Колір — суб'єктивна характеристика світла, яка показує здатність людського зору розрізняти довжину хвилі електромагнітних коливань В області видимого світла.
Приклад вживання
Якщо навколо тебе колір зелений - значить, все нормально, ти живий і веселий.
Мені сподобалося слово, дійсно, але "квіт" уже є в українській мові, це синонім слову "квітка".
r2u.org.ua: квіт Не дуже хотілося б, щоб нове значення витіснило собою давніше
Здається, це в російській мові "окрас" "колір шкіри хутра чи пір'я", коли в українській мові "окрас" це узагалі "сукупність зовнішніх ознак, усе, що красить".
Будь ласка, обачніше користуйтеся словниками, Ви даєте ланку на радянський словник, де й такі суржикові слова як "чіткий" брехливо називають українськими.
ОкрасКА це російське слово, що свідчать незалежні словники:
r2u.org.ua: окраска
Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі. (І. Франко)
О, та Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів. Читати його через те не можу, не українська мова, а якась польська, якої в Києві не було ніколи.
Та невже?
Гляньте, яке слово найбільше вподобань набрало на заміну слова "ксерокс" — ксерокс А тоді гляньте, як буде польською — pl.wikipedia.org: Kserokopiarka
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть
Ідею відрізнити колір від квітки беру в Карла-Франца Яна Йосифа, але пропоную утворити слово від кореня "квіт", бо "квітка" у чеській "květ", а в словацькій "kvetina". Цікаво, що незважаючи на тривале знаходження українських земель у складі Речі Посполитої українське "квітка" більше схоже на чеські та словацькі слова, а не на польське "kwiat".
Як зауважив Карл-Франц Ян Йосиф у дописі до запропонованого відповідника "квіт", що це слово вже є в Українській мові: r2u.org.ua: квіт , то пропоную до "кольору" відповідник "квітовинá".
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Колір — суб'єктивна характеристика світла, яка показує здатність людського зору розрізняти довжину хвилі електромагнітних коливань В області видимого світла.
Якщо навколо тебе колір зелений - значить, все нормально, ти живий і веселий.
Перекладаємо слово колір
Від квітка, квітнути, квітуча...
Найліпший переклад
Мені сподобалося слово, дійсно, але "квіт" уже є в українській мові, це синонім слову "квітка".
r2u.org.ua: квіт
Не дуже хотілося б, щоб нове значення витіснило собою давніше
"Квіт" має инше значіння.
Див. у Грінченковому словнику.
Тоді вже краще цвіти́н, щоб на два значення були два слова а не одне, як гадаєте?
r2u.org.ua: цвітин
Часом не від нім. "farbe" чи дан. "farve"?
Таки з німецької.
Ні, фарба це матеріал, яким фарбують, а барва це саме колір, тобто колір фарби, тощо. Бо ви ж не скажете барва барви - (колір фарби).
@Сергій Білоног
"Барва" - це таки перекручене німецьке "Farbe".
Yaroslav Shpak: до "забарвлення" теж можна вигадати українське слово. А "барвінок" тут узагалі ні до чого. Це перекручене латинське "pervinca".
Барва похідне слово
Здається, це в російській мові "окрас" "колір шкіри хутра чи пір'я", коли в українській мові "окрас" це узагалі "сукупність зовнішніх ознак, усе, що красить".
Так, тому окраска https://goroh.pp.ua/Тлумачення/Окраска
Будь ласка, обачніше користуйтеся словниками, Ви даєте ланку на радянський словник, де й такі суржикові слова як "чіткий" брехливо називають українськими.
ОкрасКА це російське слово, що свідчать незалежні словники:
r2u.org.ua: окраска
А це писав головний комуняка? :)
Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі. (І. Франко)
О, та Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів. Читати його через те не можу, не українська мова, а якась польська, якої в Києві не було ніколи.
Ну якщо уже повелось, то дайте навід на письменників, які пишуть добірною на вашу думку мовою, цікаво почитати)
"Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів", "не українська мова, а якась польська", "в Києві не було ніколи"
КФЯЙ,
Ваші твердження суть надто дерзи, субйективни, й ничим не підтверджени.
До речі, а ви що думаєте про це слово?
Та невже?
Гляньте, яке слово найбільше вподобань набрало на заміну слова "ксерокс" — ксерокс
А тоді гляньте, як буде польською — pl.wikipedia.org: Kserokopiarka
Цікаво.
+ + +
У давньоруській мові масть – колір.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Та й у сучасній українській теж про колір:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27799-mast.html#show_point
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть
Ідею відрізнити колір від квітки беру в Карла-Франца Яна Йосифа, але пропоную утворити слово від кореня "квіт", бо "квітка" у чеській "květ", а в словацькій "kvetina". Цікаво, що незважаючи на тривале знаходження українських земель у складі Речі Посполитої українське "квітка" більше схоже на чеські та словацькі слова, а не на польське "kwiat".
Тільки ж "цвітин" ре має значіння барви, то чого ж його буде мати вигадане "квітин"?
Як зауважив Карл-Франц Ян Йосиф у дописі до запропонованого відповідника "квіт", що це слово вже є в Українській мові: r2u.org.ua: квіт , то пропоную до "кольору" відповідник "квітовинá".
"Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину"
r2u.org.ua: цвітин
Цвітин = цвіт 1, 2. А цвіт 1 та 2 не мають значіння барви.
Дивно, що в цитаті дає "Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину", я був певний, що це про колір.
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!