Значення слова

Обіцянка — носіння на собі відповідальності перед кимось за щось.

Приклад вживання

Моя обіцянка вічно служити тобі, кохана.

Походження

запозичення з польської мови; п. obiecać, як і ч. oběcati, слц. obecat’, походить з псл. *ob-vět-jati від *větiti «казати, говорити», наявної в укр. відвіча́ти. Можливе також посеред. рос. та церк.-сл. обещание

Приклади в інших мовах

пол. obietnica
рос. обещание

Варіанти написання
обіт, обіщання
Слово додав

Перекладаємо слово обіцянка

обітниця
10
Volodymyr Khlopan 18 грудня 2020
26 грудня 2020

Не зле, але як утворити дієслово

26 грудня 2020

Обітувати

19 березня 2021

Спасибі добродію за Ваш одвіт.
Есум дає наголос обі́тувати.

28 червня

А яко буде "обіцяти"? Обітницькувати :Q

28 червня

Обітувати. Існуюче слово, в Біблії Огієнка багато користається. Можна також подумати над коротшими від "обіт" з "-ити/-ати". Від "обітниця" можна "обітничити"? Обітницяти?

31 липня

Дивно та нихто не помітив у сучасній польській обіцянка = obietnica

обрік
5
Вадим Мельник 22 січня 2021
22 січня 2021

+

22 січня 2021

Дякую!

19 березня 2021
зарі́к
4
Volodymyr Khlopan 18 грудня 2020
27 грудня 2020

+++

19 березня 2021

Це ж наче про негативну конотацію?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/18082-zarikaty.html#show_point

5 липня 2021

Таки так.

обіцянка
2
Віталій Крутько 28 грудня 2020
обічанка
1
одвіт
,
відвіт
0

Західне галицьке «обіцяти» полонізоване слово, від пол. obiecać.
Але, що дуже важливо, пол. obiecać, як і чес. oběcati, слов. obecat’, походить з спільнослов'янського *ob-vět-jati, префіксального утворення від основи дієслова *větiti «казати, говорити», що... наявне й в українській мові! А саме у формі...
«відвіча́ти»!
І що важливо, це давнє забуте східноукраїнське слово серед значінь має також «нести на себе ответственность, ответ», тобто по суті це те ж саме, що «обіцяти», адже чим є обіцянка, як не носіння на собі відповідальності перед кимось? І давньоруська мова «отъвѣтъ» мала як «відповідальність (обітницю) перед кимось».

Либонь, це значіння винищили за совєтів, щоб не робити плутанини з «братською мовою», адже в них «ответ» це просто «відповідь». Чому не повернути втрачену тяму?

goroh.pp.ua: обіцянка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6634-vidvichaty.html#show_point
http://oldrusdict.r

5 липня 2021

<Західне галицьке> ...

31 липня

Не годить ся.

злюб
0

Від праслов'янського *sъljubъ.
Чеською: slib — обітниця,
Словацькою: sľub — обітниця.

5 липня 2021

Prosiõ yaüiti gerèlo toho slôua u rousscwy.

3 серпня

Як на мене, то це слово не гоже. Від того ж праслов'янського *sъljubь ми маємо "шлюб". Але це не про обіцянку в будь якому значенні – йдеться про вірність молодят.

обїт
0

obιeт / obριeт / obvιeт

Anton Bliznyuk 28 червня
31 липня

[обjіт]?

31 липня

Це фонематичний запис, не фонетичний.

31 липня

А яка одмінність між фонемами "і" та "ї"?

31 липня

У перекладах я позначаю "ě" і також "новий ять" (злагоджене "е") через "ї", а "і" позначає злагоджене "о". Так само як у деяких правописах кінця 19-го століття. Різні ж фонеми в звучанні, хай навіть у сучасних мовців і в мене вони злилися. Було би добре ше й "новий ять" позначати іншою буквою, але то вже інше питання.

31 липня

Просто я погадав шо ти пишеш желехівкою.

31 липня

У желехівцї «і» не мягшить приголосну, а «ї» мягшить ида по голосній и по губній приголосній позначає [йі].

31 липня

Ну загалом та, я пишу чимось схожим на желехівку, але в цьому випадку все одно пишу "ї" етимологічно. Я досі не визначився з письмом, тому бавлюся з кирилицею, шоби зрозуміти як найкраще записувати переклади.

31 липня

Навіщо? Ви самі ж кажете, що ці гуки злились у теперішній мові. То й потреби позначать їх одмінно немає.

31 липня

Ну та злилися в кого й через шо? Хіба це неважливо? Злилися в міських жителів, які позбулися своїх говірок на користь літературної мови (хоча в літературній мові таке розділення було й мало би бути надалі), та в молоді, яка виросла на московській мові. В старших людей у селах, котрі ше не викинули рідної вимови таке розділення ше досі є. То хіба можна так ставитися до тих людей? Права не маємо. А сталося так через байдужість мовознавства й поверхневе розуміння природи вкраїнської мови. Про розділення таких фонем писав не лише Желехівський, а й Грінченко. Шо тоді далі, прийняти f-екання та v-екання за сучасні риси, бо мовці вкраїнської вже не вміють вимовляти "в" двогубно? Акання також? І ыкання?

31 липня

Як саме одрізняється ця вимова в говірках? І в яких говірках?

31 липня

Одсилаємо вас до видивів Ідеї Олександрівни про говори.

31 липня

Іди туди - не знаю куди... Спасибі, не треба. Скажіть самі, що саме маєте на думці, чи пошліться на видиво, щоб я послухав та знав, на що одповідатиму.

3 серпня

<А яка одмінність між фонемами "і" та "ї"?>

<Як саме одрізняється ця вимова в говірках? І в яких говірках?>

*o pèrêd slaboma *u, *y → /y, ʉ, ɥ͡i, iʷ, i͡β̞, u̯͡o, u̯͡ɞ, u̯͡ɵ, u̯͡ɶ/; *ē → /i͡e, ʲeʲ, ʲi/, *e pèrêd slabom *u → /ʲʉ/, *e pèrêd slabom *y → /e͡i, eʲ, i/. U pœudenno-zaxœudnax govœurcax *o pèrêd slaboma *u, *y → /y, ʉ, ɥ͡i, iʷ, i͡β̞/, u pœulnœucyno-sérêdnyax → /u̯͡o, u̯͡ɞ, u̯͡ɵ, u̯͡ɶ/; *ē → /i͡e, ʲeʲ, ʲi/, *e pèrêd slabom *u → /ʲʉ/, ta *e pèrêd slabom *y → /e͡i, eʲ, i/ u pœuldenno-zaxœudnax govœurcax.

3 серпня

<Ви самі ж кажете, що ці гуки злились у теперішній мові>

Œun pisiêity:
<у сучасних мовців і в мене вони злилися>,
a "sõkésni móuvçi" = móuvçi zu veatscyenoiõ uimóuvoiõ.
U ròzvinenax móuvax, i za zlitïa zuõcœu u bœulxeosti móuvçœu, pisymo e staulyeno na tuix govœurcax, de rœuznicõ e xovano.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями