Так. Речі, які виконують якусь дію закінчуємо на -ло: кадило, опудало, зубило, точило, білило, кайло, мило, чорнило, барило, вдавало, зображило, відображило, обчислювало...

множило

Гоже!

Наче найкраще з запропонованого, але більше годиться на поняття реплікатор, або щось такого шибу. Або ось ті механізми що роблять 3D-копії будь чого.
Ксерокс поняття трохи вужче, чим реплікатор.

Найліпше, та й в сотню раз доречніше ніж лядське "копіярка".

Краще за "копіярка", набагато!

Підпираю!

+

копір - це справжня назва того, що обзивають ксероксом, але слово, на жаль, іноземне.

синонім слова - клонер

Найвлучніше з усіх

a jakšo zrobyv ne dva, a try, čotyry, pjať...? Do kožnoji kiĺkosti — svij termin zastosovuvaty? ;)))

Чому це вартісне слово ніхто не підтримує?
копія

Застосовується в математиці

Угу, але можна двома словами: паперовий множник.
Ксерокопія - сухомноження. Сухомножник.

Тоді відповідно до попередньої думки, «множило»

Шось не дуже милозвучно :/

клон - запозичене.

Правда.
Але як же тади зветься пристрій (не компанія)?

Цікаве тлумачення.

Якщо лишити застосування "ксероксу" до тями фотоелектрографічного процесу на совісті автора і спробувати подати "сухопис" людині поза темою цього обговорення, що отримаємо? Гадаю там буде і крейда і олівець і палець на піску і торба інших засобів. А чи буде серед того лазерний пристрій? Сухість цього процесу хоч і є його необхідною умовою, але не відображує суті.

Мирон Волостенко, Ви так кажете, ніби значення будь-якої тями є Вам завжди ясно з самого вже слова, не заглядаючи в тлумачний словник. Щодо відбиття суті: зміст тям буває такий ємкий, що для його повної й точної суті довелося би бути багатослівним, творячи довжелезні слова чи вирази на кожнім кроці, тому для словесної передачі тям часто доводиться брати тільки якийсь бік (рису, властивість тощо) суті тями, й прийняти умовність назви.
Франц. chauffeur первісно значить того, хто палить піч, а не водія/шофера. Нім. Marschall первісно значить конюх, а не військове звання. Таких прикладів, коли згодом слово набуде ширшого, ємкішого чи геть іншого значення є безліч. І для "фотографії" нині вже не потребуємо дію світлочастин, хоча досі називаємо сю тяму від поняття світло (гр. φωτο-). "Пресу" вже не тиснуть з підготовленого шаблону на папір, і все одно її в англ. називають press від лат. pressus "тиснений", як і чехи tisk чи словаки tlač ( = укр. толоч, від
дієслова товкти). А "фільм" уже не роблять на "плівку" в буквальному розумінні, хоча й англ. film, й ісп. pelicula (коли й цифрові) значать первісно плівку буквально. Слово корабель етимологічно ведуть від кореня *(s)-kor- (з формантом -a-b-) "різати", далі "довбити", відбиваючи поняття видовбленого дерева → човна, відки накінець і корабель, хоча кораблі давно вже не роблять таким чином.

אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.

Але ж у європейських мовах зазвичай сей пристрій звуть инакше, ніж ксероксами. У англійській он photocopier, а xerox є рідковживаним словом.

це слово підходить до радара

поясніть, будь ласка, значення цього слова, бо скольниками називають інструмент для обробки каменю.

Цікавий відповідник.

Чому це гоже слово ніхто не підтримує?
копія

Як і усі інші -ники - це людина, особа, яка виконую цю дію.
Я підтримую сколило. Там дано пояснення.

А рукопис ні??

Толково! Хоча більше як сканер.

Фото - запозичене.

І до чого тут фото?..

to copy?

А рукопис ксерокс не може розмножити??

копія