Значення слова

Шнурки — відрізки мотузки певної довжини, які протягуються через спеціальні отвори в взутті і служать для утримання її на стопі.

Приклад вживання

Шнурки використовувалися з глибокої давнини, наприклад, щоб надійно утримати на нозі сандалі або у взутті типу мокасин.

Походження

сер.-верх.-нім. snuor – шнур, літ. нім. Schnur

Приклади в інших мовах

чес. tkaničky, пол. sznurowadło

Варіанти написання
шнурки у взутті, шнурівки
Слово додав

Перекладаємо слово шнурки

по́воло́ці
8

Чинне в українській мові слово.
По́воло́ка – 1) Ремни, шнурки на обуви,
2) Следъ, оставленный тащимым предметом.
r2u.org.ua: поволока

У властивій українській мові репресованій комуністами двоїні:
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983

9 грудня 2019

Підтримую !

9 грудня 2019

Спасибі!

7 вересня 2020

Гарно, +

8 вересня 2020

Нач є слово, яке речи тяму йме брати ще передчеп, само бо чистим коренем не може значити тяму, коли в мові є корінь чистий ту саму тяму речи? Корінь uoroz- уже значить "шнур", без передчепів, а корінь uoloc- сам тяму "шнур" не значить. Німецьке Schnur є від чистого корене, без передчепа, й уже значить "шнур, вороз". Слово від чистого корене значить більшу могу мови. Ясна річ, и з передчепи слова ймуть бути, та коли тяму може речи слово чистого, воно є ліпше.

воро́за
7

(чота, двойина: воро́зі)
ЕСУМ: воро́за "мотуз, мотузка, шнурок".

אלישע פרוש 18 грудня 2019
18 грудня 2019

Гарно. Але чому не дати у двоїні (хоч би й для тих випадків, коли це шнурки на взутті твоєму)?

18 грудня 2019

Ще совітую ("совітую" не росіянізм!) вам дати слово сюди:
шнур

18 грудня 2019

"совітувати" таки є підрихтований під українську росіянізм.

18 грудня 2019

А як же ось це (підозрюю, тут неукраїнські лише префікси "со-" навзамін "су-"):
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55437-sovitaty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55438-sovitatysja.html#show_point

18 грудня 2019

Що значить "лише"? Сього є досить. Крім того, су- би не спасло, бо то є передчеп имен, а не дієслів; тяклий передчеп дієслів є *съ → в руській: з- (с-). Ото Вам і приклад кальки з вятської в Грінченка. :)

18 грудня 2019

Ви вже мені пробачте, кумедно, що зазвичай це Ви стоїте горою за слова давньої писемної мови, але цього разу уже я стам на їхній захист. Чому узяли, що "в'ятське"? Це цілком може бути залишком давньої книжної (церковної) мови!
Хіба що немає цього слівця у пам'ятках староукраїнських, тоді дійсно прийдеться погодитись, що це московщина на тілі руськім.

19 грудня 2019

Ви щось плутаєте. Я ниякою горою ни за які "слова давньої писемної мови" не стою. Я ріжню давньоруську від давньобовгарської ( = старословянської) - перед усім за фонологиєю. А стсл. є, яко відомо, снує цсл-ську, та великою мірою вятську. Одно чи є цсл./дбовг. слово в староруських памятках або ні - то є ми такий же суржик ги вятсько-руський чи лядсько-руський або який. Люд Руси явно мнив свою мову нижчою від стсл. та цсл, й тому радо кивали "південним" тварім - ги пак кивали лядським, а ще пак вятським.
В давнину просто не було, судячи з памяток, окремого слова за тяму "рада, радити" - передавали грясть/суть думки, та різними словами, що могли передати суть "рада, радити" разом з иншими словами в реченні. Напр., дієслово думати + давальний кому? значило "радити": "Они жє начѧшѧ доумати іємоу: нє ѣзди по них." (Гипаттівська літопись); а думати з ким = радитися з ким; доумьца/доумьць ( = думця, думець) "радник" - "Зъ добръімъ бо думьцею князь въісока стола додумаєтца, а съ лихимъ думъцею думаетъ, и малого стола лишенъ будетъ", инде: "Съ мѫдръімъ доумьцєіѫ кнѧзь доумаіа въісока стола добѫдеть, а съ бєзоумьнъімъ доумаіа и малого лишєнъ бѫдеть.
Ище вирази з тямою "рада, радити":
вѣтъ (вїт) у тязї: вѣтъ творити ("вїт творити") "скликати нараду, раду";
доума (дума) у тязїх: думою "за порадою, на пораду, згідно з порадою (кого?)"... боронити вьсакоіѫ доумоіѫ и помочьіѫ" ( = "захищати будь-якою порадою та підтримкою"), хоча йинде дума в памятках є й за тяму "план": "Причѧстьникъ доумѣ бъість Костоваръ" = "Костовар був співучасником плану" ( = σχέματος "плану", род. відм. від σχέμα "план" в грецькім оригиналі); іавити доумѫ (явити думу) "представити план~намір";
слово в тязі: помочи/помагати словом "помогти/помагати радою"; тощо.

Така залежність від контексту, тобто розподіл задачі передати зміст не на одне слово, а на "співпрацю" слів у реченні є подібна до германських мов (давньоруська є багато в чім їм подібна за способом подачі/творення думок, структурою тощо), зокрема в ягельській то суть різні дієслова: suggest, advise, give advice, recommend, consult тощо.

19 грудня 2019

Стільки разів чув по селах Чернігівщини "совітуються", що був переконаним до скону, що це українські слова. :(

мотавки
4
Ні те, ні се 3 січня 2020
по́воло́ка
3

Чинне в українській мові слово.
По́воло́ка – 1) Ремни, шнурки на обуви,
2) Следъ, оставленный тащимым предметом.
r2u.org.ua: поволока

9 грудня 2019

Підтримую !

9 грудня 2019

Спасибі!

шнурівки
2
Олександр Дудар 17 грудня 2019
17 грудня 2019

Дастіш Ґерманікіш.

18 грудня 2019

Ніхт страшно.

поворозки
2

Це і є дійсний переклад цього слова на питому українську. Просто тре знати.

поволочки
2

.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями