Від "сколочити", "сколити" — копіювати
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, диви́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло й тощо
копія
Так. Речі, які виконують якусь дію закінчуємо на -ло: кадило, опудало, зубило, точило, білило, кайло, мило, чорнило, барило, вдавало, зображило, відображило, обчислювало...
Спасибі за підтримку, Бажане.
Наче найкраще з запропонованого, але більше годиться на поняття реплікатор, або щось такого шибу. Або ось ті механізми що роблять 3D-копії будь чого.
Ксерокс поняття трохи вужче, чим реплікатор.
З одного робить два - от і подвоювач
Сколок – точна копія. Себто сколик - той, що створює точні копії (чогось).
Сколок-копiя, сколити-копiювати.
-ець__ гостинець, путiвець, яблунець, льонець...
Угу, але можна двома словами: паперовий множник.
Ксерокопія - сухомноження. Сухомножник.
До речі, цікавий варіянт Сухомножник
Додайте. Тоді матимемо можливість вподобувати. Я підтримую, адже "-ник" - то є особа, а речі мають закінчення "-ло".
Ксерокс - назва компанії а не пристрою, тому вся творчість по цьому слову не має сенсу.
Копiювальний апарат
Це як памперс – пiдгузок,
кравчучка – пояснювати треба?
Пристрій для відтворювання чого-небудь. Відтворювальний апарат.
Від слова "сколок" - українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток).
Всупереч тому, як дехто каже, що Xerox є, буцім, первісно назва торгового знака, насправді, назву Xerox є творено від грецького слова ξηρογραφη, де ξηρός значить »сухий«, тобто ξηρογραφη дослівно »сухопис«. Тож, переклад сього терміна питомими засобами мови є припустимий.
Терміни »ксерокопія«, тобто продукт і »ксерокопіювання«, тобто явище чи процес є ліпше перекласти формою сухопись, як іменник жіночого роду, а словом сухопис (чол.р.) є звати сам пристрій.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/xerox
en.m.wikipedia.org: Xerography
Якщо лишити застосування "ксероксу" до тями фотоелектрографічного процесу на совісті автора і спробувати подати "сухопис" людині поза темою цього обговорення, що отримаємо? Гадаю там буде і крейда і олівець і палець на піску і торба інших засобів. А чи буде серед того лазерний пристрій? Сухість цього процесу хоч і є його необхідною умовою, але не відображує суті.
Мирон Волостенко, Ви так кажете, ніби значення будь-якої тями є Вам завжди ясно з самого вже слова, не заглядаючи в тлумачний словник. Щодо відбиття суті: зміст тям буває такий ємкий, що для його повної й точної суті довелося би бути багатослівним, творячи довжелезні слова чи вирази на кожнім кроці, тому для словесної передачі тям часто доводиться брати тільки якийсь бік (рису, властивість тощо) суті тями, й прийняти умовність назви.
Франц. chauffeur первісно значить того, хто палить піч, а не водія/шофера. Нім. Marschall первісно значить конюх, а не військове звання. Таких прикладів, коли згодом слово набуде ширшого, ємкішого чи геть іншого значення є безліч. І для "фотографії" нині вже не потребуємо дію світлочастин, хоча досі називаємо сю тяму від поняття світло (гр. φωτο-). "Пресу" вже не тиснуть з підготовленого шаблону на папір, і все одно її в англ. називають press від лат. pressus "тиснений", як і чехи tisk чи словаки tlač ( = укр. толоч, від
дієслова товкти). А "фільм" уже не роблять на "плівку" в буквальному розумінні, хоча й англ. film, й ісп. pelicula (коли й цифрові) значать первісно плівку буквально. Слово корабель етимологічно ведуть від кореня *(s)-kor- (з формантом -a-b-) "різати", далі "довбити", відбиваючи поняття видовбленого дерева → човна, відки накінець і корабель, хоча кораблі давно вже не роблять таким чином.
אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.
Але ж у європейських мовах зазвичай сей пристрій звуть инакше, ніж ксероксами. У англійській он photocopier, а xerox є рідковживаним словом.
Від "тищ" ("друк" друк), бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Тому дав "тищ" (друк), рукопис уже сюди не йде.
Бо "ксерокс" пише прудою на папері, потім той папір занурюється у прудочутливу фарбу, і наостанок та фарба спікається. До речі, піч є також прудна.
Від "двоїти" (робити дві штуки) та "тища" (що означає "друк").
друк
Можливо й дзерка́чик (хоча це вже наче принтер дирчить). Копія - дзе́ркавка.
за аналогією найбільш популярного перекладу слова принтер - друкач.
фотокопія – світловідбиток
Ірина Кочан. Динаміка термінів з міжнародними кореневими компонентами / Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – № 559. – 312 с. – cc. 18-22.
https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-559-2006/dynamika-terminiv-z-mizhnarodnymy-korenevymy
Ото тільки "копія" не наше слово.
згоден, геть не годиться
Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
"Копія" не наше слово, варіант потрібно прибрати, ях хибний
>Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
Льоґічно, елементарна ґеоґрафія.
Українське це не чисто (церковно)слов'янське. За браком питомого українського відповідника польське запозичення завжди краще за московське.
Погоджуюся.
Олександре, справа в тому, що по дорозі з Москви до Варшави українці часто забувають про Київ.
От лише "копіювати" по-нашому буде "сколочити", "сколити"!
копія
Roman Rasyak, пропоную виправити "копiярка" на "сколець".
Жах, скільки телепнів це вподобують...
Бо невiгласи та iдioти 😁😁😁
Не думав, що назву компанії Xerox треба перекладати.
А копіювальний апарат, то копіювальний апарат. Компанії виробники їх так і називають, або ще використовують слово "копір".
Так, це як памперс 😁
Теж мені словотвір... викинули одне, черпаємо інше, чудово...
копія - це запозичення. Тому неприпустимий варіянт.
-