Поліграфія — 1) галузь промисловості, що займається виготовленням друкованої продукції, і галузь техніки, пов'язала з виготовленням друкованої продукції; 2) галузь техніки, сукупність технічних засобів для множинного репродукування текстового матеріалу й графічних зображень.

1. Поліграфія пройшла тривалий і складний шлях розвитку. Її технічною основою є винайдення близько 1440 Й. Гутенбергом книгодрукування.

2. В арсеналі оргтехніки багато засобів швидкого і доброякісного розмноження інформації. Серед них засоби так званої оперативної поліграфії: ротатори, гектографи, офсетні машини.

3. Технологія поліграфії містить три основні групи виробничих процесів:
- додрукарські (підготовчі),
- друкарські (власне сам процес друку),
- післядрукарські (оздоблювальні).

Запозичення зі зах. (нім. polygraphíe, фр. polygraphie, англ. polygraphy) (можливо через рос. ?)
від грец. πολυγραφία - polygrafía (значна/плідна письменницька діяльність; букв. багатописання)
від πολυς - polys (багато) + γράφω - gráfo (пишу)

англ. printing industry
пол. przemysł poligraficzny (промисловість)
чес. polygrafický průmysl
нім. druckindustrie
ісп. industria de la impresión
іт. industria della stampa
швец. tryckindustrin

• мистецтво
• технології
• підприємництво

• принтер
• ксерокс
• копія
• індустрія
• друк
• поліграфіст
• друкарство
• друкарня
• друкар
• картографія