Значення слова
Спис — холодна зброя у вигляді довгого древка-ратища на кінці якого розміщено вістря.
Приклад вживання

Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст. Як правило, вістря для твердості обпалювалося.

Походження

Слово «спис», очевидно, запозичене з польської мови (сучасне пол. spisa, ст.-пол. spis). польське spis германського походження — від нім. Spiess, що споріднене з давн.в-нім. spiź, давн-англ. spitu («рожен»), англ. spit, нід. spit і виводиться з пра-і.є. *(s)pei-, *(s)pi- («щось гостре»). (з Вікіпедії)

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово спис

ратище
24

І "копіє" - добре слово, якщо воно справді в укр.мові існувало

Tadeusz Borzyński 5 березня 2016
4 листопада 2019
4 листопада 2019

«І "копіє" - добре слово» – лиш не "копіє", а "копия́".
r2u.org.ua: копия

5 листопада 2019

+

копіє
17

Староукраїнське слово, що існує й в українській як маловживане, походить від давньоруського "копьє" (чит: kopiye). Вдала заміна полонізму "спис", що найменш його поширення як однойменника дає нам се слово не забути.

БоВласне 9 червня 2017
18 вересня 2017

Згоден

4 листопада 2019

Лиш не "копІЄ", а "копИЯ́".
r2u.org.ua: копия

2 листопада 2023

Тут теж є, гадаю й так і так можна? Я про копіє
r2u.org.ua: копіє

26 червня 2021

Який полонізм коли польською "спис" то "włócznia"???

10 лютого 2022

"Ой там Івась конем грає, копієм вихає". (Народні южноруські пісні зібрані Метлинським).
+

18 січня

*іє не наша форма, тоді вже коп'я, коп'є

19 січня

<тоді вже коп'я, коп'є>

I tou e dóugen boul *o-pèregòlôs.

копі́я
9

Я прекрасно знаю, що в нас є слово спис, ратище, ратовище, але я вважаю що старослов'янське "копъе" в нас несправедливо забуте та не вживане. Тому я пропоную слово "копія" з наголосом на Я як гідний замінник польському слову німецького походження "спис",

Oleksiy Stepanishchev 22 лютого 2016
22 лютого 2016

І ще, я знаю що в нас є також "Копіє", але я вважаю, що ми повинні його використовувати для словотвору на зразок "кулЕмета, водОмета" так само і "копіЄмет"

25 лютого 2016

Змініть хоча б "копія'" на "копія́", бо зовсім не зрозуміло, що Ви мали на увазі.

26 лютого 2016

я і поставив наголос у вигляді апострофу, а поставити наголос прямо над Я не можу

27 лютого 2016

трохи обміркував, гадаю так краще

5 березня 2016

Слово спис давно втратило ознаки запозичення (якщо воно справді позичене), а якщо потрібно автентики, то цілком задовольняє слово ратище, для такого старовинного предмета не бачу глузду вигадувати новоназви

11 березня 2016
11 березня 2016

"Окрім слова «спис», в українській існують інші слова для цієї зброї – «копіє», «ратище», «ратовище»"

9 червня 2017

Копіє = Спис, а ратовище, рогатина й тощо є різновидами і позначають схоже оружжя. Олексію щодо "списа" заміни я згоден ваша правда, та краще на "копіЄ", бо множина ж утворюється як раз на "копіЯ" в даному випадку, що додасть плутанини.

26 червня 2021

Їдь живи до москалів, там не спис, а так як тобі подобається

13 липня 2021

Який ви різкий, яко скажена собака... до всіх чіпляєтесь, багато часу либонь? тілесно жити без образ не можете, правда?

4 листопада 2019

Лиш не "копІя́", а "копИя́".
r2u.org.ua: копия

26 червня 2021

Польською взагалі "włócznia".

спис
9
Vadik Veselovsky 23 лютого 2016
23 лютого 2016

Вибачте, та я написав все у коментарях щодо списа

23 лютого 2016

Я аж ніяк не згодний з тим, що ви написали щодо списа

23 лютого 2016

З чим саме?

16 серпня 2020

Я, до речі, теж з вами не згоден. Чому це вважають, що саме наша мова взяла щось від польської, німецької, шведської, а не навпаки. Хочу всім нагадати, що Русь була свого часу найбільшою і найвпливовішою державою в Европі, і всі мали за неабияку честь породичатися з нашим княжим родом. До того ж і археологічна, і обрядова культура України набагато давніша за німецьку чи то польську, тож якщо говорити про запозичення, то це скорше вони прагнули долучитися до нашої мовної лексики, ніж ми до їхньої.

16 серпня 2020

Ну все, що не розуміють московити, то все запозичене, розумієш?

17 серпня 2020

Українське слово "цибуля", еспанською буде "cebolla", так що може ми запозичили це слово, давайте хутчіш вигадувати їй відповідник, ріжоплачка напр., або рюмсалка))

20 січня 2021

Погоджуюсь з вами, бо задовбали вигадувати до нормальних українських слів якісь новотвори, а усіляки менеджери, скролери цвітуть і пахуть

су́ла
5

Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
goroh.pp.ua: сула

Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!

15 лютого 2020

Я би радив передусім звернути увагу на слово "піка", росіянізм (не інтернаціоналізм!), якого немає в инших мовах, цій тямі слово знайти буде важче, ніж на тяму "спис".
піка

су́ло
5

Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
goroh.pp.ua: сула

Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!

су́ли́ця
3

ЕСУМ: су́ла, су́ли́ця - «спис, піка».
Від псл. *sudlo, sudlica «спис, вістря списа», похідне від основи sunǫti/sovati «сунути, кидати».

Вадим Мельник 13 липня 2021
шпи́га
2

Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати

Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".

оскеп
2

"В давній слов'янській мові було аж три різні назви на спис - коп'я, сулиця, оскеп, видко існували різні роди списів".
(Історія українського війська 1936).

Sherif Ermachenko 2 квітня 2023
шпиж
0

Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати

Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".и з іє. *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводяться слово "шпигати".

Слово жоночого роду.

шпижець
0

Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати

Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".

шпигало
0

Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати

Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".

шпизь
0

Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати

Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".

Слово жіночого роду.

23 червня 2023

<Слово жіночого роду.>

Œd *stpig- [ʃpɪʑ] — so /ʑ/ — ne mogeity bouti geinsca rodou.

влочина(влочня)
0
Ӹ ӹ 22 червня 2023
23 червня 2023

?

24 червня 2023

А ой, забув додати джерело:/

24 червня 2023

Ну, з такими словниками слід обачними бути, бо тогочасна книжна мова рясніла церковнослов'янськими та старопольськими словами.

24 червня 2023

Згоден, і досі не розумію, ци зязані якось волоський горіх з польським "włoch", а так мені просто слово сподобалось 💅

24 червня 2023

А ще, те що в польській Orzech włoski це по суті італійський горіх, волоський горіх у нас, це по факту румунський горіх, а в англійській це в суціль в народі звуть як "англійський" або "перський" горіх, про інші ще не читав, мені це нагадує історію з тарганами, але трохи рупнішу

25 червня 2023

"ци"

Лемко?

25 червня 2023

> Згоден, і досі не розумію, ци зязані якось волоський горіх з польським "włoch", а так мені просто слово сподобалось 💅

Так, той самий корінь, від прасл. *volxъ. Тим словом позначали колись романців загалом. Цікаво, що на власне волохів поляки нині кажуть "Wołosi". Та-та, з повноголосом.

Але слово "włócznia" не має нич до того:

> Pochodzenie
> Od: włóczyć (zob.), ponieważ koniec takiej broni, przyczepionej do łęku, wlókł się po ziemi.

(https://wsjp.pl/haslo/do_druku/64071/wlocznia)

25 червня 2023

> Лемко?

Та пів Галичини тако каже.

25 червня 2023

Гм. Зрозумів, дякую.

25 червня 2023

Здається, в другім томі АУМ має бути про то карта. Вже несила шукати, чесно. Зі свого ж досвіду скажу, що від покутян часто чув "ци", та на бойках проскакує де-не-де, але ближче до Болехова й на захід. Що в Рожнятові, що в Долині чи Калуші скажуть радше "чи".

25 червня 2023

Дякую! Ні, звісно не треба глядіти мені в АУМ-і, сам знайду.

Коли вже говоримо про "ч" і "ц", то в мене трохи дивакувате питання. Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/? Порівняно зі "звичною" вимовою, звісно ж (не "м'якою", й не ретрофлексною). Різниця дуже дуже мала, але кілька разів помітив у людей, то воно мені й запам'яталося. Навіть не скажу де саме й коли, я ніколи в це питання глибоко не занурювався, тому не думайте про то довго, просто цікаво, чи ше хтось схоже знайшов. Знаєте, або то лише випадковості, та й усе. Ви, з того шо писали на осідку, вмієте помічати цікаві речі в мові.

25 червня 2023

Anton Bliznyuk Трохи завзятий киянин :)

25 червня 2023

> Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?

Хіба в окремих словах чув ("цудо", приміром), але не думаю, що така вимова є дуже поширена нині. Як і не знаю, чи не польське то, хоча й там то, либонь, унаслідок мазурення постало (в таких говорах на місці шиплячих мовлять часто свистячі). То там і "cas" замість "czas" може бути, і "cemu" замість "czemu", і "lepse" замість "lepsze" тощо.

> Ви, з того шо писали на осідку, вмієте помічати цікаві речі в мові.

Може й так, але теоретичної бази мені бракує для поважних розмов.

25 червня 2023

Ха-ха обожнюю польську, в ній стільки сенсу🤣🤣🤣🤣

25 червня 2023

Спасибі.

25 червня 2023

<Та пів Галичини тако каже.>

Ne vémy za pœul Galicinui ta i na Zacarpatïe ‹çi›, ne ‹ci›.

25 червня 2023

<Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?>

Tou /t͡s/ ne e ména uimóuvui do /t͡ʃ/. ‹Çi› ta ‹ci› sõty peruésno stuigla dua rœuzna pada zaimene †‹cy› /t͡ʃə/ "cyto": ‹ci› /t͡ʃɪ/ ← ie. quī — peruésno "cimy ~ yaco" (rœudno némecyscomou: ‹wie› ← ‹hwī› ← *quī) — orõden pad, ‹çi› (dauno i ‹cé› /t͡ɕi͡e/) ← prasl. *koy ← ie. *quoy *"na ceimy" (rœudno litóuscomou ‹kai› "coli, docui, yaco") — mésten pad. Nuiné znaiõty ‹çi› lixy roussca ta béloroussca.

25 червня 2023

"Tou /t͡s/ ne e ména uimóuvui do /t͡ʃ/."

Я такого й не писав.

25 червня 2023

A cyto e sese: <Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?> ?

25 червня 2023

То є зовсім інше питання, не про чи : ци. Я в тому коментарі доволі докладно розписав про шо саме питав пана Турка.

24 червня 2023

Włócznia? :)

24 червня 2023

Exactly 👉👈🫰

24 червня 2023

Будь ласка, порадьте якісь словники, по яким можна глядіти зручно, такі існують?

25 червня 2023

Гм... Коли говорити за ті словники, з яких користаю (й із яких зокрема беру переклади), то в сканах більшости з них, на жаль, або взагалі символи ніяк не розпізнані (тобто глядати слова через Ctrl+F не вийде), або розпізнані, проте дуже зле. Тому мені зазвичай руцями доводиться гортати.

Можу назвати ті, чиї скани таки мають якісний OCR:
— Г. Шило "Наддністрянський регіональний словник" (https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/);
— Н. Гуйванюк "Словник буковинських говорів" (https://chtyvo.org.ua/authors/Huivaniuk_Nina/Slovnyk_bukovynskykh_hovirok/);
— Г. Аркушин "Словник західнополіських говірок" (https://chtyvo.org.ua/authors/Arkushyn_Hryhorii; давно припадає цифровим порохом, бо поки не дуже вглибився в поліські говори);
— І. Гороф'янюк "Матеріали до словника подільского говору" (https://www.academia.edu/46836624/Матеріали_до_словника_подільського_говору);
— Знаний тут усім ЕСУМ (користаю зі сканів без OCR, тому, на жаль, ланки махом не дам на версії з OCR; є, звісно, Горох, але якість відсканованих там статей є сумнівна).

Це ті, які можна відкрити в будь-якій читалці й користати з пошуку в тексті. Розумію, малувато, ще й словники говіркові переважно. Інші ж словники (Желехівського, Партицького, Онишкевича, Матіїва, Сабадоша тощо) доводиться гортати. Про R2U й СУМ-11/СУМ-20, гадаю, й без мене знаєте, осідки з ними є. А більше нічого такого поки й не згадаю. Маю надію, що бодай чимось поміг. Мо' як скажете, що саме Вас цікавить, то, либонь, зможу щось конкретніше підказати.

25 червня 2023

ДЯКУЮ ВЕЛЬМИ, ПАНЕ!!! ❤️ НАРЕШТІ ЩОСЬ ДІЛЬНЕ, ХОХО

25 червня 2023

Прошу! Не встидайтеся питати, коли що. :)

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями