Ксерокс — копіювально-множний апарат, узагальнена назва пристроїв, призначених для одержання копій документів, фотографій, малюнків і інших двомірних зображень на папері й інших матеріалах.
Приклад вживання
В аналогових електрографічних ксероксах світло, відбите від оригіналу через систему дзеркал, що рухаються, і об'єктива, передається на фотобарабан.
Походження
англ. Xerox Corporation - американська компанія, що займається виготовленням копіювальної техніки
Так. Речі, які виконують якусь дію закінчуємо на -ло: кадило, опудало, зубило, точило, білило, кайло, мило, чорнило, барило, вдавало, зображило, відображило, обчислювало...
Всупереч тому, як дехто каже, що Xerox є, буцім, первісно назва торгового знака, насправді, назву Xerox є творено від грецького слова ξηρογραφη, де ξηρός значить »сухий«, тобто ξηρογραφη дослівно »сухопис«. Тож, переклад сього терміна питомими засобами мови є припустимий.
Терміни »ксерокопія«, тобто продукт і »ксерокопіювання«, тобто явище чи процес є ліпше перекласти формою сухопись, як іменник жіночого роду, а словом сухопис (чол.р.) є звати сам пристрій.
Якщо лишити застосування "ксероксу" до тями фотоелектрографічного процесу на совісті автора і спробувати подати "сухопис" людині поза темою цього обговорення, що отримаємо? Гадаю там буде і крейда і олівець і палець на піску і торба інших засобів. А чи буде серед того лазерний пристрій? Сухість цього процесу хоч і є його необхідною умовою, але не відображує суті.
Мирон Волостенко, Ви так кажете, ніби значення будь-якої тями є Вам завжди ясно з самого вже слова, не заглядаючи в тлумачний словник. Щодо відбиття суті: зміст тям буває такий ємкий, що для його повної й точної суті довелося би бути багатослівним, творячи довжелезні слова чи вирази на кожнім кроці, тому для словесної передачі тям часто доводиться брати тільки якийсь бік (рису, властивість тощо) суті тями, й прийняти умовність назви.
Франц. chauffeur первісно значить того, хто палить піч, а не водія/шофера. Нім. Marschall первісно значить конюх, а не військове звання. Таких прикладів, коли згодом слово набуде ширшого, ємкішого чи геть іншого значення є безліч. І для "фотографії" нині вже не потребуємо дію світлочастин, хоча досі називаємо сю тяму від поняття світло (гр. φωτο-). "Пресу" вже не тиснуть з підготовленого шаблону на папір, і все одно її в англ. називають press від лат. pressus "тиснений", як і чехи tisk чи словаки tlač ( = укр. толоч, від
дієслова товкти). А "фільм" уже не роблять на "плівку" в буквальному розумінні, хоча й англ. film, й ісп. pelicula (коли й цифрові) значать первісно плівку буквально. Слово корабель етимологічно ведуть від кореня *(s)-kor- (з формантом -a-b-) "різати", далі "довбити", відбиваючи поняття видовбленого дерева → човна, відки накінець і корабель, хоча кораблі давно вже не роблять таким чином.
אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.
Або "тищосколиця".
Від "тищ" ("друк" друк) та "сколити" ("копіювати" копія), тобто буквально "те, що друкує копію".
Бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Від "тищ" ("друк" друк) та "сколити" ("копіювати" копія), тобто буквально "те, що друкує копію".
Бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Ксерокс — копіювально-множний апарат, узагальнена назва пристроїв, призначених для одержання копій документів, фотографій, малюнків і інших двомірних зображень на папері й інших матеріалах.
В аналогових електрографічних ксероксах світло, відбите від оригіналу через систему дзеркал, що рухаються, і об'єктива, передається на фотобарабан.
англ. Xerox Corporation - американська компанія, що займається виготовленням копіювальної техніки
Перекладаємо слово ксерокс
Ото тільки "копія" не наше слово.
згоден, геть не годиться
Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
"Копія" не наше слово, варіант потрібно прибрати, ях хибний
>Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
Льоґічно, елементарна ґеоґрафія.
Українське це не чисто (церковно)слов'янське. За браком питомого українського відповідника польське запозичення завжди краще за московське.
Погоджуюся.
Олександре, справа в тому, що по дорозі з Москви до Варшави українці часто забувають про Київ.
От лише "копіювати" по-нашому буде "сколочити", "сколити"!
копія
Roman Rasyak, пропоную виправити "копiярка" на "сколець".
синонім слова - клонер
Найвлучніше з усіх
uk.wikipedia.org: Копіювальний апарат
копір - це справжня назва того, що обзивають ксероксом, але слово, на жаль, іноземне.
З одного робить два - от і подвоювач
a jakšo zrobyv ne dva, a try, čotyry, pjať...? Do kožnoji kiĺkosti — svij termin zastosovuvaty? ;)))
Від "сколочити", "сколити" — копіювати
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, диви́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло й тощо
копія
Так. Речі, які виконують якусь дію закінчуємо на -ло: кадило, опудало, зубило, точило, білило, кайло, мило, чорнило, барило, вдавало, зображило, відображило, обчислювало...
Спасибі за підтримку, Бажане.
Застосовується в математиці
Угу, але можна двома словами: паперовий множник.
Ксерокопія - сухомноження. Сухомножник.
Сколок – точна копія. Себто сколик - той, що створює точні копії (чогось).
Чому це вартісне слово ніхто не підтримує?
копія
На відмінну від копіярки, враховано побажання копія
Задля милозвучності. Дякую.
Шось не дуже милозвучно :/
Всупереч тому, як дехто каже, що Xerox є, буцім, первісно назва торгового знака, насправді, назву Xerox є творено від грецького слова ξηρογραφη, де ξηρός значить »сухий«, тобто ξηρογραφη дослівно »сухопис«. Тож, переклад сього терміна питомими засобами мови є припустимий.
Терміни »ксерокопія«, тобто продукт і »ксерокопіювання«, тобто явище чи процес є ліпше перекласти формою сухопись, як іменник жіночого роду, а словом сухопис (чол.р.) є звати сам пристрій.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/xerox
en.m.wikipedia.org: Xerography
Цікаве тлумачення.
Якщо лишити застосування "ксероксу" до тями фотоелектрографічного процесу на совісті автора і спробувати подати "сухопис" людині поза темою цього обговорення, що отримаємо? Гадаю там буде і крейда і олівець і палець на піску і торба інших засобів. А чи буде серед того лазерний пристрій? Сухість цього процесу хоч і є його необхідною умовою, але не відображує суті.
Мирон Волостенко, Ви так кажете, ніби значення будь-якої тями є Вам завжди ясно з самого вже слова, не заглядаючи в тлумачний словник. Щодо відбиття суті: зміст тям буває такий ємкий, що для його повної й точної суті довелося би бути багатослівним, творячи довжелезні слова чи вирази на кожнім кроці, тому для словесної передачі тям часто доводиться брати тільки якийсь бік (рису, властивість тощо) суті тями, й прийняти умовність назви.
Франц. chauffeur первісно значить того, хто палить піч, а не водія/шофера. Нім. Marschall первісно значить конюх, а не військове звання. Таких прикладів, коли згодом слово набуде ширшого, ємкішого чи геть іншого значення є безліч. І для "фотографії" нині вже не потребуємо дію світлочастин, хоча досі називаємо сю тяму від поняття світло (гр. φωτο-). "Пресу" вже не тиснуть з підготовленого шаблону на папір, і все одно її в англ. називають press від лат. pressus "тиснений", як і чехи tisk чи словаки tlač ( = укр. толоч, від
дієслова товкти). А "фільм" уже не роблять на "плівку" в буквальному розумінні, хоча й англ. film, й ісп. pelicula (коли й цифрові) значать первісно плівку буквально. Слово корабель етимологічно ведуть від кореня *(s)-kor- (з формантом -a-b-) "різати", далі "довбити", відбиваючи поняття видовбленого дерева → човна, відки накінець і корабель, хоча кораблі давно вже не роблять таким чином.
אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.
Сколок-копiя, сколити-копiювати.
-ець__ гостинець, путiвець, яблунець, льонець...
це слово підходить до радара
клон - запозичене.
Ксерокс - назва компанії а не пристрою, тому вся творчість по цьому слову не має сенсу.
Правда.
Але як же тади зветься пристрій (не компанія)?
Пристрій для відтворювання чого-небудь. Відтворювальний апарат.
Від слова "сколок" - українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток).
поясніть, будь ласка, значення цього слова, бо скольниками називають інструмент для обробки каменю.
Цікавий відповідник.
Чому це гоже слово ніхто не підтримує?
копія
Як і усі інші -ники - це людина, особа, яка виконую цю дію.
Я підтримую сколило. Там дано пояснення.
Фото - запозичене.
І до чого тут фото?..
принтер = тискач, ксерокс = світлотискач.
to copy?
Від "сколочити", "сколити" — копіювати.
копія
Або "тищосколиця".
Від "тищ" ("друк" друк) та "сколити" ("копіювати" копія), тобто буквально "те, що друкує копію".
Бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Бо "ксерокс" пише прудою на папері, потім той папір занурюється у прудочутливу фарбу, і наостанок та фарба спікається. До речі, піч є також прудна.
Від "тищ" ("друк" друк), бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Від "тищ" ("друк" друк) та "сколити" ("копіювати" копія), тобто буквально "те, що друкує копію".
Бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Від "двоїти" (робити дві штуки) та "тища" (що означає "друк").
друк
Від "сколочити", "сколити" — копіювати.
копія