Від давньоруського съкань в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського з перекладом "проволока (волочене металеве дїло)", від дієслова съкати (укр. скати) "вити, сукати".
Це давнє українське слово (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь) несправедливо забуте, вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: вірьовка
Инша форма слова "вірьовка" (r2u.org.ua: вірьовка), давнього українського слова (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь), що несправедливо забуте.
Вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: верівка
В сім слові никда не було повноголосу. Псевдо-повноголос верев- виник як уторинний в сім слові на тлі росийськім. В українській йому відповідає твар верва.
Та й я бим пропонував радше слово скань (від дієслова съкати "вити, сукати"), засвїдчене як съкань з перекладом "проволока, волочений метал" давньоруській мові, в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського.
אלישע פרוש, то пропонуйте скань, я проголосую
Знайте, саме слово "вірьовка" це не моя реконструкція давнього "вьрвь", слово "вірьовка" засвічує словник Грінченка
В Грінченковім словнику є чимало й відверто росийських, як и польських слів. Паче того, Грінченко не давав реконструкцій. За доби Грінченка вкраїнська мова в українців була вже досить засичена росийськими словами. Саме -рьо- яскраво каже на росийський слід.
Се слово, та лїпше без по- ге вороз, є радше яти за "шнур, шнурок", похідні бо творення від його значать де більше відповідні річи не з металу, а з шкіри чи ниття й такого.
Дріт — металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута.
Їхніх солдат зупинив натягнутий дріт.
нім. Draht через пол. drot, drut
рос. проволока
Перекладаємо слово дріт
Нормальне слово, як на мене
Зараз тебе наші московити заклюють, бо в словнику російської мови дріт це провод.
Від давньоруського съкань в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського з перекладом "проволока (волочене металеве дїло)", від дієслова съкати (укр. скати) "вити, сукати".
Гарно!
Від слів "кувати" і "волосина".
Це давнє українське слово (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь) несправедливо забуте, вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: вірьовка
Инша форма слова "вірьовка" (r2u.org.ua: вірьовка), давнього українського слова (від прасл. *vьrvь, давньорус. вьрвь), що несправедливо забуте.
Вертати його ориґінальне значення навряд чи захочуть українці, а ось надати йому нового значення, замінивши слово німецьке, тим самим давши забутому слову нове життя, чом би й ні?
r2u.org.ua: верівка
В сім слові никда не було повноголосу. Псевдо-повноголос верев- виник як уторинний в сім слові на тлі росийськім. В українській йому відповідає твар верва.
Та й я бим пропонував радше слово скань (від дієслова съкати "вити, сукати"), засвїдчене як съкань з перекладом "проволока, волочений метал" давньоруській мові, в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського.
אלישע פרוש, то пропонуйте скань, я проголосую
Знайте, саме слово "вірьовка" це не моя реконструкція давнього "вьрвь", слово "вірьовка" засвічує словник Грінченка
В Грінченковім словнику є чимало й відверто росийських, як и польських слів. Паче того, Грінченко не давав реконструкцій. За доби Грінченка вкраїнська мова в українців була вже досить засичена росийськими словами. Саме -рьо- яскраво каже на росийський слід.
Або "повороз" чи "поворозка", наше слово несправедливо забуте
r2u.org.ua: повороз*
Давнє слово від прасл. *povorzъ — мотузка
Се слово, та лїпше без по- ге вороз, є радше яти за "шнур, шнурок", похідні бо творення від його значать де більше відповідні річи не з металу, а з шкіри чи ниття й такого.