Сколок слово українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток). Сколок краще за відбиток, бо "відбиток" можна сплутати і вимовляється воно важче у порівнянні із "сколок". Сколок давн (онова: (наголос на скОлок))
У мене в мить першу були сумніви щодо відповідності сього слова внутрішньому значенню його словотвірних елементів (а саме, що сколок є від с-колоти, тобто дещо відколоте від чогось, тобто частина, уламок чогось). Та серед всіх значень слова колоти, в т.ч. на глибинному рівні (див. ЕСУМ під статею колоти) є й значення пробивати діри, а не лише відламувати, відколювати частини, розколювати, а тоді, як виходити зі значення колоти як пробивати діри, його може бути (на шляху до значення копія) витлумачено як перебивати з оригіналу на інший носій для передачі точного зображення.
Рупна (цікава) може бути паралель з шотландсько-гельським словом lethbhreac у тому же значенні копія, в якому перша частина leth значить щось біля, поруч, тут, імовірно, в значенні щось вторинне, зроблене після, а друга його частина походить від давньоірландського brec зі значенням колоти, робити проколи, точки, дірки, крапки, строчити.
Хоча, рупен може бути досвід і деяких інших мов. Напр., в угорській слово для копії є від кореня más- (másolat) »другий, вторий, вторинний«, тобто зроблене як друге (від первинного – оригіналу), а в фінській від кореня jäl- зі значенням після, потім, тобто також щось вторинне (після оригіналу).
Тож, сколок є гідне слово. Голосував.
Перше був за це слово, але тепер побачив, що воно явно взорується на московський "сколок" :(
рус. Сколок = узор, снятый с подлинника путем накалывания ◆ Следует сначала правильно прикрепить сколок к подушке. На ровную поверхность подушки положите сначала картон по величине сколка, затем сам сколок, а сверху прозрачный полиэтилен. Спицына А., «Кружево», 2013 г.
перен. разг. точное подобие, копия кого-либо, чего-либо.
https://ru.wiktionary.org/wiki/сколок
У нас ж багато з російською спільних слів. А ще в російській багато запозичень від української. Вчора дізнався, шо в російській є слово "тикать" (тікати), яке вони явно запозичили в українців. Праслов'янський корінь, не бачу причин сумніватися лише тому, шо це слово є й у російській. Ніколи цього слова (сколок) в російській не чув, але зате всі чули слово "осколок".
Це як шотландське lethbhreac, яке згадав пан אלישע פרוש, де як він пише, друга частина слова походить від "колоти". Тому такий розвиток значення напевно є логічним для мовців.
Ви ж зайвим числом дописуєте "логічність" до слова. Якщо вже пхати таке слово, тоді чому не безумовно українське "скалка", "(о)ска́лок"? Але чи вживали українці ті слова на позначення копії ще потрібно довести.
І як мене втомили оті бажання Єлісея викрутитись і навести приклад якоїсь ОДНОЇ чужої мови, щоб довести рідність слова в нашій мові. Якби копіями називали скалки і англічанин, і німець, і еспанець, і француз, і ледве що не кожна друга вівропейська мова, тоді я б мав признати, що таке значіння розвивається незалежно в різних народів. Але приклад далекої Шотландії мало що доводить. Знаєте, скільки країн, скільки таких збігів можна понапхати з кожної мови по-одному?
Слово вже існує і має цілковито інакше значення. Звісно такі казуси є в мові, але нащо вигадувати нові? Краще вирішувати, а не створювати нові рпоблеми. Враховуючи, що одповідник "копії" вже існує в українській мові, він просто маловживаний краще підтримайте його "сколок".
Це поки що найкращий відповідник слова "копія". По перше воно не схоже на осколок, по друге, дивіться як воно чудесно твориться: копія - відбиток, копіювати - відбиткувати, скопіюй мені цей знімок - відбиткуй мені знімок, копіювальний - відбитковий, копіювання - відбиткування, копіювальник - відбиткар.
Злий, хибить бо йому виразність – надто прозорий є тут звязок з дієсловом від-бити, і само в собі містить пояснення свойого визначення. Для терміна є ліпше слово з менш прозорим етимологічним звязком, не то буде шибсти на позавчорашній новотвір. Сим, сколок (scoluc) є де ліпше.
Згоден, не для всіх значень воно пасує, але для (копіювального штампу) відтиску, фотокопії, ксерокопії воно вповні придатне. Але сколок це просто словесний несмак, як можна сказати: сколок статуї, музейний сколок (музейна копія), музичний сколок? Я, як літератор його бракую, бо воно не придатне для вжитку.
Є давньоруське слово utro, але ж українська мова не відає "утрєнник". Це нормально, коли російська мова має свій власний конструкт з давнього слова слов'янського, а українська мова такого конструкта не відає (так само російська мова не має "недели", але має чомусь "понедельник").
Якщо ж ви вважаєте, що "вторити", "второк" українські слова, може знайдете їх для мене в словнику до часів СРСР?
r2u.org.ua: втор*
- суржик
В українській мові це слово значить геть инше:
«Злі́пок або ще Зле́пок (-пка, м) — Место сбоку, которым одинъ хлеб слипся, во время печения, с другим.
Копія — точний список, точне відтворення, повторення чого-небудь.
Зробіть мені, будь-ласка, 5 копій сторінки 23.
лат. copia - запас, велика кількість
Перекладаємо слово копія
Сколок слово українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток). Сколок краще за відбиток, бо "відбиток" можна сплутати і вимовляється воно важче у порівнянні із "сколок". Сколок давн (онова: (наголос на скОлок))
Ваш відгук неповний. Мені дуже цікаво, що Ви далі хотіли висловити. :-)
Копіювати — сколювати?
Ratty More - нажаль я писав се пів року тому, вже не пригадаю. Проте можливо се: що сколок уживався до появи запозиченог "копія".
Василю Мурлане - Так, майже. Сколити - копіювати, сколитий - копіювальний, скольник/скільник - копіювальник, скольниця/скільниця - копіювальниця, сколення - копіювання, сколитися- копіюватися, сколок - копія. Джерело про походження слова: sum.in.ua: skolok
До БоВласне: Зрозуміло. Дякую за відповідь. :-)
У мене в мить першу були сумніви щодо відповідності сього слова внутрішньому значенню його словотвірних елементів (а саме, що сколок є від с-колоти, тобто дещо відколоте від чогось, тобто частина, уламок чогось). Та серед всіх значень слова колоти, в т.ч. на глибинному рівні (див. ЕСУМ під статею колоти) є й значення пробивати діри, а не лише відламувати, відколювати частини, розколювати, а тоді, як виходити зі значення колоти як пробивати діри, його може бути (на шляху до значення копія) витлумачено як перебивати з оригіналу на інший носій для передачі точного зображення.
Рупна (цікава) може бути паралель з шотландсько-гельським словом lethbhreac у тому же значенні копія, в якому перша частина leth значить щось біля, поруч, тут, імовірно, в значенні щось вторинне, зроблене після, а друга його частина походить від давньоірландського brec зі значенням колоти, робити проколи, точки, дірки, крапки, строчити.
Хоча, рупен може бути досвід і деяких інших мов. Напр., в угорській слово для копії є від кореня más- (másolat) »другий, вторий, вторинний«, тобто зроблене як друге (від первинного – оригіналу), а в фінській від кореня jäl- зі значенням після, потім, тобто також щось вторинне (після оригіналу).
Тож, сколок є гідне слово. Голосував.
Я то буде в множині ?
Бажан Козаченко,
в множині буде: скілки, або сколоччя.
Гоже!
Дуже добре!
Не подоба і негоже, не підтримую і не умовляйте.
Сколок - це те, що утворилось внаслідок коління
Читайте коментарі.
Мисліть раціонально.
Мислю.
Перше був за це слово, але тепер побачив, що воно явно взорується на московський "сколок" :(
рус. Сколок = узор, снятый с подлинника путем накалывания ◆ Следует сначала правильно прикрепить сколок к подушке. На ровную поверхность подушки положите сначала картон по величине сколка, затем сам сколок, а сверху прозрачный полиэтилен. Спицына А., «Кружево», 2013 г.
перен. разг. точное подобие, копия кого-либо, чего-либо.
https://ru.wiktionary.org/wiki/сколок
Українська мова відає слово "оскілок", але значення в нього одмінне.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35716-oskilok.html#show_point
I scotsco-guidelskê <lethbhreac> e vẽtsca calka?
До чого lethbhreac до конкретного сколка?
У нас ж багато з російською спільних слів. А ще в російській багато запозичень від української. Вчора дізнався, шо в російській є слово "тикать" (тікати), яке вони явно запозичили в українців. Праслов'янський корінь, не бачу причин сумніватися лише тому, шо це слово є й у російській. Ніколи цього слова (сколок) в російській не чув, але зате всі чули слово "осколок".
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
рос. Ско́локъ = укр. Зразо́к (знятий виколюванням).
r2u.org.ua: сколок
Ще в 19 столітті мали, і саме з таким значінням, яке хочуть тулити в українську мову.
Це як шотландське lethbhreac, яке згадав пан אלישע פרוש, де як він пише, друга частина слова походить від "колоти". Тому такий розвиток значення напевно є логічним для мовців.
Ви ж зайвим числом дописуєте "логічність" до слова. Якщо вже пхати таке слово, тоді чому не безумовно українське "скалка", "(о)ска́лок"? Але чи вживали українці ті слова на позначення копії ще потрібно довести.
І як мене втомили оті бажання Єлісея викрутитись і навести приклад якоїсь ОДНОЇ чужої мови, щоб довести рідність слова в нашій мові. Якби копіями називали скалки і англічанин, і німець, і еспанець, і француз, і ледве що не кожна друга вівропейська мова, тоді я б мав признати, що таке значіння розвивається незалежно в різних народів. Але приклад далекої Шотландії мало що доводить. Знаєте, скільки країн, скільки таких збігів можна понапхати з кожної мови по-одному?
Для деяких значень чужизму цілком гідний одповідник.
Копіювати — відбивати?
Слово вже існує і має цілковито інакше значення. Звісно такі казуси є в мові, але нащо вигадувати нові? Краще вирішувати, а не створювати нові рпоблеми. Враховуючи, що одповідник "копії" вже існує в українській мові, він просто маловживаний краще підтримайте його "сколок".
Це поки що найкращий відповідник слова "копія". По перше воно не схоже на осколок, по друге, дивіться як воно чудесно твориться: копія - відбиток, копіювати - відбиткувати, скопіюй мені цей знімок - відбиткуй мені знімок, копіювальний - відбитковий, копіювання - відбиткування, копіювальник - відбиткар.
Злий, хибить бо йому виразність – надто прозорий є тут звязок з дієсловом від-бити, і само в собі містить пояснення свойого визначення. Для терміна є ліпше слово з менш прозорим етимологічним звязком, не то буде шибсти на позавчорашній новотвір. Сим, сколок (scoluc) є де ліпше.
Згоден, не для всіх значень воно пасує, але для (копіювального штампу) відтиску, фотокопії, ксерокопії воно вповні придатне. Але сколок це просто словесний несмак, як можна сказати: сколок статуї, музейний сколок (музейна копія), музичний сколок? Я, як літератор його бракую, бо воно не придатне для вжитку.
<мертве для вжитку>
Ино з "живими" словами й без спосуд руська буде худа мова.
Від дієслова відтворювати.
Дуже схоже на витвір.
+
Пере́пис у словнику Грінченка:
r2u.org.ua: копия
Вимова: {rʏwˈnʊ̯͡ɒ ~ rʉwˈnʊ̯͡ɒ ~ ...}.
Стсл. равьно (іменник) "копія" (Срізнівський); чого?-рівна, чому?-рівну, чім?-рівні, чим?-рівном, множина: що?-рівна, чого?-ровен/рівен, чому?-рівнім, чім?-рівнїх, чим?-рівнами/рівни.
Словник Гріненка:
Спи́сок — Копия.
r2u.org.ua: копия
Словник Уманця Спілки:
Ко́пія — ко́пія, ви́пис, спи́сок.
r2u.org.ua: копия
Матеріали давньоруської мови:
СЪПИСЪКЪ — копия.
http://oldrusdict.ru/
вторинний, вторити комусь (повторювати чиюсь думку), вторити щось - створювати второк з якоїсь речі
Немає в козацькій (українській) мові слова "вторити"! Це суржик од росіянського "вторить"!
r2u.org.ua: вторити
Та невже ? А вівторок звідки ? Чеською - utery. А в школі учні коли знання знову і знову згадують, розповідають - що роблять ?
Є давньоруське слово utro, але ж українська мова не відає "утрєнник". Це нормально, коли російська мова має свій власний конструкт з давнього слова слов'янського, а українська мова такого конструкта не відає (так само російська мова не має "недели", але має чомусь "понедельник").
Якщо ж ви вважаєте, що "вторити", "второк" українські слова, може знайдете їх для мене в словнику до часів СРСР?
r2u.org.ua: втор*
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8245-vtora.html
А чому це вона раптом "втора" ? Чи ні тому, що вона "підспівує" головним звукам - розповіді ?
uk.wikipedia.org: Втора
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41041-povtorjaty.html
(там, щоправда, і та "хазяйка", матері його ковіньку. Але ви просили до СРСР)
Див.:
копіювати
Відповів там. Я підтримую вашу думку продовжити обговорення в одному місці.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: противьнь "копия".
← прасл. *proti-u-+-yn-+-y-+-o-s.
___
Відмінювання:
однина:
Nom./Acc.: protiueny
Gwn.: protiunya
Dat.: protiunyou
Loc.: protiunyé
Instr.: protiunemy
множина:
Nom.: protiuni/protiunyi, protiunyui
Gen.: protiunœuf
Dat.: protiunœum
Acc.: protiunyui
Loc.: protiunyéx
Instr.: protiunyui, protiuenymi
двоїна:
Nom./Acc.: protiunya
Gen./Loc.: protiunyou
Dat./Instr.: protiunema, protiuenyma.
Wd tohoge corene e zuano "copia, copy" i inodscoiõ: प्रति /prati/ ← *proti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/प्रति#Hindi)
Якщо того ж арійського здрою, тоді +
від слова списувати, інколи кажуть - списати/переписати на диск, маючи на увазі скопіювати
Однакове з полонізмом "спис", тому ні такий варіант додає плутанини, а ми її вирішуємо чи оминаємо.
ай, виявляється франц. походження
калька = укр. наподібка
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/17321/file.pdf
Створений за подобою.
ЕСУМ: злі́пок «копія; відбиток чого-небудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі»
зліпок - це те, що утворилося внаслідок ліплення
Читайте внятливіше.
- суржик
В українській мові це слово значить геть инше:
«Злі́пок або ще Зле́пок (-пка, м) — Место сбоку, которым одинъ хлеб слипся, во время печения, с другим.
Желехівський І, 101: ві́дпис "Abschrift"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: отъпись "запись; грамота; список; КОПИЯ; отсрочка; отказ письменный".
Жіночий рід.
Відмінювання:
однина:
Nom./Acc.: wdpisy
Gen./Dat./Loc.: wdpisi
Instr.: wdpissiõ/wdpisïõ
множина:
Nom./Acc.: wdpisi; wdpissie/wdpisïe
Gen.: wdpisey, wdpisiy; wdpissia/wdpisïa
Dat.: wdpisem; wdpissiou/wdpisïou
Loc.: wdpisex; wdpissié/wdpisïé
Instr.: wdpisymi; wdpissiem/wdpisïem
двоїна:
Nom./Acc.: wdpisi
Gen./Loc.: wdpissiou/wdpisïou
Dat./Instr.: wdpisyma.
Чому ж у вас жіночого роду, якщо в желехівського - відпис?
Копія — випис.
r2u.org.ua: копия
як мавпа, тільки з л :) від слова мавпувати
так бєларуси на мавпу кажуть
Річ з поміж однакових.