Від давньоруського съкань в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського з перекладом "проволока (волочене металеве дїло)", від дієслова съкати (укр. скати) "вити, сукати".
Це давнє українське слово (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь) несправедливо забуте, вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: вірьовка
Инша форма слова "вірьовка" (r2u.org.ua: вірьовка), давнього українського слова (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь), що несправедливо забуте.
Вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: верівка
В сім слові никда не було повноголосу. Псевдо-повноголос верев- виник як уторинний в сім слові на тлі росийськім. В українській йому відповідає твар верва.
Та й я бим пропонував радше слово скань (від дієслова съкати "вити, сукати"), засвїдчене як съкань з перекладом "проволока, волочений метал" давньоруській мові, в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського.
אלישע פרוש, то пропонуйте скань, я проголосую
Знайте, саме слово "вірьовка" це не моя реконструкція давнього "вьрвь", слово "вірьовка" засвічує словник Грінченка
В Грінченковім словнику є чимало й відверто росийських, як и польських слів. Паче того, Грінченко не давав реконструкцій. За доби Грінченка вкраїнська мова в українців була вже досить засичена росийськими словами. Саме -рьо- яскраво каже на росийський слід.
Се слово, та лїпше без по- ге вороз, є радше яти за "шнур, шнурок", похідні бо творення від його значать де більше відповідні річи не з металу, а з шкіри чи ниття й такого.
Дріт — металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута.
Їхніх солдат зупинив натягнутий дріт.
нім. Draht через пол. drot, drut
рос. проволока
Перекладаємо слово дріт
Від давньоруського съкань в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського з перекладом "проволока (волочене металеве дїло)", від дієслова съкати (укр. скати) "вити, сукати".
Гарно!
Впаодобавйочка.
Нормальне слово, як на мене
Зараз тебе наші московити заклюють, бо в словнику російської мови дріт це провод.
Хм, може тому що "ДРІТ" це запозичення з німецької мови?
Від слів "кувати" і "волосина".
Це давнє українське слово (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь) несправедливо забуте, вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: вірьовка
Фу аж смердить воно.
Инша форма слова "вірьовка" (r2u.org.ua: вірьовка), давнього українського слова (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь), що несправедливо забуте.
Вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: верівка
В сім слові никда не було повноголосу. Псевдо-повноголос верев- виник як уторинний в сім слові на тлі росийськім. В українській йому відповідає твар верва.
Та й я бим пропонував радше слово скань (від дієслова съкати "вити, сукати"), засвїдчене як съкань з перекладом "проволока, волочений метал" давньоруській мові, в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського.
Невже й верев'яний то вторинний твар? Як так, то правильно буде "верв'яний"?
אלישע פרוש, то пропонуйте скань, я проголосую
Знайте, саме слово "вірьовка" це не моя реконструкція давнього "вьрвь", слово "вірьовка" засвічує словник Грінченка
В Грінченковім словнику є чимало й відверто росийських, як и польських слів. Паче того, Грінченко не давав реконструкцій. За доби Грінченка вкраїнська мова в українців була вже досить засичена росийськими словами. Саме -рьо- яскраво каже на росийський слід.
Або "повороз" чи "поворозка", наше слово несправедливо забуте
r2u.org.ua: повороз*
Давнє слово від прасл. *povorzъ — мотузка
Се слово, та лїпше без по- ге вороз, є радше яти за "шнур, шнурок", похідні бо творення від його значать де більше відповідні річи не з металу, а з шкіри чи ниття й такого.