Етимологічний Словарь Української Мови:
жи́льник «дріт, линва, кабель»
goroh.pp.ua: жила
Від слів "кувати" і "волосина".
r2u.org.ua: повороз*
Давнє слово від прасл. *povorzъ — мотузка
Це давнє українське слово (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь) несправедливо забуте, вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: вірьовка
Инша форма слова "вірьовка" (r2u.org.ua: вірьовка), давнього українського слова (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь), що несправедливо забуте.
Вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: верівка
В сім слові никда не було повноголосу. Псевдо-повноголос верев- виник як уторинний в сім слові на тлі росийськім. В українській йому відповідає твар верва.
Та й я бим пропонував радше слово скань (від дієслова съкати "вити, сукати"), засвїдчене як съкань з перекладом "проволока, волочений метал" давньоруській мові, в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського.
Невже й верев'яний то вторинний твар? Як так, то правильно буде "верв'яний"?
אלישע פרוש, то пропонуйте скань, я проголосую
Знайте, саме слово "вірьовка" це не моя реконструкція давнього "вьрвь", слово "вірьовка" засвічує словник Грінченка
В Грінченковім словнику є чимало й відверто росийських, як и польських слів. Паче того, Грінченко не давав реконструкцій. За доби Грінченка вкраїнська мова в українців була вже досить засичена росийськими словами. Саме -рьо- яскраво каже на росийський слід.
Не знаю, чи варто викидати це давнє усталене запозичення, яке нормально сприймається на всій території нашої країни, майже рідне (порівн. кріт, кіт), має синонім з питомим утямком – провід. Має багацько похідних:
дріта́рь
дрітовач «тс.»
дріть «сплетений удвоє мідний дріт, вживаний для гуцульських виробів»
дрітя́ний
дрот
дрота́р «той, хто виготовляє дріт або обв’язує дротом посуд»
дрота́рити «працювати ремісникомдротарем»
дрота́рня «фабрика, де виготовляють дріт»
дро́тик «метальний спис; спиця»
дроти́на «кусок дроту»
дроті́вка «вудка з дроту»
дрото́ваний
дротова́ти «тс.»
дрото́ви́й
дротомъ (XVII ст.)
дротува́ти «обмотувати дротом Ж; лагодити посуд ДзУЗЛП»
дротяни́й
дротяни́к «вид черв’яка, личинка деревної блощиці; [личинка бджоли ВеНЗн]»
дротя́нка «нагайка з дроту; (ент.) дротяник; [ліхтар, обплетений дротом]»
+
Від давньоруського съкань в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського з перекладом "проволока (волочене металеве дїло)", від дієслова съкати (укр. скати) "вити, сукати".
Гарно!
Впаодобавйочка.
Гоже!
Скань господня 🤔😜