Значення слова

Панцир — орган тварин; броня.

Приклад вживання

Черепаха обернулася панциром до землі і вже не встала.

Походження

через рос. та пол. посередництво з свн. panc(e)r, від фр. panciere, від лат. pantex «живіт, пузо»;
За иншою версією від іт. panciere «панцир», від лат. pantex «живіт».
Пов’язане з pānus (*pank-nos) «пухлина», спорідненим з псл. *pǫk-, укр. пук.

Приклади в інших мовах

вл. pancer, нл. panceŕ, болг. па́нцер, панци́р, м. панцир, схв. пàнцӣр.

Варіанти написання
панцирь, пансир, пансирь, панцер, панцерь, пансер, пансерь
Слово додав

Перекладаємо слово панцир

кори́то
5

Українська козацька назва панциря черепахи:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24069-koryto.html#show_point

23 січня 2021

Козацька? Це слово взято із списків угроруськів слів Верхратського.

23 січня 2021

І що? З заходу не йшли в козаки?

23 січня 2021

З теперішнього Закарпаття, тодішньої Угорщини? Не чув такого. А якби були йшли, то скільки їх могло бути проти решти? Мені важко виявити собі, щоб їхня мова якось далась узнаки на мові більшості українців. Саме через одрубність підкарпатськиї русинів їхні говірки розвивалась осібно, а це дає деяким привід казати про окрімну русинську мову.

23 січня 2021

"Саме через одрубність підкарпатськиї русинів їхні говірки розвивалась осібно, а це дає деяким привід казати про окрімну русинську мову."
Не через це. Тут политичне питання.

23 січня 2021

Не чисто політичне. Бо між мовою й говіркою - сіра зона. Наприклад, західнофламандська та лімбурзька мови виникли з того самого джерела, що й нідерландська мова. Одначе тамешні говірки були на околиці франкського мовного масиву й ніяк не позначились на створенні спільнонідерландської зразцевої мови, то й розвились собі в те, що тепер називають мікромови. Те саме можна сказати про становище валлонської та пікардійської мов щодо французької мови. Навіть галицькі говірки могли розвинутись в окрімну мову, якби не Іван Франко та инші діячі, що виступали за єдину зразцеву мову на південно-східній основі.

23 січня 2021

Тоді нам тим більше треба берегти унікальні слова українів під Угорщиною, щоб у нікого язик не повертався називати їх носіями окремої етносу\народу\мови.

23 січня 2021

Не завсіди. Я весь час кажу, що не годиться нав'язувати більшості мовні явища меншості. Зразцева мова може луснути, коли до її пхати все з усіх говірок. Слово "корито" в цьому значінні образне й має бути всім зрозуміливе, тож дам йому +.

23 січня 2021

Спасибі за підпору слова, мені воно теж здалося зрозумілим. Жаль, що в українських словниках не знайшов хорошого відповідника для панциру як броні.

23 січня 2021

Олексо, Ви ж знаєте, що "русинська мова" є термін роблений. И крімного народу "русинів" (це ті самі вкраїнці, про що й свідчить порекло) нема. В Україні багате розмаїття говірок, країв, людей тощо. Але ніяких "русинів" у тому вигляді, в якому вони представлені тепер, не було.
До того ж, не на Закарпатті є найбільша кількість носіїв т.зв. "русинської мови".

26 січня 2021

Я б не правив так беззастережно, що "русинська мова" - роблений термін - саме через міркування, що я висловив передніше.
P. S. На випадок, коли Ви хочете знати: "розмаїття" - польсько-галицьке слово. У більшій частині України заведено казати "різноманітність".

26 січня 2021

Чому це воно лядське?

26 січня 2021

Олексо, тут ви чисто геть не праві. "Різноманітний" це і є сумішшю слів "різний" та "розмаїтий", а отже слово "розмаїтий" було ранішнім:
goroh.pp.ua: різноманітний
Сама поширеність "різноманітний" та занепад "розмаїття" дуже схоже на спробу за СРСР сприяти схожому слову до російського "разнообразный" уникаючи унікальних синонімів багатої української мови.

27 січня 2021

Ви помиляєтесь, Карле-Франце. Слова "різноманітний" уживали в підмосковській Україні, ще коли москалі не мішались до української мови. От і Нечуй-Левицький пише в "Сьогочасній часописній мові на Украіні": "А вже наші молоді пісьменники нанесли в цю часописну, якусь опрічню, мову ось скільки польських слів: в чеканню (в сподіванні)..., крок (ступінь), ... розвій (rozwój — розвиток), скаржитись (жалітись), свідоцтво (засьвідчення), помешканнє, мешканнє (квартира, житло...), ...старанно (падковито), шаленство, шалений (навіжений)..., небавом (незабаром), брак почуття (недостача почуття), ...аркуш (листок паперу), розпач (одчай)..., бридкий (препоганий), тека (портфель)..., уникать (избѣгать = одмикувать), розпачливо (отчаянно) прагнуть (жадать), скарга, звитяжноі сімьі (побідноі), рахувати (= лічить); рахунок (обліч, облік)...; влада (władza) — сила, міць, а в газетах — цеб то —власть), виконать, ошуковати, ошуканець (дурисьвіт), ...жичить (бажать), недосконалість..., розмаітий (усяковий, ріжноманітний)..."
Я собі гадаю, що українці почерпнули слово "розмаїтий" у поляків чи, може, було й у нас самих колись таке слово, та його значіння згодом затьмарилось. То його переробили на "різноманітний" способом народної етимології. Як на мене, то лучче вживати слова "всякий" із тим самим значінням. Воно зрозуміливе й уже таки певно українське.

27 січня 2021

Смішно від того, що Нечуй-Левицький порівнює "нанесені польські" слова з деякими такими ж польськими словами...

27 січня 2021

Я читав Нечуй-Левицького либонь ще давніше од половини людей на цьому сайті.

27 січня 2021

Мені важко одповісти на це, не маючи прикладів. Я можу сказати тільки загально, що деякі польщини вкорінились і в Ц., С. і Пд. Україні, а деякі вживані тільки в З. Україні.

27 січня 2021

Я теж читав, та, бува, забуваю прочитане. Одначе коли Ви таки пам'ятаєте згадку про слово "різноманітний", то чому ж правите, що то московщина?

28 січня 2021

свідоцтво (засьвідчення)

Ну смішно же. Одне, мов, лядське, а друге, мов, питоме?

У слова <падковитий> зо значенням "старанний" суть прямі семантичні зв'язки з вихідними формами в дієсловах: <падати> в значенні "ходити коло чого/кого, піклуючись" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36373-padaty.html#show_point, 5.), падкати (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36383-padkaty.html#show_point) "клопотати"...

28 січня 2021

Слово "свідоцтво" подають руським ще в першому церковнослов'янськоруському словнику XVI століття, добродію Русине.

28 січня 2021

Я згадав одне польське слово - "переконувати", що Нечуй-Левицький заміняв на инше польське слово - "пересвідчувати". Тут доречі були б "завіряти" й "запевняти".
Нечуй, звісно, був не святий, і я не беру всіх його слів на віру. Він, поміж иншого, помилково пояснював деякі мовні явища. Та його твори про мову однаково багато важать, бо він згадував у їх болючу справу, що й досі на часі - либонь, ще більше, як тоді.

28 січня 2021

Тільки пересвідчуватись з чеської, а не з польської.

28 січня 2021

У Грінченка є "засвідчення" з двома прикладами вжитку, а "свідоцтва" немає.
Я не зрозумів, чому Ви пояснюєте семантичні зв'язки слова "падковитий".

28 січня 2021

Карле-Франце, хто вклав того словника й де? До того ж, Ви згадуєте, що словник 16-го століття. Одначе відомо, що пам'яток живої розмовної мови того часу катма. Тодішньою письмовою староукраїнською мовою ніхто не розмовляв.

28 січня 2021

Звідки це Ви взяли?

29 січня 2021

Таки два джерела, що описують живу мову а не книжну, є.
uk.wikipedia.org: Лексис
uk.wikipedia.org: Лексикон словенороський
Щойно перевірив, церковне свідетельство перекладають руським свідоцтво.

23 січня 2021

+

23 січня 2021

Що цікаво, є назви черепахи — кори́тя́нка, коритня́чка.
goroh.pp.ua: корито
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24068-korytnjachka.html#show_point

23 січня 2021

Там таки, на Закарпатті.

шкаралупа
3

Коли в раків шкаралупа, то чому б і не в черепах?

Oleksa Rusyn 23 січня 2021
лати
1
Доктор Смалець 18 грудня 2020
18 грудня 2020

Російське слово з СРСР.

18 грудня 2020

http://oldrusdict.ru/dict.html#: латы "доспех из металлической чешуи, нашитой на кожу". То який "СРСР"??

18 грудня 2020

http://oldrusdict.ru/dict.html#:
Опана, та Ви подивіться, ВРАЖЬСКЫИ, ПЛѢНЬНИКЪ, СЛАДОСТЬ, усе українські слова! Яка українська мова багата вона виявляється, і яка близька до російської!

18 грудня 2020

Cto ge cazye ou Srezneüscoho ne'ma i nerousscuix slwf? Ta tuarui <вражьскый, плѣньникъ, сладость> e tou ge fidco sõty neroussci, a iz tuara <латъі> ne e fidco, ci rousscuy e abo né.

19 грудня 2020

Русь це держава, від крайніми точками якої була більша відстань, ніж нині від Італії до Норвегії. Подумайте.
Не досить просто, що якийсь письмак десь вжив якесь слово, і тепер звемо його руським, треба ще довести, що слово оте було від руської (української) частини тодішньої держави, а не від Новгороду чи В'ятської землі.

19 грудня 2020

Але лексика тоді була ближча й між иншими слов'янськими землями ніж у межах Руси.

оболона
1
обладунок
0
Доктор Смалець 3 січня 2021
пуч
0

Жіночого роду.

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо», спорідненого з слов'ян. *pǫkъ, звідки др. пукъ, укр. випуклий.

пучник
0

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо», спорідненого з слов'ян. *pǫkъ, звідки др. пукъ, укр. випуклий.

брушник
0

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».

бруш
0

Жіночого роду.

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».

напуз
0

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».

живіт
0

Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».

25 червня 2021

Панцир се живіт? нічого собі!

коркуш
0

ЕСУМ: ко́ркуш -- «плечі, шия, спина».

вугор
0

У давньоруській угърь — раковина.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
2 лютого 2021

На жаль, знову не поділено різні значіння на осібні статті.

2 лютого 2021

На жаль, уже пізно :(

Поділитись з друзями