Фартух — предмет одягу різного крою, з різного матеріалу, який одягають під час роботи, щоб запобігти забрудненню одягу спереду, зокрема, жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю.
Приклад вживання
В Україні фартух був передньою частиною поясного жіночого одягу. Цю частину одягу носили в Україні зi зшитим поясним одягом, тобто зі спідницями, андараками, димками, сукнями, літниками.
Походження
через ляд. від свн. vortuoch, нвн. Vortuch «фартух, серветка», букв. «передня тканина» утворене з прийменника vor «перед» (свн. vor(e), двн. fora і tuoch (нвн. Tuch) «хустка; (суконна) тканина»
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
За́дниця, -ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски... на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.
Запа́ска, -ки, ж.
1) Женская одежда, замѣняющая юбку: кусокъ черной домотканной шерстяной матеріи, надѣваемый такъ, чтобы концы его сходились спереди; поверхъ этого куска, спереди, въ видѣ передника, надѣвается другой кусокъ такой же матеріи, синяго цвѣта; оба куска вмѣстѣ подвязываются краснымъ шерстянымъ поясомъ. Задній кусокъ называется просто запа́ска или за́дниця, передній — попере́дниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156.
1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. — Як йде [Солов'їха], то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 8); Причепурившись.., огорнувши стан святковою запаскою, дівчина немов іншою стала (Іван Ле, Наливайко, 1957, 10); * Образно. І небо і земля — усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49).
Все-таки передник уже вживають і він більш зрозумілий утямок, його навіть нікому перекладати, пояснювати не треба на відміну від вашої запаски (тепер у будь-кого спитай, що таке запаска, що він чи вона вам відповість?).
Я б ще за попередник, попередницю проголосував, але проти омонімізації. Тому краще, зрозуміліше – передник
Фартух — предмет одягу різного крою, з різного матеріалу, який одягають під час роботи, щоб запобігти забрудненню одягу спереду, зокрема, жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю.
В Україні фартух був передньою частиною поясного жіночого одягу. Цю частину одягу носили в Україні зi зшитим поясним одягом, тобто зі спідницями, андараками, димками, сукнями, літниками.
через ляд. від свн. vortuoch, нвн. Vortuch «фартух, серветка», букв. «передня тканина» утворене з прийменника vor «перед» (свн. vor(e), двн. fora і tuoch (нвн. Tuch) «хустка; (суконна) тканина»
нім. Schürze ← нім. прикм. *skurta- (короткий))
угр. kötény ← köt ← пр.урал. *kütke- (зв'язувати, зшивати, переплітати)
исл. svinta ← svunta (имовірно, пов'язане з норв. "svinte" - гойдати, махати)
сум. esiliina ← esi- (перед) + liina (тканина)
Перекладаємо слово фартух
r2u.org.ua: Запаска
+
лишень наголос має бути на другому складі "запа́ска".
Подав, як у словниках
Подивіться на своє посилання
r2u.org.ua: Запаска.
—
Не підходить
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
За́дниця, -ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски... на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.
Запа́ска, -ки, ж.
1) Женская одежда, замѣняющая юбку: кусокъ черной домотканной шерстяной матеріи, надѣваемый такъ, чтобы концы его сходились спереди; поверхъ этого куска, спереди, въ видѣ передника, надѣвается другой кусокъ такой же матеріи, синяго цвѣта; оба куска вмѣстѣ подвязываются краснымъ шерстянымъ поясомъ. Задній кусокъ называется просто запа́ска или за́дниця, передній — попере́дниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156.
За́паска (Vortuch, Schürze) - фартух. Сл. Желех.
Запа́ска, запасчина, запасочка - род фартуха или передника темно-синего цвета. Сл. Піскунова.
Запаска - передник. Сл. І. Котляревського 1808 р.
Фартух - опинка, запаска, передник. Сл. Левченка.
Запа́ска - женскій шерстяный, цвѣтный или черный, передникъ. «Винъ здалеку бачить червонную запаску». Сл. Білецьк-Носенко.
Фартух - катран, катранець, запаска, запінка; кажаньій - шуствал. Сл. Дубровського.
2) Родъ женскаго передника: а) полотнянаго бѣлаго, надѣваемаго къ юбкѣ. Гол. Од. 21, 50. б) шерстяного зеленаго или краснаго, надѣваемаго поверхъ пла́хти или опи́нки.
2. діал. Фартух. "А побіч нього стояла його жінка з меншою дитиною на руках і запаскою обтирала сльози" (Іван Франко, I, 1955).
ЗАПА́СКА, и, жін.
1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. — Як йде [Солов'їха], то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 8); Причепурившись.., огорнувши стан святковою запаскою, дівчина немов іншою стала (Іван Ле, Наливайко, 1957, 10); * Образно. І небо і земля — усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49).
Все-таки передник уже вживають і він більш зрозумілий утямок, його навіть нікому перекладати, пояснювати не треба на відміну від вашої запаски (тепер у будь-кого спитай, що таке запаска, що він чи вона вам відповість?).
Я б ще за попередник, попередницю проголосував, але проти омонімізації. Тому краще, зрозуміліше – передник
ЕСУМ: перед: пере́дни́к - «фартух».
++
r2u.org.ua: опинка
r2u.org.ua: фартух
ЕСУМ: вере́та: вериня́нка - «жіночий фартух».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/44306-poperednycja.html#show_point