Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Клева́к — 1) Кирка для разбивания глины, 2) Клык (свиньи).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23092-klevak.html#show_point
Словар Грінченка:
рос. Моти́ка = укр. Кирка.
А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Ном. № 9519.
Сокира остра, мотика їй сестра. Ном. № 7995.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29084-motyka.html#show_point
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Кирка́ = копани́ця (С. З.), моти́ка; оска́рд.
r2u.org.ua: кирка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35709-oskard.html#show_point
З псл. *oskъr̥dъ, утворене з префікса о- (‹ob-) та кореня *skъr̥d-, пов’язаного чергуванням голосних із *skord-iti «скородити»; споріднене з лит. sker̃sti «колоти, різати», skérdėti «тріскатися», skardýti «різати, бити, рити», лтс. šķḕrst «розрізати», двн. scartî «розріз, надріз».
goroh.pp.ua: оскард
/t͡ʃɛkan/~/t͡ʃekan/~/t͡ʃʲɪkan/~/t͡ʃʲikan/~/t͡ʃɔkan/~/t͡ʃokan/~/t͡ʃʷɔ͡ukan/~/t͡ʃʷukan/
чєкан, чокан
ceocan
ЕСУМ Том6. ст. 291.
чекан¹–"вид старовинної зброї; знаряддя для карбування; кирка, мотика".
Корінь ‹чєк-›–‹чєк- -ан› основа-о тверда.
Прасловянско *čekanъ, ЕСУМ яснить як ято з турецкого телїша.
Він же дає похідни "чека́нний, чека́нник, чека́ни́ти".
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Кирка́ = копани́ця (С. З.), моти́ка; оска́рд.
r2u.org.ua: кирка
Хоча дослідники припускають, що слово германізм.