Арсен відчув, як йому раптом перехопило віддих. Внизу, в глибокому каньйоні, лежали Карвасари! (В. Малик)
Мокрий холод заліг на дні каньйону. (П. Загребельний)
Глянув [Сергій] угору, куди здіймалися стрімкі стіни ущелини. Чи ба, хто б міг подумати: спочатку такий собі безневинненький ярок, а виявився справжнім каньйоном. (І. Білик).
—
+
»+«
Cgaspadienou Moudroffou asobienna nraffietsa chyta slova saxranhaït rassiyskiy obliek napiesanhiya.
Якби ще зрозуміти, що ви там налатинкали 🙄
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Каньо́н – каньйо́н (-ну)