Староукраїнське слово, що існує й в українській як маловживане, походить від давньоруського "копьє" (чит: kopiye). Вдала заміна полонізму "спис", що найменш його поширення як однойменника дає нам се слово не забути.
Тут теж є, гадаю й так і так можна? Я про копіє
r2u.org.ua: копіє
"Ой там Івась конем грає, копієм вихає". (Народні южноруські пісні зібрані Метлинським).
+
<тоді вже коп'я, коп'є>
I tou e dóugen boul *o-pèregòlôs.
Я прекрасно знаю, що в нас є слово спис, ратище, ратовище, але я вважаю що старослов'янське "копъе" в нас несправедливо забуте та не вживане. Тому я пропоную слово "копія" з наголосом на Я як гідний замінник польському слову німецького походження "спис",
І ще, я знаю що в нас є також "Копіє", але я вважаю, що ми повинні його використовувати для словотвору на зразок "кулЕмета, водОмета" так само і "копіЄмет"
Слово спис давно втратило ознаки запозичення (якщо воно справді позичене), а якщо потрібно автентики, то цілком задовольняє слово ратище, для такого старовинного предмета не бачу глузду вигадувати новоназви
Spys diysno nimeckoho pokhodjennia - 
uk.wikipedia.org: Спис#.D0.95.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F
"Окрім слова «спис», в українській існують інші слова для цієї зброї – «копіє», «ратище», «ратовище»"
Копіє = Спис, а ратовище, рогатина й тощо є різновидами і позначають схоже оружжя. Олексію щодо "списа" заміни я згоден ваша правда, та краще на "копіЄ", бо множина ж утворюється як раз на "копіЯ" в даному випадку, що додасть плутанини.
Їдь живи до москалів, там не спис, а так як тобі подобається
Який ви різкий, яко скажена собака... до всіх чіпляєтесь, багато часу либонь? тілесно жити без образ не можете, правда?
Я, до речі, теж з вами не згоден. Чому це вважають, що саме наша мова взяла щось від польської, німецької, шведської, а не навпаки. Хочу всім нагадати, що Русь була свого часу найбільшою і найвпливовішою державою в Европі, і всі мали за неабияку честь породичатися з нашим княжим родом. До того ж і археологічна, і обрядова культура України набагато давніша за німецьку чи то польську, тож якщо говорити про запозичення, то це скорше вони прагнули долучитися до нашої мовної лексики, ніж ми до їхньої.
Ну все, що не розуміють московити, то все запозичене, розумієш?
Українське слово "цибуля", еспанською буде "cebolla", так що може ми запозичили це слово, давайте хутчіш вигадувати їй відповідник, ріжоплачка напр., або рюмсалка))
Погоджуюсь з вами, бо задовбали вигадувати до нормальних українських слів якісь новотвори, а усіляки менеджери, скролери цвітуть і пахуть
Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
goroh.pp.ua: сула
Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!
Су́ла — пік, спис.
Від прасл. *sudlo, sudlica – спис, вістря списа.
goroh.pp.ua: сула
Що цікаво, у давньоіндійській мові спис зветься "śūlaḥ", слова етимологічні родичі!
Я би радив передусім звернути увагу на слово "піка", росіянізм (не інтернаціоналізм!), якого немає в инших мовах, цій тямі слово знайти буде важче, ніж на тяму "спис".
піка
ЕСУМ: су́ла, су́ли́ця - «спис, піка».
Від псл. *sudlo, sudlica «спис, вістря списа», похідне від основи sunǫti/sovati «сунути, кидати».
Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати
Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".
"В давній слов'янській мові було аж три різні назви на спис - коп'я, сулиця, оскеп, видко існували різні роди списів".
(Історія українського війська 1936).
А ой, забув додати джерело:/
Ну, з такими словниками слід обачними бути, бо тогочасна книжна мова рясніла церковнослов'янськими та старопольськими словами.
Згоден, і досі не розумію, ци зязані якось волоський горіх з польським "włoch", а так мені просто слово сподобалось 💅
А ще, те що в польській Orzech włoski це по суті італійський горіх, волоський горіх у нас, це по факту румунський горіх, а в англійській це в суціль в народі звуть як "англійський" або "перський" горіх, про інші ще не читав, мені це нагадує історію з тарганами, але трохи рупнішу
"ци"
Лемко?
> Згоден, і досі не розумію, ци зязані якось волоський горіх з польським "włoch", а так мені просто слово сподобалось 💅
Так, той самий корінь, від прасл. *volxъ. Тим словом позначали колись романців загалом. Цікаво, що на власне волохів поляки нині кажуть "Wołosi". Та-та, з повноголосом.
Але слово "włócznia" не має нич до того:
> Pochodzenie
> Od: włóczyć (zob.), ponieważ koniec takiej broni, przyczepionej do łęku, wlókł się po ziemi.
> Лемко?
Та пів Галичини тако каже.
Гм. Зрозумів, дякую.
Здається, в другім томі АУМ має бути про то карта. Вже несила шукати, чесно. Зі свого ж досвіду скажу, що від покутян часто чув "ци", та на бойках проскакує де-не-де, але ближче до Болехова й на захід. Що в Рожнятові, що в Долині чи Калуші скажуть радше "чи".
Дякую! Ні, звісно не треба глядіти мені в АУМ-і, сам знайду.
Коли вже говоримо про "ч" і "ц", то в мене трохи дивакувате питання. Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/? Порівняно зі "звичною" вимовою, звісно ж (не "м'якою", й не ретрофлексною). Різниця дуже дуже мала, але кілька разів помітив у людей, то воно мені й запам'яталося. Навіть не скажу де саме й коли, я ніколи в це питання глибоко не занурювався, тому не думайте про то довго, просто цікаво, чи ше хтось схоже знайшов. Знаєте, або то лише випадковості, та й усе. Ви, з того шо писали на осідку, вмієте помічати цікаві речі в мові.
Anton Bliznyuk Трохи завзятий киянин :)
> Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?
Хіба в окремих словах чув ("цудо", приміром), але не думаю, що така вимова є дуже поширена нині. Як і не знаю, чи не польське то, хоча й там то, либонь, унаслідок мазурення постало (в таких говорах на місці шиплячих мовлять часто свистячі). То там і "cas" замість "czas" може бути, і "cemu" замість "czemu", і "lepse" замість "lepsze" тощо.
> Ви, з того шо писали на осідку, вмієте помічати цікаві речі в мові.
Може й так, але теоретичної бази мені бракує для поважних розмов.
Ха-ха обожнюю польську, в ній стільки сенсу🤣🤣🤣🤣
Спасибі.
<Та пів Галичини тако каже.>
Ne vémy za pœul Galicinui ta i na Zacarpatïe ‹çi›, ne ‹ci›.
<Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?>
Tou /t͡s/ ne e ména uimóuvui do /t͡ʃ/. ‹Çi› ta ‹ci› sõty peruésno stuigla dua rœuzna pada zaimene †‹cy› /t͡ʃə/ "cyto": ‹ci› /t͡ʃɪ/ ← ie. quī — peruésno "cimy ~ yaco" (rœudno némecyscomou: ‹wie› ← ‹hwī› ← *quī) — orõden pad, ‹çi› (dauno i ‹cé› /t͡ɕi͡e/) ← prasl. *koy ← ie. *quoy *"na ceimy" (rœudno litóuscomou ‹kai› "coli, docui, yaco") — mésten pad. Nuiné znaiõty ‹çi› lixy roussca ta béloroussca.
"Tou /t͡s/ ne e ména uimóuvui do /t͡ʃ/."
Я такого й не писав.
A cyto e sese: <Ніколи не помічали, шо ву Львові деколи /ч/ вимовляється ближче до /ц/?> ?
То є зовсім інше питання, не про чи : ци. Я в тому коментарі доволі докладно розписав про шо саме питав пана Турка.
Exactly 👉👈🫰
Будь ласка, порадьте якісь словники, по яким можна глядіти зручно, такі існують?
Гм... Коли говорити за ті словники, з яких користаю (й із яких зокрема беру переклади), то в сканах більшости з них, на жаль, або взагалі символи ніяк не розпізнані (тобто глядати слова через Ctrl+F не вийде), або розпізнані, проте дуже зле. Тому мені зазвичай руцями доводиться гортати.
Можу назвати ті, чиї скани таки мають якісний OCR:
— Г. Шило "Наддністрянський регіональний словник" (https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/);
— Н. Гуйванюк "Словник буковинських говорів" (https://chtyvo.org.ua/authors/Huivaniuk_Nina/Slovnyk_bukovynskykh_hovirok/);
— Г. Аркушин "Словник західнополіських говірок" (https://chtyvo.org.ua/authors/Arkushyn_Hryhorii; давно припадає цифровим порохом, бо поки не дуже вглибився в поліські говори);
— І. Гороф'янюк "Матеріали до словника подільского говору" (https://www.academia.edu/46836624/Матеріали_до_словника_подільського_говору);
— Знаний тут усім ЕСУМ (користаю зі сканів без OCR, тому, на жаль, ланки махом не дам на версії з OCR; є, звісно, Горох, але якість відсканованих там статей є сумнівна).
Це ті, які можна відкрити в будь-якій читалці й користати з пошуку в тексті. Розумію, малувато, ще й словники говіркові переважно. Інші ж словники (Желехівського, Партицького, Онишкевича, Матіїва, Сабадоша тощо) доводиться гортати. Про R2U й СУМ-11/СУМ-20, гадаю, й без мене знаєте, осідки з ними є. А більше нічого такого поки й не згадаю. Маю надію, що бодай чимось поміг. Мо' як скажете, що саме Вас цікавить, то, либонь, зможу щось конкретніше підказати.
ДЯКУЮ ВЕЛЬМИ, ПАНЕ!!! ❤️ НАРЕШТІ ЩОСЬ ДІЛЬНЕ, ХОХО
Прошу! Не встидайтеся питати, коли що. :)
Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати
Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".и з іє. *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводяться слово "шпигати".
Слово жоночого роду.
Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати
Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".
Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати
Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".
Від слова "шпигати" – колоти кого-небудь чим-небудь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66289-shpyghaty.html#show_point
goroh.pp.ua: шпигати
Польське spisa, нім. Spiess генетично пов’язане з індоєвропейським *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки й виводиться українське слово "шпигати".
Слово жіночого роду.
І "копіє" - добре слово, якщо воно справді в укр.мові існувало
+
r2u.org.ua: ратище
«І "копіє" - добре слово» – лиш не "копіє", а "копия́".
r2u.org.ua: копия
+