29 квітня Словотвору виповнюється 10 рочків!
Приєднуйтесь до урочистого зідзвону!
Значення слова
Растр — зображення, яке являє собою сітку, зазвичай прямокутну, пікселів відображених на моніторі, папері та інших відображальних пристроях і матеріалах.
Приклад вживання

Растр у поліграфії — подання графічної інформації за допомогою точок різної величини. При збільшенні такого зображення чіткіше і виразніше проявляється растр (зернистість), тому, на відміну від векторної графіки, таке зображення має найбільшу якість у натуральній (чи зменшеній) величині.

Обробка растрових зображень здійснюється растровими графічними редакторами.

Походження

лат. rastrum "граблі" > radere "зіскрібати". Утямок походить від растрового сканування відеомоніторів з електронно-променевою трубкою (CRT), які малюють зображення рядок за рядком способом магнітного або електростатичного керування сфокусованим пучком електронів; за асоціацією це також може стосуватися прямокутної сітки пікселів.

Варіанти написання
растрова графіка, растровий, растрове, raster
Слово додала

Перекладаємо слово растр (зображення)

сітка
0

Растровий — сітковий

Carolina Shevtsova 24 вересня 2023
строковина
0

Растровий — строковий

Carolina Shevtsova 24 вересня 2023
24 вересня 2023

Œd ceoho e tuoryeno?

24 вересня 2023

Від стро́ка́ (сучасне значення "ряд"), прострочити.
псл. stroka «укол»
Кожний дискретний (окремий, роздільний) елемент зображення (піксель) можна порівняти з хрестиком, швом на вишивці.

24 січня

Aha, teamiõ yaco tô muislite.
Ta imõ zàmeût¹. Slovo ‹strocovina› e œd ‹stroca›, ‹strociti›, cyto perueisno znacity "còlôti, stricati, strycati", œdpovédno, "tuoriti tòcycui (còlôtïemy)", a tomou Vasye ‹strocovina› mogeity znaciti xuiba "tô, cyto tuoryeno e iz tòcyoc", i daléye, mœugyno, "obraz iz tòcyoc (strœuc)".

Utœumy, za peruê, iz seoho slova sama ne pluineity conecyno oge tòcycui/strocui u tacé² obrazé e stroyyeno³ u readcui ta stóupçui — "obraz iz strœuc mogeity bouti i tattoo.

Za drougê, yauno tou plõtaiete pœimui⁴ "raster" ta "pixel", inacxye caziõtyi, pœimui: strœuy ("організацію") obrazou ta odiniçõ/perueç ("unit/element") obrazou. Xotya raster ta pixel sõty sõœdneseni ("corelated"), tô sõty rœuznui réci. Inxyami slovami, raster e CIN ("a way, manner; pattern"), yimyge⁵ pixelui e stroyyeno, a tô ("а то = that is, namely"), za rouxomy grabely: u readcui ta stóupçui, a pixel e CYTO stroyyeno e u readcui ta stóupçui.
Ui'ste nevérno dali uimedyeinïe⁶ slovou ‹raster›, pisauxi, oge tô e "izobrazyeinïe" (Ui: "зображення, яке являє собою сітку"). Raster ne e "izobrazyeinïe" — tô e, isce raz, cin/uzœureç ("узірець"), za yimyge izobrazyeinïe/obraz e stroyyeno. Inxyami slovami, "sétca", "rexeûtca", "raster", ci xay yaco tô zuati, ne e obraz/izobrazyeinïe — obraz/izobrazyeinïe e tô, cyto unõtré rastou méstyeno e.

Ne marno e danuy uzœureç zuano œd slova grabyui (/ɣ̞rɑˈbʎɘ/ "грабльи = rake"), atge, coli muisliti ("if to imagine*) obraz iz rozcuidanuix strœuc/tòcyoc he bez ladou rozcuidanui cameinçui, to proveúdxi ("провїдши") po yix grabyami, cameinçi stanõty u pèuen read ("in a certain order") — taca e i pèreneisna ("перенісна, metaphoric") sõty rastra-"grabely": "progrebsti" tocycui/strocui/"cameinçui" tac, oge stanõty u pèuen read — u readcui ta stóupçui. U istoté, imea nareadïa ("nomen instrumenti, назва знаряддя") e tou pèrêimeinïe ("перейміннє = metonymy, метонімія") metui ("мети"), cyto grabyui cineaty ("що грабльи чинять"): cineaty priinxinxyui ("приншинши" = parallel") bòrozdui = readcui ta stóupçui, unõtré yixge ("йихже = wherewhich, яких") e stroyyeno tòcycui/strocui. Isce inxyami slovami poem "rastrum-grabyui" mogeity bouti opisano he "grabyami certyên⁷ uzœureç iz priinxinxyuix readcœu i inxyuix tacuixge readcœu popèreûc ("поперїк").

Tomou, ya buimy radxye ne uigadouau cola, a byrau buimy ouge provéryeno slovo "grabyui". A tô isce pro siacui réci ("а то ще про сяки рїчи = a that also for such reasons"):

slovo "sétca (сїтка") ne teacneity, ou sétcui bo eacéyui ("ячайи ~ ячійи =ячейка") ne conecyno ("не конечно = not necessarily") tuoreaty priinxinxyui progui ("приншинши пруги = parallel lines");
slovo "rexeûtca (решітка)" ne teacneity, e bo isce blizcuy poem "grid" (a e isce blizcuy poem "a lattice" u graphicé, cyto tacoge znacity "rexeûtca", xotya yoho e radxye pèreclasti slovomy ‹lésa/лї́са›).
Slovomy, gadaiõ, nailépxye e slovo "raster, rastrum" pèreclasti preamo slovomy "grabyui".

____
¹ zàmeût /ˈzɑmʲyt/ "замїт = objection"; Gelexœuscuy: за́мїт "закид, докір"
² tacé /ˈtat͡ɕi/ "та́цї = такім (такому)"
³ stroyyeno /ˈstrojɛno/ "organized"
⁴ pœimui /ˈpyjmɘ̞, ˈpʏjmɤ/ "пійми = concepts", ‹poem› /ˈpojəm/ "a concept"
⁵ yimyge /ˈjɪmʒɛ/ "whereby"
⁶uimedyeinïe /ˈwɘ̞mɛd͡ʒenʲːɜ/ "вимеджіннє, вимедженнє, вимеджіння, вимедження = definition"
⁷ certyên = "черчен = креслений"

25 січня

Так, первісно растр в поданому контексті є не саме зображення ("a bitmap image, consisting of a grid of pixels, stored as a sequence of lines"), а спосіб його відтворення на екрані ("a scanning pattern of parallel lines that form the display of an image projected on a cathode-ray tube of a television set or display screen").

Тільки от річ у тім, що:

а) лінійне сканування в CRT-моніторах нагадує скоріше борозну (тобто пікселі оновлюються зліва направо, потім промінь націлюється на початок наступного рядка та знову просувається зліва направо; процес, подібний до читання книги), а не наслідок застосування граблів (тоді б всі рядки ОДНОЧАСНО оновлювалися зліва направо);

б) сучасні монітори не використовують метод лінійного сканування для оновлення пікселів "рядок за рядком", а виводять все "одним махом", тож недоречно тут буде прив'язуватись до застарілих товків, щоб утворити кальку;

в) нині цей утямок здебільшого вживають для позначення власне самого зображення ("a bitmap image", піксельне/строкове зображення), тому в дужках є уточнення "растр (зображення)"*. Поруч з утямком "растрове зображення", яке складається з пікселів, стоїть "векторне зображення", яке виписується математично, хоч у висновку все одно растеризується і подається у растровому (дискретному) виді.

*Може когось спантеличило "-ння" в "зображення", мало би бути "зобраз", "образ"?

зграблене зображення
0
Oreksanduru 22 січня
23 січня


Це значіння слова "зображення" московське.

цятовина
0
Роман Роман2 25 січня
цятчина
0
Роман Роман2 25 січня
зерноцят
0

растрове зображення є зернистим

Роман Роман2 25 січня
клітківка
0

Пікселі часто (хоч і не завжди) є квадратними, тому зображення клітинчасте

Роман Роман2 25 січня
25 січня

Щодо зображення в пам'яті самого пристрою – так, растрові зображення саме такі, на відміну від векторних. Та саме слово якесь нудке, прям разить новотворством. Т.с. з сітками, решітками тощо.

кліткоцят
0
Роман Роман2 25 січня
клітня
0
Роман Роман2 25 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
25 січня

Частину перекладів згодом видалю

Поділитись з друзями