивши слова німецькі на вид даної скандинавської мови. Оскільки такі слова суть спільної прагерманської спадщини, нині є тяжко знати, котре з тих слів є "штучно" ладжене під питому фонологію, а котре є в истоті питоме. Писані джерела не все можуть то довести, бо ми не знаємо ті пам'ятки, що було знищено. Так само з іншими мовами, що пережили чищення з метою найти свою тотожність. В їврейській мові було взято чи мало слів з давньої акадської, давньої єгипетської тощо, але подано як питомі на тій підставі, що вони належать до споріднених мов, і нині тільки етимологи знають, що ті слова є взято з тих мов – зовнішньо їм є дано такої форми, аби вони на вид були якнайбільше питомими. Ба, ми й твердити не можемо, що яке слово в їврейській є їсто черпано з акадської чи єгипетської – може воно таки було давній і в їврейській, а ми того не вімо. У вірменській мові значна кількість слів була книжно взята з давньовірменської, тобто не може бути мова про живу тяглість таких слів, і в истоті то є те саме, що штучне творення нових слів чи запозичення з іншої мови. Різниця є тільки в тім, що запозичено їх є з генетично ближчого мовного джерела. Але як факт виникає задоволення: наявність питомого слова, й нихто не думає потім про те, що те слово є поновлено книжно чи ладжено під питомий твар. Авже, багато слів в инших слов'янських мовах дуже явно не можуть бути руськи, тоді доцільність їх упровадження в руську мову є сумнівна. Завжди має бути певна шкала відносної допустимості тої чи тої лексеми, але загальна тенденція вибору слів має бути така: що тяжче є найти питомий відповідник, то більш толерантним треба бути до слів, які ймуть і найменший засвідчений звязок з руською мовою. Тяжко є втиснути всі тонкощі в один коментар, бо тих тонкощів є чи мало в кожнім окремім випадку, але класти надто жорсткі меджі для кваліфікації питомости слів точно не є ефективне.

19 лютого 2021

Дорогий Єлисію, адже якщо брати Вашу думку, і глянути скільки пребагато слів є чужих, то рано чи пізно нам не уникнути звертатися до праслов'янської мови. Брати слова, нехай незасвідчені в пам'ятках, але які були в праслов'янській мові, і їх приводить до "сучасного" українського вигляду.

Бо якщо ми будемо брати хіба слова, посвідчені в давніх руських пам'ятках та в мові південних слов'ян, то ми штучно станемо ближчі саме до південних слов'ян (бо їхньою мовою писали прадавні писці Руси). Якщо будемо повертати загалом праслов'янський спадок, і південний, і західносхідний, це буде справедливо. Тим більше пам'ятаючи як багато слів ще лишилося. Не думаєте?

підсі́ння
7

ЕСУМ: підсі́ння «ґанок з піддашком»

Петро Пшеничний 19 лютого 2021
присінок
7

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Присінок, -нка, м. Пристройка. Вх. Зн. 55. Чаще во мн. присі́нки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. Поп. 52. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Котл. Ен. II. 15. Наймити й наймички на присінках. Сим. 205. Ум. Присінечки. Чуб. V. 1076. Ой у сінечки, у присінечки ясне сонечко сходить. Мил. Св. 18.

Ярослав Мудров 30 жовтня 2022
30 жовтня 2022

+

31 жовтня 2022

Дуже дякую, Вадиме 😉

23 грудня 2022

+

виходе́чки
2

ЕСУМ: виходе́чки «ґанок».
goroh.pp.ua: ходити#29108

передпокій
0
Максим Кіт 10 жовтня 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
10 липня 2020

забанити того Карл-Франц Ян Йосиф. постійно хоче ререробити українські слова

11 січня 2022

Від якої епохи слово "дах", "ґанок" тощо - українські?

11 липня 2020

Lodyk Vovchak і не лише його, тут ціла група осіб котрі замість розвивати й збагачувати українську мову, займаються її нищенням, намагаються перекладати питомі українські слова, без яких уявити українську мову практично не можливо

26 травня 2022

Клянуся, вперше я дізнався про польське слово "ґанок" на цьому сайтї. Жив до цього та українську мову без нього уявляв.

26 травня 2022

До того ж, навіть коли слово дійсно запозичене загальновживане, або навіть давньозапозичене, то це не означає, шо до нього не можна придумати віповідник аби використовувати як сутямок.

30 жовтня 2022

Ґанок — присінок, присінки.
Не треба забувати наші рідні відповідники. Вживати хоча б як питомі синоніми

Поділитись з друзями