Руська мова не знає крімні звучели "/в/" та "/ў/". Де <в> є первісно, то все є та сама звучіль, а різні вимови єї суть инозвуки (алофони), тої самої звучели. Ті, хто пре (аргументує) за "різні звучели" /в/ та /ў/, сами не відаючи, близять русьску звучільню вятській, чортаючи /в/ ге звук губно-зубний, а /ў/ ге звук обогубний, що є неправда. Руська вимова питома звук губно-зубний не знає – знає'го вятська, лядська. Первісного <в> инозвуки суть: [β̞, w~u̯] – оба обогубна. Не знає питома звучільня руська звук [v] – губно-зубний. Звук [β̞] тяжіє бути перед голосками, хоча не твердо – може бути й [w]. По голосці же твердо [w]. Звучать [β̞] та [w~u̯] різно, та суть одиної звучели. Ище є під <в> *л "губне" – його йнозвук є лише [w]. Ище є під <в> *у в наслові (анлауті) – і його йнозвук є лише [w~u̯], звук якого правіше є писати [u̯] – яко "корочене" /u/.

Ну не знаю, спірно. У Русалці Дністровій ж розрізняли різними буквами і завжди безпомильно, отже українці розрізняли це як дві різні фонемі?
https://uk.wikisource.org/wiki/Русалка_Днѣстровая
Нехай обидві фонемі є губно-губні, то одну могли промовляти більш прозірно (чітко), а другу більш схоже до "у".
Як гадаєте?