Вважаю, що запозичення з німецької мають право на існування в українській мові. Завжди коли про них кажуть, забувають про те, що з німцями ми жили бік о бік починаючи з готських племен (3 ст.) і до сьогодні. Можливо я помиляюся, але цілком ймовірно, що це слово було скальковано напряму з німецької. Тому хоча б маленька частинка їхньої хови (культури) має бути присутня і в нашій хові. Хоча, це не відміняє того, що питомі синоніми також мають підтримуватися.
Значення "зрада" в слова <perefét> походить від слова <fét> (← fétu/вѣтъ; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣтъ "рада; домовленість, угода"), порівн. нім. Verrat "зрада", від Rat "рада", raten "радити; гадати (радитися)", й обидва дієслова – слов'янське *uoytiti, й герм. *rēdaną виходять из попереднього значення "говорити; ← чинити/рядити", з префіксом pere-, ver- розвинуто з проміжного значення *"передати/переказати довірену/прозрадити інформацію, угоду тощо чуджим".
Дякую. Загалом незле, дам +, та ще подумаю над цим словом (чомусь відчувається ніби слово "зрада" має якусь миттєвість, а "невірність" - навпаки тривалість, хоча, можливо, це хибне відчуття).
А як же "занепадання 3-ї відміни однини жіночого роду"? Як мінятиметься слово в цім разі?
А Ви вже прочитали "Так нас навчали правільних проізношеній"? Бо Шевельов писав, що суфікс "-ість" дуже плідний і це гальмує занепад 3 одміни.
Щоб дати одличку між прикметою й учинком, можна сказати "заподіяти / учинити невірність ("зрадити), "учинок невірності" ("зрада").
Так, прочитав. От тому й пишу, бо Ви вже багато де написали, що 3 відміна занепадає, а тут додали слово з нею. Тож моє питання лишається. Як мінятиметься слово в разі занепадання 3 відміни?
Дякую за яснення.
Я не знаю. Мені незмога заглядать у прийдешнє. Скажу тільки, що в говірках в орудному одм. однини вже трапляються "радостьом" (як у 2 одміні) та "радістьою" (як у 1 одміні).
Зрада — перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво.
Зрада чи перемога?
ляд. (пол.) zdrada, zdradzić, як і ч. слц. zrada, вважається калькою свн. ver-raten «зрадити», первісно «поганою радою зіпсувати, завдати шкоди»
моск. предательство
хорв. izdaja
ляд. zdrada
чес. zrada
словіц. zrada
ягел. treason; sellout, sell
нім. Verrat
Перекладаємо слово зрада
Комусь хочеться повністю знищити українську мову? Питоме українське слово
Лядське
Вважаю, що запозичення з німецької мають право на існування в українській мові. Завжди коли про них кажуть, забувають про те, що з німцями ми жили бік о бік починаючи з готських племен (3 ст.) і до сьогодні. Можливо я помиляюся, але цілком ймовірно, що це слово було скальковано напряму з німецької. Тому хоча б маленька частинка їхньої хови (культури) має бути присутня і в нашій хові. Хоча, це не відміняє того, що питомі синоніми також мають підтримуватися.
Слово черпане, але давно усталене.
perefét
http://oldrusdict.ru/dict.html#: перевѣтъ "тайная изменническая передача известия", перевѣтьникъ "доносчик, изменник".
Значення "зрада" в слова <perefét> походить від слова <fét> (← fétu/вѣтъ; http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣтъ "рада; домовленість, угода"), порівн. нім. Verrat "зрада", від Rat "рада", raten "радити; гадати (радитися)", й обидва дієслова – слов'янське *uoytiti, й герм. *rēdaną виходять из попереднього значення "говорити; ← чинити/рядити", з префіксом pere-, ver- розвинуто з проміжного значення *"передати/переказати довірену/прозрадити інформацію, угоду тощо чуджим".
Дуже славно!
До річі, в Уманця й Спілки є слово "перевітник" на позначіння зрадника (а також у новішій словниці + ще десь находив таке).
r2u.org.ua: перевітник
Державна зрада - державна невірність/невірність державі?
Невірність державі. Державна невірність (та й державна зрада), як на мене - це коли держава невірна.
Дякую. Загалом незле, дам +, та ще подумаю над цим словом (чомусь відчувається ніби слово "зрада" має якусь миттєвість, а "невірність" - навпаки тривалість, хоча, можливо, це хибне відчуття).
А як же "занепадання 3-ї відміни однини жіночого роду"? Як мінятиметься слово в цім разі?
А Ви вже прочитали "Так нас навчали правільних проізношеній"? Бо Шевельов писав, що суфікс "-ість" дуже плідний і це гальмує занепад 3 одміни.
Щоб дати одличку між прикметою й учинком, можна сказати "заподіяти / учинити невірність ("зрадити), "учинок невірності" ("зрада").
Так, прочитав. От тому й пишу, бо Ви вже багато де написали, що 3 відміна занепадає, а тут додали слово з нею. Тож моє питання лишається. Як мінятиметься слово в разі занепадання 3 відміни?
Дякую за яснення.
Я не знаю. Мені незмога заглядать у прийдешнє. Скажу тільки, що в говірках в орудному одм. однини вже трапляються "радостьом" (як у 2 одміні) та "радістьою" (як у 1 одміні).
До річі, в Уманця й Спілки є слово "невірник" на позначіння зрадника.
r2u.org.ua: невірник
А також з матеріялів до словника давньоруської мови Срезневського:
НЕВѢРЬНИКЪ - неверующий, отступник, изменник.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26931-lukavyty.html#show_point
goroh.pp.ua: лукавий
Зрадник — лукавець, лукавник.
Виводжу зі слів "перекидчик", "перекидько", що значать "зрадник".
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».
Тут про невиконання того, що людина мала виконати й на неї покладалися, але не про свідому зраду.
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».