Таки так.

Дякую!

Це фонематичний запис, не фонетичний.

А яка одмінність між фонемами "і" та "ї"?

У перекладах я позначаю "ě" і також "новий ять" (злагоджене "е") через "ї", а "і" позначає злагоджене "о". Так само як у деяких правописах кінця 19-го століття. Різні ж фонеми в звучанні, хай навіть у сучасних мовців і в мене вони злилися. Було би добре ше й "новий ять" позначати іншою буквою, але то вже інше питання.

Просто я погадав шо ти пишеш желехівкою.

У желехівцї «і» не мягшить приголосну, а «ї» мягшить ида по голосній и по губній приголосній позначає [йі].

Ну загалом та, я пишу чимось схожим на желехівку, але в цьому випадку все одно пишу "ї" етимологічно. Я досі не визначився з письмом, тому бавлюся з кирилицею, шоби зрозуміти як найкраще записувати переклади.

Навіщо? Ви самі ж кажете, що ці гуки злились у теперішній мові. То й потреби позначать їх одмінно немає.

Ну та злилися в кого й через шо? Хіба це неважливо? Злилися в міських жителів, які позбулися своїх говірок на користь літературної мови (хоча в літературній мові таке розділення було й мало би бути надалі), та в молоді, яка виросла на московській мові. В старших людей у селах, котрі ше не викинули рідної вимови таке розділення ше досі є. То хіба можна так ставитися до тих людей? Права не маємо. А сталося так через байдужість мовознавства й поверхневе розуміння природи вкраїнської мови. Про розділення таких фонем писав не лише Желехівський, а й Грінченко. Шо тоді далі, прийняти f-екання та v-екання за сучасні риси, бо мовці вкраїнської вже не вміють вимовляти "в" двогубно? Акання також? І ыкання?

Як саме одрізняється ця вимова в говірках? І в яких говірках?

Одсилаємо вас до видивів Ідеї Олександрівни про говори.

Іди туди - не знаю куди... Спасибі, не треба. Скажіть самі, що саме маєте на думці, чи пошліться на видиво, щоб я послухав та знав, на що одповідатиму.

<А яка одмінність між фонемами "і" та "ї"?>

<Як саме одрізняється ця вимова в говірках? І в яких говірках?>

*o pèrêd slaboma *u, *y → /y, ʉ, ɥ͡i, iʷ, i͡β̞, u̯͡o, u̯͡ɞ, u̯͡ɵ, u̯͡ɶ/; *ē → /i͡e, ʲeʲ, ʲi/, *e pèrêd slabom *u → /ʲʉ/, *e pèrêd slabom *y → /e͡i, eʲ, i/. U pœudenno-zaxœudnax govœurcax *o pèrêd slaboma *u, *y → /y, ʉ, ɥ͡i, iʷ, i͡β̞/, u pœulnœucyno-sérêdnyax → /u̯͡o, u̯͡ɞ, u̯͡ɵ, u̯͡ɶ/; *ē → /i͡e, ʲeʲ, ʲi/, *e pèrêd slabom *u → /ʲʉ/, ta *e pèrêd slabom *y → /e͡i, eʲ, i/ u pœuldenno-zaxœudnax govœurcax.

<Ви самі ж кажете, що ці гуки злились у теперішній мові>

Œun pisiêity:
<у сучасних мовців і в мене вони злилися>,
a "sõkésni móuvçi" = móuvçi zu veatscyenoiõ uimóuvoiõ.
U ròzvinenax móuvax, i za zlitïa zuõcœu u bœulxeosti móuvçœu, pisymo e staulyeno na tuix govœurcax, de rœuznicõ e xovano.

у перебігу/процесі обдумування