Не тільки це: r2u.org.ua: красити .

Не розумію, чому на hrinchenko.com є тільки перше значіння, а на r2u.org.ua аж три. Дуже диво.

Мені й самому дивно. Та в моєму паперовому виданні теж подано всі три значіння, як на r2u.org.ua.

Цього слова вживають із цим значінням, і це засвідчено в творах письменників та словницях. З якого поважного приводу ви заперечуєте явне?

З такого, що "забарвлювати" ≠ "робити красним, красивим".

На якій планеті ви живете?
r2u.org.ua: красити

Дієслово "красити" пішло від слова "краса", а не від якогось питомого відповідника слову "фарба". Значення "забарвлювати" у цьому слові є другорядним.

Уся Україна (щоправда, я не певний щодо колишніх австро-угорських земель) знає й уживає цього слова з цим значінням. Воно либонь похідне, та аж ніяк не другорядне. Тож знову питаю: на якій планеті ви живете?

Це якось знечинює мою заяву?

Який з її товк, як вона не до прикладу?

Зменшення тягаря багатозначности, ніт?

Навіщо щось вигадувать, як це слово широко звісне й уживане з цим значінням у живій розмовній мові?

"Уся Україна... знає й уживає..."

Я в себе те слово чув хіба від людей, які розмовляють суржиком. Через московське "красить" знає таки вся країна, але вживає не вся. І так, захід це також Україна.

Ваш допис такий упереджений, що я аж не знаю, з чого я маю починать одповідать.
1. "Я в себе" – де це?
2. "...чув хіба від людей, які розмовляють суржиком". По-перше, я не знаю, чи можете Ви одрізнить добру українську мову од суржика. По-друге, Ваше міркування маніпулятивне: люди розмовляють суржиком, то й слово "красити" теж собі суржик. Одначе словниці й приклади з творів класиків свідчать, що Ваша думка хибна.
3. "Через московське "красить" знає таки вся країна..." Знову ж таки неправда, бо словниці, твори класиків та одмінний од московського наголос потверджують, що це не московське слово.
4. "...але вживає не вся".
То що з того? Більшість уживає, і цього вистачає, щоб не сперечаться навколо цього слово довго та нудно.
5. "І так, захід це також Україна". То що з того? Це щось одміняє в тім, що південно-західні говірки поширені серед багато меншого числа мовців та на меншій площі, ніж південно-східні говірки? Чи в тім, що волиняки та подоляни вживали новітньої літературної мови на південно-східній основі з самого початку, а галичани й буковинці самі рішили не творить окрімної зразкової мови, а пристать і собі на цей готовий мовний узірець? Ніхто ж їх не силував. І це справа не шани чи нешани до західних українців, а чисельної переваги й зручності для більшості мовців. То навіщо починать оцю суперечку щоразу знову?

1. Львів, Тернопіль, деякі села Івано-Франківщини. Також знав багатьох людей із Львівщини загалом. Того не багато, але його стачить проти вашого "всі знають, усі вживають".

2. Можу дуже добре розрізнити. Коли звернути хоч секунду на послідовну фонетику чи лексику, то можна з'ясувати скоро, чи то є говірка, чи мішанина бозна чого. Хибно думаєте про моє прагнення нав'язати таку думку. Слово "красити" явно не суржкове (тобто з московської), його вжиток деякими письменниками є явний, тому пан Желехівський і вирішив його також до свого словника додати. Інша ж мова є про 1) семантику того слова, 2) межу поширення самого слова та такої семантики, й 3) міру впливу московського "красить". З кореня того слова явно, шо тяма "фарбувати" в ньому вторинна (знизу приклади), похідна від головної тями "прикрашати, робити красивим". І не дарма Грінченко дає таку визнаку першою в своєму словнику. Звісно, розвиток до "фарбувати" тута зрозумілий і цілком можливий (знизу польське "krasić" із тим же засвідченим значенням), та куди ділася сам тяма "прикрашати", коли те слово таке поширене?

3. 4. Ото й цікава розмова за відмінний від московської наголос, котрий не чутно. Ви чесно переконані, шо слово "красити" в тямі "фарбувати" нині таке розповсюджене, бо воно було таким поширеним зроду? Перед тим як скажете "не чули такого наголосу, бо не живете в/на центрі/сході" (правда, не живу), відповім, шо ви спираєтеся на поширеність цього слова, й воно таки поширене, чутне в медії, в мережі, від молоді, й старших, та наголосу "краси́ти" ледве де чути.

"Більшість уживає, і цього вистачає..."

5. Мова за два стандарти літературної мови велася раніше, й далеко не однією людиною. Дарма, шо її полишили й забули. Це вже складне питання стосунку говірок та літературної мови, й історії нашої літературного стандарту, але скажу, шо ні я, ні ви, ні хто другий не має права нехтувати говірками. Ба більше, коли, хай як би воно комусь не різало вухо, наша мова збережена й жива сьогодні саме через мовців заходу країни. На тій "більшій" площі з "більшою" кількістю мовців було найбільше до нині мовців московської та впливу московської.

Серед прикладів із інших слов'янських мов:
польською: https://sjp.pwn.pl/szukaj/krasić.html
бовгарська: https://ibl.bas.bg/rbe/lang/bg/крася/
чеська: https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/krášlit
хорватська: https://eudict.com/?lang=croeng&word=krasiti
словацька: https://slovnik.juls.savba.sk/?w=krásiť&s=exact&c=E438&cs=&d=kssj4&d=psp&d=ogs&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ssn&d=hssj&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskfr&d=pskcs&d=psken#

"Красити" походить від слова "краска", краскою давніше називали червону вохру, звідси маємо і слово "красний", яке є значно старіше за "червоний".
"Красне сонце", це висхідне сонце (саме у значенні червоне, а не гарне).
"Красна дівиця" так само рум'янолиця, червонощока (дівка, як маківка). Звідси маємо й слово "крашанка", червоне яєчко, а не просто пофарбоване в будь-який колір. Ніякої московщини тут немає, це стара українська лексика, я вже писав за це багато разів.

"Красити" є від "краса". "Краска" вже похідне, мабуть, через тяму "те, що чинить красивим, красить, прикрашає". Первісна тяма прикметника "красний/красен" — "гарний, красивий". Й інші слов'янські мови це свідчать: https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krasьnъ

Грінченко (елек. вид. 1138 ст.) та Желехівський (1 т. 375 ст.) узагалі не записали тяму "червоний" у слова "красний", натомість, у Грінченка можна знайти до "красий" визначення "пестрый, разноцвѣтный", та не "червоний". Можна тоді також було би чекати слово "красніти" в тямі "ставати червоним" (пор. моск. "краснеть"), як "біліти", "червоніти", чи "жовтіти", але в Желехівського (1 т. 375 ст.; 2 т. 686 ст.) до "краснїти/покраснїти" дається "кращати, ставати кращим" ("schöner werden").

Хоча є й засвідчені слова від кореня крас- зі значенням "червоний", як "красило" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24561-krasylo.html#show_point ), "краснозірка" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24573-krasnozirka.html#show_point ), "красниченка" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24569-krasnyvechko.html#show_point ), та приклади вище й більше вказують на очевидну вторинність такого значення.

Ви помиляєтесь.
"Взятися краскою" - почервоніти.
"Краска сорому" - рум’янець, спричинений почуттям сорому.
"Краски" - менструація у жінок.
Покраснів, як рак печений. (Номис. Приказки, прислів'я і таке инше 1864).
Скрасніти - те саме, що почервоніти. (СУМ).
Красноватий (rothlich);
краснівечко (roth schminke);
красниця,
краснопірка;
красновець (erythroxylon. rothhals);
крашаник (roth umsaumter);
крашениці (rothgefarbte Hosen);
краснокрилець;
красноягідний;
красноталь (Червона верба).
(Словник Желехівського).
Красногрудий;
Красно-рябий;
Красношийка;
Красноштан - носящий красньіе шароварьі.
Краснуха - детская болезнь;
Красняк - гриб из породьі Boletus.
(Словник Яворницького).
Красний це червноний у первісному значенні, а не красивий, гарний.