Спис — холодна зброя у вигляді довгого древка-ратища на кінці якого розміщено вістря.
Приклад вживання
Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст. Як правило, вістря для твердості обпалювалося.
Я до речі теж з вами не згоден. Чому це всі вважають, що саме наша мова взяла щось від польської, німецької, шведської, а не навпаки. Хочу всім нагадати, що Русь була свого часу найвпливовішою державою в Европі, і всі мали за превелике щастя породичатися з нашим княжим родом. До того ж і археологічна і обрядова культура України набагато давніша за німецьку чи польську, тож якщо говорити про запозичення, то це скорше вони прагнули долучитися до нашої мовної лексики, ніж ми до їхньої.
Українське слово "цибуля", іспанською буде "cebolla", так що може ми запозичили це слово, давайте хутчіш вигадувати їй відповідник, ріжоплачка напр., або рюмсалка))
Я прекрасно знаю, що в нас є слово спис, ратище, ратовище, але я вважаю що старослов'янське "копъе" в нас несправедливо забуте та не вживане. Тому я пропоную слово "копія" з наголосом на Я як гідний замінник польському слову німецького походження "спис",
І ще, я знаю що в нас є також "Копіє", але я вважаю, що ми повинні його використовувати для словотвору на зразок "кулЕмета, водОмета" так само і "копіЄмет"
Слово спис давно втратило ознаки запозичення (якщо воно справді позичене), а якщо потрібно автентики, то цілком задовольняє слово ратище, для такого старовинного предмета не бачу глузду вигадувати новоназви
Копіє = Спис, а ратовище, рогатина й тощо є різновидами і позначають схоже оружжя. Олексію щодо "списа" заміни я згоден ваша правда, та краще на "копіЄ", бо множина ж утворюється як раз на "копіЯ" в даному випадку, що додасть плутанини.
Староукраїнське слово, що існує й в українській як маловживане, походить від давньоруського "копьє" (чит: kopiye). Вдала заміна полонізму "спис", що найменш його поширення як однойменника дає нам се слово не забути.
Я би радив передусім звернути увагу на слово "піка", росіянізм (не інтернаціоналізм!), якого немає в инших мовах, цій тямі слово знайти буде важче, ніж на тяму "спис".
піка
Спис — холодна зброя у вигляді довгого древка-ратища на кінці якого розміщено вістря.
Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст. Як правило, вістря для твердості обпалювалося.
Перекладаємо слово спис
І "копіє" - добре слово, якщо воно справді в укр.мові існувало
+
r2u.org.ua: ратище
«І "копіє" - добре слово» – лиш не "копіє", а "копия́".
r2u.org.ua: копия
+
Вибачте, та я написав все у коментарях щодо списа
Я аж ніяк не згодний з тим, що ви написали щодо списа
З чим саме?
Я до речі теж з вами не згоден. Чому це всі вважають, що саме наша мова взяла щось від польської, німецької, шведської, а не навпаки. Хочу всім нагадати, що Русь була свого часу найвпливовішою державою в Европі, і всі мали за превелике щастя породичатися з нашим княжим родом. До того ж і археологічна і обрядова культура України набагато давніша за німецьку чи польську, тож якщо говорити про запозичення, то це скорше вони прагнули долучитися до нашої мовної лексики, ніж ми до їхньої.
Ну все, що не розуміють московити, то все запозичене, розумієш?
Українське слово "цибуля", іспанською буде "cebolla", так що може ми запозичили це слово, давайте хутчіш вигадувати їй відповідник, ріжоплачка напр., або рюмсалка))
Я прекрасно знаю, що в нас є слово спис, ратище, ратовище, але я вважаю що старослов'янське "копъе" в нас несправедливо забуте та не вживане. Тому я пропоную слово "копія" з наголосом на Я як гідний замінник польському слову німецького походження "спис",
І ще, я знаю що в нас є також "Копіє", але я вважаю, що ми повинні його використовувати для словотвору на зразок "кулЕмета, водОмета" так само і "копіЄмет"
Змініть хоча б "копія'" на "копія́", бо зовсім не зрозуміло, що Ви мали на увазі.
я і поставив наголос у вигляді апострофу, а поставити наголос прямо над Я не можу
трохи обміркував, гадаю так краще
Слово спис давно втратило ознаки запозичення (якщо воно справді позичене), а якщо потрібно автентики, то цілком задовольняє слово ратище, для такого старовинного предмета не бачу глузду вигадувати новоназви
Spys diysno nimeckoho pokhodjennia - uk.wikipedia.org: Спис#.D0.95.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F
"Окрім слова «спис», в українській існують інші слова для цієї зброї – «копіє», «ратище», «ратовище»"
Копіє = Спис, а ратовище, рогатина й тощо є різновидами і позначають схоже оружжя. Олексію щодо "списа" заміни я згоден ваша правда, та краще на "копіЄ", бо множина ж утворюється як раз на "копіЯ" в даному випадку, що додасть плутанини.
Лиш не "копІя́", а "копИя́".
r2u.org.ua: копия
Староукраїнське слово, що існує й в українській як маловживане, походить від давньоруського "копьє" (чит: kopiye). Вдала заміна полонізму "спис", що найменш його поширення як однойменника дає нам се слово не забути.
Згоден
Лиш не "копІЄ", а "копИЯ́".
r2u.org.ua: копия
Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/сула
Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!
Я би радив передусім звернути увагу на слово "піка", росіянізм (не інтернаціоналізм!), якого немає в инших мовах, цій тямі слово знайти буде важче, ніж на тяму "спис".
піка
Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/сула
Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!