Черепаха обернулася панциром до землі і вже не встала.
Походження
через рос. та пол. посередництво з свн. panc(e)r, від фр. panciere, від лат. pantex «живіт, пузо»;
За иншою версією від іт. panciere «панцир», від лат. pantex «живіт».
Пов’язане з pānus (*pank-nos) «пухлина», спорідненим з псл. *pǫk-, укр. пук.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: Опана, та Ви подивіться, ВРАЖЬСКЫИ, ПЛѢНЬНИКЪ, СЛАДОСТЬ, усе українські слова! Яка українська мова багата вона виявляється, і яка близька до російської!
Cto ge cazye ou Srezneüscoho ne'ma i nerousscuix slwf? Ta tuarui <вражьскый, плѣньникъ, сладость> e tou ge fidco sõty neroussci, a iz tuara <латъі> ne e fidco, ci rousscuy e abo né.
Русь це держава, від крайніми точками якої була більша відстань, ніж нині від Італії до Норвегії. Подумайте.
Не досить просто, що якийсь письмак десь вжив якесь слово, і тепер звемо його руським, треба ще довести, що слово оте було від руської (української) частини тодішньої держави, а не від Новгороду чи В'ятської землі.
Панцир — орган тварин; броня.
Черепаха обернулася панциром до землі і вже не встала.
через рос. та пол. посередництво з свн. panc(e)r, від фр. panciere, від лат. pantex «живіт, пузо»;
За иншою версією від іт. panciere «панцир», від лат. pantex «живіт».
Пов’язане з pānus (*pank-nos) «пухлина», спорідненим з псл. *pǫk-, укр. пук.
вл. pancer, нл. panceŕ, болг. па́нцер, панци́р, м. панцир, схв. пàнцӣр.
Перекладаємо слово панцир
Українська козацька назва панциря черепахи:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24069-koryto.html#show_point
Російське слово з СРСР.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: латы "доспех из металлической чешуи, нашитой на кожу". То який "СРСР"??
http://oldrusdict.ru/dict.html#:
Опана, та Ви подивіться, ВРАЖЬСКЫИ, ПЛѢНЬНИКЪ, СЛАДОСТЬ, усе українські слова! Яка українська мова багата вона виявляється, і яка близька до російської!
Cto ge cazye ou Srezneüscoho ne'ma i nerousscuix slwf? Ta tuarui <вражьскый, плѣньникъ, сладость> e tou ge fidco sõty neroussci, a iz tuara <латъі> ne e fidco, ci rousscuy e abo né.
Русь це держава, від крайніми точками якої була більша відстань, ніж нині від Італії до Норвегії. Подумайте.
Не досить просто, що якийсь письмак десь вжив якесь слово, і тепер звемо його руським, треба ще довести, що слово оте було від руської (української) частини тодішньої держави, а не від Новгороду чи В'ятської землі.
Але лексика тоді була ближча й між иншими слов'янськими землями ніж у межах Руси.