Слово «квіта» теж є синонімом до слова «квітка». Точніше дієйменником до зменшувально пестливе «квітка». «Квіт(к)а» нехай буде жіночого роду, а «квіт» позначатиме «колір». До речі, білоруською якраз так і є. «Кветка» залишилася, а «квет» це «колір»

Ne doumaiõ odin coreiny u ‹cuét› i ‹quét› e dovœud totogynosti yix znacyeiny. Ci malo e pricladœu po móuvax, de duotuari znaceaty ròznui teamui. ‹Cuét› i ‹quét› ne sõty totogyna slova — sõty odina corene ta se ne znacity oge yix znacyeinïa sõty conecyno totogyna.
Znati ci ‹cuét› abo/ci ‹quét› MOJÕTY znaciti "χρώμα", treba e prosto gleadéti po slœunicéx.
Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu, staviuxi pri cogyné slové ‹+›, coli znacyeinïe "χρώμα, color" ou dans slova e véstyeno, preamo ci nepreamo, ta ‹-›, coli toho znacyeinïa udané slœunicé ne e véstyeno, ta ‹~›, coli tocyno neyasno e; znac ‹→› bõde znaciti "slano na inxe slovo = divi inxe slovo:

Gelexœuscoho sl-k:
I, 340:
‹квіт› → ‹цьвіт› ~ ;
‹квітистість› "Colorit" + ;
‹квітистий› "blumig, mit Blumen bewachsen" - ; ‹квітний› ~ ;
II, 1051:
‹цьвіт› "Blüte; Blume" - ;
‹цьвітни́й› "blumig, Blumen- ; bunt, farbig" -/+ ;

Grincênca sl-k:
‹цвіт› "

Цвіт, -ту,

1) Цвѣтокъ. -

2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: -

а) безплодный, -

б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. -

4) Менструація. -

5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. ~

6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. - ;

‹цвітистий‹ "Съ роскошными цвѣтами" - ;

‹цвітка, -ки, ж. = квітка 1. - ;

‹цвітний› 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210. + ;

‹цвітчастий› и пр(?) = ‹квітчастий› - ;

‹цвічений, -а, -е. 1) "Расцвѣтшій" - ;

Onixykevitya sl-k Bôykœuscinui:
I, 345:
‹квіт¹› "1. квітка; 2. колір, масть" -/+(!) ;
‹кв'іта› "квітка" - ;
II, 350:
‹цвіт› "квіт" ~ ;

Boucovinui sl-k:
620, ‹цвітни́й› "кольоровий" + ;
‹quét, quét-› ne ima ;

Polésïa sl-k:
ni ‹cuét› ni ‹quét› ne ima, e:
‹цвєтні́к› "вазон" - ;
‹цвіто́к› "вінок" - ;
ne ima i ‹quét-›

I toho, u deyacuix slœunicéx e preamo véstyeno znacyeinïe "χρώμα, color", u deyacuix nepreamo, na pr., cèrêz imea primêtui, u deyacuix heto ne ima. Tomou ne vémy.

>Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu
>>ròznuix

Чому не rwznuix?

Бо rŒznuix, невже не очевидно?
електрика

Бо д. Поруш міняє свій правопис.

Саме так. Раніше це було з w, потім, мабуть, із ò (вже й не пригадаю), а зараз -- із Œ (малою). Цікаво, чи не хоче він змінити свій правопис, щоб мій, хоч, і кривий, перебуквувач (транслітератор, перекладач) не міг переписувати його письмо по-людськи?

Звісно, що ці слова містять одміни того самого кореня. Та значіння в цих одмін різні. В одміни з "к" немає значіння барви, то немає чого його й вигадувать.

Якраз: квітка, а не цвітка; є квітнути, але цвітнути нема, тільки цвісти. Можна сміливо сказати, що в українській мові ці корені не можна міняти між собою в осібних словах.

<Для неживих речей — масть.>

Ya esmi za ‹masty›. Ta diuno yaco Vam ne vadity oge tô slovo utority grecyscê ‹χρώμα› (dgr. ‹χρῶμα›), œd ‹χρίω› "maziõ"

1) Що нам дасть ота одмінність?
2) У кореня "-квіт-" немає значіння барви.

"Цвет" у розумінні купи квіток, як от "липовый цвет", а не барви.

Цветок - квітка, цвет - квіт
хз мені до вподоби

Добродію Ювеліре, слово "квіт" і корінь -квіт- не мають такого значення

п. Поруш вище наводив приклади, де слово має значення "колір"

Авжеж 🤦‍♂️
І букву Ф теж придумали 😁

Так, тому окраска goroh.pp.ua: Окраска

Будь ласка, обачніше користуйтеся словниками, Ви даєте ланку на радянський словник, де й такі суржикові слова як "чіткий" брехливо називають українськими.

ОкрасКА це російське слово, що свідчать незалежні словники:
r2u.org.ua: окраска

О, та Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів. Читати його через те не можу, не українська мова, а якась польська, якої в Києві не було ніколи.

Ну якщо уже повелось, то дайте навід на письменників, які пишуть добірною на вашу думку мовою, цікаво почитати)

"Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів", "не українська мова, а якась польська", "в Києві не було ніколи"

КФЯЙ,
Ваші твердження суть надто дерзи, субйективни, й ничим не підтверджени.

До речі, а ви що думаєте про це слово?

Та невже?
Гляньте, яке слово найбільше вподобань набрало на заміну слова "ксерокс" — ксерокс
А тоді гляньте, як буде польською — pl.wikipedia.org: Kserokopiarka

Дивно, що в цитаті дає "Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину", я був певний, що це про колір.

Уже не дасть. Кажуть, дід давно помер