Значення слова
Забарвлювати — надати кольорів.
Приклад вживання

Зима забарвила мій подих у цвіт диму з люльки.

Походження

через польське і словацьке посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови; свн. varwe, двн. farawa «тс.» походять від пгерм. *fahrwa «кольоровий», пов’язаного з дінд. pṛśni- «перістий», гр. περκνός.

Приклади в інших мовах

рос. окра́шивать

Варіанти написання
забарвити, кольорозувати, кольоризувати, оцвітчити, окрашувати, окрасити
Слово додав

Перекладаємо слово забарвлювати

краси́ти
7
Oleksa Rusyn 23 лютого 2021
23 лютого 2021

Це "робити красивим, прикрашати".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24562-krasyty.html#show_point

23 лютого 2021

Не тільки це: r2u.org.ua: красити .

23 лютого 2021

Не розумію, чому на hrinchenko.com є тільки перше значіння, а на r2u.org.ua аж три. Дуже диво.

23 лютого 2021

Мені й самому дивно. Та в моєму паперовому виданні теж подано всі три значіння, як на r2u.org.ua.

27 лютого 2023

-, ми маємо точніші відповідники.

27 лютого 2023

Цього слова вживають із цим значінням, і це засвідчено в творах письменників та словницях. З якого поважного приводу ви заперечуєте явне?

27 лютого 2023

З такого, що "забарвлювати" ≠ "робити красним, красивим".

28 лютого 2023

На якій планеті ви живете?
r2u.org.ua: красити

28 лютого 2023

Дієслово "красити" пішло від слова "краса", а не від якогось питомого відповідника слову "фарба". Значення "забарвлювати" у цьому слові є другорядним.

28 лютого 2023

Уся Україна (щоправда, я не певний щодо колишніх австро-угорських земель) знає й уживає цього слова з цим значінням. Воно либонь похідне, та аж ніяк не другорядне. Тож знову питаю: на якій планеті ви живете?

18 березня 2023

Це якось знечинює мою заяву?

18 березня 2023

Який з її товк, як вона не до прикладу?

18 березня 2023

Зменшення тягаря багатозначности, ніт?

19 березня 2023

Навіщо щось вигадувать, як це слово широко звісне й уживане з цим значінням у живій розмовній мові?

19 березня 2023

"Уся Україна... знає й уживає..."

Я в себе те слово чув хіба від людей, які розмовляють суржиком. Через московське "красить" знає таки вся країна, але вживає не вся. І так, захід це також Україна.

19 березня 2023

Ваш допис такий упереджений, що я аж не знаю, з чого я маю починать одповідать.
1. "Я в себе" – де це?
2. "...чув хіба від людей, які розмовляють суржиком". По-перше, я не знаю, чи можете Ви одрізнить добру українську мову од суржика. По-друге, Ваше міркування маніпулятивне: люди розмовляють суржиком, то й слово "красити" теж собі суржик. Одначе словниці й приклади з творів класиків свідчать, що Ваша думка хибна.
3. "Через московське "красить" знає таки вся країна..." Знову ж таки неправда, бо словниці, твори класиків та одмінний од московського наголос потверджують, що це не московське слово.
4. "...але вживає не вся".
То що з того? Більшість уживає, і цього вистачає, щоб не сперечаться навколо цього слово довго та нудно.
5. "І так, захід це також Україна". То що з того? Це щось одміняє в тім, що південно-західні говірки поширені серед багато меншого числа мовців та на меншій площі, ніж південно-східні говірки? Чи в тім, що волиняки та подоляни вживали новітньої літературної мови на південно-східній основі з самого початку, а галичани й буковинці самі рішили не творить окрімної зразкової мови, а пристать і собі на цей готовий мовний узірець? Ніхто ж їх не силував. І це справа не шани чи нешани до західних українців, а чисельної переваги й зручності для більшості мовців. То навіщо починать оцю суперечку щоразу знову?

19 березня 2023

1. Львів, Тернопіль, деякі села Івано-Франківщини. Також знав багатьох людей із Львівщини загалом. Того не багато, але його стачить проти вашого "всі знають, усі вживають".

2. Можу дуже добре розрізнити. Коли звернути хоч секунду на послідовну фонетику чи лексику, то можна з'ясувати скоро, чи то є говірка, чи мішанина бозна чого. Хибно думаєте про моє прагнення нав'язати таку думку. Слово "красити" явно не суржкове (тобто з московської), його вжиток деякими письменниками є явний, тому пан Желехівський і вирішив його також до свого словника додати. Інша ж мова є про 1) семантику того слова, 2) межу поширення самого слова та такої семантики, й 3) міру впливу московського "красить". З кореня того слова явно, шо тяма "фарбувати" в ньому вторинна (знизу приклади), похідна від головної тями "прикрашати, робити красивим". І не дарма Грінченко дає таку визнаку першою в своєму словнику. Звісно, розвиток до "фарбувати" тута зрозумілий і цілком можливий (знизу польське "krasić" із тим же засвідченим значенням), та куди ділася сам тяма "прикрашати", коли те слово таке поширене?

3. 4. Ото й цікава розмова за відмінний від московської наголос, котрий не чутно. Ви чесно переконані, шо слово "красити" в тямі "фарбувати" нині таке розповсюджене, бо воно було таким поширеним зроду? Перед тим як скажете "не чули такого наголосу, бо не живете в/на центрі/сході" (правда, не живу), відповім, шо ви спираєтеся на поширеність цього слова, й воно таки поширене, чутне в медії, в мережі, від молоді, й старших, та наголосу "краси́ти" ледве де чути.

"Більшість уживає, і цього вистачає..."

5. Мова за два стандарти літературної мови велася раніше, й далеко не однією людиною. Дарма, шо її полишили й забули. Це вже складне питання стосунку говірок та літературної мови, й історії нашої літературного стандарту, але скажу, шо ні я, ні ви, ні хто другий не має права нехтувати говірками. Ба більше, коли, хай як би воно комусь не різало вухо, наша мова збережена й жива сьогодні саме через мовців заходу країни. На тій "більшій" площі з "більшою" кількістю мовців було найбільше до нині мовців московської та впливу московської.

Серед прикладів із інших слов'янських мов:
польською: https://sjp.pwn.pl/szukaj/krasić.html
бовгарська: https://ibl.bas.bg/rbe/lang/bg/крася/
чеська: https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/krášlit
хорватська: https://eudict.com/?lang=croeng&word=krasiti
словацька: https://slovnik.juls.savba.sk/?w=krásiť&s=exact&c=E438&cs=&d=kssj4&d=psp&d=ogs&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ssn&d=hssj&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskfr&d=pskcs&d=psken#

19 березня 2023

"Красити" походить від слова "краска", краскою давніше називали червону вохру, звідси маємо і слово "красний", яке є значно старіше за "червоний".
"Красне сонце", це висхідне сонце (саме у значенні червоне, а не гарне).
"Красна дівиця" так само рум'янолиця, червонощока (дівка, як маківка). Звідси маємо й слово "крашанка", червоне яєчко, а не просто пофарбоване в будь-який колір. Ніякої московщини тут немає, це стара українська лексика, я вже писав за це багато разів.

19 березня 2023

"Красити" є від "краса". "Краска" вже похідне, мабуть, через тяму "те, що чинить красивим, красить, прикрашає". Первісна тяма прикметника "красний/красен" — "гарний, красивий". Й інші слов'янські мови це свідчать: https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krasьnъ

Грінченко (елек. вид. 1138 ст.) та Желехівський (1 т. 375 ст.) узагалі не записали тяму "червоний" у слова "красний", натомість, у Грінченка можна знайти до "красий" визначення "пестрый, разноцвѣтный", та не "червоний". Можна тоді також було би чекати слово "красніти" в тямі "ставати червоним" (пор. моск. "краснеть"), як "біліти", "червоніти", чи "жовтіти", але в Желехівського (1 т. 375 ст.; 2 т. 686 ст.) до "краснїти/покраснїти" дається "кращати, ставати кращим" ("schöner werden").

Хоча є й засвідчені слова від кореня крас- зі значенням "червоний", як "красило" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24561-krasylo.html#show_point ), "краснозірка" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24573-krasnozirka.html#show_point ), "красниченка" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24569-krasnyvechko.html#show_point ), та приклади вище й більше вказують на очевидну вторинність такого значення.

19 березня 2023

Ви помиляєтесь.
"Взятися краскою" - почервоніти.
"Краска сорому" - рум’янець, спричинений почуттям сорому.
"Краски" - менструація у жінок.
Покраснів, як рак печений. (Номис. Приказки, прислів'я і таке инше 1864).
Скрасніти - те саме, що почервоніти. (СУМ).
Красноватий (rothlich);
краснівечко (roth schminke);
красниця,
краснопірка;
красновець (erythroxylon. rothhals);
крашаник (roth umsaumter);
крашениці (rothgefarbte Hosen);
краснокрилець;
красноягідний;
красноталь (Червона верба).
(Словник Желехівського).
Красногрудий;
Красно-рябий;
Красношийка;
Красноштан - носящий красньіе шароварьі.
Краснуха - детская болезнь;
Красняк - гриб из породьі Boletus.
(Словник Яворницького).
Красний це червноний у первісному значенні, а не красивий, гарний.

Volodymyr Khlopan 18 лютого 2021
18 лютого 2021

Як знаю, красити це робити красивим, прикрашати:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24562-krasyty.html#show_point

18 лютого 2021

Може від наголосу залежить?

18 лютого 2021

Не думаю. Значіння "фарбувати" певно розвилось од "прикрашати".

18 лютого 2021

Я чув од людей наголос тільки на другому складі, і сам так вимовляю. Я гадаю, що Уманець і Спілка дали хибного наголоса, бо в усіх инших словниках він на "и": r2u.org.ua: красити .

18 лютого 2021

Так, погоджуюсь, я теж чув наголос лиш на другий склад.

18 лютого 2021

Цікаво, чи справді вимовляють десь це слово з наголошеним першим складом?

27 лютого 2023

-, ми маємо точніші відповідники.

19 березня 2023

Наголос має бути на другім складі.

окрашати
,
окрашувати
4

Окраска — забарвлення
goroh.pp.ua: окраска

Василь Кривоніс 10 лютого 2023
закрашувати
4

Фарбувати, покривати фарбою.
СУМ.

Sherif Ermachenko 19 березня 2023
19 березня 2023

+++

омащувати
3

Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html

У сучасній українській мові:
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*

краскува́ти
3

Пропоную, щоб було легше розмежовувати "фарбування" і "прикрашання" (красити). Є в словнику Желехівського як синонім до слова "краси́ти" з першим значенням як "farben".

А. Кузик 29 грудня 2022
мастити
2

Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html

Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*

Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*

18 лютого 2021

Мастити = змащувати.

27 лютого 2023

Найкраще.

27 лютого 2023

І тут ви заперечуєте явне. У цього слова немає такого значіння: r2u.org.ua: мастити .

27 лютого 2023

Масть - забарвлення, колір.

28 лютого 2023

Якого слова в реченні "у слова "мастити" немає такого значіння" ви не розумієте?

мастувати
2

Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html

У сучасній українській мові:
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*

ошарняти
1
Oleksandr Šymčuk 11 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями