вторинний, вторити комусь(тобто повторювати чиюсь думку), вторити щось
Немає в козацькій (українській) мові слова "вторити"! Це суржик од росіянського "вторить"!
r2u.org.ua: вторити
Та невже ? А вівторок звідки ? Чеською - utery. А в школі учні коли знання знову і знову згадують, розповідають - що роблять ?
Є давньоруське слово utro, але ж українська мова не відає "утрєнник". Це нормально, коли російська мова має свій власний конструкт з давнього слова слов'янського, а українська мова такого конструкта не відає (так само російська мова не має "недели", але має чомусь "понедельник").
Якщо ж ви вважаєте, що "вторити", "второк" українські слова, може знайдете їх для мене в словнику до часів СРСР?
r2u.org.ua: втор*
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8245-vtora.html
А чому це вона раптом "втора" ? Чи ні тому, що вона "підспівує" головним звукам - розповіді ?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41041-povtorjaty.html
(там, щоправда, і та "хазяйка", матері його ковіньку. Але ви просили до СРСР)
Чи у вас луда попала у очі, а чи ви читаєте невидимі слова? "Втора" є, "повторювати" теж є, але "вторити" у словниках немає, а якби було, то це би мусило бути дублетом слова "повторювати".
"Повторювати" не те саме, що "копіювати".
Ви берете слова, які є в мові російській, і будуєте ідентичні у мові українській. Чи ж ви не бачите, що сим близите українську мову до російської?!
Я НЕ розумію вашого ходу думок. Я бачу корінь слова, розумію про що йдеться і на цьому будую похідні слова за нашими правилами. І тут ви кажете: "Так НЕ можна лише тому, що таке існує у московитів". То невже нам заборонено на ґрунті свого, своїх правил, своїх знань доходити тих самих висновків лише тому, що воно схоже із тим, що винайшли ті, хто колись від нас відокремились ?
До того ж я пропоную інше значення. В них "вторити" - це йти послідом, після когось. Я пропоную "вторити" як різновид "множити".
І все ж, гадаю, ви перебільшуєте з розмежуванням від москалів, поготів тут НЕ йдеться про запозичення, а про створення свого.
Доречі, ви досі НЕ відповіли про учнів і те, що вони роблять під час навчання...
Але ж російське "вторить" буквально є відповідником українського "повторювати". В українській мові уже є слово "потворювати".
Учні не "вторять", вони "повторюють" (ви ж на це слово натякали, так?)
Саме так, на це. Якою частиною слова є "по-" на початку слова ? Який корінь цього слова ?
Укр. Повторяти – рос. Вторить.
"Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився?"
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41041-povtorjaty.html#show_point
Та я ж НЕ заперечую слова з початком "по-", коренем "втор", різними закінченями.
Я запитую чому ми НЕ можемо будувати свої нові слова на нашому корені, за нашими правилами ? Лише тому, зо вони стають схожими на московитські ?
Я НЕ пропоную використовувати іноземні способи утворення слів, іноземні частини слів, як то "-ація", "-фікація", "де-", "ан-" тощо. Все наше.
Єдне, за що я переймаюся, щоби через сто літ хтось не обчислив усі вкраїнські слова схожі до російських, і не будував брехні про братські мови. Хочете творити слово, творіть. Я свою боясть висловив.
Якщо йдеться про штамповану копію.
Хм-м але українською не копіє, а спис
"Іде козак улицею, копиєю упірається".
(Сл. Грінченка).
Копіювати - нападати зі списом.
(Антологія української народної творчості 1989 р. стор. 506).
Копія - дзе́ркавка, віддзерк. Клон - віддзерчень. Ксерокс - дзерка́лик, дзерка́чик (хоча це вже наче принтер дирчить), дзе́ркалка.
Від "сколок" — "копія":
копія
А як буде копійований? Сколений у минулому часі, а якщо тепер, загалом? Скольний напевне?
Пасивний дієприкметник минулого часу значить і результат дії, тобто й стан у часі теперішнім.