Давньоруське, свідчене в матеріялах Срезнівського давньоруської мови.
http://oldrusdict.ru/dict.html

Роза\троянда це і є шипшина, просто окультурена – в англійській мові є garden rosa (окультурена садова) та просто rosa, і нема сенсу для дикої рози давати окрему назву.
І в давньоруській мові шипъкъ означало «троянда, роза».
Накінець, та й поляки, чехи, словаки, навіть білоруси називають розами і дику шипшину тоже.

Сучасна українська троянда фонетично дуже сильно відрізняється від грецього слова. До того ж, це слово досить унікальне, українська може ним пишатись. Навіть не може, а має.

ЕСУМ:
Шупиця — «Rosa canina L.»

шипъкъ
Роза\троянда це і є шипшина, просто окультурена – в англійській мові є garden rosa (окультурена садова) та просто rosa, і нема сенсу для дикої рози давати окрему назву.
І в давньоруській мові шипъкъ означало «троянда, роза».
Накінець, та й поляки, чехи, словаки, навіть білоруси називають розами і дику шипшину тоже.

Роза\троянда це і є шипшина, просто окультурена – в англійській мові є garden rosa (окультурена садова) та просто rosa, і нема сенсу для дикої рози давати окрему назву.
І в давньоруській мові «шипъкъ» означало «троянда, роза».
Накінець, та й поляки, чехи, словаки, навіть білоруси називають розами і дику шипшину тоже.

Чому ото пропоную забрати зайве «ъкъ» у давньоруського «шипъкъ» і звати розу «шипом» Саме слово «шип» в українській мові не значить колючку, а є названням інструмента «щупа» (r2u.org.ua: шип), уперше звати «шипами» колючки рослин стали лише в СРСР за політики російщення.
шип
Тому слово вільне. Ідентична зміна вже була — давньоруське «тьрнъ» значило «колючку», але нині це слово стало назвою рослини терена.

Новотвар
Наближине до міфології походження самого слова "роза" від "Ерос". Пристрасний, палкий. А відповідно можна й "полум'яний".