Забуте староукраїнське слово. Той самий корінь, що й у слові "чіпляти".
+, чомусь не можу змінити/додати.
«Причеп» є. Та і особливості північного наріччя дозволяють ставити з «е» як українську форму
Хай там як, а воно таки Е. Подають як чергування Е з ятем, може, з іншим значенням
"значить у руській инше"
Кьтьо самє?
Чому забуте? Просто йолопи-хвілолухи намагаються нав'язувати українцям неукраїнську українську літмову з купою польщизни та німчизни, яка не сприймається більшістю населення. А в селах й досі кажуть "на цепу, цеп, цепочка" розрізняючи з ціпом — знараддям для молотьби снопів.
Цебто слово "ланцюг" не сприймається, а слова "телефон", "комп'ютер", "авто", "жилетка" і т.д. чогось сприйнялись?
А таксамо сприйнялись слова: "вабщє", "канєшно", "навєрно", "єслі", "вроді", "нравиться", чого? 😏
До першої низки слів, що ви надали, знаєте питомі відповідники? Так отож!
Що отож? До другої низки є відповідники (як і до багатьох поширених російських слів), але це не заважає московщині цупко вкорінятися у мовленні. Бо проблема не в питомості/непитомості слів.
Московські слова, польські слова. Однакове сміття. Треба своє вживати, а не чуже
Українську мову треба любити, а не нівечити!
Vadik Veselovsky, правильно, українську мову треба любити, а не нівечити різним сміттям на зразок "ланцюг, на кшталт, пензлик" тощо. Бо не сприймають люди цей чужий непотріб.
Але ж слова пензлик та ланцюг прижилися. А "на кшталт" звучить по-чужому навіть людині котра не знаї німецької.
Не знаю. Мені не прижилися. Майже ніколи не вимовляв слова "пензлик" та "ланцюг".
Не прижилися
"Пензлик" завжди казав і в мене тут його сприймають як рідне слово.
А ось "ланцюг" тут майже не почути, всі кажуть тільки "цеп"
Це яка область?
Закарпатська
А ци чули сьте "ланц"? :)
Йой, я го тилько раз за динь чую, що вже ми у вухах бринит
"я го тилько раз за динь чую, що вже ми у вухах бринит"
То нє тѡлькъı "ќѣпь" казьѫть.
Даруйте, тоді я забув про слово "ланц"
Дякую за підпору, Єлисію!
"Трава", "Вода", "Рука" теж є у "старших братьєв", може їх таксамо вилучить з мови?
Спільнокореневе дієслово, цебто чіпляти, змінило звук -ц на -ч, тому, я гадаю, має бути й така відміна цьому слову.
Словник Грінченка:
Приков, -ву, м. Цепь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47631-prykov.html#show_point
Етимологічний Словник Української Мови:
Прико́в — «ланцюг».
Даю з рідним українській мові ікавізмом 
uk.wikipedia.org: Ікавізм
псл. čěpati «хапати; торкатися; зачіпати; згинати»;
разом із псл. čapati, укр. ча́пати і далі з capati, укр. [ця́пати], найвірогідніше, є експресивним словом звуконаслідувального походження
Це чергування властиве українській мові. Звуки [о], [е] виступають найчастіше у відкритих складах, звук [і] — у закритих:
у формах слова: сьомий — сім, шести — шість, корені — корінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова;
Гужо́в – залізна ціп.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67286-ghuzhov.html#show_point
Від праслов'янського *gǫžь, gǫžьva, очевидно, фонетичний варіант основи ǫžь «вуж», подібно до гу́сінь – (в)у́сениця.
Численні альтернативні форми до слова ретязь.
goroh.pp.ua: ретязь
https://r2u.org.ua/
sum.in.ua: veryghy
РЕ́ТЯЗЬ, я, чол., заст. Ланцюг.
sum.in.ua: retjazj
В принципі непоганий відповідник але й від ланцюга не відмовлюсь
РЕ́ТЯЗЬ «ланцюг; [намисто Нед; залізний засув]»
очевидно, псл. *retędzь, запозичене з германських мов;
Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
"псл. *retędzь, запозичене з германських мов"
Якщо предки-праслов'яни запозичили це слово з германських мов, то за давністю, чого нам його відкидати?
goroh.pp.ua: ретязь
нагадаю, що "ланцюг" - пізніше запозичення : "через посередництво польської мови запозичено з німецької"
goroh.pp.ua: ланцюг
+ + +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50729-retjaz.html#show_point
Слово з праслов'янської мови – *retędzь, і в літописах середньовічних писано було «ретзь».
<і в літописах середньовічних писано було «ретзь».>
🤦
—
Шило на мило.
Треба инше слово.
Мило.
-
Шило на мило
+