Значення слова

Шнур — достатньо тонкий шпагат, електропровід, мотузка.

Приклад вживання

Протягни мені же шнур, морський вовче!

Походження

сер.-верх.-нім. snuor – шнур, літ. нім. Schnur

Приклади в інших мовах

нім. Schnur

Варіанти написання
шнурок
Слово додав

Перекладаємо слово шнур

во́роз
8

ЕСУМ: воро́за "мотуз, мотузка, шнурок"; во́роз є відповідник чол. р. до ж. р. воро́за.

אלישע פרוש 23 грудня 2019
повороз
5
Volodymyr Khlopan 9 грудня 2019
воро́за
3

ЕСУМ: воро́за "мотуз, мотузка, шнурок".

12 січня 2020

+

12 січня 2020

Підтримую !

12 січня 2020

Дякую за підтримку!

шворка
2
Volodymyr Khlopan 9 грудня 2019
утівка
2

Утівка - шнур. Словник застарілих та діалектних слів.

Sherif Ermachenko 3 вересня 2020
линва
1
Oleksa Kachmarskyi 3 вересня 2020
поворо́зка
0

Альтернатива до "по́вороз".
r2u.org.ua: поворозк*

23 грудня 2019

Нащо є треба твар з по- та *-ъка, коли є засвідчений твар воро́за з товком "шнурок, шнур"?

25 грудня 2019

Було в словнику, то я дав. В чому гріх?

12 січня 2020

И я в словниках богато що бачу. Коли словники дають кілько різних слів за ту саму тяму, я звичайно волю найстисліше. Ті всі по-, спро-, за-, -ка, -ов-иця й прочі вагони дуже часто суть просто пустий тяжар на слові в руській мові, який не сприйайе спромозі конкурувати з тою же ягельською. Та й з вятською. Для мене є важливо, аби руська була функційна, пружна, сильна, годжа до шибу ділового, сучасного, а не тільки до пісень. Там, де "по-" чи йакий инший чепінь є при дїлї - йа'м' обома рукама про. Та перед тим треба питати себе - що даний чепінь у тім слові значить? Взяти оте "запрошувати". Словники руські дають і слово "просити" в значенні "запрошувати" ("ласкаво просимо"!), а ще "звати". То нащо є там оте "за-...-ува-", коли й без того "просити" передайе те, що треба? Богатство то не є.

12 січня 2020

Розумію, слушно. Маю знайомих чужокраїнників, то їм дуже важко даються довгі українські слова, їх стислі форми були би куди луччі.

12 січня 2020

В ЕСУМ (з посиланнями на йинші словники) найдете безліч красних стислих/струнких слів, нині, жаль, не в ході, місто йаких у ході суть сяжисті ( ≈ "довгі") твари з зайвими чепіньми, що дуже мудять ("уповільнюють") дачу дум; рівніте: далити : видаляти, даліти : віддалятися, близити : наближати/наближувати, близіти : наближатися/наближуватися, лучити : сполучати/сполучувати, висити : підвищувати, мил : помилка, милити : вводити в оману, миліти : помилятися, га́да́ : здогад/припущення/питання/проблема, ясувати : з’ясовувати, тякти : натякати/здогадуватися/звертатися/наводити на думку, містити : розміщувати/вміщувати, стати : вистачати, бути : перебувати/знаходитися/відбуватися, тягти : відноситися/належати, боронити : забороняти, вертати/вернути : повертатися/повернутися, ба́кати : звинувачувати/обвинувачувати/висувати обвинувачення, винити : звинувачувати/обвинувачувати/бути причиною/спричиняти, пинити : зупиняти/перешкоджати, пятити : перешкоджати, путити : напучувати/наводити на шлях/наставляти, волити : надавати перевагу/обирати, ширити : поширювати, ширіти : поширюватися, пад : занепад, пази́ти : спостерігати/бути уважним/пильнувати, тінити : затінювати, тьмити : затемнювати, двичи : підіймати, лютіти : розлючуватися/розлютитися, рядити/стройити : влаштовувати/розташовувати, дивити : дивувати, рівнити : порівняти/порівнювати, вадити : заважати, харити : прибирати, прятати : прибирати, ховати : виховувати/відгодовувати/приховувати/оберігати, кутати : оберігати/загортати/господарювати, щадити/щадіти : заощаджувати/економити, йистї : дійсно/справді, йистити : запевняти (ще й полонізм!), правдити : виправдовувати, чути : відчувати/чути, чутити : відчувати, користати з (чого) : використовувати/користуватися, старати : здобувати/влаштовувати/піклуватися, яти (йме) : збиратися (що робити), йти : збиратися (що робити), чепати : стосуватися/займати/цікавити, рупити : цікавити/бути зацікавленим/інтересувати, мога : спроможність/можливість, дарок/дара : подарунок, крятати : розпоряджатися/влаштовувати/обертатися, ганути : здогадуватися/спадати на гадку, кро́мити : відокремлювати, різнити : розрізняти, сулити : обіцяти (ще й лядське!), вабити : приваблювати, надити : принаджувати/навнаджувати/гартувати/загартовувати, калити : гартувати/загартовувати, ме(д)жити : розмежувати/розмежовувати/відмежувати/відмежовувати/обмежити/обмежувати, копити : накопичувати/нагромаджувати, глотити : товпитися, громи́ти/громоти́ти/грома́дити : нагромаджувати/накопичувати/навантажувати тощо.

31 січня 2020

Єлисію, стислість мови це дуже актуальне питання при словотворі. Пропоную Вам створити стосовно цього окрему нитку на Толоці в розділі "Словотвірні питання":Словотвірні питання

1 лютого 2020

Найперше дуже спасибі за список, знайшов нові слова для себе, а як українську мову ніколи не стає пізно вчити, багато корисного для себе зачерпав, тепер буду користувати.
Хоч маю зауваги, що деякі слова є чужими українській мові, як ось "видаляти" є калькою російського "удалять", в Україні ніколи не казали "видаляти".

шнур
0
Ні те, ні се 22 січня 2020
шнурівка
0
Ні те, ні се 22 січня 2020
мотавка
0
Ні те, ні се 22 січня 2020
жильник
0

Етимологічний Словарь Української Мови:
жи́льник «дріт, линва, кабель»
goroh.pp.ua: жила

Карл-Франц Ян Йосиф 17 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями