Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Етимологія неправильно записана. Це від звуконаслідувального слова xl’askati/ xl’astati (xl’asovati), але не пляс. Краще, мабуть, буде слово хляс
goroh.pp.ua: Хляскати
У вас всі слова польські чи що?
І не польське, і не німецьке.
> "І не польське, і не німецьке"
- Докази які? Дайте посилання на авторитетні джерела де це доводилося. Якщо це лише ваші особисті "бажання" або "думка" - це не аргумент.
через польське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. tanz «танець» походить від фр. ст. dance «тс.», пов’язаного з danсіer «танцювати», що, можливо, зводиться до франк. *dintjan «рухатися назад і вперед», спорідненого з гол. deinzen «відступати, посуватися назад»;
р. та́нец, [тано́к], бр. болг. м. та́нец, п. taniec, tan, ч. слц. tanec, схв. tа̏nac;
* рин-ець
* корінь рин- від ринути "кинутися, рухатися" від псл. rinǫti "текти, струмувати" та наросток ець (танець)
* див. goroh.pp.ua: ринути та goroh.pp.ua: роїти
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Го́пи (множина) у фразі "вда́рити в го́пи" — танцювати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9997-ghopy.html#show_point
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
* не плутати з ри́нок
* рин-ок
* корінь рин- від ринути "кинутися, рухатися" від псл. rinǫti "текти, струмувати" та доцільний наросток -ок (пор. танок)
* див. goroh.pp.ua: ринути та goroh.pp.ua: роїти
1) за посиланням нема й натяку на значення "танець", 2) давайте посилання на нормальне видання ЕСУМ – "goroh" є халтура.
Звичайно немає, бо це є новотвір, не відновлення забутого кореню.
Ринути це "кинутися, рухатися вперед (як вода; без причини)". Це важливо, бо танок є одним зі зайнять у тварин, що не мають певної причини, ми їх виконуємо просто так. Нове трактування додає, змінюючи стартй об'єкт(воду), котра рине, на людину, тварин у цілому.
До прикладу слово рій (бджолиний) також від цього кореню. Але позначає воно зовсім інше, асоціативно зів'язане із ним поняття.
І новотвір має виходити з якоїсь реально засвідчениої семантичної мотивації, з такого кореня, що має до значення гляданої тями найближче. Є дуже багато коренів значення руху в укр.м. з прасл. фонду, тож неясно, чому з їх усіх саме корінь *ri-n- слід вважати за найпридатніший для тями "танець". Очніша семантика руху в сім корені є "рух течії, глину, стрімкого потоку" – навряд чи з усіх різних коренів зо значенням руху саме сей найліпше годить значенню руху в танці. Та й взагалі, маємо готовий, спадкований із прасл. питомий корінь *plins- для передачі тями "танець, танцювати". Для чого є питати інший корінь?
* за-гуд
* за- у сенсу "продовжувати, повторювати, наслідувати" та гуд "(одн.)музика"
* головною ознакою танцю є повторення рухами ритму музики.
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Від праслов'янського *plęsati — танцювати.
Болг. пле́ша
Церковно-сл. плѩсати
Сербо-хорв. пле́сати, plésati
Словен. plẹ́sati, plesáti
Чеськ. plesati
Полаб. pĺǫsat
Польськ. pląsać
Словацьк. plesať
Готськ. 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 (plinsjan)
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plęsati
У сучасній українській мові видозмінилось, набувши форми:
халясува́ти = танцювати
r2u.org.ua: халясувати
Джерело - етимологічний глузд.
Плац, пляц - місце для плясів. Звідси ж походить і плесо (Вільна від заростей спокійна ділянка якої-небудь водойми), де вигравали і плескали у долоні русалки.
Тут Ви помиляєтеся, зовсім не народна, бо народ і слова такого не зна.
Помиляєтеся:
нім. Platz — «майдан», від дав.-гр. πλατεία οδός — «широка вулиця» через фр. place — «місце», «майдан»
Друс. плѧсъ "пляс, пляска, плясання, танець", від прасл. *plins- "шуміти, плескати (в т.ч. руками => "оплески => "радіння"), з носовим інфіксом, спорідненого з *plesk-, *plisk- у друс. плищь "шум (людей)", з розвитком "шумне, веселе поводження", далі з розвитком у значення руху (шумного, веселого). Морфологію пор. з чес. та слвц. ples "танець, бал", що відповідає друс. плѧсъ, без додаткових (зайвих) чепенів.
А що думаєте за розвиток слова давнього "плѧсъ" у сучасне "халас-"? Не треба чи вберегти сучасну вживану форму, нащо її уникати?
Я не думаю що сі форми суть пов'язані.
Підпираю !
Підтримаю.
Юсiв вже давно нема, тому просто пляс! 😉
Є й один, и другий.
В якiй мовi, давньоруськiй?
Замiнiть, будь ласка, на пляс, тодi це наше старе слово зможемо повернути до лiтнорми
В українській мові не пляшуть, а танцюють
Бо мову свою забули невiгласи. Малороси, одним словом
А москалi теж "танцуют" 😁
+++
---
Московське слово.
Pane "znauce", sõty i u slôuacscwy <ples, plesať>, cêxscwy <ples, plesat>, lẽdscwy <pląs, pląsać, pląsanie>, xuruatscwy <ples, plesati>, slôuénecscwy <ples, plesati> slôua sïa 'môscòusca'?
___
Lẽdscâ:
https://sjp.pwn.pl/slowniki/pląs.html, https://sjp.pwn.pl/szukaj/pląsać.html, https://sjp.pwn.pl/doroszewski/plasanie;5472607.html;
Slôuacscâ:
https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=ples, https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=plesat;
Cêxscâ:
https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/ples, https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/plesat;
Xuruatscâ:
https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search: ples, https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search: plesati;
Slôuénecscâ:
https://fran.si/iskanje?View=1&Query=ples&hs=1, https://fran.si/iskanje?View=1&Query=plesati.
Спільнослов'янське слово.
Дуже дивно, що сього слова нема ні в Грінченка, ні в словнику Уманця-Спілки, ні у Кримського, ні в СУМ, але є в наших народознавчих матеріалах і фольклорі. Ось як описує церемонію плясу П. Шекерик:
"Як скінчать коляди, насходиться сусід цікавих, нагуляються доста, тоді бере береза дзвінок у праву руку ід горі ртом (отвором), обертає легенько ним, покивує ним в один бік то в другий, так що дзвінок позвонює, а сам береза починає легенько уклонятись газді хати повільно промовляючи:
Ми до вас, до вас, до вашої хати:
Чи позволите нам тут плясати?
Коли газда заборонює пляс через малі діти, аби не полякались, або через слабість, або як був мерлець у хаті, то береза сідає на лавицю і заказує плясакам пляс. Але, як газда скаже: "Прошу, можна, сподвільно", - тоді плясаки стають по два докупи із дзвінками в руках, відчиняють хатні двері і зачиняють всі разом - "ніби це звуть за честь" - плясати, йдучи дрібними кроками і похитуючися то в один бік, то в другий, і приспівують разом, цьоркаючи дзвінками, а скрипник приграває їм".
Слово є в словнику Желехівського (1886, Львів). Так і пише "пляс". Значення "танець". 662 сторінка.
Пийте, браття, попийте,
Та на землю не лийте
Напийтеся всі п'яні -
Не будете упрямі,
Веселітеся, пляшіте,
Друг друга потішіте.
Співаєм, скачем, пляшем,
Руками плещем, машем
Всі печали забивши,
Вином ся звеселивши!
Всі печали забивши,
Вином ся звеселивши!
Пляс; плясовиця. (Словник Желехівського).
Плясовиця - пляска, танці. (Ф. Піскунов. Словник живої народної, письменної і актової мови. 1882 р.)
Зустрічається у Желехівського
+
Добре, що видалили юс