Ага. Скажіть гуцулу, що гачі то труси, то він свої гачі вам на голову натягне.

»–
ГА́ЧІ «штани; кальсони Ж»
р. . [га́чи] «стегна; штани, холоші», бр. [га́шнік] «верхня частина, пояс штанів», ст. кгачи «штани», кгати «тс.», п. gacie «кальсони, (ст.) штани; пов’язка; [шерсть на ногах ведмедя)», ст. gace «штани; пов’язка», ч. ст. háče «штани; пов’язка; пояс», заст. hace «кальсони, штани», болг. га́щи «кальсони, [штани, шаровари]», м. га́ки «кальсони, (розм.) штани; кошлате пір’я на ногах птахів», схв. гaћe «кальсони; штани (селянські)», слн. gáča, мн. gáče «кальсони; (анат.) довга калитка у тварини-самця; (ст.) печінка», р.-цсл. гаѱа «білизна»; «

Cyto “ - ”? Vachi pricladui yac raz cazjõty na coristy ’gatchie = pants/trousers’:

° ‘кальсони’ e bielizna izpœdnia = pœd nogaviçama — ne verxnyie nogaviçie;
° ‘стегна’, ‘верхня частина, пояс штані’, ‘пов’язка’, ‘пояс’ — usi teamui cazjõty na verx nœg pri cereslax, cde ‘pants/trousers’ noseaty — ne cielõ nogõ do nizou.

Crœmy toho, pro verxnyui ‘trousers/pants’ sõty slova ‹nogaviçie› ci ‹sjtanie / xytanie› — slovo ‹gatchie› u tacœmy znaceignie e zayvo, nadtó coli yna incha liepcha slova neyma u rousscie.

Ще раз уважніше прочитайте коментарі вище!

»Ще раз уважніше прочитайте коментарі вище!«

+ Vui svoyõge izmiencõ.

r2u.org.ua: Гачі
ГА́ЧІ, ів, мн., діал. Штани. Та мої товариші за той час. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Іван Франко, XIII, 1954, 347); Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 42.

»Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях«

Sèse receigné dodatcovo e docaz oge ‹gatchie› znaceaty bieliznõ izpœdniõ:

tœi cto ‘pliouscotali u sreiblnuix xviliax’ abo
a) ‘pozcuidali’ verxnyie nogaviçie/xytanie = xodea bez izpœdnïx ‘pants', abo
b) oni ‘pozcuidali’ tacui ‘pants = izpœdniõ bieliznõ’
— za pèuno oni ne ‘pozcuidali’ ‘gatchie = verxnyui nogaviçie’ a ‘izpœdniõ bieliznõ’ lixea na sobie i idõ ‘pliouscotati u xviliax’.

___
Xuibity iesce teamiti oge daunieye bielizna ne bie taca he nuinie, i na Rousi i inde po Euroupie — izpœdnia bielizna niznia bie ceastieye dóuga, nizje colien ci do colien, a ne corotca lixye na stegna ci lixye na siedniçie, œdtui incoli i slaba medja meidj verxniama nogaviçiema/xytaniema i izpœdniami gatchiema, obie bo bea dóuzie, ta çiela coupa Vamige tocenuix pricladœu:
‘poyas xytanœu’, ‘stegna’, ‘poveazca’, ‘verxnia ceastina xytanœu’, ‘pozcuidati gatchie i liezti u vodõ’ — use cazjé na izpœdniõ bieliznõ.

___
Oge ou Verxovinian (‘Houtçoulœu’) ‹gatchie› sõty za ‘(upper) trousers’ mogé docazati xuiba oge:
a) ranieye/daunieye medja meidj ‘upper trousers' ta ‘underpants, underwear' bie slaba/tònca ponevagy i ‘underpants/underwear’ bie po coliena ci nizje, ci oge:
b) Verxovina (‘Houtçoulscina’) bie còsnieycha (œdstalieycha) ròzvitcomy odeagou, a tacuimy cinomy, i recenoslœuiémy odeagou.

Znacylivo trimati na gadçie oge u dauninõ odeag ne bie he nuinie — inchiy docaz tomou, pro nastoyõ, e ‘socks’ nuinie proti ‘socks’ u dauninõ = ‘meacco uzouttié’, a na Rousi zamiesty ‘socks’ lioud nosi ‘porteancui = motanui colo nogou clapti polotna’.
Iz ròzvitcomy dobiexynioho (modern) ròzmeta (design) odeagou imea ‹gatchie› daunieychoho vidou/ròzmetou odeagou (ceastieye izpœdnioho na stegna ci po coliena, colo ceresel) nuinie naiblizje teacné ‘underwear, underpants’.

Полське

Якщо більшість українців тупо не знають власної мови, от воно їм і невідоме. Загалом на цьому сайті пропонується багато новотворів, які звісно невідомі не те, що більшості українців, а взагалі нікому. Тож це не є аргумент, бо словотвір і має на увазі пропозицію невідомих слів. Пройде час і вони будуть відомі

> невідоме більшості українців
Більшість сучасних українців знає щонайбільше 50% питомої української лексики. 40% незнаної заміняє московською, а ще 10% — англійською.

"більшість українців тупо не знають власної мови" яко ти? :)

Додатково: Рівень відповідей од Михаса яко всігди на рівні плінтусу, ссикуни, знання про то, хто що знає, роблять у труси... боже, яке воно хамудне, огидно читати його повідомлення, огидна людина.

Швидше як ви. Ви ж не в курсі, що таке майтки? До речі, труси російською ще означають ссикунів, а ссикуни у ті труси самі знаєте, що роблять

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

»Це моск. подштанники.«

Se ne e docaz. Se e ino docaz oge u veatscœy móuvie ‹подштанники› e yavisce pœsylie toho yac prosto ‘underwear = izpœdniõ bieliznõ’ bea stali ròzdieliati na corotcui ‘underpants’ a na verx yix nadeagati teplõ dóugõ bieliznõ a na yix verx pac ouge verxnyui nogaviçie — tomou ‘pœd-xytanicui’ = pœd xytaniema/nogaviçama (verxniama), bo pœd tõ dobõ pitomo ‘underwear, (under)pants, трусы’ bie ouge ocrema — corotca, preamo na tielo — izpœdnia ceasty odeagou. Ale se ne e pream docaz oge ‘gatchie’ sõty vuiclioucyno ‘(upper) trousers’.

»Порти це штани.«

Daunieye rœzniça bie slaba — vidjte moyõ izmiencõ pœd ‹гачі› tout.

И часто Ви на штані кажете "порти"?

Ваша правда, Ярославе. На Бойківщині чув "портки" саме на штани.

Вадиме, якщо ви мови не знаєте, то це не мої проблеми 🤷‍♂️

Так, на Закарпатті доволі часто кажуть замість штани — портки, тож...

»И часто Ви на штані кажете "порти"?«

Nou, tacui ceasto. Obace, se samo iesce ne e docaz — ranieye bie rœzniça meidj ‘(upper) trousers’ ta ‘underpants, underwear’ mala, ponevagy ‘underpants’ bea ceasto dóuzi, po coliena, a xoudjiy lioud móge nositi verxnyui nogaviçie i bez izpœdnyui bieliznui, tomou i verxniy odeag i izpœdniõ bieliznõ nizje ceresel mogõ zvati odinacovo.

😁😁😁👍