Танець — мистецтво творення художних образів через пластичні рухи людського тіла.
Приклад вживання
Із плином дієпису танець змінювався, відображаючи культурний розвиток людства.
Походження
свн. tanz “танець”, від фр. ст. dance “танець” творене від дієслова danсіer “танцювати”, від ниж.-франк. *dintjan “рухатися вперед і назад” пор. дав.-фриз. dintje “тремтіти”
Приклади в інших мовах
гор. ples
лит. šokti
гіс. bailar
елі. χορός [chorós]
кар. ცეკვა [tsek’va]
азе. rəqs etmək
Друс. плѧсъ "пляс, пляска, плясання, танець", від прасл. *plins- "шуміти, плескати (в т.ч. руками => "оплески => "радіння"), з носовим інфіксом, спорідненого з *plesk-, *plisk- у друс. плищь "шум (людей)", з розвитком "шумне, веселе поводження", далі з розвитком у значення руху (шумного, веселого). Морфологію пор. з чес. та слвц. ples "танець, бал", що відповідає друс. плѧсъ, без додаткових (зайвих) чепенів.
Дуже дивно, що сього слова нема ні в Грінченка, ні в словнику Уманця-Спілки, ні у Кримського, ні в СУМ, але є в наших народознавчих матеріалах і фольклорі. Ось як описує церемонію плясу П. Шекерик:
"Як скінчать коляди, насходиться сусід цікавих, нагуляються доста, тоді бере береза дзвінок у праву руку ід горі ртом (отвором), обертає легенько ним, покивує ним в один бік то в другий, так що дзвінок позвонює, а сам береза починає легенько уклонятись газді хати повільно промовляючи:
Ми до вас, до вас, до вашої хати:
Чи позволите нам тут плясати?
Коли газда заборонює пляс через малі діти, аби не полякались, або через слабість, або як був мерлець у хаті, то береза сідає на лавицю і заказує плясакам пляс. Але, як газда скаже: "Прошу, можна, сподвільно", - тоді плясаки стають по два докупи із дзвінками в руках, відчиняють хатні двері і зачиняють всі разом - "ніби це звуть за честь" - плясати, йдучи дрібними кроками і похитуючися то в один бік, то в другий, і приспівують разом, цьоркаючи дзвінками, а скрипник приграває їм".
> "І не польське, і не німецьке"
- Докази які? Дайте посилання на авторитетні джерела де це доводилося. Якщо це лише ваші особисті "бажання" або "думка" - це не аргумент.
Звичайно немає, бо це є новотвір, не відновлення забутого кореню.
Ринути це "кинутися, рухатися вперед (як вода; без причини)". Це важливо, бо танок є одним зі зайнять у тварин, що не мають певної причини, ми їх виконуємо просто так. Нове трактування додає, змінюючи стартй об'єкт(воду), котра рине, на людину, тварин у цілому.
До прикладу слово рій (бджолиний) також від цього кореню. Але позначає воно зовсім інше, асоціативно зів'язане із ним поняття.
І новотвір має виходити з якоїсь реально засвідчениої семантичної мотивації, з такого кореня, що має до значення гляданої тями найближче. Є дуже багато коренів значення руху в укр.м. з прасл. фонду, тож неясно, чому з їх усіх саме корінь *ri-n- слід вважати за найпридатніший для тями "танець". Очніша семантика руху в сім корені є "рух течії, глину, стрімкого потоку" – навряд чи з усіх різних коренів зо значенням руху саме сей найліпше годить значенню руху в танці. Та й взагалі, маємо готовий, спадкований із прасл. питомий корінь *plins- для передачі тями "танець, танцювати". Для чого є питати інший корінь?
Пляс-ат-ість – то є що? Яка є мотивація сеї купи чепенів? Чепінь *-at- творить прикметники відтінку "повноти тої риси, зміст якої передає сам корінь" (носатий, лапатий, вусатий, бородатий); *плясатий то є який – "повний танцю"?
Джерело - етимологічний глузд.
Плац, пляц - місце для плясів. Звідси ж походить і плесо (Вільна від заростей спокійна ділянка якої-небудь водойми), де вигравали і плескали у долоні русалки.
Танець — мистецтво творення художних образів через пластичні рухи людського тіла.
Із плином дієпису танець змінювався, відображаючи культурний розвиток людства.
свн. tanz “танець”, від фр. ст. dance “танець” творене від дієслова danсіer “танцювати”, від ниж.-франк. *dintjan “рухатися вперед і назад” пор. дав.-фриз. dintje “тремтіти”
гор. ples
лит. šokti
гіс. bailar
елі. χορός [chorós]
кар. ცეკვა [tsek’va]
азе. rəqs etmək
Перекладаємо слово танець
Друс. плѧсъ "пляс, пляска, плясання, танець", від прасл. *plins- "шуміти, плескати (в т.ч. руками => "оплески => "радіння"), з носовим інфіксом, спорідненого з *plesk-, *plisk- у друс. плищь "шум (людей)", з розвитком "шумне, веселе поводження", далі з розвитком у значення руху (шумного, веселого). Морфологію пор. з чес. та слвц. ples "танець, бал", що відповідає друс. плѧсъ, без додаткових (зайвих) чепенів.
А що думаєте за розвиток слова давнього "плѧсъ" у сучасне "халас-"? Не треба чи вберегти сучасну вживану форму, нащо її уникати?
Я не думаю що сі форми суть пов'язані.
Підпираю !
Підтримаю.
Юсiв вже давно нема, тому просто пляс! 😉
Є й один, и другий.
В якiй мовi, давньоруськiй?
Замiнiть, будь ласка, на пляс, тодi це наше старе слово зможемо повернути до лiтнорми
В українській мові не пляшуть, а танцюють
Бо мову свою забули невiгласи. Малороси, одним словом
А москалi теж "танцуют" 😁
+++
---
Московське слово.
Pane "znauce", sõty i u slôuacscwy <ples, plesať>, cêxscwy <ples, plesat>, lẽdscwy <pląs, pląsać, pląsanie>, xuruatscwy <ples, plesati>, slôuénecscwy <ples, plesati> slôua sïa 'môscòusca'?
___
Lẽdscâ:
https://sjp.pwn.pl/slowniki/pląs.html, https://sjp.pwn.pl/szukaj/pląsać.html, https://sjp.pwn.pl/doroszewski/plasanie;5472607.html;
Slôuacscâ:
https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=ples, https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=plesat;
Cêxscâ:
https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/ples, https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/plesat;
Xuruatscâ:
https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search: ples, https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search: plesati;
Slôuénecscâ:
https://fran.si/iskanje?View=1&Query=ples&hs=1, https://fran.si/iskanje?View=1&Query=plesati.
Спільнослов'янське слово.
Дуже дивно, що сього слова нема ні в Грінченка, ні в словнику Уманця-Спілки, ні у Кримського, ні в СУМ, але є в наших народознавчих матеріалах і фольклорі. Ось як описує церемонію плясу П. Шекерик:
"Як скінчать коляди, насходиться сусід цікавих, нагуляються доста, тоді бере береза дзвінок у праву руку ід горі ртом (отвором), обертає легенько ним, покивує ним в один бік то в другий, так що дзвінок позвонює, а сам береза починає легенько уклонятись газді хати повільно промовляючи:
Ми до вас, до вас, до вашої хати:
Чи позволите нам тут плясати?
Коли газда заборонює пляс через малі діти, аби не полякались, або через слабість, або як був мерлець у хаті, то береза сідає на лавицю і заказує плясакам пляс. Але, як газда скаже: "Прошу, можна, сподвільно", - тоді плясаки стають по два докупи із дзвінками в руках, відчиняють хатні двері і зачиняють всі разом - "ніби це звуть за честь" - плясати, йдучи дрібними кроками і похитуючися то в один бік, то в другий, і приспівують разом, цьоркаючи дзвінками, а скрипник приграває їм".
Пийте, браття, попийте,
Та на землю не лийте
Напийтеся всі п'яні -
Не будете упрямі,
Веселітеся, пляшіте,
Друг друга потішіте.
Співаєм, скачем, пляшем,
Руками плещем, машем
Всі печали забивши,
Вином ся звеселивши!
Всі печали забивши,
Вином ся звеселивши!
Пляс; плясовиця. (Словник Желехівського).
Плясовиця - пляска, танці. (Ф. Піскунов. Словник живої народної, письменної і актової мови. 1882 р.)
Польсько-нiмецьке. Не украïнське
У вас всі слова польські чи що?
І не польське, і не німецьке.
> "І не польське, і не німецьке"
- Докази які? Дайте посилання на авторитетні джерела де це доводилося. Якщо це лише ваші особисті "бажання" або "думка" - це не аргумент.
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Гарне слово.
Го́пи (множина) у фразі "вда́рити в го́пи" — танцювати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9997-ghopy.html#show_point
* рин-ець
* корінь рин- від ринути "кинутися, рухатися" від псл. rinǫti "текти, струмувати" та наросток ець (танець)
* див. https://goroh.pp.ua/Етимологія/ринути та https://goroh.pp.ua/Етимологія/роїти
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Від запропонованого "халасся" Карлом-Францом Яном Йосифом.
* не плутати з ри́нок
* рин-ок
* корінь рин- від ринути "кинутися, рухатися" від псл. rinǫti "текти, струмувати" та доцільний наросток -ок (пор. танок)
* див. https://goroh.pp.ua/Етимологія/ринути та https://goroh.pp.ua/Етимологія/роїти
1) за посиланням нема й натяку на значення "танець", 2) давайте посилання на нормальне видання ЕСУМ – "goroh" є халтура.
Звичайно немає, бо це є новотвір, не відновлення забутого кореню.
Ринути це "кинутися, рухатися вперед (як вода; без причини)". Це важливо, бо танок є одним зі зайнять у тварин, що не мають певної причини, ми їх виконуємо просто так. Нове трактування додає, змінюючи стартй об'єкт(воду), котра рине, на людину, тварин у цілому.
До прикладу слово рій (бджолиний) також від цього кореню. Але позначає воно зовсім інше, асоціативно зів'язане із ним поняття.
І новотвір має виходити з якоїсь реально засвідчениої семантичної мотивації, з такого кореня, що має до значення гляданої тями найближче. Є дуже багато коренів значення руху в укр.м. з прасл. фонду, тож неясно, чому з їх усіх саме корінь *ri-n- слід вважати за найпридатніший для тями "танець". Очніша семантика руху в сім корені є "рух течії, глину, стрімкого потоку" – навряд чи з усіх різних коренів зо значенням руху саме сей найліпше годить значенню руху в танці. Та й взагалі, маємо готовий, спадкований із прасл. питомий корінь *plins- для передачі тями "танець, танцювати". Для чого є питати інший корінь?
* хлин-ок
* від кореню хлин- від хлинути
Mogli buiste dati praudõ pro takê znacyênïe ou déyeslôua <xluinõti>?
* за-гуд
* за- у сенсу "продовжувати, повторювати, наслідувати" та гуд "(одн.)музика"
* головною ознакою танцю є повторення рухами ритму музики.
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Пляс-ат-ість – то є що? Яка є мотивація сеї купи чепенів? Чепінь *-at- творить прикметники відтінку "повноти тої риси, зміст якої передає сам корінь" (носатий, лапатий, вусатий, бородатий); *плясатий то є який – "повний танцю"?
Я всього лиш узяв за основу давнє plęsati.
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Від запропонованого "го́пи" Карлом-Францом Яном Йосифом.
Звідси й німецьке Platz - місце, майдан від слов'янського пляс, плясати.
Джерело?
Джерело - етимологічний глузд.
Плац, пляц - місце для плясів. Звідси ж походить і плесо (Вільна від заростей спокійна ділянка якої-небудь водойми), де вигравали і плескали у долоні русалки.
Ага, дика народна етимологія, зрозуміло.
Тут Ви помиляєтеся, зовсім не народна, бо народ і слова такого не зна.