Medòuno ← *meduu-yn-, ← *medu- "mœud/med". Tuoryeno hi <Rwfno> *"mésto rovou, mésto na rové, zu rovomy" ← "rwf", Dõbno (peruésno: Dõben, tomou i <Meduen>) *"mésto na dõbrové, de rostõ dõbui" (abo Doubno/Douben, wd corene *doub- "gluiby, gluibwc, niz, dwl, dno").
___
Slovo "med/mœud" e dauniuy peny na *-u- (rwfni: meduédy, ne +medédy, d.-rous. meduénu "[made] with/of/from honey"), tomou cepeiny *-yn- lõcimo ne do *med-, a do *medu-, cyto dasty: medu-yn- → <Meduen> u mõgyscé rodé ta <Medòun-> u neprẽméx padéx ta <Medòuno> u sèrêdnyé rodé (Medòun- rwfni zu <verxòun-> ← *uyrxu-yn-, ← *uyrsu-¹)
___
¹) Tuar <verxòun-> e tacui pravilen u rousscé, peny bo e na *-u- hi u slové "med/mœud" — *medus; rwfni lwt. virsus, ne +virss, lit. viršus, ne +viršas. Siõdui ge i tuar <litòuscuy>, ne +<litwfscuy>, *litu-a bo wd *litu-.
Medòuno — /mɛ̝ˈdownɔ/
Meduen — /ˈmɛdβ̟ɘn/
Meduen — cyto?; ceoho?, iz ceoho?, œdcui? — Medòuna, iz Medòuna /mɛ̝ˈdowna, (ɪ)z mɛ̝ˈdowna/
ceomou? — Medòunou /mɛ̝ˈdownu/
de? — u Medòuné /w~u mɛ̝ˈdownʲe/
Як написати кирилицею?
<Як написати кирилицею?>
Vam niyaco bui ne pisati, ni cuiriliçeiõ, ni latiniçeiõ.
Кого?
Як написати слово за сучасним правописом?
Медовно начебто
<Кого?>
?
Чудова подоба Медовно, та таки, —
Як відомо, назва Мелітополь прийшла з імперською державою через так званий "Грецький проєкт" (
en.wikipedia.org: Greek Project).
Через це багато давніших назвищ містечок та городів, і Мелітопольске осібно, замістили псевдодавньогрецькими назвищами.
Гадаю, од імперщини нам би слід, одмогтися, тому, жаль, —
А це чим не вгодило?
1. Ladyeinïe *o pèrêd *u ci *y — pratuar: *don-yk-ou-o-.
2. Né mi leubo tuoriti imẽ méstou za imẽmy davécyui osobistosti.
Кизилꙗр
Kizil-Yar
uk.wikipedia.org: Мелітополь
Чи҇т ‘Сторьꙗ’ ⁚ ⸳
Рс҇(ѳі҃(19)ст҇) Кизилꙗр ← кьрм҇ттр Qızıl Yar . قیزل يار «чєрвлєнꙑи бєрєг» ⁚ ⸳
Вѣдѣ . вꙑмолва ѥ сѧ мѣнила тако ⸳ [k(ʲ)ɪzɪɫjar]>*[k(ʲ)ɪzɪʎar]~[k(ʲ)ɪzɪjar]>[k(ʲ)ɪzɪjar] ⁚ ⁚
А можна будь ласка для тупих, що значать ту Рс҇, -м҇-, -и҇-, ⸳, ⁚?
>Вѣдѣ . вꙑмолва ...
'.' ге ','? Нащо?
А можна будь ласка для тупих, що значать ту Рс҇, -м҇-, -и҇-, ⸳, ⁚?
__
Покриття, як вид титла, тут є мїсть скорочень з крапкою– «кьрм҇ттр» ,без голосних, рівнить «кримотат./крим.тат.», «Рс҇»–«рус.».
'.' ге ','? Нащо?
__
Ті всї знаки то є, грубо кажучи, грецький сустав(пізний théseis сустав Аристопана Византийсього) пунктвацї відомий у ранних кириличних памятках. Я з него користаю, зокрема, би значити точнїше синтаксу, й види злуки частин речень, не одною йно «,».
Згрубша, відповїдники в сучасній пунктвацї суть:
⟨.⟩, ⟨·⟩, ⟨˙⟩– ⟨,⟩(різна відстань між частинами речення)
⟨⁚⟩– ⟨.⟩
⟨·⟩ – ⟨:⟩ / ⟨;⟩
⟨⁚ ⸳⟩, ⟨⁚ ⁚⟩, ⟨⁚⸳⁚⟩, ⟨⁚⁚⁚⟩ – значать ростаючї за величиною части письмя( ⟨⁚⟩ – речення, ⟨⁚ ⸳⟩ – параґраф...)
⟨;⟩ – ⟨?⟩.
Чому ви рішив повернути старизну?
Про мене, вна є то ріднє передання, котре ми найранїше могли мати, й могли були бисмо мати ще доси. Паче, я бачу як можемо користати з неї змисно.
Складно. Нащо?
»Складно. Нащо?«
Там нема нічого складного. У такій системі точки вибирають як до зв'язків речінь, що одповідно й значать довжину одгалу, читаючи.
Се сильно простіша система, як сьогоднішня з купою різних правил, виділень, знаків та іншого
»Про мене, вна є то ріднє передання, котре ми найранїше могли мати, й могли були бисмо мати ще доси«
++
От тільки вдачі вам із черенками 😅
То як із неї користати?
А нема клопоту, бо всі ці знаки є в старослов'янській розкладці, що її мога встановити просто в наряжіннях 😉
Наряжіння?
Уживайте нижньої крапки — ⟨.⟩, - коли павза між частинами речіння коротка — між однорідними членами, вставними словами та для видіління залежних підрядних конструкцій.
Уживайте середньої крапки — ⟨·⟩, - коли павза помірна, а смисловий зв'язок між частинами речіння ще тісен — перед розлогими логічними переходами, переліками, для оддіління пояснювальних частин чи слів автора.
Уживайте вишньої крапки — ⟨˙⟩, - коли павза найдовша, а думку скінчено — у кінці розповідних та спонукальних речінь чи завершених періодів.
Уживайте крапки з комою — ⟨;⟩, - в кінці окрімного запитального речіння.
Як пише Данило:
⟨⁚ ⸳⟩, ⟨⁚ ⁚⟩, ⟨⁚⸳⁚⟩, ⟨⁚⁚⁚⟩ – значать ростучі за величиною частини тексту ⟨⁚⟩ – речіння, ⟨⁚ ⸳⟩ – параграф.
От тілько я не знаю, яка була б дифференціація ⟨˙⟩ та ⟨:⟩
Наряжіння телефона/далекодзвона
Я теж не так давно дізнався про старослов'янську розкладку, і це якраз в ній легко ставити іⷷ, іⷪ, жⷢ тощо. А також ꙭ, ꙮ
👍
Еге 😉
»Се сильно простіша система, як сьогоднішня з купою різних правил, виділень, знаків та іншого«
Оце ж є напевно! Мав нещастя недавно, знайомити ся з нею наново.
👍
Хтїв бим ино додати що, що є ми вїдомо. О ⟨˙⟩: єсми рїв жерела, де ⟨˙⟩ є речено бути кладеною на кінцї 'clauses', тобто між частинами сурядних и підрядних речень, а от ⟨·⟩–по других частинах складних безсполучникових речень. Про визвализацю:
Мꙑ нє свѧтѡі ˙ в нас бѫли грѣхꙑ · алє бороли с’ мꙑ за правдѫ смѣло : (Д. Луценко)
Де перша крапка є незлучений, сурядний звязок, а друга є злучений сурядний, перед третею частиною реч.. (Якби там було, скажімо, означальне зложеня, то ставили бисмо ⟨.⟩, у моїм розумїннї.)
Пріч, є міжно ож нижня крапка, значачи коротшу павзу, вимагала би ладженя наступного голосного при попереднім звязї, тоби: ...ѥѣ . и..., – мовлено /jiji j/, коли при середнїй крапцї з довшою павзою, приладженя є необовязкове/відсуте: ...ѥѣ · и..., – мовлено /jiji i/.
Болого Вам! ❤️🤝
На здоров'я! 😃🤝
Tac, ona e neroussca. Ale, ya’smi oboma rõcama za torécyscõ usposõdõ, na zamienõ çsariznie, coli ota e pervcha i rœdna. Na pœldénnœmy uzxodie e mnogo tacuix imén miest, pac, ymayge usie oni ne ymali nicoli rousscuix nazou, a bõli snoutœi ou 17., 18. st. œdrazou z torécyscuimi.
Щось из літератури.
Якої? Джерело?
На жаль, не маю ланки, не памятаю назвища твору. Та це щось из творчести українських Мелітопільських письменників.
Це справді цікаво.
Чому?
Бо не найпівнічніше місто Тавриї.
Яка тоді крайня північна точка Таврії?
Не розбираюсь. Погляньте мапи.
Богдан Грищенко:
1. Бо не найпівнічніше місто Тавриї.
2. Не розбираюсь. Погляньте мапи.
Не логічно.
Я за кілько хвилин надибав: http://only-maps.ru/wp-content/uploads/prev_uezd.jpg
Бачте, де Мелітопіль.
Наскільки мені відомо, Таврія це грецьке або тюркське слово.
Грецьке, витягнуте з могили шлюхою Катериною, щоби примазатися до античности.
Частковий переклад назви, зважаючи на те, що слово яр давно усталене в українській мові. На місці сучасного Мелітополя знаходився ногайський аул Киз-Яр, де qız – дівчина, а yar – яр.
яр
На честь Дмитра Донцова, відомого українського літературного критика, філософа та засновника українського інтегрального націоналізму. + Донцов народився в Мелітополі.
Гм, а це справді рупо. Тільки може Донцове? Без нагромадження чепенів + читав десь, що Донцов є помосковщений варйант призвища Донець.
Змінив.
+
Дякую вам за підпору!
-
Чому?
<Чому?>
<ДонцоВЕ>, <РівнЕ>, <МукачЕВЕ>, ... <еее-веее>
A daléye bõde:
<ЧернигІВЕ>, <ЛьвІВЕЕ>, <КиїВЕЕЕ>, <ДубнЕ>, <ЛуцькЕЕ>, <ХаркІВЕЕЕ>??
По суті можете щось написати?
<щось>
Aha, ta de mi tam, yé po sõti heto nicy ne ouméiõ pisati.
У Дмитра Донцова прізвище не Донцо, а Донцов. Закінчення "-е".
<У Дмитра Донцова прізвище не Донцо, а Донцов. Закінчення "-е".>
😀
Ta nou! I?
"<ДонцоВЕ>, <РівнЕ>, <МукачЕВЕ>, ... <еее-веее>"
Rœuwn-o, Mõcacew-o, Dõbn-o, Gòrôdn-o, Sòlôtwin-o, Bèregow-o — -o!
Чому тільки "-во", але не "-ве"? Поясніть, будь ласка.
Tô sõty primetui derzyanïa (puitanïe "ciye?") i suxuiliti yix e za razomy suxuilyeinïa imên pœdstatui; siõduige tẽgnõty i imena zu pocepomy -in- ("ciy").
Ciy? — sestrin, œutçœuv, materin, ouciteliœuv, starostin, bratœuv, tetin, struyœuv, ouyœuv, tuœurçœuv, oumétçœuv, sõdïœuv/sõdïin, tatœuv, dédœuv, babin, batkœuv, Petrœuv, Paulœuv, Mixailœuv, Vasiliœuv, Danilœuv, Thomin, Loucin, Hannin, Grincêncœuv, Carpin, Carpêncœuv, Carpeucœuv tc.,
ne: +sestrinuy, +œutçovuy, +materinuy, +ouciteliovuy, +starostinuy, +bratovuy, +tetinuy, +struyovuy, +ouyovuy, +tuœurçovuy, +oumétçovuy, +sõdïovuy/+sõdïinuy, +tatovuy, +dédovuy, +babinuy, +batkovuy, +Petrovuy, +Mixailovuy, +Danilovuy, +Vasiliovuy, +Thominuy, +Loucinuy, +Hanninuy, +Grincêncovuy, +Carpinuy, +Carpêncovuy, +Carpeucovuy.
I tẽclo u gœunotyé rodé — ciya?: sestrina, œutçova, materina, ouciteliova, starostina, bratova, tetina, struyova, ouyova, tuœurçova, oumétçova tc.,
i u sèrêdnyé rodé — ciye?: sestrino, œutçovo, materino, ouciteliovo, starostino, bratovo, tetino, struyovo, ouyovo, tuœurçovo, oumétçovo.
I sucloniti e tou za razomy imên pœdstatui:
sestrin/sestrina/sestrino:
coho/ceoho? — sestrina (m, s), sestrinui (g),
comou/ceomou? — sestrinou (m, s), sestriné (g)
cœumy/ceimy? — sestriné (m, s, g)
cuimy/cimy? — sestrinomy (m, s), sestrinoiõ (g) tc.,
Petrœuv/Petrova/Petrovo:
coho/ceoho? — Petrova (m, s), Petrovui (g),
comou/ceomou? — Petrovou (m, s), Petrové (g),
cœumy/ceimy? — Petrové (m, s, g),
cuimy/cimy? — Petrovomy (m, s), Petrovoiõ (g) tc.
To i Dœunçovo bui:
coho/ceoho? — Dœunçova (m, s), Dœunçovui (g),
comou/ceomou? — Dœuncovou (m, s), Dœunçové (g),
coho/cyto? — Dœunçova/Dœunçœuv (m, s), Dœunçovõ (g)
cœumy/ceimy? — Dœunçové (m, s, g),
cuimy/cimy? — Dœunçovomy (m, s), Dœunçovoiõ (g).
Де можна почитати щодо відмінювання подібних субстантивних прикмітників?
Cyto tocyno buiste cecali résti u tacé gèrelé?
Сторию цього явища.
Na pr., Елкина, Старославянский язык, 139 (ПРИЛАГАТЕЛЬНЫЕ).
<ЧернигІВЕ>, <ЛьвІВЕЕ>, <КиїВЕЕЕ>, <ДубнЕ>, <ЛуцькЕЕ>, <ХаркІВЕЕЕ>??
На останніх кількох назвах Поруша поплавило😆
«На останніх кількох назвах Поруша поплавило»
A toho cto da tou ‹ДонцовЕ› ne "poplavi"??
"i u sèrêdnyé rodé — ciye?: sestrino, œutçovo, materino, ouciteliovo, starostino, bratovo, tetino, struyovo, ouyovo, tuœurçovo, oumétçovo."
Це в мові якого століття?
—, не бачу розуму давати городу нового назвища, ніколи не вживано передом, як засвідчено давніше назвище, що його б могли вернуть