рѧдити
Онишкевич: рядити "керувати"; і в друс. рѧдити: "править, управлять, начальствовать, распоряжаться, завещать, распределять, раздавать, судить, устраивать, исчислять".
Від *кърмило – "прилад для ведіння".
Бо [ъ] може давати не лише [о] але й [и] ненаголошеним.
Щоб було схоже до того, до якого усі звикли, але й було рідним нашим.
Ni Ui ni cto ne moge uésti, cyto "легше приживеться". I tam ne e ni <е>, ni <и>, a {ɘ ~ ɘ̞}.
Форма з "е" як вважають постала під упливом польського "керовать".
Te yix "вважання" e do dõpui.
То "ні сіло ні впало" Вам несерйзоне, а "до дупи" є нормальною лексикою?
Є в словниках.
+ + +
Трапляється ще у Шевченка.
r2u.org.ua: верховодити
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev113.htm
Стилістично забарвлене, тому в багатьох контекстах про "керування" не підійде. Гадаю, дещо "розчинити" оте стилістичне забарвлення би могло, либонь, ділення в реченні сього слова на дві: вести верх (чому), аби воно мало простіший вигляд словосполучення, а не віяло гоносом (дуже нагадує церковно-слов'янські форми).
Я не поділяю Вашої думки про стилістичне забарвлене слово "верховодити". Подивіться самі: 
www.google.com: верховодив..
А наведені Вами же приклади мою думку поділяють. :)
Гаразд, подивімось.
- "7) Яіра,
що верходив у Ізраїлю протягом 22 літ; 8) Іфтага, що був головою Ізраїля 6 літ;
9) Ібзана, що верховодив 7 літ; 10) Ельона, що верховодив 10 літ; 11) Габдона, що
верховодив 8 літ і 12) Шімешона, що був на чолї Ізраїля протягом 20 літ" (Ярослава МЕЛЬНИК. "СТАРОЗАВІТНІ СТОРІНКИ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА:
“ПІСНЯ ДЕБОРИ”").
- "Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив!" (Тарас Шевченко. "До Основ'яненка").
- "Але справою скликання з'їзду верховодив Сергій Олександрович" (Гнат Хоткевич, "Твори в двох томах").
Ці витяги засвідчують хибність Вашої думки.
Єлисіє, ви шукаєте емоційне забарвлення там, де його нема.
Дякую!
На жаль, уже не можу виправити(
От справне покликання: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47041-pravuvaty.html#show_point
У цього слова купа немала тям, і "керувати" далеко не найголовніше (ледь не всі инші занепали через вплив російського "управлять"):
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47001-pravyty.html#show_point
Від "волода" = "влада", всічена форма слова "володарювати".
Часто то буде не те. У слова керувати, хай чуджого, є динамічніший відтінок, ніж у головувати.
Будьте ласкаві, поясніть. Бо я щиро Вас не зрозумів.
Керівник є скоріше хто прямо бере участь у процесі чи роботі чогось, будучи на чолі процесу/роботи. А голова є скоріше дещо порівняно пасивніша функція, яка "криє", чи "гарантує" або "відповідає" за процес/роботу з боку правного. А вже, нині що компанія, то своя ієрархія, і все таки, де така різниця є, вона є. Сподіваюся хоча би трохи зрозуміло пояснив.
Зрозуміло.
Від *кърмило – "прилад для ведіння".
Щоб було схоже до того, до якого усі звикли, але й було рідним нашим.
Від "лад", тобто, "ладити" – "робити на свій лад".
Давньоруське "держати" - "правити", "керувати".
Від слова "кермо", споріднене з давнім *кърмило – "прилад для ведіння".
Стернувати, стернити - керувати рухом судна, човна, тощо.
СУМ.
Найшол у етимологічному словнику:"чим і без дод. Керувати, розпоряджатися, управляти." Приклади
Казанцев заряджував танцями. (І. Нечуй-Левицький)
– Ти їдеш?.. А Пазі не скажеш, що має мені варити на обід?! – Не бійся, не помрете з голоду! Я вже зарядила. (Л. Мартович)
Якщо позначати замісць керівника-привідець. До речі у мсковитїу руководітєль" означае:рука, яка веде
Будь ласка, не посилайтеся на словники, написані комуністами.
Почитайте лиш про укладача Словника Української Мови, яким на жаль орудують й нині:
Суржик бо КФЯЙ тако вписав, та й усе)
Почули голос виразніше, І він Енею так сказав: – Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід. (І. Котляревський)
Що за невігластво? Німецьке kehren жодним чином не пов'язане з українським керувати. Керувати – управляти, орудувати, очолювати иншими словами. Німецьке kehren має зовсім инший переклад. Це може бути мести, піднімати, повертати(-ся), але жодним чином не управляти, орудувати чи очолювати. У перекладі з українського слова керувати дасть варіянти на зразок цього: administrieren, betätigen, dirigieren, führen(це слово часто вживається та найбільш пасує для прямого перекладу слову керувати), handhaben тощо.
Польське слово "kierować" набрало ширшої тями, ніж слово-джерело "kehren" ("повертати" => "правити") – ото й по всьому.
goroh.pp.ua: кермувати
uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
Є в словниках.
Гарно, але підходить не для усіх випадків ("орудувати світом" звучить дивно).
Анітрохи. "На гетьманстві.. був тоді Полуботок і, значить, орудував усенькою Україною" (Укр.. казки, легенди.., 1957, 428).
Приймаю, ви праві!
r2u.org.ua: орудування
Чудово
Не знаю, менї се слово бõльше асоціюеть ся з користуванням, наприклад орудуе мечем
То що Вам заважає вивірить, чи це справді так?
Гаразд, розгортаю етимологічний словник, дивлю ся 1)значення вправно дїяти:"Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками, як стільчик хитався під ногами. (І. Нечуй-Левицький)
Тихін Колодка навчився вже не тільки орудувати шаблею, але й добре воювати. (П. Панч)"
Більше там нема ніяких прикладів? Либонь таки є. А як і ні, поськайте в инших словницях.