Комусь хочеться повністю знищити українську мову? Питоме українське слово
Вважаю, що запозичення з німецької мають право на існування в українській мові. Завжди коли про них кажуть, забувають про те, що з німцями ми жили бік о бік починаючи з готських племен (3 ст.) і до сьогодні. Можливо я помиляюся, але цілком ймовірно, що це слово було скальковано напряму з німецької. Тому хоча б маленька частинка їхньої хови (культури) має бути присутня і в нашій хові. Хоча, це не відміняє того, що питомі синоніми також мають підтримуватися.
А німецькі слова нам дістались від ляхів, з якими ми не жили бік о бік.
"бік о бік".
Алексісе, взяти!
Невірність державі. Державна невірність (та й державна зрада), як на мене - це коли держава невірна.
Дякую. Загалом незле, дам +, та ще подумаю над цим словом (чомусь відчувається ніби слово "зрада" має якусь миттєвість, а "невірність" - навпаки тривалість, хоча, можливо, це хибне відчуття).
А як же "занепадання 3-ї відміни однини жіночого роду"? Як мінятиметься слово в цім разі?
А Ви вже прочитали "Так нас навчали правільних проізношеній"? Бо Шевельов писав, що суфікс "-ість" дуже плідний і це гальмує занепад 3 одміни.
Щоб дати одмінність між прикметою й учинком, можна сказати "заподіяти / учинити невірність ("зрадити), "учинок невірності" ("зрада").
Так, прочитав. От тому й пишу, бо Ви вже багато де написали, що 3 відміна занепадає, а тут додали слово з нею. Тож моє питання лишається. Як мінятиметься слово в разі занепадання 3 відміни?
Дякую за яснення.
Я не знаю. Мені незмога заглядать у прийдешнє. Скажу тільки, що в говірках в орудному одм. однини вже трапляються "радостьом" (як у 2 одміні) та "радістьою" (як у 1 одміні).
До річі, в Уманця й Спілки є слово "невірник" на позначіння зрадника.
r2u.org.ua: невірник
А також з матеріялів до словника давньоруської мови Срезневського:
НЕВѢРЬНИКЪ - неверующий, отступник, изменник.
Виводжу зі слів "перекидчик", "перекидько", що значать "зрадник".
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».
Українець без зради, як борщ без сметани 😁
Тому геть зраду про зраду й до Чистилища 😉
Перетворили звичайне вкраїнське слово на "маркер" "українськості" для мовців московської. Тільки й чую "праізашла ачєрєдная зрада", "украінцы падазрєвают єшшьо адну зраду".
Зрада, пєрємога, свідомиє, мова, щенєвмєрла... Коли кацапи нині щось і беруть з нашої мови, то суто на сміх.
Кацапи чимало наших слів перебрали і навіть того не знають:
недотёпа - недотепа
некчёмный - некчемний
чопорный - чепурний (Пушкін поцупив).
ресницы - рясниці
полотенце - поло́тенце.
НІКЧЕ́МНИЙ
запозичення з польської мови;
п. nikczemny «негідний, низький, підлий; [не придатний ні до чого]» виникло на ґрунті виразу ni k(u) czemu (godny) «ні до чого (не придатний)», що складається з частки ni «ні», прийменника k(u) «до» і форми дав. в. одн. займенника со «що»
Нікчемний — нідочогий
В польській мові немає слова "kczemny", так само, як і в московській, проте в українській є, тож "нікчемний" корінне українське черпане від нас ляхами і москалями.
Шерифе, не вигадуйте 😁
> Кацапи чимало наших слів перебрали і навіть того не знають
Наших? ну звісно, лише в нас такі слова є, ни в давньоруській мові їх не було, ни в праслов'янській.
> В польській мові немає слова "kczemny"
Так Ярослав писав не про слово кчемний, а про вислів ni k(u) czemu, а наше чемний та кчемний легко могло виникнути путем розкладу слова нікчемний, а могло й піти від <к чому>
Давньоруська це і є давньоукраїнська. Забулисьте, що угро-фінські племена не знали слов'янської мови, поки наші князі та попи її не принесли. Якщо у поляків нема слова "кчемний", а у москалів нема "дотепа", то це ясно свідчить, що ці слова наші, і нема навіть об чім казать.
Уже розбіглись додавати до чистилища, бо пуп землі Мудров так хоче, ага.
Куди розбіглись, навіщо розбіглись? 🙄🧐🤷♂️
Стійте! 😁
Добре, що не пуп землі Бойко 😁
Видихайте, це слово давно усталене, воно вже стало майже рідним
Я не вирішую одностайно за всіх, а ось Ви вічно одним своїм голосом кажете за всіх, хто буде вживати слово, хто не буде вживати, чи треба слово додавати до чистилища, чи не треба... се часом не поведінка нахабної та пихатої людини яка має себе за пуп землі? можете не відповідати, достатньо 100500 самайликів написати, якраз буде у вашому дусі.
Відповідаю: 🤦♂️😁🙈
goroh.pp.ua: лукавий
perefét
http://oldrusdict.ru/dict.html#: перевѣтъ "тайная изменническая передача известия", перевѣтьникъ "доносчик, изменник".
Значення "зрада" в слова <perefét> походить від слова <fét> (← fétu/вѣтъ; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣтъ "рада; домовленість, угода"), порівн. нім. Verrat "зрада", від Rat "рада", raten "радити; гадати (радитися)", й обидва дієслова – слов'янське *uoytiti, й герм. *rēdaną виходять из попереднього значення "говорити; ← чинити/рядити", з префіксом pere-, ver- розвинуто з проміжного значення *"передати/переказати довірену/прозрадити інформацію, угоду тощо чуджим".
Дуже славно!
До річі, в Уманця й Спілки є слово "перевітник" на позначіння зрадника (а також у новішій словниці + ще десь находив таке).
r2u.org.ua: перевітник
+