Пасувати — бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь; личити.
Приклад вживання
Сама Ївга не пасувала до цього темного закутку вбозтва й пригніченості (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Блакитний капелюшок добре пасував їй до лиця (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 24).
Походження
через ляд. з нім. passen, від пран. passer "проходити; одягати", від люд. лат. *passō, *passāre, від лат. passus, минулий дієприкм. до pandō "пну".
Приклади в інших мовах
сум. sopia, гр. ταιριάζω, пран. convenir, aller, угр. illel, megfelel.
Loucom (Луком) cinity quarou rousscé móuvé méneatyi na "oucrayinsco-grajdanske" pisymo slova dana mnoiõ latiniçeiõ.
E coreiny ‹lic-›, ôdcui déyeslovo ‹liciti› — zu ‹i› /ɪ/: /ˈlɪt͡ʃɪtɪ/ "to suit; passieren", a e coreiny ‹luic-› u slové ‹luico›, cde ‹ui› e /ɘ̞, ɤ/, ôdcui mogêity bouti déyeslovo ‹luiciti› /ˈlɘ̞t͡ʃɪtɪ/ znacya, na pr., "cruiti, teagti, vòlocti luicom".
"Oucrayinsco-grajdanske" ‹и› ne dasty ròzlõciti meidyu ‹i› /ɪ/ ta ‹ui› e /ɘ̞, ɤ/. A isce take pisymo xovaiêity gloupõ uimóuvõ zu veatscuim [ɨ] ("ы-canïe").
"Y" є надкороткою голосною "ь/ĭ" в вашому письмі, а я говорю за мовознавчий запис праслов'янської, де "y" є за довгу високу середню голосну, як у слові "бик" (*bykъ).
Пасувати — бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь; личити.
Сама Ївга не пасувала до цього темного закутку вбозтва й пригніченості (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Блакитний капелюшок добре пасував їй до лиця (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 24).
через ляд. з нім. passen, від пран. passer "проходити; одягати", від люд. лат. *passō, *passāre, від лат. passus, минулий дієприкм. до pandō "пну".
сум. sopia, гр. ταιριάζω, пран. convenir, aller, угр. illel, megfelel.
Перекладаємо слово пасувати
liciti
+
Однозначно!
Пõдходить
Prosiõ tourati!
Loucom (Луком) cinity quarou rousscé móuvé méneatyi na "oucrayinsco-grajdanske" pisymo slova dana mnoiõ latiniçeiõ.
E coreiny ‹lic-›, ôdcui déyeslovo ‹liciti› — zu ‹i› /ɪ/: /ˈlɪt͡ʃɪtɪ/ "to suit; passieren", a e coreiny ‹luic-› u slové ‹luico›, cde ‹ui› e /ɘ̞, ɤ/, ôdcui mogêity bouti déyeslovo ‹luiciti› /ˈlɘ̞t͡ʃɪtɪ/ znacya, na pr., "cruiti, teagti, vòlocti luicom".
"Oucrayinsco-grajdanske" ‹и› ne dasty ròzlõciti meidyu ‹i› /ɪ/ ta ‹ui› e /ɘ̞, ɤ/. A isce take pisymo xovaiêity gloupõ uimóuvõ zu veatscuim [ɨ] ("ы-canïe").
‹ui› = *y?
<‹ui› = *y?>
Ne teamiõ za cy ‹y› e.
Праслов'янське *y.
<Праслов'янське *y.>
Prasl. *y e nadcòrôtca gòlôsca, d.-rous. cuiriliçeiõ ‹ь›, *pysos → ‹pysu/пьсъ› → rous. ‹pes›.
‹ui› e prasl. *ū ci *ui; d.-rous. cuiriliçeiõ ‹ъі›.
"Y" є надкороткою голосною "ь/ĭ" в вашому письмі, а я говорю за мовознавчий запис праслов'янської, де "y" є за довгу високу середню голосну, як у слові "бик" (*bykъ).
sidéti
Див. sum.in.ua: sydity товк 10.; сл-к говірок Буковини (483): <сигіти>, <сидіти> «личити» (и: «проживати, мешкати», «зберігатися», «знаходитися, бути, перебувати», «лежати», «стояти», «висіти»).
cylia e / e cylia
{t͡ʃ(ᵊ)ʎa}.
ЕСУМ VI, 334: чля "годиться, належить пасує".
+ + +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64898-chlja.html#show_point
iti, id-
sum.in.ua: ity, товк 28.
А ще джерела крім радянського СУМу?
<А ще джерела крім радянського СУМу?>
Isce Gelexœuscuy I, 325: ‹ити́‹ — ‹так то не йде́› "es geht nicht, geht nicht an, das schickt sich nicht".
В значенні «личити» (а не «пропускати») це слово є питомо українським. І нічого спільного з німецьким passen воно не має.