Підвал — приміщення під першим поверхом будинку нижче рівня землі, заглиблене або напівзаглиблене в землю, призначене для зберігання запасів продуктів, товарів та ін.; Нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки.
—
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Ном. № 3177. Дивиться, як кошеня в каганець. Ном. № 9242. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Хата. 103. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає. Ном. стр. 289, № 10057.
Кляч, -ча́, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (го́нишної сі́тки), невода; къ клячу́ привязанъ канатъ, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
Ле́жма, нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б’ють, а потім сторч поставе. Каменец. у. — лежа́ти. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. НВолын. у.
Оча́патися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п’яний) очапався. Грин. II. 178.
Перехня́битися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Рк. Левиц. Стара хата вже перехнябилась набік. Рк. Левиц. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Сто́рцом, нар. = Сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Сторч, нар.
1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами.
2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8.
3) — диви́тися, зирну́ти, погляда́ти. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Кв. Сторч на море поглядає. Шевч.
Сто́рчки, сторчма́, нар. = Сторч.
Турля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. См. Туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50)
"Скле-" у непрямих відмінках ("на скле-пі", "під скле-пом").
Від праслов'янського *sъklepъ, що і означало "хранилище; підвал; погріб".
Є у Словнику Грінченка:
Скле́п – ... Подвал, подземелье, погребъ:
r2u.org.ua: склеп В такому значенні слово вживав ще Тарас Шевченко!
"Тільки у Скутарі, в СКЛЕПУ, не дрімають
Козаки сердеги. Чого вони ждуть?
По-своєму бога в кайданах благають,
А хвилі на той бік ідуть та ревуть." Гамалія.
В українській мові слово заміщено полонізмом "склеп" (без переходу [е] в [і]), пора повернути йому первісне значення і первісну словоформу.
О боже. Ну, що таке читаєте, приходячи до тих категоричних
и невірних висновків? Прочитайте спершу Шевельова, Историчну фонологію української мови.
Гармонизація *е перед *ъ мала свої обмеження, а саме: в т.зв. колоцентральній чи "колокиївській" зоні гармонизація *е перед *ъ була як правило за умови давнього наголосу на *ъ – из сього випливає, що не в кожнім слові з *е перед *ъ ймемо конечно очікувати літерку <i>. На захід уже того обмеження не було. Тому ймемо, напр., твари <мед> : <мід>.
Має бути літературна норма. А не так що в одному слові лишати "і" тому що слово з одного регіону України, а в іншому писати "е" тому що слово з иншого регіону України.
Уявляєте який хаос би був, якби різні слова свідчили вимову різних регіонів? І в одній українській мові співіснували би слова віл, куотячий, струй, мич, огурок?
Підвал не питоме, не видумайте. Щодо склепу не буду змагатися (спорити), але точно існує праслов'янське *sъklepъ, тому польська версія у більшовицькому словнику для мене не беззаперечна.
В українській мові (на відміну від російської) це процес, а не місце:
"Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб".
r2u.org.ua: погріб
Цікаве відео, Кравчук, який народився в селі на під час польської окупації, каже на 13:56
"Мы все залезли в погреб, это назывался в нас лёх, по-польски лёх."
Кравчук вивчив російську лише коли був дорослим, тому він часто вживає українські слова, навіть коли говорить російською. Не знаю чи це для когось аргумент, але так є.
Боже, але абсурд. Тепер я подзвоню дитині, скажу – мені зле, неси таблетки, на питання, де я, скажу "у поді", мене підуть шукати у підвалі, а я на горищі Богові віддаю Душу, спасибі велике й щире скажу Єлисію та Данилу!
Для чого дві такі схожі але різні тямі давати на одне слово? Називати подом і горище і підвал, це як називати кухнею і кухню і спальню.
Не знаю, чому це слово - росіянізм. Стародавнє слов'янське слово, від якого уже давно утворені й інші слова в українській мові (як-от "підвалина", наприклад)
Ви навели словники, сповнені кальок російської мови, написаних в окупованій радянцями Україні. І хоч словники робили українці, вони робили це уже в час панування концепції єдиного соціялістичного народу, коли уже перекладали тексти начебто на українську мову, але на російський товк.
Переконатися в цьому можете, порівнявши словники зі Словником Грінченка, вільним від канцелярських росіянізмів:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38745-pidval.html#show_point Як видно, до моменту червоної пошести українці не називали підземну частину дому "підвалом" (і чого б це мали називати? еволюція мов протікала різно, дві мови, які ішли своїми шляхами, шанси, що українська мова повторить вторований російською шлях – мізерна).
r2u.org.ua: подвал
У Грінченка теж є й московізми, й староболгаризми. А наведені вам словники – дорепресивні. Ви б історію почитали та вивчали класиків, щоб не писали дурні.
Горілка в підвалі смаковита та добра! (Панас Мирний, IV, 1955, 230)
— Живуть вони в підвалі, ще нижче, ніж наша кухня... стіни вогкі — на них повиступала роса... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 422) ;
Пошуковий запит "пивниця" веде на цю сторінку. Чи справді це слово в значенні "підвал" перейняте? Польською так само piwnica, а румунською — начебто pivniţa. Та ніде не вказано, що ми "пивницю" в когось підслухали. Принаймні, не знайшов про це нічого.
Підвал — приміщення під першим поверхом будинку нижче рівня землі, заглиблене або напівзаглиблене в землю, призначене для зберігання запасів продуктів, товарів та ін.; Нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки.
У підвалі він ховає увесь свій самогон.
росіянізм, від росій. подвал
чес. sklep, словац. pivnica, пол. piwnica
Перекладаємо слово підвал
r2u.org.ua: глибка
Може бути. Взагалі, я не думаю, що тут обов'язково має бути один відповідник. Дам +, але не тому що то є найліпший із даних тут варіантів.
Теж думаю, що є кращі, але і я вподобайку - луп.
—
Бо підвал питоме, а глибка, льох, погріб — синоніми.
Слово є в словнику Желехівського зі значенням "підвалина в будинку".
+
—
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Ном. № 3177. Дивиться, як кошеня в каганець. Ном. № 9242. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Хата. 103. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає. Ном. стр. 289, № 10057.
Кляч, -ча́, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (го́нишної сі́тки), невода; къ клячу́ привязанъ канатъ, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
Ле́жма, нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б’ють, а потім сторч поставе. Каменец. у. — лежа́ти. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. НВолын. у.
Оча́патися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п’яний) очапався. Грин. II. 178.
Перехня́битися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Рк. Левиц. Стара хата вже перехнябилась набік. Рк. Левиц. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Сто́рцом, нар. = Сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Сторч, нар.
1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами.
2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8.
3) — диви́тися, зирну́ти, погляда́ти. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Кв. Сторч на море поглядає. Шевч.
Сто́рчки, сторчма́, нар. = Сторч.
Турля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. См. Туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50)
Є у Шевченка.
r2u.org.ua: льох
Германізм.
Та байдуже.
Дякуємо вам, Карли, що українські питомі слова викидаєте, прости господи, росіянізмами тавруєте, а чуже пхаєте
ЛЬОХ «погріб, підвал; [яма, печера; підземелля]»
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
Аж кишить Невольника у Сіракузах
В льохах і тюрмах.
"Скле-" у непрямих відмінках ("на скле-пі", "під скле-пом").
Від праслов'янського *sъklepъ, що і означало "хранилище; підвал; погріб".
Є у Словнику Грінченка:
Скле́п – ... Подвал, подземелье, погребъ:
r2u.org.ua: склеп
В такому значенні слово вживав ще Тарас Шевченко!
"Тільки у Скутарі, в СКЛЕПУ, не дрімають
Козаки сердеги. Чого вони ждуть?
По-своєму бога в кайданах благають,
А хвилі на той бік ідуть та ревуть." Гамалія.
В українській мові слово заміщено полонізмом "склеп" (без переходу [е] в [і]), пора повернути йому первісне значення і первісну словоформу.
Порівняйте також з чеським "sklep":
https://en.wiktionary.org/wiki/sklep#Czech
Чим є мотивовано "і"??
Угу, в мене кажуть склеп, але на магазини.
Праслов'янське sъklepъ могло дасти тільки скліп, не sъklьpъ ж.
Зрештою, кажуть кліпнути, а не клепнути.
<могло дасти ТІЛЬКИ...>
О боже. Ну, що таке читаєте, приходячи до тих категоричних
и невірних висновків? Прочитайте спершу Шевельова, Историчну фонологію української мови.
Гармонизація *е перед *ъ мала свої обмеження, а саме: в т.зв. колоцентральній чи "колокиївській" зоні гармонизація *е перед *ъ була як правило за умови давнього наголосу на *ъ – из сього випливає, що не в кожнім слові з *е перед *ъ ймемо конечно очікувати літерку <i>. На захід уже того обмеження не було. Тому ймемо, напр., твари <мед> : <мід>.
Має бути літературна норма. А не так що в одному слові лишати "і" тому що слово з одного регіону України, а в іншому писати "е" тому що слово з иншого регіону України.
Уявляєте який хаос би був, якби різні слова свідчили вимову різних регіонів? І в одній українській мові співіснували би слова віл, куотячий, струй, мич, огурок?
Не треба уявляти, уже є.
Гарно, просто чудово. Питоме викидаємо, чуже пхаємо.
СКЛЕП «склепіння; [підвал; магазин]»
як і р. бр. склеп, запозичено з польської мови;
Підвал не питоме, не видумайте. Щодо склепу не буду змагатися (спорити), але точно існує праслов'янське *sъklepъ, тому польська версія у більшовицькому словнику для мене не беззаперечна.
В українській мові (на відміну від російської) це процес, а не місце:
"Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб".
r2u.org.ua: погріб
Але як з російської, якщо у Грінченка є.
Цікаве відео, Кравчук, який народився в селі на під час польської окупації, каже на 13:56
"Мы все залезли в погреб, это назывался в нас лёх, по-польски лёх."
https://www.youtube.com/watch?v=0tKToc-rSNM
Кравчук вивчив російську лише коли був дорослим, тому він часто вживає українські слова, навіть коли говорить російською. Не знаю чи це для когось аргумент, але так є.
Бо знаходиться у землі.
Є джерело?
Так називають горище, але для підвалу навіть краще, думаєте так само?
Слово пѡд є й за "підвал", і за "горище", і ще за ряд дальших тям. Мені подобаються полісемантичні й особливо енантосемантичні лексеми.
+
Боже, але абсурд. Тепер я подзвоню дитині, скажу – мені зле, неси таблетки, на питання, де я, скажу "у поді", мене підуть шукати у підвалі, а я на горищі Богові віддаю Душу, спасибі велике й щире скажу Єлисію та Данилу!
Для чого дві такі схожі але різні тямі давати на одне слово? Називати подом і горище і підвал, це як називати кухнею і кухню і спальню.
Значіння цього слова дозволяють покрити й це: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55858-spid-1.html#show_point.
Позаяк маємо горище ¯\_(ツ)_/¯
Файне слово.
Не знаю, чому це слово - росіянізм. Стародавнє слов'янське слово, від якого уже давно утворені й інші слова в українській мові (як-от "підвалина", наприклад)
Пошукайте це слово у дорепресивних словниках. Скажете, що знайдете.
Ось, наприклад:
r2u.org.ua: Підвал
r2u.org.ua: Підвал
Ви навели словники, сповнені кальок російської мови, написаних в окупованій радянцями Україні. І хоч словники робили українці, вони робили це уже в час панування концепції єдиного соціялістичного народу, коли уже перекладали тексти начебто на українську мову, але на російський товк.
Переконатися в цьому можете, порівнявши словники зі Словником Грінченка, вільним від канцелярських росіянізмів:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38745-pidval.html#show_point
Як видно, до моменту червоної пошести українці не називали підземну частину дому "підвалом" (і чого б це мали називати? еволюція мов протікала різно, дві мови, які ішли своїми шляхами, шанси, що українська мова повторить вторований російською шлях – мізерна).
r2u.org.ua: подвал
У Грінченка теж є й московізми, й староболгаризми. А наведені вам словники – дорепресивні. Ви б історію почитали та вивчали класиків, щоб не писали дурні.
Горілка в підвалі смаковита та добра! (Панас Мирний, IV, 1955, 230)
— Живуть вони в підвалі, ще нижче, ніж наша кухня... стіни вогкі — на них повиступала роса... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 422) ;
Цитуєте більшовицький словник :(
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58257-temnyk.html#show_point
r2u.org.ua: темник
sum.in.ua: temnyk
Пошуковий запит "пивниця" веде на цю сторінку. Чи справді це слово в значенні "підвал" перейняте? Польською так само piwnica, а румунською — начебто pivniţa. Та ніде не вказано, що ми "пивницю" в когось підслухали. Принаймні, не знайшов про це нічого.