Від "сколочити", "сколити" — копіювати
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, диви́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло й тощо
копія
Так. Речі, які виконують якусь дію закінчуємо на -ло: кадило, опудало, зубило, точило, білило, кайло, мило, чорнило, барило, вдавало, зображило, відображило, обчислювало...
Спасибі за підтримку, Бажане.
Наче найкраще з запропонованого, але більше годиться на поняття реплікатор, або щось такого шибу. Або ось ті механізми що роблять 3D-копії будь чого.
Ксерокс поняття трохи вужче, чим реплікатор.
Сколок – точна копія. Себто сколик - той, що створює точні копії (чогось).
З одного робить два - от і подвоювач
Сколок-копiя, сколити-копiювати.
-ець__ гостинець, путiвець, яблунець, льонець...
Угу, але можна двома словами: паперовий множник.
Ксерокопія - сухомноження. Сухомножник.
До речі, цікавий варіянт Сухомножник
Додайте. Тоді матимемо можливість вподобувати. Я підтримую, адже "-ник" - то є особа, а речі мають закінчення "-ло".
Ксерокс - назва компанії а не пристрою, тому вся творчість по цьому слову не має сенсу.
Копiювальний апарат
Це як памперс – пiдгузок,
кравчучка – пояснювати треба?
Всупереч тому, як дехто каже, що Xerox є, буцім, первісно назва торгового знака, насправді, назву Xerox є творено від грецького слова ξηρογραφη, де ξηρός значить »сухий«, тобто ξηρογραφη дослівно »сухопис«. Тож, переклад сього терміна питомими засобами мови є припустимий.
Терміни »ксерокопія«, тобто продукт і »ксерокопіювання«, тобто явище чи процес є ліпше перекласти формою сухопись, як іменник жіночого роду, а словом сухопис (чол.р.) є звати сам пристрій.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/xerox
en.m.wikipedia.org: Xerography
Якщо лишити застосування "ксероксу" до тями фотоелектрографічного процесу на совісті автора і спробувати подати "сухопис" людині поза темою цього обговорення, що отримаємо? Гадаю там буде і крейда і олівець і палець на піску і торба інших засобів. А чи буде серед того лазерний пристрій? Сухість цього процесу хоч і є його необхідною умовою, але не відображує суті.
Мирон Волостенко, Ви так кажете, ніби значення будь-якої тями є Вам завжди ясно з самого вже слова, не заглядаючи в тлумачний словник. Щодо відбиття суті: зміст тям буває такий ємкий, що для його повної й точної суті довелося би бути багатослівним, творячи довжелезні слова чи вирази на кожнім кроці, тому для словесної передачі тям часто доводиться брати тільки якийсь бік (рису, властивість тощо) суті тями, й прийняти умовність назви.
Франц. chauffeur первісно значить того, хто палить піч, а не водія/шофера. Нім. Marschall первісно значить конюх, а не військове звання. Таких прикладів, коли згодом слово набуде ширшого, ємкішого чи геть іншого значення є безліч. І для "фотографії" нині вже не потребуємо дію світлочастин, хоча досі називаємо сю тяму від поняття світло (гр. φωτο-). "Пресу" вже не тиснуть з підготовленого шаблону на папір, і все одно її в англ. називають press від лат. pressus "тиснений", як і чехи tisk чи словаки tlač ( = укр. толоч, від
дієслова товкти). А "фільм" уже не роблять на "плівку" в буквальному розумінні, хоча й англ. film, й ісп. pelicula (коли й цифрові) значать первісно плівку буквально. Слово корабель етимологічно ведуть від кореня *(s)-kor- (з формантом -a-b-) "різати", далі "довбити", відбиваючи поняття видовбленого дерева → човна, відки накінець і корабель, хоча кораблі давно вже не роблять таким чином.
Добродію @Роман Роман2 до читання.
Цілком згоден, проте частково. Саме так. Цілком, але частково. А чи можна зробити якось, щоб було сповіщення про @виклик?
אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.
Пристрій для відтворювання чого-небудь. Відтворювальний апарат.
Від слова "сколок" - українське маловживане буквально означає точну копію чогось (одноіменник до відбиток).
Від "тищ" ("друк" друк), бо ж ксерокс не копіює будь-який об'єкт, а саме робить -друковану-копію-.
Тому дав "тищ" (друк), рукопис уже сюди не йде.
Бо "ксерокс" пише прудою на папері, потім той папір занурюється у прудочутливу фарбу, і наостанок та фарба спікається. До речі, піч є також прудна.
Від "двоїти" (робити дві штуки) та "тища" (що означає "друк").
друк
фотокопія – світловідбиток
Ірина Кочан. Динаміка термінів з міжнародними кореневими компонентами / Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – № 559. – 312 с. – cc. 18-22.
https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-559-2006/dynamika-terminiv-z-mizhnarodnymy-korenevymy
Можливо й дзерка́чик (хоча це вже наче принтер дирчить). Копія - дзе́ркавка.
за аналогією найбільш популярного перекладу слова принтер - друкач.
Ксерокс це назва компанії ("Xerox", англ.)
Навіщо її перекладати?
Ці пристрої офіційно ніде ксероксами не називаються. Скрізь використовуються слова копір і копіювальний апарат/пристрій.
Думаю навпаки більшість людей скаже ксерокс
Ото тільки "копія" не наше слово.
згоден, геть не годиться
Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
Це погано?Все,що геть від рашки,гарно апріорі
"Це погано?"
Извїсно.
"Копія" не наше слово, варіант потрібно прибрати, ях хибний
Ви випадком не нащадок того Болбочана,
Пхах, як після такого речення був мат
>Що більше "геть від Москви", то ближче до Варшави...
Льоґічно, елементарна ґеоґрафія.
Так,і хіба це погано?))
Краще би на Києві спинились
"Льоґічно, елементарна ґеоґрафія"
Коли вам украйинська мова є нерідна, то нашчо ви так из єйи знушчаєте ся?
Мова, якую ми тут говоримо є, була і завжди буде руською мовою. Так само як ми є народ русь або русини.
Українське це не чисто (церковно)слов'янське. За браком питомого українського відповідника польське запозичення завжди краще за московське.
"За браком питомого українського відповідника польське запозичення завжди краще за московське"
Чому? Бо вашому польському вуху люба є польська мова?
Погоджуюся.
От лише "копіювати" по-нашому буде "сколочити", "сколити"!
копія
"по-нашому"
Ту не вси суть украйинцї, то про йих украйинська є не йихня.
я не українець, а русин з народу русь, і мова яку ви називаєте "українською" є руською мовою, якою говорять русини з народу русь. і борщ так само є руським. а ви "суть українці" можете сміливо прямувати на йух.
Roman Rasyak, пропоную виправити "копiярка" на "сколець".
Жах, скільки телепнів це вподобують...
Бо невiгласи та iдioти 😁😁😁
Телепень,це той хто на всіх,які мають іншу думку,навішує ярлики,особливо це стосується Ярослава Придуркова,хоча,звісно,КСЕРОКС це таки КСЕРОКС назавжди
Бо не вкрайинцї, а поляки.
Не думав, що назву компанії Xerox треба перекладати.
А копіювальний апарат, то копіювальний апарат. Компанії виробники їх так і називають, або ще використовують слово "копір".
Так, це як памперс 😁
Так,це схоже на заміну слова Придурків на Мудров
Якесь харкане тут прийшло дрочити. Забийся під лавку й не скавчи. 😁🙈
"схоже на заміну слова Придурків на Мудров"
Можливо навпаки?
Теж мені словотвір... викинули одне, черпаємо інше, чудово...
копія - це запозичення. Тому неприпустимий варіянт.
-
-
На вилучення!
До вилучення
Щорічне нагадування що сьоме слово в "найкращих перекладах" чуже
Справді вилучити б, 120 голосів так легко не знайдуться
Мені подобається, хоч воно й з чужого кореня.