Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Верё́вка, вервь – шво́рка, мо́ту́з, моту́зка, (соб.) моту́ззя, шнур, вірьо́вка, вері́вка, ві́жки (р. -жок).
• Верё́вочка (бичёвка) – мотузо́к, мотузо́чок, моту́зочка.
• В. скрученная из соломы – (с)кру́тел[н]ь.
• В. из прутьев – ви́тка, (в)ужі́в[л]ка, у́жва (гал.).
• В. из лыка – лича́к, личкі́вка; (привязь) нали́гач, (для ведения вола) волові́д (р. -во́ду).
• Хоть верё́вки вей – хоч мички́ мич

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Веревка –
1) (обыкновенная или тонкая) шво́рка, -ки, моту́зка, -ки, шнур, -ра;
2) (очень толстая) вірьо́вка, -ки

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Верёвка = 1. вірьо́вка, верівка, у́жівка, бечі́вка. С. Л. — (Товста при поронї або неводї) — кодо́ла. С. З. — (Для шнуровання воза) — шнурова́ння. (Що накидають на роги волів) — нали́гач, волові́д. С. З. Фр. — Налигачем скрутили руки. К. Ш. – (Коро́тка) — мо́ту́з, мотузо́к, моту́зка, моту́зочка. С. З. — Гарцює, як теля на мотузку. н. пр. — (Тоненька) — шпага́т, шво́рка, (і коротенька) — поворо́зка. С. З. 2. ключ, ни́зка. — А гусий справ

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Бичі́вка – веревка, бечевка.
Віжки́, -жо́к –
1) возжи;
2) бечевка, веревка.
Вірьо́вка – веревка

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Вірьо́вка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. Вірьо́вочка.