Значення слова
Колір — суб'єктивна характеристика світла, яка показує здатність людського зору розрізняти довжину хвилі електромагнітних коливань В області видимого світла.
Приклад вживання

Якщо навколо тебе колір зелений - значить, все нормально, ти живий і веселий.

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово колір

цвіт
44

Див. у Грінченковому словнику.

Oleksa Rusyn 1 квітня 2018
30 серпня 2019

Тоді вже краще цвіти́н, щоб на два значення були два слова а не одне, як гадаєте?
r2u.org.ua: цвітин

13 серпня 2021

-

22 серпня 2021

Гарно.

квіт
42

Від квітка, квітнути, квітуча...

Dmytro Palamarćuk 7 листопада 2017
24 березня 2018

Найліпший переклад

30 серпня 2019

Мені сподобалося слово, дійсно, але "квіт" уже є в українській мові, це синонім слову "квітка".
r2u.org.ua: квіт
Не дуже хотілося б, щоб нове значення витіснило собою давніше

21 грудня 2023

Слово «квіта» теж є синонімом до слова «квітка». Точніше дієйменником до зменшувально пестливе «квітка». «Квіт(к)а» нехай буде жіночого роду, а «квіт» позначатиме «колір». До речі, білоруською якраз так і є. «Кветка» залишилася, а «квет» це «колір»

28 грудня 2020


У слова "квіт" немає такого значіння.

22 липня 2021

Як на мене, то нагадує кальку з рос. цветок - цвет, квітка - квіт. Чи це погано, чи ми не повинні звертати увагу на рос. вирішувати вам.

13 серпня 2021

-

22 серпня 2021

Також трохи сумніваюсь про це слово. Бачу, що словники подають це або як одну квіточку, квіток, пелюстків або цвітіння/квітнення. Думаю, що калькуванням російського "цвет" це точно не буде, бо слово "цвіт" також українське. Але це буде калькуванням самого ж українського слова. Хоча, може й навіть не калькуванням. Цвіт та квіт це тотожні слова, значення у них збігаються ну й до того ж від одного й того ж кореня.
Але думаю, що використання цього слова для кольору не мало би бути неправильним, або недоречним, навіть якщо цього слова немає з таким значенням у словниках.

30 березня 2023

Ne doumaiõ odin coreiny u ‹cuét› i ‹quét› e dovœud totogynosti yix znacyeiny. Ci malo e pricladœu po móuvax, de duotuari znaceaty ròznui teamui. ‹Cuét› i ‹quét› ne sõty totogyna slova — sõty odina corene ta se ne znacity oge yix znacyeinïa sõty conecyno totogyna.
Znati ci ‹cuét› abo/ci ‹quét› MOJÕTY znaciti "χρώμα", treba e prosto gleadéti po slœunicéx.
Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu, staviuxi pri cogyné slové ‹+›, coli znacyeinïe "χρώμα, color" ou dans slova e véstyeno, preamo ci nepreamo, ta ‹-›, coli toho znacyeinïa udané slœunicé ne e véstyeno, ta ‹~›, coli tocyno neyasno e; znac ‹→› bõde znaciti "slano na inxe slovo = divi inxe slovo:

Gelexœuscoho sl-k:
I, 340:
‹квіт› → ‹цьвіт› ~ ;
‹квітистість› "Colorit" + ;
‹квітистий› "blumig, mit Blumen bewachsen" - ; ‹квітний› ~ ;
II, 1051:
‹цьвіт› "Blüte; Blume" - ;
‹цьвітни́й› "blumig, Blumen- ; bunt, farbig" -/+ ;

Grincênca sl-k:
‹цвіт› "

Цвіт, -ту,

1) Цвѣтокъ. -

2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: -

а) безплодный, -

б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. -

4) Менструація. -

5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. ~

6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. - ;

‹цвітистий‹ "Съ роскошными цвѣтами" - ;

‹цвітка, -ки, ж. = квітка 1. - ;

‹цвітний› 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210. + ;

‹цвітчастий› и пр(?) = ‹квітчастий› - ;

‹цвічений, -а, -е. 1) "Расцвѣтшій" - ;

Onixykevitya sl-k Bôykœuscinui:
I, 345:
‹квіт¹› "1. квітка; 2. колір, масть" -/+(!) ;
‹кв'іта› "квітка" - ;
II, 350:
‹цвіт› "квіт" ~ ;

Boucovinui sl-k:
620, ‹цвітни́й› "кольоровий" + ;
‹quét, quét-› ne ima ;

Polésïa sl-k:
ni ‹cuét› ni ‹quét› ne ima, e:
‹цвєтні́к› "вазон" - ;
‹цвіто́к› "вінок" - ;
ne ima i ‹quét-›

I toho, u deyacuix slœunicéx e preamo véstyeno znacyeinïe "χρώμα, color", u deyacuix nepreamo, na pr., cèrêz imea primêtui, u deyacuix heto ne ima. Tomou ne vémy.

14 жовтня 2021

Додаю далі до свого коментаря.
Слова "квіт" і "цвіт" є спільнокореневими (праслов. květъ/cvětъ), тому можна сміливо надавати слову "квіт" того же значення кольору що й у "цвіт".

Також, глядіте:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
"Цвѣтно́й = цьвітни́й, квітни́й, квітча́стий, цьвітча́стий, кольоро́вий, барви́стий".

Тому від мене ПЛЮС!

30 березня 2023

Звісно, що ці слова містять одміни того самого кореня. Та значіння в цих одмін різні. В одміни з "к" немає значіння барви, то немає чого його й вигадувать.

29 березня 2023

Квітом/цвітом можна назвати окрас рослин. Для неживих речей — масть.

30 березня 2023

<Для неживих речей — масть.>

Ya esmi za ‹masty›. Ta diuno yaco Vam ne vadity oge tô slovo utority grecyscê ‹χρώμα› (dgr. ‹χρῶμα›), œd ‹χρίω› "maziõ"

30 березня 2023

1) Що нам дасть ота одмінність?
2) У кореня "-квіт-" немає значіння барви.

18 листопада 2023

+++

Мені подобається, цветок - квітка, цвет - квіт.
псл. květъ/cvětъ

r2u.org.ua: цвет

Квіт, -ту –
1) цветок, цвет;

18 листопада 2023

"Цвет" у розумінні купи квіток, як от "липовый цвет", а не барви.

8 грудня 2023

Цветок - квітка, цвет - квіт
хз мені до вподоби

барва
28
Ціхоцький Іван 10 січня 2015
1 червня 2016

Часом не від нім. "farbe" чи дан. "farve"?

6 березня 2018

Таки з німецької.

25 вересня 2018

Ні, фарба це матеріал, яким фарбують, а барва це саме колір, тобто колір фарби, тощо. Бо ви ж не скажете барва барви - (колір фарби).

19 серпня 2019

@Сергій Білоног
"Барва" - це таки перекручене німецьке "Farbe".

19 серпня 2019

Yaroslav Shpak: до "забарвлення" теж можна вигадати українське слово. А "барвінок" тут узагалі ні до чого. Це перекручене латинське "pervinca".

6 січня 2021

Барва похідне слово

9 грудня 2022

-

13 березня 2023

Два німці впорядкували німецьку мову - а, хто зна, звідки вони взяли
ФАРБУ, може, вона з'явилася у слов'ян раніше, ніж у готів...

14 березня 2023

Авжеж 🤦‍♂️
І букву Ф теж придумали 😁

14 березня 2023

На древніх (в наших соборах) ФФФресках
все зрозуміло...

18 квітня

це - гамма
/
Гамма кольорів

масть
19
Василь 4 серпня 2020
10 січня 2021

+ + +
У давньоруській мові масть – колір.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Та й у сучасній українській теж про колір:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27799-mast.html#show_point

8 лютого 2021

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть

9 грудня 2022

+

31 грудня 2022

Найкраще.

крас
10
Махно Рус 7 березня 2018
7 грудня 2020

Цікаво.

окрас
9
Махно Рус 7 березня 2018
3 січня 2020

Здається, це в російській мові "окрас" "колір шкіри хутра чи пір'я", коли в українській мові "окрас" це узагалі "сукупність зовнішніх ознак, усе, що красить".

27 грудня 2020

Так, тому окраска goroh.pp.ua: Окраска

28 грудня 2020

Будь ласка, обачніше користуйтеся словниками, Ви даєте ланку на радянський словник, де й такі суржикові слова як "чіткий" брехливо називають українськими.

ОкрасКА це російське слово, що свідчать незалежні словники:
r2u.org.ua: окраска

28 грудня 2020

А це писав головний комуняка? :)

Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі. (І. Франко)

28 грудня 2020

О, та Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів. Читати його через те не можу, не українська мова, а якась польська, якої в Києві не було ніколи.

28 грудня 2020

Ну якщо уже повелось, то дайте навід на письменників, які пишуть добірною на вашу думку мовою, цікаво почитати)

28 грудня 2020

"Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів", "не українська мова, а якась польська", "в Києві не було ніколи"

КФЯЙ,
Ваші твердження суть надто дерзи, субйективни, й ничим не підтверджени.

28 грудня 2020

До речі, а ви що думаєте про це слово?

10 січня 2021

Та невже?
Гляньте, яке слово найбільше вподобань набрало на заміну слова "ксерокс" — ксерокс
А тоді гляньте, як буде польською — pl.wikipedia.org: Kserokopiarka

колір
8
Vadik Veselovsky 13 березня 2020
краска
6
Махно Рус 7 березня 2018
квітовинá
6

Як зауважив Карл-Франц Ян Йосиф у дописі до запропонованого відповідника "квіт", що це слово вже є в Українській мові: r2u.org.ua: квіт , то пропоную до "кольору" відповідник "квітовинá".

Andrii Andrii 2 листопада 2019
квітин
5

Ідею відрізнити колір від квітки беру в Карла-Франца Яна Йосифа, але пропоную утворити слово від кореня "квіт", бо "квітка" у чеській "květ", а в словацькій "kvetina". Цікаво, що незважаючи на тривале знаходження українських земель у складі Речі Посполитої українське "квітка" більше схоже на чеські та словацькі слова, а не на польське "kwiat".

31 серпня 2019
13 березня 2020

Тільки ж "цвітин" ре має значіння барви, то чого ж його буде мати вигадане "квітин"?

цвіти́н
4

"Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину"
r2u.org.ua: цвітин

13 березня 2020

Цвітин = цвіт 1, 2. А цвіт 1 та 2 не мають значіння барви.

14 березня 2020

Дивно, що в цитаті дає "Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину", я був певний, що це про колір.

пестра
1

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
пестер
1

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
блеск
0

Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.

Daniel Daught 27 травня 2020
шар
0

Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.

Daniel Daught 27 травня 2020
14 березня 2023

Зашарілася дівчина - червоніють щоки...

пестря
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
пестро́
0

Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!

Карл-Франц Ян Йосиф 16 листопада 2020
18 квітня

сміливо тягне на палітру.
Зазначу що "паліт ра" не українське.

розмай
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
14 березня 2023

Прикрашати, прикраси -
це не фарбувати, це -
покращувати, опоряджувати, гарні речі.

Поділитись з друзями