Пасувати — бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь; личити.
Приклад вживання
Сама Ївга не пасувала до цього темного закутку вбозтва й пригніченості (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Блакитний капелюшок добре пасував їй до лиця (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 24).
Походження
через ляд. з нім. passen, від пран. passer "проходити; одягати", від люд. лат. *passō, *passāre, від лат. passus, минулий дієприкм. до pandō "пну".
Приклади в інших мовах
сум. sopia, гр. ταιριάζω, пран. convenir, aller, угр. illel, megfelel.
Пасувати — бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь; личити.
Сама Ївга не пасувала до цього темного закутку вбозтва й пригніченості (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Блакитний капелюшок добре пасував їй до лиця (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 24).
через ляд. з нім. passen, від пран. passer "проходити; одягати", від люд. лат. *passō, *passāre, від лат. passus, минулий дієприкм. до pandō "пну".
сум. sopia, гр. ταιριάζω, пран. convenir, aller, угр. illel, megfelel.
Перекладаємо слово пасувати
личити.
+
Див. sum.in.ua: sydity товк 10.; сл-к говірок Буковини (483): <сигіти>, <сидіти> «личити» (и: «проживати, мешкати», «зберігатися», «знаходитися, бути, перебувати», «лежати», «стояти», «висіти»).
sum.in.ua: ity, товк 28.
А ще джерела крім радянського СУМу?