У нинішній тямі це рос. часів СССР, в укр. мові означало "щуп". «ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші»
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Та не так, авжеж. Слово вкраїнське, просто значіння в нього не таке, як у російській мові. Як зі словом "наглий" – українське, а все ж значить зовсім не те, що в мові росіян.
Квітка троянда та колючка це ж дві зовсім різні тямі.
Праслов'янська мова не давньоруська, і тим більше не вкраїнська. Чимало слів з праслов'янської мови набули геть нових значінь, згадайте хоть задницю, яка в давньоруській мові значила спадок, а що значить в російській.
І словянське шип значило не просто колючку, а й стрілу та вістря. І ми не можемо достеменно точно сказати на яких теренах які значіння переважали. Мова тодішніх слов'ян була широка, що на півдні давало одне значіння, на півночі могло дати своє инче.
Я й не викидую слово «шип», а хочу повернути йому рідне вкраїнське значіння інструменту.
Авжеж у більшості прикладів там шип буде од слова "шипіти", це лиш підтвержує, що шипами вістря не звали. Але якщо погортаєте, дойдете і до теперішнього значіння. Звісно то будуть уже роки Союзу.
Шип — колюча частина живих істот.
Кожна розиця має шип.
У нинішній тямі це рос. часів СССР, в укр. мові означало "щуп". «ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші»
пол. kolec
слов. hrot
чес. špice
Перекладаємо слово шип
Від давньоруського "тьрнъ" (шип), похоже чеському trn та словацькому tŕň.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Того ж самого кореня, що й англійське thorn.
Прямий переклад:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23753-koljuchka.html#show_point
Як чеське špice.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66316-shpycja.html#show_point
А що в чеській значить špice? Хіба "шип"? Та й у Грінченка <шпиця> не значить "шип".
Дивно, але гугл транслейт перекладає špice словом шип. Я авжеж розумію, що він не серйозне джерело.
Про Грінченка помиляєтеся, ось приклад мови:
«Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває».
Від давньоруського остьнъ – «шип, вістря», споріднене до польск. оśсiеń, слов. óstǝn, чес. оstеn «шип, вістря, колючка», болг. осте́н, сербохорв. о̀стан «гостра палиця для волів».
r2u.org.ua: шип
Жіночого роду.
ЕСУМ: сичь «шип».
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Від давньоруського "тьрнъ" (шип), схоже чеському trn та словацькому tŕň. Того ж самого кореня, що й англійське thorn.
Ternie є nomen collectivum, а "шип" є singulativum.
Слушна заввага, спасибі.
Слушна, та все ж «лишу ту сей твар, ачей хто клюне й дасть голос», еге?
Не судіть по собі. Слово варто лишити та хоч тому, що саме таке і в такій формі його подають словники.
Словник Уманця, Спілки:
рос. Шип = укр. Колючка.
r2u.org.ua: шип
Словник Уманця, Спілки:
рос. Шип = укр. Колючка.
r2u.org.ua: шип
Словник Уманця, Спілки:
рос. Шип = укр. Колючка.
r2u.org.ua: шип
Від слова «штрикати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66333-shponja.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66305-shpyn-1.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10281-ghostrjak.html#show_point
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Шип = шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш.
r2u.org.ua: шип
Від давньоруського "тьрнъ" (шип), схоже чеському trn та словацькому tŕň. Того ж самого кореня, що й англійське thorn.
Давньоруська мова мала слово «остьнъ», яке російською перекладають як «шип».
http://oldrusdict.ru/dict.html
І в чеській мові емергенці звуть словом "osten".
cs.wikipedia.org: Osten (botanika)
В українській мові це слово має таке значіння-
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35842-osten.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35856-osti.html#show_point
Бентежать 4 речі:
-Слова начисто немає в давньоруській мові, московським «шип» давньоруською було бодль, остьнь, ріпий, тьрнъ.
-У Словарі Грінченка «шип» це те, що російською «щуп», а їхнє «шип» перекладає иншими словами (тут я їх дав).
-Слово з тямою «колючка рослин» активно в мові лишень починаючи з періоду СРСР, не раніше! Усі колишні згадки лише з тямою «щуп».
-У західних слов'ян теж инакші слова - špice та trn у чехів, hrot та tŕň у словацькій, kolec та cierń у польській.
Як то нема?
http://oldrusdict.ru/dict.html: шипъкъ "роза, цветок розы, розовый куст, граната, гранатовое дерево, гранатовое яблоко".
Є *xipos і в західних слов'ян: чес., слвц. šip "стріла", šípka "троянда".
І що Ви нового сказали? Не читали?
троянда (роза)
Ви схоже й не дочитали, бо про шипъкъ я нестеменно написав був од Вас раніше угорі.
Якщо слово "шип" непитоме, то тоді "шипшина" теж?
Та не так, авжеж. Слово вкраїнське, просто значіння в нього не таке, як у російській мові. Як зі словом "наглий" – українське, а все ж значить зовсім не те, що в мові росіян.
Квітка троянда та колючка це ж дві зовсім різні тямі.
псл. [*šіръčіnа];
походить від šіръ «колючка»;
Праслов'янська мова не давньоруська, і тим більше не вкраїнська. Чимало слів з праслов'янської мови набули геть нових значінь, згадайте хоть задницю, яка в давньоруській мові значила спадок, а що значить в російській.
І словянське шип значило не просто колючку, а й стрілу та вістря. І ми не можемо достеменно точно сказати на яких теренах які значіння переважали. Мова тодішніх слов'ян була широка, що на півдні давало одне значіння, на півночі могло дати своє инче.
Я й не викидую слово «шип», а хочу повернути йому рідне вкраїнське значіння інструменту.
На довід, що слово в нинішнім значінні прийшло тільки з комуністами а раніше значило інструмент «щуп», даю поклик на корпус мови:
http://www.parasolcorpus.org/bonito/run.cgi/sortx?q=q[lc="шип" | lemma_lc="шип"]&corpname=grac10&attrs=word,lemma,tag&ctxattrs=word&structs=doc&refs==doc.author,=doc.title,=doc.date,=doc.locCode&pagesize=1000&gdexcnt=150&iquery=шип&sattr=doc.date&skey=rc&spos=3
Prosiõ siõdui dati receinïa iz Corpusa de praué slóuo »xip« ide za tẽmõ "sceup".
U bwlxœsti pricladwf tam <шип> e cẽsty déyeslóua <xipéti>.
Авжеж у більшості прикладів там шип буде од слова "шипіти", це лиш підтвержує, що шипами вістря не звали. Але якщо погортаєте, дойдете і до теперішнього значіння. Звісно то будуть уже роки Союзу.