Значення слова

Кольчуга — обладунок у вигляді сорочки з металевих кілець, просмикнутих одне в одне та скріплених маленькими клепками. Іноді кольчуга мала стоячий комір, підбитий шкірою або тканиною і розрізи на подолі, щоб зручніше було керувати конем. Рукави і поділ часто прикрашалися облямівками у вигляді кількох рядів кілець з кольорових чи навіть дорогоцінних металів.

Приклад вживання

Боромир, надінь кольчугу, про всяк випадок.

Походження

від росій. кольчуга або польськ. kolczuga

Приклади в інших мовах

анґл. chain mail

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово кольчуга

кольчуга
2

Може я помиляюсь, та це слово походить від слова "коло" - "кільце" і не є запозиченням.

Антон Русин 21 квітня 2020
21 квітня 2020

У російській мові так і є. Антоне Русин, може годі добавляти російські слова сюди? Вам ще не надоїло?

23 квітня 2020

То мабуть і в польській "кolczuga" теж є російським словом? Вгамуйте вже нарешті свою параною!

23 квітня 2020

Знайдете слово це мені, будьте люб'язні, у дорепресивних словниках?

23 квітня 2020

І так, вікісловник подає російське "кольчуга" етимологією як "возможно, от польск. kolczuga".

24 квітня 2020

Бздуру пише вятський Викисловарь.

28 квітня 2020

А Ваші які думки про здрій "кольчуги"?

17 вересня 2020

А руською не має бути тоді "кільчуга"?

17 вересня 2020

Ніт.

17 вересня 2020

Ваші доводи?

17 вересня 2020

З чинного письма є тяжко казати, що під <о> є, а ть же рефлексація фонеми "гармонізованого" (такий термін є чи не найкоректніший з погляду природи того процесу, замість терміна "ікавізм") *о є представлена дуже широким рядом алофонів. Беручи до уваги, що літери чинного письма загалом не здатні суть адекватно передати звуки руської мови, вдаючись до спрощення передачі тих чи тих звуків, алофони згаданої вище фонеми, наближені артикуляційно й акустично до або що містять елемент близький до голосного типу кардинального {о} (про термін кардинальні голосні: en.m.wikipedia.org: Cardinal vowels), пишуть літерою <о>, а алофони тої самої згаданої вище фонеми, наближені артикуляційно й акустично до або що містять елемент близький до кардинального {і}, пишуть літерою <і>. В обох випадках насправді звуки під тими літерами не суть тотожні зо звуки інших фонем, також писаних тими самими літерами, напр. <о> з *о не гармонізованого, <о> з *ъ, або <і> з *ѣ, *ѵ чи *е.
Напр., серед алофонів гармонізованого *о суть зокрема (втім, не вичерпно): {ʊ͡ɞ, ʉ͡ɞ, ʊ͡o, ʊ͡ɶ}, які в ненаголошеній позиції стають часто: {ʷo ~ ʷɞ ~ ʷɵ ~ ʷö} – тобо відбиток гармонізації там таки є, але через обмеженість письма ті алофони пишуть тотожно до алофонів фонеми негармонізованого /о/. Таким чином, оскільки склад з <о> в <кольчуга> є без наголосу, під тою літерою таки цілком імовірно можуть бути й питомі очікувані рефлекси гармонізованого *о, відмінні від алофонів негармонізованого *о, тільки письмо того бачити не дає. Як єсми више вже писав, рефлексація гармонізованого *о є значно складніша, ніж куце її представлення звуками {і} та {о}, тож не можемо казати, що написання через <і> є набагато адекватніша передача ніж через <о> відповідної фонеми надто в ненаголошеній позиції. Для письма кирилицею є тут найліпша, на мене, літера <ѡ> (паче, деякі давніші руські пам'ятки з сеї літери й користали писати те гармонізоване *о). Латиницею я для того беру літеру <w> (як прецедент, голосну фонему ся літера значить и в вельській мові). Таким чином, написання <кѡльчюга> – кирилицею, чи <cwlceuga> – латиницею би адекватно обіймала всю варіацію алофонів – близьких і до кардинального {о}, й до кардинального {і}, й до кардинальних {u} та {е} (бо серед рефлексів гармонізованого *о суть і такі), в тому числі й монофтонгічні й ди- чи трифтонгічні прояви тої фонеми.

17 вересня 2020

Це як сперечатися, казати треба "прикольний" чи "прикільний". Слово однаково неукраїнське, бо до періоду СССР не панувало в Україні, і лиш за Сталіна його скопіювали зі москальських словників у словники української мови.

18 вересня 2020

Ні, то є не те саме. В <прикóльний> є <о> під наголосом, там, будь се слово питомо, рефлекс би точно не був близький до кардинального {о}.

18 вересня 2020

Річ у тім, що самого слова "прикольний", "прикільний" ніколи не було в українській мові в тямі "дотепний", і ні форма з "і" ні форма з "о" не може бути в українській мові питомою, розвиток "приколювання" до тями "мати дотеп" виникло в російській мові й поширили в українську лише у час Комуністичного Союзу.

18 вересня 2020

Давньоруська мова це не єдина суцільна мова, це сукупність діялектів різних племен\народів. Якщо стоїте за питомість слова "кольчуга", маєте показати, в яких реґіонах писано пам'ятки, які свідчуть "кольчуга". Якщо покажете, що слово "кольчуга" масово використовували писці з Києва, Чернігіва, Галичі, тоді це слово може бути й питомим. Якщо пам'ятки, де це слово, є здебільшого з Болгарів, В'ятичів, Новгородців, то немає жодних гарантій, що це слово було рідне для русинів (українців)!
Допоки не надасте цієї інформації, твердження "є в давньоруській отже в українській" є просто маніпуляцією. В тій давньоруській мові діялектів було ледь не як в Японській мові, це була держава більша від усіх нинішніх Європейьских держав, єдиної мови не було. Що було в Новгороді, могло не побутувати в Холмі.
Якщо стоїте за слово, треба довести, що саме наші писці це слово плекали.

18 вересня 2020

Ба більше, російський етимологічний словарь припускає російське "кольчуга" запозиченням від польського "kolczuga". Дуже дивно, що польська і російська мові мають ідентичне слово. Висновок, що або це росіянізм у польській мові, або полонізм у російській. Шанси, що два цліком різні народи цілком випадково придумають ідентичне буква в букву слово на ту саму річ, пробачайте, це якийсь луд.

16 жовтня 2020

Це такий спеціяльний польсько-російський тролінґ для змагунів за чистоту української мови. Тепер ми ніколи-ніколи не дізнаємось, у кого з них ми вкрали це слово...😢😢😢

25 березня 2021

Але й дійсно цікаво.

20 липня 2021

Не бачу нічого неукраїнського в цьому очевидно давньому толковому слові. Кольчуга, по всій видимості, походить не стільки від "коло", скільки вже від "кільницьа", шо певно значить маленьке коло, чи систему з таких кіл, можливо сітку, отвір дльа заливки кілець, каркас. І наврьад спіраль. Втім, в цій формі воно може значити й кіл чи кілок, шось гостре, лускувате. Кольчуга це перш за все і є наче луска. Росіянська назва риби стьерльадь, по-нашому буде чечуга. Та й є в нас "пяницьа" і "пянчуга", в казках вовчуга чи сичуга, не кажучи про те шо в словнику прьамо знайшлосьа слово "чуга" в значеньні "одьаг". В давальному відмінку "чузі", шо нагадує "шузи" (shoes), тобто черевики і теж має, мов би, деяке відношеньньа до одежини. І взагалі тільки сліпець чи водино́са не побачить звязку із чугуном. "Не знаю" хто там в які словники дивитьсьа і яку має так звану "вишчу освіту" (яка взагалі-то від слова "світло"), якшо не може елементарно побачити й тим паче відчути цих Природніх звязків краси нашої мови, розібратисьа з такими банальностьами усталених та навязаних українцьам погльадів. Шче скажіть шо слово "луч" чи "лук" росіянське. От тільки чогось "долучи́ти(сьа)", "ви́лучити", "розлучи́ти(сьа)", "влу́чити", "прилу́ки" та інше у нас є. Тож і кольчугу треба залишити кольчугою, і це не заважатиме мати та вживати інші рідні близькі за смислом слова, бо українська мова дозвольає не зацикльуватисьа й поясньувати багато відтінків. Не треба протиставльати українську мову українській мові через посередництво росіянського бурчаньньа. Воно і суржик далеко не завжди такий страшний бездушний як може здатисьа, а "зразкові" псевдоукраїнські "щоки" й кшталти не такі українські як воно "ми" позвикали.

cwlceuga
2

Вимова: {kʏlʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʏwˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʏjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʉlʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʉwˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʉjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kylʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kywˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kyjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ cʏlʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ cʏwˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ cʏjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷɞlʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷɞwˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷɞjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷo̝lʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷo̝wˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʷo̝jˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʊ̯͡ɶlʲˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʊ̯͡ɶwˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ kʊ̯͡ɶjˈt͡ʃʊɣ̞ɐ ~ ...}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: кольчуга.
Правильно писаний руський твар сього слова. З огляду на щеглий знак ("специфічне значення") тями – "сорочка з крушаних кілець" тякліший ("більш відповідний/адекватний") твар бути ледве чи може, й годі є який глядіти. Нема гето ничого казати на чуджість сього слова в руській мові. Що писаного твару з <о> є мнити ("мати на увазі") консервативність друс. письма, прямленого на письмо старословінське (дрівньобовгарське), тому вид ("вигляд") твару з <о> нич не може казати ни за, ни проти питомости. Противців сього слова бим питав: коли не сякий, то якому було би бути питому твару ("яка би мусила бути питома форма") за тяму "сорочка з крушаних кілець", коли не твар від слова "кільце" з тяклим, и, паче, ціло руським чепенем *-y-ouga (*-euga)?

אלישע פרוש 18 вересня 2020
18 вересня 2020

Єлисію, не знайшов у словнику Срєзнєвського слова/твару "кольчуга".
Відки Ви знаєте яка має бути вимова?
Повітьте, будь ласка, сайт/додаток, де можна прослухати вимову, написавши слово зі звуків за МФА.

18 жовтня 2020

Yaco'ste glẽdéli? E ou Sréznewscoho <кольчуга>.

https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/inter_chart_2018/IPA_2018.html

Вимову же слова питому можемо (точніше, міни питомої вимови) можемо знати з тяклих (аналогічних, відповідних) позицій фонем в инших словах.

23 січня 2021

Росіянізм.

Ба більше, російський етимологічний словарь припускає російське "кольчуга" запозиченням від польського "kolczuga". Дуже дивно, що польська і російська мові мають ідентичне слово. Висновок, що або це росіянізм у польській мові, або полонізм у російській. Шанси, що два цліком різні народи цілком випадково придумають ідентичне буква в букву слово на ту саму річ, пробачайте, це якийсь луд.

23 січня 2021

<Дуже дивно, що польська і російська мові мають ідентичне слово.>

Нічого випадкового. Що є дивного в тім, що той самий вид зброї, виробляний різними слов'янами однаковим способом є звано однаково? Коли її й у тих и в инших було роблено з кілець, що було її характерною ознакою, то як їм ище ту зброю було звати?

23 січня 2021

А "-чуга" звідки?

23 березня 2021

Слів з -oug-/-eug- є в руській ворох.

8 грудня 2021

Кольчуга - запозичення з польської. Але слово усталене, тому чи треба його перекладати. Це наче історію переписувати. Чи ми москалі-більшовики?

живічник
0

Живе́ць — також Залізне металеве кільце
r2u.org.ua: живе́ць

Карл-Франц Ян Йосиф 4 листопада 2019
о́бідниця
0

О́бід — також Кільце
r2u.org.ua: кольцо

Карл-Франц Ян Йосиф 4 листопада 2019
ри́зниця
0

Як у болгарській мові (мова, яка найбільше зберегла праслов'янську лексичну спадщину):
bg.wikipedia.org: Ризница

Карл-Франц Ян Йосиф 4 листопада 2019
кільниця
0

Від слова "коло", "кільце".

кільчасник
0

Утворено від слова "кільча́стий".

Карл-Франц Ян Йосиф 22 березня 2021
кільчасниця
0

Утворено від слова "кільча́стий".

Карл-Франц Ян Йосиф 22 березня 2021
20 липня 2021

Це, певно, як часник змотують і чіпльають в хаті, часом і на самому порозі, шоб ото вампіри навіть до дверей не підходили.

брозу́ля
0

Мій слововитвір. Крім очевидного походженьньа від "бро(ньа)" тут шче вгадуютьтьсьа "збор" як зібраний (по кілечкам в єдину річ), "бороз(да)" (вказує на численні структурні прогалини між частинками), і "борз" яке приблизно означає "швидкий". В кольчузі ходити якраз і легше, чим товктисьа в панцирі. "БОРзульа" (а не "бРОзульа") ж певно більше вказує на особу, чим на предмет, причому скоріше норовито-недовірливу в крашчому випадку, борзу, "з бриками".

19 липня 2021
бріж
0

Чи, можливо, брі́жа, бри́жень, бри́жні. Суміш захисного кореньа "бр" і "ріж", тобто супротив і протилежність до слова різати. Ймовірно більше підходить під поньатьтьа "луска" чи їй подібних обладунків. Дечим перекликаєтьсьа зі словом "жабри" ("жа бри" = "риба ж"). Міцніший панцир мабуть буде вже бри́жа. Якшо ж не шукати аналогій з земноводними, то гарніше звучить "бере́жа". Загальна назва обладунків, захисного знарьадьдьа - "бережки́".

19 липня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
8 грудня 2021

Слово з польської, але намагання перекладати усталені "історичні" слова – це повна дурня!
Перекладайте сучасні терміни, а не історичні, бо це має вигляд наче переписування історії.

Поділитись з друзями