Medòuno ← *meduu-yn-, ← *medu- "mœud/med". Tuoryeno hi <Rwfno> *"mésto rovou, mésto na rové, zu rovomy" ← "rwf", Dõbno (peruésno: Dõben, tomou i <Meduen>) *"mésto na dõbrové, de rostõ dõbui" (abo Doubno/Douben, wd corene *doub- "gluiby, gluibwc, niz, dwl, dno").
___
Slovo "med/mœud" e dauniuy peny na *-u- (rwfni: meduédy, ne +medédy, d.-rous. meduénu "[made] with/of/from honey"), tomou cepeiny *-yn- lõcimo ne do *med-, a do *medu-, cyto dasty: medu-yn- → <Meduen> u mõgyscé rodé ta <Medòun-> u neprẽméx padéx ta <Medòuno> u sèrêdnyé rodé (Medòun- rwfni zu <verxòun-> ← *uyrxu-yn-, ← *uyrsu-¹)
___
¹) Tuar <verxòun-> e tacui pravilen u rousscé, peny bo e na *-u- hi u slové "med/mœud" — *medus; rwfni lwt. virsus, ne +virss, lit. viršus, ne +viršas. Siõdui ge i tuar <litòuscuy>, ne +<litwfscuy>, *litu-a bo wd *litu-.
Medòuno — /mɛ̝ˈdownɔ/
Meduen — /ˈmɛdβ̟ɘn/
Meduen — cyto?; ceoho?, iz ceoho?, œdcui? — Medòuna, iz Medòuna /mɛ̝ˈdowna, (ɪ)z mɛ̝ˈdowna/
ceomou? — Medòunou /mɛ̝ˈdownu/
de? — u Medòuné /w~u mɛ̝ˈdownʲe/
Як написати кирилицею?
<Як написати кирилицею?>
Vam niyaco bui ne pisati, ni cuiriliçeiõ, ni latiniçeiõ.
Кого?
Як написати слово за сучасним правописом?
Медовно начебто
<Кого?>
?
А це чим не вгодило?
1. Ladyeinïe *o pèrêd *u ci *y — pratuar: *don-yk-ou-o-.
2. Né mi leubo tuoriti imẽ méstou za imẽmy davécyui osobistosti.
Щось из літератури.
Якої? Джерело?
На жаль, не маю ланки, не памятаю назвища твору. Та це щось из творчести українських Мелітопільських письменників.
Це справді цікаво.
Чому?
Бо не найпівнічніше місто Тавриї.
Яка тоді крайня північна точка Таврії?
Не розбираюсь. Погляньте мапи.
Богдан Грищенко:
1. Бо не найпівнічніше місто Тавриї.
2. Не розбираюсь. Погляньте мапи.
Не логічно.
Я за кілько хвилин надибав: http://only-maps.ru/wp-content/uploads/prev_uezd.jpg
Бачте, де Мелітопіль.
Наскільки мені відомо, Таврія це грецьке або тюркське слово.
Грецьке, витягнуте з могили шлюхою Катериною, щоби примазатися до античности.
Частковий переклад назви, зважаючи на те, що слово яр давно усталене в українській мові. На місці сучасного Мелітополя знаходився ногайський аул Киз-Яр, де qız – дівчина, а yar – яр.
яр
На честь Дмитра Донцова, відомого українського літературного критика, філософа та засновника українського інтегрального націоналізму. + Донцов народився в Мелітополі.
Гм, а це справді рупо. Тільки може Донцове? Без нагромадження чепенів + читав десь, що Донцов є помосковщений варйант призвища Донець.
Змінив.
+
Дякую вам за підпору!
-
Чому?
<Чому?>
<ДонцоВЕ>, <РівнЕ>, <МукачЕВЕ>, ... <еее-веее>
A daléye bõde:
<ЧернигІВЕ>, <ЛьвІВЕЕ>, <КиїВЕЕЕ>, <ДубнЕ>, <ЛуцькЕЕ>, <ХаркІВЕЕЕ>??
По суті можете щось написати?
<щось>
Aha, ta de mi tam, yé po sõti heto nicy ne ouméiõ pisati.
У Дмитра Донцова прізвище не Донцо, а Донцов. Закінчення "-е".
<У Дмитра Донцова прізвище не Донцо, а Донцов. Закінчення "-е".>
😀
Ta nou! I?
"<ДонцоВЕ>, <РівнЕ>, <МукачЕВЕ>, ... <еее-веее>"
Rœuwn-o, Mõcacew-o, Dõbn-o, Gòrôdn-o, Sòlôtwin-o, Bèregow-o — -o!
Чому тільки "-во", але не "-ве"? Поясніть, будь ласка.
Tô sõty primetui derzyanïa (puitanïe "ciye?") i suxuiliti yix e za razomy suxuilyeinïa imên pœdstatui; siõduige tẽgnõty i imena zu pocepomy -in- ("ciy").
Ciy? — sestrin, œutçœuv, materin, ouciteliœuv, starostin, bratœuv, tetin, struyœuv, ouyœuv, tuœurçœuv, oumétçœuv, sõdïœuv/sõdïin, tatœuv, dédœuv, babin, batkœuv, Petrœuv, Paulœuv, Mixailœuv, Vasiliœuv, Danilœuv, Thomin, Loucin, Hannin, Grincêncœuv, Carpin, Carpêncœuv, Carpeucœuv tc.,
ne: +sestrinuy, +œutçovuy, +materinuy, +ouciteliovuy, +starostinuy, +bratovuy, +tetinuy, +struyovuy, +ouyovuy, +tuœurçovuy, +oumétçovuy, +sõdïovuy/+sõdïinuy, +tatovuy, +dédovuy, +babinuy, +batkovuy, +Petrovuy, +Mixailovuy, +Danilovuy, +Vasiliovuy, +Thominuy, +Loucinuy, +Hanninuy, +Grincêncovuy, +Carpinuy, +Carpêncovuy, +Carpeucovuy.
I tẽclo u gœunotyé rodé — ciya?: sestrina, œutçova, materina, ouciteliova, starostina, bratova, tetina, struyova, ouyova, tuœurçova, oumétçova tc.,
i u sèrêdnyé rodé — ciye?: sestrino, œutçovo, materino, ouciteliovo, starostino, bratovo, tetino, struyovo, ouyovo, tuœurçovo, oumétçovo.
I sucloniti e tou za razomy imên pœdstatui:
sestrin/sestrina/sestrino:
coho/ceoho? — sestrina (m, s), sestrinui (g),
comou/ceomou? — sestrinou (m, s), sestriné (g)
cœumy/ceimy? — sestriné (m, s, g)
cuimy/cimy? — sestrinomy (m, s), sestrinoiõ (g) tc.,
Petrœuv/Petrova/Petrovo:
coho/ceoho? — Petrova (m, s), Petrovui (g),
comou/ceomou? — Petrovou (m, s), Petrové (g),
cœumy/ceimy? — Petrové (m, s, g),
cuimy/cimy? — Petrovomy (m, s), Petrovoiõ (g) tc.
To i Dœunçovo bui:
coho/ceoho? — Dœunçova (m, s), Dœunçovui (g),
comou/ceomou? — Dœuncovou (m, s), Dœunçové (g),
coho/cyto? — Dœunçova/Dœunçœuv (m, s), Dœunçovõ (g)
cœumy/ceimy? — Dœunçové (m, s, g),
cuimy/cimy? — Dœunçovomy (m, s), Dœunçovoiõ (g).
Де можна почитати щодо відмінювання подібних субстантивних прикмітників?
Cyto tocyno buiste cecali résti u tacé gèrelé?
Сторию цього явища.
Na pr., Елкина, Старославянский язык, 139 (ПРИЛАГАТЕЛЬНЫЕ).
<ЧернигІВЕ>, <ЛьвІВЕЕ>, <КиїВЕЕЕ>, <ДубнЕ>, <ЛуцькЕЕ>, <ХаркІВЕЕЕ>??
На останніх кількох назвах Поруша поплавило😆
«На останніх кількох назвах Поруша поплавило»
A toho cto da tou ‹ДонцовЕ› ne "poplavi"??
"i u sèrêdnyé rodé — ciye?: sestrino, œutçovo, materino, ouciteliovo, starostino, bratovo, tetino, struyovo, ouyovo, tuœurçovo, oumétçovo."
Це в мові якого століття?