Я згадую мій рідний тихий хутір, Високий ліс, глибокії яри І запашне дихання тих долин, Що у лісах, заквітчані, ховались. (Б. Грінченко).

дтюрк. jar «яр, яруга» походить від дієслівного кореня jar- «розсікати, розрубувати, розколювати, розщеплювати», представленого в тур. yar-, уйг. аз. туркм. ног. тат. башк. яр-, кирг. каз. ккалп. жар-, узб. ёр-, алт. дьар-, хак. тув. чар, чув. c̦ур «тс.», як. саркаах «розщеплений на тонкі скіпки», сарт «тонка дранка або скіпки»;