Малювати — заповнювати полотно барвами, створюючи з них художні образи та композиції. Відтворюючи чи образно передаючи дійсність, власні почуття, думки.
Приклад вживання
Ваша дитина дуже обдарована. Його здібності малювати розвиваються найшвидше з усіх дітей в класі.
Походження
нов.-верх.-нім. malen “малювати”, від. дав.-верх.-нім. mālōn, mālēn “малювати” творене від дав.-верх.-нім. māl “пляма”, від пра-ін.-євро. *melh₂- “чорний колір”
* запозичення "мален" утворилося асоціюючи темне, з темністю, з затемненням > вкриттям поверхні; а саме чорний є найсильнішим кольором
* від псл. galь "чорний, темний", що є звук.-нас. від *крукання*
* див. https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/galъ
Неправда, це українське слово, не росіянізм і не польське запозичення, бо на Запоріжжі ніколи ляхів не було, а моя баба і прабаба з глухого села казали саме рисувати, рисувальник.
Окрім цього запевнення маємо такі слова із цим коренем: нарис, обрис, зарис, по́рис (розрив, розріз), звідси рискаль (заступ, яким риють, борознять землю), риски бити -(прополювати борознами між рядками), рисець (грифель, стрижень для письма).
По-перше не слід мені тикати, по-друге москалів тоді там ще не було, то було чисто козацьке поселення, по-третє, зазирніть у старі словники, а по-четверте почитайте класиків 19 ст. з правобережної і з лівобережної України і наочно переконаєтеся.
Не знаю Карле, теж над цим думаю.
Під словом "ущерть" в ЕСУМі є писано таке:
"УЩЕ́РТЬ «до самого верху, по вінця»
утворення з давнішого *vьzčьr̥tь, що є префіксальним похідним від псл. *čta «черта»".
У тім 4) значенні слово <чертити> є дієслово від іменника <чорт/черт>, й є гомоним до дієслова <чертити> від іменників <черть>, <черта>. Видозмінена форма <черкати>, похідна від дієслова <чертити> з суфіксом *-k- має саме такі значення: "креслити", "писати"(http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64593-cherkaty.html#show_point).
Усвідомте вже, що Грінченко й инші укладачі словників регістрували як правило тільки ті слова й тільки ті їх значення, що були в писаних джерелах, якими вони диспонували. Саме сим зокрема може бути пояснено, на пр., наявність котрого слова в однім словнику, й відсутність в иншім, або різні значення того самого слова в різних словниках. І жаден словник окремо, ни Грінченків, не є вичерпен.
Вісте що є розширення семантики? Будь яке слово на позначення складнішого поняття є від поняття простішого – так діє мова. Малювання є в сучаснім розумінні поняття очевидно складніше. Й саме слово malen у німецькій, відки є <малювати>, походить від значення простішого, читай: конкретнішого, вужчого, значення якого пак було абстраговано й розширено. И той же "портрет", коли вже Ви його згадали, походить від простішого поняття *"тягти (лінію)" з подальшою конкретизацією "тягнути лінії на поверхні для передачі зображення", й далі "для передачі зображення обличчя людини".
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Українське слово малювати не походить від якогось німецького «малена». Це вже щось за межею.
Гадаю, час сказати, що наше ку-ку походить від англійського cucumber, а стіна — від датського steen. Бо ж нащо себе стримувати, якщо простір дибілії є?!
Тоді від чого? Зробіть будь-ласка посилання або розпишіть тут. Я перевіряв декілька ресурсів і вони обидва стверджують, що слово німецького походження.
Віталій Крутько, не вигадуйте, нема в данській слова steen. Там узагалі нема слів з подвоєними голосними літерами в межах кореня. А стіна данською є væg (коли що, то я вчу людей данської мови). А "малювати" таки є з німецької, є Вам то любо чи ні.
Яка різниця, як данською «стіна»? Те, що ви робите, не є зіставленням слів різних мов з одним значенням. Ви просто шукаєте будь-яку співзвучність і на тій підставі даруєте чужинцям наше слово.
Вочевидь, ви так і не зрозуміли, що саме я вам закидаю.
Коли ми говоримо про етимологію, ми говоримо про неточну науку. Етимологія не буває точною, справжньою, підтвердженою, незаперечною, науково узасадненою, доведеною чи, боронь боже, авторитетною.
Мене обурює і ображає ваша, אלישע פרוש, необґрунтована претензійність. В царині етимології немає авторитетів, бо це взагалі заледве наука. В ній переважають псевдоісторичні догмати, а не науковий метод.
Малювати — заповнювати полотно барвами, створюючи з них художні образи та композиції. Відтворюючи чи образно передаючи дійсність, власні почуття, думки.
Ваша дитина дуже обдарована. Його здібності малювати розвиваються найшвидше з усіх дітей в класі.
нов.-верх.-нім. malen “малювати”, від. дав.-верх.-нім. mālōn, mālēn “малювати” творене від дав.-верх.-нім. māl “пляма”, від пра-ін.-євро. *melh₂- “чорний колір”
порівняно: дав.-елі. μέλας “чорний, темний колір” лит. mė́las “чорний”, уел. melyn “жовтий”
чес. kreslit
сам. risati
лтс. zīmēt
нім. zeichnen
ягл. to paint
шот. a tharraing
гіс. dibujar
вір. նկարել [nkarel]
бас. marrazteko
мад. rajzolni
кзх. сурет салу
кор. 그리다 [geulida]
Перекладаємо слово малювати
В Онишкевича: писати є, крім "писати", й "малювати"; і в друс.
І як тоді розуміти "я написав твір"? Якщо хтось скаже. Ніхто навіть не зрозуміє чи то художник, а чи письменник.
1) контекст, 2) инші вірні слова в реченні.
+
Але ж ніхто не плутається коли кажуть "художник пише картину", немає враження що він пише текст. Тому головне контекст.
Гоже! Тут з Вадиком не полемізуватиму.
* запозичення "мален" утворилося асоціюючи темне, з темністю, з затемненням > вкриттям поверхні; а саме чорний є найсильнішим кольором
* від псл. galь "чорний, темний", що є звук.-нас. від *крукання*
* див. https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/galъ
+
Росіянізм
Неправда, це українське слово, не росіянізм і не польське запозичення, бо на Запоріжжі ніколи ляхів не було, а моя баба і прабаба з глухого села казали саме рисувати, рисувальник.
Окрім цього запевнення маємо такі слова із цим коренем: нарис, обрис, зарис, по́рис (розрив, розріз), звідси рискаль (заступ, яким риють, борознять землю), риски бити -(прополювати борознами між рядками), рисець (грифель, стрижень для письма).
Тобі кажуть не полонізм, а росіянізм в українській мові не рисують, а малюють. На Запоріжжі москалів повно
По-перше не слід мені тикати, по-друге москалів тоді там ще не було, то було чисто козацьке поселення, по-третє, зазирніть у старі словники, а по-четверте почитайте класиків 19 ст. з правобережної і з лівобережної України і наочно переконаєтеся.
Зі словника давньоруської мови Срезневського: "НАЧЬРТАТИ" - рисовать.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Як на мене, то це годиться подати як своїну для слів "рисувати" й "креслити".
А де докази, що це українське слово, а не давній болгаризм?
U Seredoféccié bõdy cto moge ("міг") clepati na ("донести", "звинуватити") leudina, a coli leudin ne moge sẽ praudati, bé finen. Taco i Ui...
Не чиніть демагогіку. Чертити в українській мові має своє значіння (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64643-chertyty.html#show_point) і якщо піддержуєте російську тяму слова "начертать", це ваш обов'язок довести, що слово українське, а не мій обов'язок довести, що ні.
Не знаю Карле, теж над цим думаю.
Під словом "ущерть" в ЕСУМі є писано таке:
"УЩЕ́РТЬ «до самого верху, по вінця»
утворення з давнішого *vьzčьr̥tь, що є префіксальним похідним від псл. *čta «черта»".
У тім 4) значенні слово <чертити> є дієслово від іменника <чорт/черт>, й є гомоним до дієслова <чертити> від іменників <черть>, <черта>. Видозмінена форма <черкати>, похідна від дієслова <чертити> з суфіксом *-k- має саме такі значення: "креслити", "писати"(http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64593-cherkaty.html#show_point).
Усвідомте вже, що Грінченко й инші укладачі словників регістрували як правило тільки ті слова й тільки ті їх значення, що були в писаних джерелах, якими вони диспонували. Саме сим зокрема може бути пояснено, на пр., наявність котрого слова в однім словнику, й відсутність в иншім, або різні значення того самого слова в різних словниках. І жаден словник окремо, ни Грінченків, не є вичерпен.
Я до того, що черка́ти (але не чертити!) є просто проведенням черти (лінії), а не малювання. Намалювати портрет не те ж, що на черка́ти портрет.
Вісте що є розширення семантики? Будь яке слово на позначення складнішого поняття є від поняття простішого – так діє мова. Малювання є в сучаснім розумінні поняття очевидно складніше. Й саме слово malen у німецькій, відки є <малювати>, походить від значення простішого, читай: конкретнішого, вужчого, значення якого пак було абстраговано й розширено. И той же "портрет", коли вже Ви його згадали, походить від простішого поняття *"тягти (лінію)" з подальшою конкретизацією "тягнути лінії на поверхні для передачі зображення", й далі "для передачі зображення обличчя людини".
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Де'сте бачили твар <пьстрыти> з <ы>??
Глядіть ПЬСТРЫИ у http://oldrusdict.ru/dict.html
И що? То є прикметник, там <ы> є часть кінця твару чоловічого роду. То вже й таку річ є яснити??
Ну даруйте, я вам не гуцул, щоб відрізняти "ы" та "и", у нас це суть один звук, як практично по всій Україні.
Не будьте вже такий невїголос. Чи не пів України фонемі ті різнить.
Таки прямо пів?! Усе правобережжя? Аж до Переяслава, Черкасів?
Надто незручний твар для деривації.
Вибачте на слові, та ви, пане, не сповна розуму?! Шевченко малював, а рисують довбограї.
Українське слово малювати не походить від якогось німецького «малена». Це вже щось за межею.
Гадаю, час сказати, що наше ку-ку походить від англійського cucumber, а стіна — від датського steen. Бо ж нащо себе стримувати, якщо простір дибілії є?!
Тоді від чого? Зробіть будь-ласка посилання або розпишіть тут. Я перевіряв декілька ресурсів і вони обидва стверджують, що слово німецького походження.
Віталій Крутько, не вигадуйте, нема в данській слова steen. Там узагалі нема слів з подвоєними голосними літерами в межах кореня. А стіна данською є væg (коли що, то я вчу людей данської мови). А "малювати" таки є з німецької, є Вам то любо чи ні.
Яка різниця, як данською «стіна»? Те, що ви робите, не є зіставленням слів різних мов з одним значенням. Ви просто шукаєте будь-яку співзвучність і на тій підставі даруєте чужинцям наше слово.
https://www.urbandictionary.com/define.php?term=steen
Хто "ви робите"? Теорія змови?
За посиланням є мова голандська, не данська. І в голандській є steen "камінь", а не "стіна".
Вочевидь, ви так і не зрозуміли, що саме я вам закидаю.
Коли ми говоримо про етимологію, ми говоримо про неточну науку. Етимологія не буває точною, справжньою, підтвердженою, незаперечною, науково узасадненою, доведеною чи, боронь боже, авторитетною.
Мене обурює і ображає ваша, אלישע פרוש, необґрунтована претензійність. В царині етимології немає авторитетів, бо це взагалі заледве наука. В ній переважають псевдоісторичні догмати, а не науковий метод.
Ви кажете, що українське слово «мур» походить з німецької чи французької мови. Можливо. Можливо, ні.
Питання не в тому, що є насправді, бо немає ніякого «насправді». Є лише традиція вважати так чи инакше. Це не об'єктивна істина і не науковий факт.
Ну, то є Вам любо так гадати. І що Земля плоска є.
Хм, малювати додали, а малюнок ні...