Слово вже існує і має цілковито інакше значення. Звісно такі казуси є в мові, але нащо вигадувати нові? Краще вирішувати, а не створювати нові рпоблеми. Враховуючи, що одповідник "копії" вже існує в українській мові, він просто маловживаний краще підтримайте його "сколок".
Це поки що найкращий відповідник слова "копія". По перше воно не схоже на осколок, по друге, дивіться як воно чудесно твориться: копія - відбиток, копіювати - відбиткувати, скопіюй мені цей знімок - відбиткуй мені знімок, копіювальний - відбитковий, копіювання - відбиткування, копіювальник - відбиткар.
Злий, хибить бо йому виразність – надто прозорий є тут звязок з дієсловом від-бити, і само в собі містить пояснення свойого визначення. Для терміна є ліпше слово з менш прозорим етимологічним звязком, не то буде шибсти на позавчорашній новотвір. Сим, сколок (scoluc) є де ліпше.
Згоден, не для всіх значень воно пасує, але для (копіювального штампу) відтиску, фотокопії, ксерокопії воно вповні придатне. Але сколок це просто словесний несмак, як можна сказати: сколок статуї, музейний сколок (музейна копія), музичний сколок? Я, яко літератор його бракую, бо воно не придатне для вжитку.
Словник Гріненка:
Спи́сок — Копия.
r2u.org.ua: копия
Вимова: {rʏwˈnʊ̯͡ɒ ~ rʉwˈnʊ̯͡ɒ ~ ...}.
Стсл. равьно (іменник) "копія" (Срізнівський); чого?-рівна, чому?-рівну, чім?-рівні, чим?-рівном, множина: що?-рівна, чого?-ровен/рівен, чому?-рівнім, чім?-рівнїх, чим?-рівнами/рівни.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: противьнь "копия".
← прасл. *proti-u-+-yn-+-y-+-o-s.
___
Відмінювання:
однина:
Nom./Acc.: protiueny
Gwn.: protiunya
Dat.: protiunyou
Loc.: protiunyé
Instr.: protiunemy
множина:
Nom.: protiuni/protiunyi, protiunyui
Gen.: protiunœuf
Dat.: protiunœum
Acc.: protiunyui
Loc.: protiunyéx
Instr.: protiunyui, protiuenymi
двоїна:
Nom./Acc.: protiunya
Gen./Loc.: protiunyou
Dat./Instr.: protiunema, protiuenyma.
Wd tohoge corene e zuano "copia, copy" i inodscoiõ: प्रति /prati/ ← *proti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/प्रति#Hindi)
Якщо того ж арійського здрою, тоді +
Желехівський І, 101: ві́дпис "Abschrift"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: отъпись "запись; грамота; список; КОПИЯ; отсрочка; отказ письменный".
Жіночий рід.
Відмінювання:
однина:
Nom./Acc.: wdpisy
Gen./Dat./Loc.: wdpisi
Instr.: wdpissiõ/wdpisïõ
множина:
Nom./Acc.: wdpisi; wdpissie/wdpisïe
Gen.: wdpisey, wdpisiy; wdpissia/wdpisïa
Dat.: wdpisem; wdpissiou/wdpisïou
Loc.: wdpisex; wdpissié/wdpisïé
Instr.: wdpisymi; wdpissiem/wdpisïem
двоїна:
Nom./Acc.: wdpisi
Gen./Loc.: wdpissiou/wdpisïou
Dat./Instr.: wdpisyma.
Копія це щось зроблене таким самим як і оригінал. Отже, беремо "таке саме", вільно змішуємо букви - "тсамек" -> "цамек".
Створений за подобою.
вторинний, вторити комусь (повторювати чиюсь думку), вторити щось - створювати второк з якоїсь речі
Немає в козацькій (українській) мові слова "вторити"! Це суржик од росіянського "вторить"!
r2u.org.ua: вторити
Та невже ? А вівторок звідки ? Чеською - utery. А в школі учні коли знання знову і знову згадують, розповідають - що роблять ?
Є давньоруське слово utro, але ж українська мова не відає "утрєнник". Це нормально, коли російська мова має свій власний конструкт з давнього слова слов'янського, а українська мова такого конструкта не відає (так само російська мова не має "недели", але має чомусь "понедельник").
Якщо ж ви вважаєте, що "вторити", "второк" українські слова, може знайдете їх для мене в словнику до часів СРСР?
r2u.org.ua: втор*
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8245-vtora.html
А чому це вона раптом "втора" ? Чи ні тому, що вона "підспівує" головним звукам - розповіді ?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41041-povtorjaty.html
(там, щоправда, і та "хазяйка", матері його ковіньку. Але ви просили до СРСР)
Див.:
копіювати
Відповів там. Я підтримую вашу думку продовжити обговорення в одному місці.
ЕСУМ: злі́пок «копія; відбиток чого-небудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі»
с- префікс для позначення завершення дії (схилений, спотворений, створений)
-Подібка - від слова подібність
Тобто сподібка - це завершена дія уподібнювання певного предмету
Отож,
Копія - сподІбка
Копіювати - сподІбнювати
Копіяр - сподІбник
Копіярка (принтер) - сподІбнювач
пояснюю копіюванням книжок як основне історичне значення слова
uk.wikipedia.org: Втора
Сколок слово українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток). Сколок краще за відбиток, бо "відбиток" можна сплутати і вимовляється воно важче у порівнянні із "сколок". Сколок давн (онова: (наголос на скОлок))
Ваш відгук неповний. Мені дуже цікаво, що Ви далі хотіли висловити. :-)
Копіювати — сколювати?
Ratty More - нажаль я писав се пів року тому, вже не пригадаю. Проте можливо се: що сколок уживався до появи запозиченог "копія".
Василю Мурлане - Так, майже. Сколити - копіювати, сколитий - копіювальний, скольник/скільник - копіювальник, скольниця/скільниця - копіювальниця, сколення - копіювання, сколитися- копіюватися, сколок - копія. Джерело про походження слова:
sum.in.ua: skolok
До БоВласне: Зрозуміло. Дякую за відповідь. :-)
У мене в мить першу були сумніви щодо відповідності сього слова внутрішньому значенню його словотвірних елементів (а саме, що сколок є від с-колоти, тобто дещо відколоте від чогось, тобто частина, уламок чогось). Та серед всіх значень слова колоти, в т.ч. на глибинному рівні (див. ЕСУМ під статею колоти) є й значення пробивати діри, а не лише відламувати, відколювати частини, розколювати, а тоді, як виходити зі значення колоти як пробивати діри, його може бути (на шляху до значення копія) витлумачено як перебивати з оригіналу на інший носій для передачі точного зображення.
Рупна (цікава) може бути паралель з шотландсько-гельським словом lethbhreac у тому же значенні копія, в якому перша частина leth значить щось біля, поруч, тут, імовірно, в значенні щось вторинне, зроблене після, а друга його частина походить від давньоірландського brec зі значенням колоти, робити проколи, точки, дірки, крапки, строчити.
Хоча, рупен може бути досвід і деяких інших мов. Напр., в угорській слово для копії є від кореня más- (másolat) »другий, вторий, вторинний«, тобто зроблене як друге (від первинного – оригіналу), а в фінській від кореня jäl- зі значенням після, потім, тобто також щось вторинне (після оригіналу).
Тож, сколок є гідне слово. Голосував.
Я то буде в множині ?
Бажан Козаченко,
в множині буде: скілки, або сколоччя.
Гоже!
Дуже добре!
Не подоба і негоже, не підтримую і не умовляйте.
Сколок - це те, що утворилось внаслідок коління
Читайте коментарі.
Мисліть раціонально.
Мислю.
Перше був за це слово, але тепер побачив, що воно явно взорується на московський "сколок" :(
рус. Сколок = узор, снятый с подлинника путем накалывания ◆ Следует сначала правильно прикрепить сколок к подушке. На ровную поверхность подушки положите сначала картон по величине сколка, затем сам сколок, а сверху прозрачный полиэтилен. Спицына А., «Кружево», 2013 г.
перен. разг. точное подобие, копия кого-либо, чего-либо.
https://ru.wiktionary.org/wiki/сколок
Українська мова відає слово "оскілок", але значення в нього одмінне.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35716-oskilok.html#show_point
I scotsco-guidelskê <lethbhreac> e vẽtsca calka?
До чого lethbhreac до конкретного сколка?
У нас ж багато з російською спільних слів. А ще в російській багато запозичень від української. Вчора дізнався, шо в російській є слово "тикать" (тікати), яке вони явно запозичили в українців. Праслов'янський корінь, не бачу причин сумніватися лише тому, шо це слово є й у російській. Ніколи цього слова (сколок) в російській не чув, але зате всі чули слово "осколок".
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
r2u.org.ua: сколок
рос. Ско́локъ = укр. Зразо́к (знятий виколюванням).
Ще в 19 столітті мали, і саме з таким значінням, яке хочуть тулити в українську мову.
Це як шотландське lethbhreac, яке згадав пан אלישע פרוש, де як він пише, друга частина слова походить від "колоти". Тому такий розвиток значення напевно є логічним для мовців.
Ви ж зайвим числом дописуєте "логічність" до слова. Якщо вже пхати таке слово, тоді чому не безумовно українське "скалка", "(о)ска́лок"? Але чи вживали українці ті слова на позначення копії ще потрібно довести.
І як мене втомили оті бажання Єлісея викрутитись і навести приклад якоїсь ОДНОЇ чужої мови, щоб довести рідність слова в нашій мові. Якби копіями називали скалки і англічанин, і німець, і еспанець, і француз, і ледве що не кожна друга вівропейська мова, тоді я б мав признати, що таке значіння розвивається незалежно в різних народів. Але приклад далекої Шотландії мало що доводить. Знаєте, скільки країн, скільки таких збігів можна понапхати з кожної мови по-одному?
+
+
___