Від щіпка (пучка)
Коротке, незаймане слово, легко утворювати похідні:
Щіпний — растровий
Я ще не навчився писати такі "розумні слова" до своїх перекладів як у д. Романа чи у д. Ялисія, тому спробую своїми словами 🤭
Шукав коротке слово. Подумав, сітка — багатозначне слово. Якось не те.
Шукав синоніми до пучок, пучка. От найшов щіпка. Подумав про щіпку солі. Розсипану. Думаю, чому б не утворити безафіксальний словотвір.
Слово коротке, незаймане, легко утворювати похідні.
Растр — як та розсипана щіпка солі.
Чому англосаксам можна надавати якихось нових семантичних тям своїм словам, а нам зась 🤔
І да, я знаю, що таке растр. Майже всі зображення, світлини викладені в растрі. У векторі можуть бути тільки якісь одно, кількацвітні картинки, букви, схеми
Щось ну дуже далеке, як на мене.
Вам цього не зрозуміти, бо ви дуже далекі від розуміння словотвору 🤷♂️
Ви на жаль не хочете вчитись
Безглузді закиди. Я, на відміну від Вас, знаю й словотвір (приг. неможливе "жиЙний"), і основи Мови (умію відрізнити предмет (повалене дерево) від процесу). Продовжувати?
Але пікселі у растровому зображенні впорядковані, щіпка — це щось безладне. Вихідне слово походить від способу построчного рендерінгу зображення.
Головне не це. ""Щіп", бо нагадує (кому? Тому, хто ніколи растру не бачив?) розкидану щіпку солі" -- дуже плутана й далека путь... ні, я це й словотворенням назвати не можу
Романе, вгамуйтесь! Краще повидаляйте свої недопереклади!
Розумака ви наш!
<Тому, хто растру не бачив >😁
Пише людина, яка вліпила цятковину, цятовину, цятчину... 😵🤦♂️
Так, растр упорядкований. Щіпку початково взяв, бо це щось таке дрібне. Й шукав слово коротке, незаймане, що насамперед вказує на дрібноту, а не упорядкованість, тобто сіткуватість
Якщо слово не буде сприймане, видалю. Не біда. Адже я тут не ліплю купу однокореневих слів з різними чепенями 🤷♂️
"Пише людина, яка вліпила цятковину, цятовину, цятчину... 😵🤦♂️"
Так. "Цятка" точніше (хоча не зовсім точне, звісно), оскільки "цятка" -- уже йдеться й про пікселі, або, щонайменше, про щось дуже маленьке (точкове) двовимірне
😆🤦♂️
І Ви ще розказуєте, що хтось не розуміє, що таке растр, а ви розумієте
До чого тут Ваша цятка до растру? 😵
А Ви як розумієте "растрове зображення"? Б'юся об заклад, що не відповісте прямо
Кажу ж, після того, як Ви довели нерозуміння основ словотвору (неможливе "жиЙний"), основних утямків (властивість/процес/явище/предмет; переклад/визначення), те, що Ви не розумієте "растр", мене не дивує. Але хоча б визначення прочитайте. Ах, точно, для цього треба знати, що це)
Визначення: "Растр — зображення, яке являє собою сітку, зазвичай прямокутну, пікселів відображених на моніторі, папері та інших відображальних пристроях і матеріалах."
Сітка ПІКСЕЛІВ. Отже, зображення , суть, основа якого, на відміну від вектора, пікселі. Не буде дуже великою помилкою сказати, що це зображення з цяток. Тому й "поцятець". Але Ви навіть не змогли прочитати визначення й зрозуміти, що це зображення. що й початково складається з пікселів, тому й не дивно, що Ви не зрозуміли, до чого тут пікселі.
Ви такий смішний 😁🤦♂️
Я свого часу працював у шовкографії. І Ви мені будете розказувати, що таке растр, що таке вектор. Серйозно? 😁😁😁
Що таке шовкографія????
Якби Ви знали, що таке "растр" і "вектор" із погляду інформатики, не писали б дурні, як-от """Поцятець", бо нагадує (кому? Тому, хто ніколи растру не бачив?) поцятцеве (попіксельне) зображення" -- дуже плутана й далека путь...", не питали б, до чого тут "цятка".
Я вже читав ваші з Кароліною переписки. Ваші мудрування, вигадування значень, перекручування слів. Тому в мене нема бажання з Вами на ці теми розмовляти.
Особливо, коли бачиш Ваші переклади. Вони красномовно говорять про Ваше незнання теми, незнання мови, незнання словотвору тощо.
Ба більше, Ви бігаєте зі своїми запитаннями, натомість не відповідаєте на питання, що ставлять Вам.
Відповідь: не марнуйте мого часу, а розберіться спочатку зі своїми багаточисельними романотворами
Будь ласка.
Вважаєте, що знаєте, що таке растр із погляду інформатики й можете довести, що "цятка" тут ні до чого? То просвітіть же нас, о, великий шовковий графе!
Звісно, як і з "органічний", Ви не поясните своїми словами втямок, бо не розумієте його
По суті Ви вкотре не можете відповісти
Растровий — строковий
Від стро́ка́ (сучасне значення "ряд"), прострочити.
псл. stroka «укол»
Кожний дискретний (окремий, роздільний) елемент зображення (піксель) можна порівняти з хрестиком, швом на вишивці.
Aha, teamiõ yaco tô muislite.
Ta imõ zàmeût¹. Slovo ‹strocovina› e œd ‹stroca›, ‹strociti›, cyto perueisno znacity "còlôti, stricati, strycati", œdpovédno, "tuoriti tòcycui (còlôtïemy)", a tomou Vasye ‹strocovina› mogeity znaciti xuiba "tô, cyto tuoryeno e iz tòcyoc", i daléye, mœugyno, "obraz iz tòcyoc (strœuc)".
Utœumy, za peruê, iz seoho slova sama ne pluineity conecyno oge tòcycui/strocui u tacé² obrazé e stroyyeno³ u readcui ta stóupçui — "obraz iz strœuc mogeity bouti i tattoo.
Za drougê, yauno tou plõtaiete pœimui⁴ "raster" ta "pixel", inacxye caziõtyi, pœimui: strœuy ("організацію") obrazou ta odiniçõ/perueç ("unit/element") obrazou. Xotya raster ta pixel sõty sõœdneseni ("corelated"), tô sõty rœuznui réci. Inxyami slovami, raster e CIN ("a way, manner; pattern"), yimyge⁵ pixelui e stroyyeno, a tô ("а то = that is, namely"), za rouxomy grabely: u readcui ta stóupçui, a pixel e CYTO stroyyeno e u readcui ta stóupçui.
Ui'ste nevérno dali uimedyeinïe⁶ slovou ‹raster›, pisauxi, oge tô e "izobrazyeinïe" (Ui: "зображення, яке являє собою сітку"). Raster ne e "izobrazyeinïe" — tô e, isce raz, cin/uzœureç ("узірець"), za yimyge izobrazyeinïe/obraz e stroyyeno. Inxyami slovami, "sétca", "rexeûtca", "raster", ci xay yaco tô zuati, ne e obraz/izobrazyeinïe — obraz/izobrazyeinïe e tô, cyto unõtré rastou méstyeno e.
Ne marno e danuy uzœureç zuano œd slova grabyui (/ɣ̞rɑˈbʎɘ/ "грабльи = rake"), atge, coli muisliti ("if to imagine*) obraz iz rozcuidanuix strœuc/tòcyoc he bez ladou rozcuidanui cameinçui, to proveúdxi ("провїдши") po yix grabyami, cameinçi stanõty u pèuen read ("in a certain order") — taca e i pèreneisna ("перенісна, metaphoric") sõty rastra-"grabely": "progrebsti" tocycui/strocui/"cameinçui" tac, oge stanõty u pèuen read — u readcui ta stóupçui. U istoté, imea nareadïa ("nomen instrumenti, назва знаряддя") e tou pèrêimeinïe ("перейміннє = metonymy, метонімія") metui ("мети"), cyto grabyui cineaty ("що грабльи чинять"): cineaty priinxinxyui ("приншинши" = parallel") bòrozdui = readcui ta stóupçui, unõtré yixge ("йихже = wherewhich, яких") e stroyyeno tòcycui/strocui. Isce inxyami slovami poem "rastrum-grabyui" mogeity bouti opisano he "grabyami certyên⁷ uzœureç iz priinxinxyuix readcœu i inxyuix tacuixge readcœu popèreûc ("поперїк").
Tomou, ya buimy radxye ne uigadouau cola, a byrau buimy ouge provéryeno slovo "grabyui". A tô isce pro siacui réci ("а то ще про сяки рїчи = a that also for such reasons"):
slovo "sétca (сїтка") ne teacneity, ou sétcui bo eacéyui ("ячайи ~ ячійи =ячейка") ne conecyno ("не конечно = not necessarily") tuoreaty priinxinxyui progui ("приншинши пруги = parallel lines");
slovo "rexeûtca (решітка)" ne teacneity, e bo isce blizcuy poem "grid" (a e isce blizcuy poem "a lattice" u graphicé, cyto tacoge znacity "rexeûtca", xotya yoho e radxye pèreclasti slovomy ‹lésa/лї́са›).
Slovomy, gadaiõ, nailépxye e slovo "raster, rastrum" pèreclasti preamo slovomy "grabyui".
____
¹ zàmeût /ˈzɑmʲyt/ "замїт = objection"; Gelexœuscuy: за́мїт "закид, докір"
² tacé /ˈtat͡ɕi/ "та́цї = такім (такому)"
³ stroyyeno /ˈstrojɛno/ "organized"
⁴ pœimui /ˈpyjmɘ̞, ˈpʏjmɤ/ "пійми = concepts", ‹poem› /ˈpojəm/ "a concept"
⁵ yimyge /ˈjɪmʒɛ/ "whereby"
⁶uimedyeinïe /ˈwɘ̞mɛd͡ʒenʲːɜ/ "вимеджіннє, вимедженнє, вимеджіння, вимедження = definition"
⁷ certyên = "черчен = креслений"
Так, первісно растр в поданому контексті є не саме зображення ("a bitmap image, consisting of a grid of pixels, stored as a sequence of lines"), а спосіб його відтворення на екрані ("a scanning pattern of parallel lines that form the display of an image projected on a cathode-ray tube of a television set or display screen").
Тільки от річ у тім, що:
а) лінійне сканування в CRT-моніторах нагадує скоріше борозну (тобто пікселі оновлюються зліва направо, потім промінь націлюється на початок наступного рядка та знову просувається зліва направо; процес, подібний до читання книги), а не наслідок застосування граблів (тоді б всі рядки ОДНОЧАСНО оновлювалися зліва направо);
б) сучасні монітори не використовують метод лінійного сканування для оновлення пікселів "рядок за рядком", а виводять все "одним махом", тож недоречно тут буде прив'язуватись до застарілих товків, щоб утворити кальку;
в) нині цей утямок здебільшого вживають для позначення власне самого зображення ("a bitmap image", піксельне/строкове зображення), тому в дужках є уточнення "растр (зображення)"*. Поруч з утямком "растрове зображення", яке складається з пікселів, стоїть "векторне зображення", яке виписується математично, хоч у висновку все одно растеризується і подається у растровому (дискретному) виді.
*Може когось спантеличило "-ння" в "зображення", мало би бути "зобраз", "образ"?
А як буде нашою?
Спасибі
Дійсно, образ природніше звучить
Словами "зображення", "поранення", "озброєння", "покарання" називають дію, а в сучмові ними повелось називать речі, як у московській, замість "образ", "рана", "зброя". Ще є неоковирні "захворювання" й "покарання". Це калька московських слів "заболевание" й "наказание" Наші слова – "хвороба", "слабість", "недуга"; "кара".
Слухайте, Олексо, гадаю, Вам треба про це написати в/на Толоці й навести приклади цього недоречного ннякання.
Хоча б словотвірці будуть збуватися цієї московщини 🤔
Олексо, скажіть будь ласка, звідки такі відомості?
P.S. І прочитайте будь ласка фейсбук.
Олексо, я підтримую слова пана Мудрова.На мою думку було би й справді цікаво послухати, чому ви вважаєте(та й насправді не тільки ви, не вперше чую таку тезу) "ннякання" московським
Не ннякання взагалі, а зокрема на визначення речей
Та так навіть цікавіше
Мабуть, від моск. -ние, -ния. У нас -ння питоме, втім дуже часто вживається, коли можна обійтися без нього.
Пікселі часто (хоч і не завжди) є квадратними, тому зображення клітинчасте
Растерізація — грабління
Растровий — граблевий
Надто очевидно, та у відповідних галузях зазвичай такі кальки і вживають.
Растерізація — бороздіння
Растровий — бороздний
Як на мене, це краще передає суть, аніж граблі, які мають багато зубців.
Головне не це. ""Поцятець", бо нагадує (кому? Тому, хто ніколи растру не бачив?) поцятцеве (попіксельне) зображення" -- дуже плутана й далека путь... ні, я це й словотворенням назвати не можу
"Але хоча б визначення прочитайте. Ах, точно, для цього треба знати, що це)
Визначення: "Растр — зображення, яке являє собою сітку, зазвичай прямокутну, пікселів відображених на моніторі, папері та інших відображальних пристроях і матеріалах."
Сітка ПІКСЕЛІВ. Отже, зображення , суть, основа якого, на відміну від вектора, пікселі. Не буде дуже великою помилкою сказати, що це зображення з цяток. Тому й "поцятець". Але Ви навіть не змогли прочитати визначення й зрозуміти, що це зображення. що й початково складається з пікселів, тому й не дивно, що Ви не зрозуміли, до чого тут пікселі."
Досить прямий і цілком логічний словотвір
😁🤦♂️
Вам у довг певно не можна ніч давати, все будете торочити "згодом оддам, згодом"
Головне не це. ""Цятовина", бо нагадує (кому? Тому, хто ніколи растру не бачив?) розляпану кількість цяток" -- дуже плутана й далека путь... ні, я це й словотворенням назвати не можу
І ці люди нам щось ще розказують про колупання в носі 🤦♂️