Гарпун — метальне мисливське знаряддя (кидковий спис, остень) для бою морського звіра, з зазублинами на вістрі, щоб утримувати впольовану здобич.

Кидають гарпун на линві, яка одним кінцем кріпиться близько до центра тяжіння гарпуна, а інший кінець утримують в руці або — при полюванні на велику здобич — прив'язують до човна.
Сучасний гарпун — металева стріла, що складається з штока і головки з чотирма розкривними лапками. На головку нагвинчується граната, яка вибухає в тілі тварини. Метання гарпуна проводять за допомогою гарпунної гармати.
Вперше гарпун почали використовувати в епоху мезоліту.

рос. гарпун, далі гол. harpoen. Нав'язано в період СРСР, слово уперше з'являється в радянських словниках, укладених комуністами.

тур. zıpkın, порт. arpão

• технології
• кулінарія
• військо

• спис
• гак
• багнет
• піка
• наконечник
• щупальце
• кинджал
• шип
• рицар
• емергенці (голки рослин)
• шпилька (для волосся)
• шпилька (була́вка)
• шпилька (у підборах)
• списник
• клинок (лезо зброї)
• метальний спис
• дротик (зброя)
• кирка (кайло)
• сапати
• сапа, сапка